Кіровоградської області
"31" березня 2011 р.Справа № 13/57/11
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 13/57/11
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт"
до: фермерського господарства "Мітус"
про стягнення 43519,28 грн.,
представники сторін:
від позивача - Вишневецький А.В., довіреність № 2 від 03.01.2011,
від відповідача - не був присутній у судовому засіданні.
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (далі - ТОВ НВФ "Агросвіт") звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фермерського господарства "Мітус" (далі - ФГ "Мітус") 43 983,50 грн., з них: 29 619,69 грн. - основна заборгованість за товар; 4 940,20 грн. - збитки від інфляції; 4 053,76 грн. - пеня; 5 369,85 грн. - 10% річних згідно договору №П/ТК 05/05-2 від 05.05.2008 року.
Позивач подав суду заяву від 16.03.2011 року про зменшення позовних вимог в частині суми індексу інфляції та просить стягнути з відповідача 43519,28 грн. з них: 29619,69 грн. - заборгованість за договором № П/ТК 05/05-2 від 05.05.2008 року, 5369,85 грн., - десять відсотків річних, 4475,98 грн. - збитки від інфляції, 4053,76 грн. - пеня.
Відповідач подав суду заяву від 08.02.2011 року у якій зазначив, що ухвалу суду про порушення провадження у справі отримав лише 03.02.2011 року, а копію позовної заяви та доданих до неї документів не отримав взагалі.
Щодо отримання відповідачем ухвали суду про порушення провадження у справі лише 03.02.2011 року господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Господарський суд 20.01.2011 року надіслав відповідачу ухвалу про порушення провадження в справі від 19.01.2011 року за адресою: 28130, Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Лозуватка, що зазначена у позовній заяві та міститься у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 24.01.2011 року, отриманого від державного реєстратора Онуфріївської районної державної адміністрації. Проте, на адресу господарського суду поштовим органом зв'язку було повернуто ухвалу суду про порушення провадження в справі від 19.01.2011, яка надсилалася відповідачу за вказаною адресою, з довідкою установи зв'язку про те, що адресат за зазначеною адресою не проживає, тобто відсутній.
Між тим, у графі "Перелік засновників (учасників) юридичної особи" вказано засновника - ОСОБА_1, та його адреса: 39600, АДРЕСА_1.
Також голова фермерського господарства "Мітус" Остапець С.В., повноваження якої підтверджені оригіналом рішення засновника фермерського господарства "Мітус" ОСОБА_1 від 16.12.2010 року (а.с.105), надіслала до заяву від 08.02.2011 року, в якій зазначена поштова адреса цього фермерського господарства.
Господарський суд надіслав відповідачу ухвали суду від 19.01.2011 року, від 16.02.2011 року та від 17.03.2011 року за вказаною адресою: АДРЕСА_1.
Окрім того, на виконання ухвали господарського суду позивач 18.02.2011 року вдруге надіслав на адресу місця проживання керівника фермерського господарства Остапець С.В. позовні матеріали (а.с. 77).
Голова фермерського господарства Остапець С.В. була присутня у судовому засіданні 17.03.2011 року, ознайомилася в суді з матеріалами справи, подала суду клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, про дату та час наступного судового засідання, призначеного на 31.03.2011 року, була повідомлена під розписку, що засвідчено відповідною розпискою (а.с. 114).
Проте, представник відповідача у судове засідання 31.03.2011 року не прибув, відзиву на позовну заяву та доказів сплати позивачу стягуваної суми заборгованості не подав, клопотань до суду не надходило.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.
Між ТОВ НВФ "Агросвіт" - продавець та ФГ "Мітус" - покупець 05.05.2008 року укладено договір № П/ТК 05/05-2 поставки товару сільськогосподарського призначення в товарний кредит (далі - Договір), за яким продавець зобов'язався здійснювати постачання засобів захисту рослин, а покупець - прийняти та оплатити товар вказаний у п. 1.2. Договору на умовах товарного кредиту, із ставкою 0,1% від суми фактично поставленого товару, на весь час кредитування відповідно до п. 4.1. Договору.
Вартість товару, що має постачатися, становить 37572,50 грн. (п. 2.4. Договору).
У відповідності до п. 3.5. Договору за згодою покупця, можливий відпуск товару з перевищенням кількості та асортименту узгодженого сторонами. В такому випадку покупець зобов'язується прийняти та оплатити фактично відвантажену кількість товару на умовах даного Договору.
Пунктом 4.1. Договору визначено, що покупець зобов'язаний сплатити за поставлений товар на розрахунковий рахунок продавця до 30.05.2008 року - 7514,50 грн., до 15.04.2009 року - 30058,00 грн.
Також, 12.06.2008 року між ТОВ НВФ "Агросвіт" - продавець та ФГ "Мітус" - покупець укладено доповнення № 1/тк до Договору, за яким продавець зобов'язався поставити покупцю засоби захисту рослин, а покупець - прийняти та оплатити товар зазначений у п. 1.2. даного доповнення на умовах товарного кредиту, із ставкою 0,1% від суми фактично поставленого товару, на весь час кредитування відповідно до п. 4.1. Договору.
Вартість товару за доповненням № 1/тк до Договору становить загальну суму 23249,69 грн. (п. 2.4. доповнення).
Згідно п. 4.1. доповнення № 1/тк покупець зобов'язався сплатити за поставлений товар на розрахунковий рахунок продавця до 15.04.2009 року - 23249,69 грн.
Сторонами Договору та доповнення № 1/тк підписано видаткові накладні:
№ 05-22 від 05.05.2008 року на суму 37572,50 грн., № 06-192 від 12.06.2008 року на суму 23249,69 грн., № 06-203 від 13.06.2008 року на суму 1370,00 грн., № 07-156 від 29.07.2008 року на суму 10983, 60 грн., № 08-10 від 04.08.2008 року на суму 138,00 грн., у відповідності до яких ТОВ НВФ "Агросвіт" передало, а ФГ "Мітус" отримало засоби захисту рослин на загальну суму 73313,79 грн.
Згідно довіреностей серії ЯКР № 265399 від 05.05.2008 року, ЯПЕ № 741852 від 12.06.2008 року, ЯПЕ № 741856 від 29.07.2008 року, ЯПЕ № 741857 від 04.08.2008 року, що видані ФГ "Мітус" на отримання від ТОВ НВФ "Агросвіт" засобів захисту рослин, зазначений товар отримав колишній голова фермерського господарства ОСОБА_2
Із викладеного слідує, що позивач належним чином виконав своє зобов'язання за Договором та доповненням № 1/тк щодо передачі відповідачу товару.
На виконання умов Договору відповідач перерахував позивачу 12.05.2008 року 7572,50 грн., 13.06.2008 року 5000,00 грн., 30.07.2008 року 10983,60 грн., 04.08.2008 року 138,00 грн., 05.12.2008 року 5000,00 грн., 08.01.2009 року 5000,00 грн., 09.07.2009 року 5000,00 грн., 08.10.2009 року 5000,00 грн., а всього сплачено коштів на загальну суму 43694,10 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с. 60-68).
Отже, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 29619,69 грн.
Позивач 10.02.2010 року надіслав відповідачу вимогу № 65 про сплату боргу в розмірі 29619,69 грн.
Вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статей 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Оцінивши подані позивачем докази та докази, які були витребувані судом від сторін, господарський суд дійшов до висновку, що вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 29619,69 грн. є обґрунтованою та правомірною, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно частин 1-2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.2. Договору сторонами встановлено відповідальність про те, що за порушення строків оплати переданого товару покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивач правомірно обчислив пеню на суму боргу за період з 16.04.2009 року по 13.10.2009 року у розмірі 4053,76 грн. Від відповідача не надходили заяви стосовно стягуваної суми пені.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.
Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Пунктом 8.4. Договору сторони визначили, що за порушення грошового зобов'язання покупець зобов'язався сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та десять процентів річних від простроченої суми.
Відповідно обґрунтованого розрахунку позивач правомірно нарахував на суму боргу десять процентів річних за період з 16.04.2009 року по 24.12.2010 року в розмірі 5369,85 грн.
Втрати від інфляції позивач також правомірно обчислив на суму боргу за період з квітня 2009 року по листопад 2010 року в розмірі 4475,98 грн.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
Державне мито по справі в сумі 439,83 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються повністю на відповідача, який допустив значне прострочення виконання свого грошового зобов'язання, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фермерського господарства "Мітус" (28130, Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Лозуватка, ідентифікаційний код 33624155) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт" (28020, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Свердлова, буд. 2/1, ідентифікаційний код 33624155):
29619,69 грн. - заборгованість за договором № П/ТК 05/05-2 від 05.05.2008 року; 5369,85 грн., - десять відсотків річних; 4475,98 грн. - збитки від інфляції; 4053,76 грн. - пеня, а всього 43519,28 грн.;
судові витрати на державне мито в сумі 439,83 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його оголошення господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.А. Змеул
Повне рішення складено та підписано 05.04.2011