"31" березня 2011 р. Справа № 5016/90/2011(3/11)
за позовом: Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора
в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області
54030, м. Миколаїв, вул. Дзержинського, 134
до відповідача: Комунального підприємства “Міськводоканал”
56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Ювілейна, 1
ІІІ -особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Баштанська міська рада, 56101, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Баштанської республіки, 38
про: стягнення шкоди в сумі 1 147 381,34 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Арутюнян А.О., за довіреністю;
Від відповідача: Рибаченко Р.В. - директор;
Борщевський В.Г., за довіреністю;
Від ІІІ -особи: Майданов В.В., за довіреністю.
Від прокуратури: не з'явився.
Миколаївський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом стягнути з відповідача на рахунок 33116331700027, код ЄДРПОУ 23626089, банк ГУДКУ у Миколаївській області “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності” в сумі 1 147 381,34 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі документальних даних проведеної перевірки 19.11.09 р. додержання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, ст. ст. 43, 40, 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, та мотивовані тим, що КП “Міськводоканал” здійснює скид стічних вод у водний об'єкт рибогосподарського користування першої категорії -р. Інгул. Згідно з результатами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Миколаївській області, якість стічних вод після очистки не відповідає затвердженим величинам гранично допустимим скидів по окремих показниках.
Відповідач у відзиві просить суд повністю відмовити в задоволені позову, мотивуючи таким :
- перевірка була здійснена в 2009 році. Після складення акту та припису, КП «Миколаївводоканал»провів значний обсяг робіт по усуненню недоліків в водопостачанні та водовідведенні;
- з абонентом ЗАТ «Баштанській сирзавод»заключено договір №1/08 від 01 вересня 2008 року про надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення, що дасть можливість забезпечити кількісні та якісні показники приймання стічних вод до міської каналізації.
- в позові не доведено, в чому виразилась конкретна шкода флорі та фауні і хто її завдав;
- відповідач вважає, що розмір збитків розраховано без врахування реалій сьогоднішнього фінансового стану комунального підприємства «Міськводоканал».
Крім того, відповідач у відзиві просить призначити незалежну експертизу для встановлення розміру фактичної шкоди, якщо така нанесена, конкретно комунальним підприємством «Міськводоканал».
10.03.11 р. позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідно до листа Баштанської міської ради № 296-02-20 від 15.10.08 р. скид стоків м. Баштанка відбувається на окраїні міста. На підставі цього листа Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області для відповідача визначено категорію водного об'єкту, як культурно-побутового призначення, відповідно до постанови КМУ від 25.03.1999 р. № 465.
З урахуванням даних документів про знаходження стічного колектора на території населеного пункту, скид стічних вод здійснюється у водний об'єкт культурно-побутового використання -річку Інгул. Коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта (Ккат=1).
Таким чином, сума збитків після перерахунку становить 103 024,01 грн.
Саме такий розмір збитків і просить остаточно стягнути позивач в своїй заяві.
Відповідно до правил ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.
Від ІІІ - особи без самостійних вимог на стороні відповідача 28.03.11 р. надійшли письмові мотивації по суті позовних вимог, в яких міська рада, зокрема, зазначає, що недоліки які були вказані в акті і приписі за цей час в основному усунуто.
31.03.11р. суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників учасників судового процесу, суд -
19.11.2009 року фахівцями Державної екологічної інспекції в Миколаївській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Міськводоканал»в результаті якої складено акт та встановлено, що на час перевірки облік води не здійснюється, водомірне обладнання відсутнє, журнал обліку не ведеться, таким чином порушуються вимоги п. «7»ст. 44 Водного кодексу України. Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування не виконується пункт 1 (ведення обліку водоспоживання), чим порушено пункт «2»ст. 44 Водного кодексу України. Будівництво гідротехнічної споруди проведено без погодження та висновку державної екологічної експертизи, чим порушено: ст.ст. 28, 29 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», постанову Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. № 554 та ст. 39 Закону України «Про екологічну експертизу».
Акт від 19.11.09 р. підписаний директором КП «Міськводоканал»без зауважень та заперечень.
24.11.09 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області було складено припис «по виявлених порушеннях вимог природного законодавства»з термінами його виконання (останній до 01.01.2010 року). Припис був отриманий керівником відповідача без зауважень.
03.12.2009 року фахівцями позивача винесено постанову про накладення відповідного адміністративного стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок скиду відповідачем недостатньо очищених стічних вод в річку Інгул.
Дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.ст. 3, 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Основним принципом здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України.
Згідно Водного кодексу України, усі водні об'єкти на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.
Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтею 10 Водного кодексу України, місцеві ради на їх території здійснюють контроль та заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, що знаходяться у власності держави.
Згідно статті 1 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).
Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Згідно пункту 3 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин згідно із статтею 70 Водного кодексу України.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.
Згідно норм статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
За даними проведеної перевірки вбачається, що КП «Міськводоканал» здійснює скид стічних вод у водний об'єкт рибогосподарського користування першої категорії - р. Інгул. Згідно з результатами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Миколаївській області, якість стічних вод після очистки не відповідає затвердженим величинам гранично допустимих скидів по окремих показниках. Витрата зворотних вод з 01.07.09р. по 23.08.2009р. складає 46,24 тис. м./ куб. Витрата зворотних вод з 01.04.09р. по 24.04.2009р. складає 26,110 тис. м./ куб. Витрата зворотних вод з 25.04.09р. по 30.06.2009р. складає 72,890 тис. м./ куб. Витрата зворотних вод за 1 квартал 2009р. складає 79,8 тис. м./ куб. Витрата зворотних вод з 24.08.09р. по 30.09.2009р. складає 42170,88 тис. м./ куб. Витрата зворотних вод з 01.10.09р. по 23.11.2009р. складає 55700 тис. м./ куб.
Отже, в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства проведеної 19.11.2009 року встановлено, що відповідачем здійснюється скид недостатньо очищених стічних вод в річку Інгул за періоди:
І квартал 2009р.: з 11.04.2009р. по 24.04.2009р., з 25.04.2009р. по 30.06.2009р., з 01.07.2009 р. по 23.08.2009р., з 24.08.2009р. по 30.09.2009р., з 01.10.2009р. по 23.11.2009р.
Слід зазначити, що в цей період діяли наступні Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів:
- до 24.08.2009 року чинною була Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. № 37, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.06.1995 року № 162/698 ( далі - Методика № 37);
- з 24.08.2009 року в дію вступила Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783 (далі -Методика № 389).
З дня набуття чинності Методики № 389, тобто з 24.08.2009 року, Методика № 37 втратила чинність.
Галузь застосування Методики № 37 встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунків заподіяних збитків і застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів. Методика є обов'язковою для інспекторів інспекційних підрозділі органів Мінекоресурсів.
Пунктом 1.4. Методики № 389 передбачено, що дана методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства. Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї методики, розраховують розмір відшкодування збитків.
Отже, вищенаведене свідчить про те, що розрахунок розміру збитків здійснено в межах компетенції позивача та дійсно складає в сумі 103 024,01 грн.
Відповідно до норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Згідно норм статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволенню їх в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 22, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Міськводоканал»(56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Ювілейна, 1, код ЄДРПОУ 31529081) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області (вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 23626089) на рахунок 33116331700027, отримувач 24062100 банк ГУДКУ у Миколаївській області «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»в сумі 103 024,01 грн.
3. Стягнути з Комунального підприємства «Міськводоканал»(56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Ювілейна, 1, код ЄДРПОУ 31529081) на користь Держбюджету Центрального району м. Миколаєва 1030,24 грн. держмита.
4. Стягнути з Комунального підприємства «Міськводоканал»(56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Ювілейна, 1, код ЄДРПОУ 31529081) на користь Держбюджету Центрального району м. Миколаєва 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя О.Г. Смородінова