ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/5009.03.11
За позовом Закритого акціонерного товариства «Екостандарт»
До комунального підприємства «Житловик»
Про стягнення 103 125,35 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники учасників процесу:
Від позивача Івченко-Шавула Т.А. (за дов.)
Від відповідача не з'явилися
Від третьої особи Науменко С.В. (за дов.)
До Господарського суду міста Києва звернулося закрите акціонерне товариство «Екостандарт»до товариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс»про стягнення 103 125,35 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за листопад 2010 року на підставі договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.08.2006 р. № 420565 (далі - Договір).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2011 р. порушено провадження у справі № 17/50 та призначено її до розгляду на 19.01.2011 р..
У судовому засіданні 19.01.2011 р. оголошено перерву до 02.02.2011 р..
У судовому засіданні 02.02.2011 р. оголошено перерву до 21.02.2011 р..
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 103 125,35 грн. боргу за поставлену теплову енергію.
Під час надання пояснень представником позивача по справі, суд дійшов висновку про залучення до участі у справі комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, оскільки грошові кошти з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на рахунки відповідача не надходять та сплачуються населенням безпосередньо на розрахунковий рахунок комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2011 р. розгляд справи відкладався на 09.03.2011 р., у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі та залучено до участі у справі комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр»як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Вказаною ухвалою продовжено строк вирішення спору за клопотання позивача по справі на підставі ст. 69 ГПК України.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі статті 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
01.08.2006 р. між закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер», правонаступником якого є закрите акціонерне товариство «Екостандарт» (енергопостачальною організацією), та комунальним підприємством «Житловик»укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 420565 (далі - Договір).
Відповідно до умов вказаного Договору (пункт 1.1.) позивач зобов'язався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідачеві теплову енергію у вигляді гарячої води до належних відповідачу будинків згідно переліку до договору № 3 у період з 01.08.2006 р. по 31.07.2007 р. в обсязі 8254,0 Гкал., з максимальним тепловим навантаженням 2,744гкал/год., а відповідач зобов'язався приймати теплову енергію та своєчасно здійснювати оплату за неї на умовах даного Договору (пункт 1.2.).
Пунктом 6.4 Договору сторони передбачили, що відповідач щомісяця з 12 по 14 число окремо по кожному особовому рахунку, наведеному у додатку № 3 до Договору, отримує у позивача оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми, акти приймання передачі товарної продукції та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахування недоплати або переплати за попередній місяць. Один підписаний відповідачем примірник кожного із наведених актів відповідач зобов'язаний повернути в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця.
Відповідно до пункту 6.5. Договору відповідач самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.
Строк дії Договору відповідно до п. 10.1 Договору встановлений з 1 серпня 2006 року до 1 серпня 2007 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна зі сторін не пізніше, ніж за місяць до його закінчення не заявить іншій стороні протилежне. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення.
Суд враховує те, що доказів припинення Договору в установленому порядку сторонами суду не надано.
Відповідно до умов вказаного Договору за листопад 2010 року позивач поставив, а відповідач отримав теплову енергію на загальну суму 107984,59 грн., що підтверджується розрахунком суми основного боргу, табуляграмою за листопад 2010 року, актом приймання передачі товарної продукції за листопад 2010 року, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний Договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 вказаного Кодексу встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною 1 ст. 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідач не заперечив щодо обсягу переданої йому позивачем теплової енергії.
Як вбачається за наявних в матеріалах справи доказів та не заперечується позивачем, згідно з реєстром № 137 від 10.11.2010 р. Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної адміністрації у м. Києві у листопаді 2010 року на користь позивача перераховані пільги за теплову енергію в сумі 188,54 грн., згідно з реєстром № 137 від 10.11.2010 р. Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної адміністрації у м. Києві перераховані пільги ветеранів ВВВ та дітей Війни за теплову енергію в сумі 3375,09 грн., згідно з реєстром № 137 від 10.11.2010 р. Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної адміністрації у м. Києві перераховані пільги ЧАЕС за теплову енергію в сумі 538,34 грн., згідно з реєстром № 137 від 10.11.2010 р. Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної адміністрації у м. Києві перераховані житлові субсидії за теплову енергію в сумі 2300,00 грн.
Однак, згідно з листами Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної адміністрації у м. Києві від 29.11.2010 р. № 01-12/7940, 01-12/7941 у листопаді 2010 року відкориговано кошти, перераховані на погашення заборгованості за теплопостачання: по пільгах ветеранів ВВВ, дітей Війни сумою «-756,90 грн.», по пільгах ЧАЕС сумою «-785,83 грн.». Таким чином, загальна сума коштів, що перерахована на користь позивача у листопаді 2010 р. на погашення заборгованості за теплову енергію по пільгах складає 4859,24 грн., після чого залишилась заборгованість в сумі 103125,35 грн. (107984,59 грн. - 4859,24 грн.).
Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів та розрахунку основного боргу через комунальне підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»на користь позивача перераховані кошти в сумі 80173,11 грн. в рахунок оплату боргу за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.08.2006 р. № 420565 за листопад 2010 року (спірний період).
За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем становить 22952,24 грн. (103125,35 грн. -80173,11 грн.).
Суд не приймає посилання позивача на те, що кошти, які надходять, зараховуються ним в рахунок оплати теплової енергії, одержаної у попередній період, оскільки кошти, які одержані позивачем внаслідок розщеплення оплат мешканців належних відповідачу будинків за житлово-комунальні послуги опалення та гарячого водопостачання, а також суми відшкодування наданих пільг і субсидій є поточними оплатами за надані послуги.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 22952,24 грн.
Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України, до Господарського суду мають право звертатися підприємства та організації за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України решта наведених сторонами доказів судом не приймається як такі, що не мають значення для справи та не впливають на розгляд справи по суті.
Доводи позивача щодо порядку зарахування коштів, сплачених мешканцями належних відповідачу будинків через комунальне підприємством «ГІОЦ»не приймаються судом до уваги, оскільки позивачем не надано суду доказів того, що кошти, зараховані на його рахунок комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» були сплачені за теплову енергію, спожиту в інші періоди.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за листопад 2010 р. на підставі договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.08.2006 р. № 420565 підлягають задоволенню частково в сумі 22952,24 грн.
Позовні вимоги в іншій частині задоволенню не підлягають як такі, що заявлені безпідставно.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства «Житловик»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 21, рахунок 26008013320902 у ПАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, код 05418023) на користь закритого акціонерного товариства «Екостандарт»(02660, м. Київ, вул. Чероногвардійська, 20, рахунок 26007311380 в АТ «Фортуна банк», МФО 300904, код 21661022) 22952,24 грн. основного боргу, 229,52 грн. витрат по оплаті державного мита, 52,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 29.03.2011 р.