ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 49/1614.03.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговільний будинок «Молдавкабель»
До Приватного підприємства «Стройкабель»
Про стягнення 156 311,14 грн. Суддя Митрохіна А.В.
Представники сторін:
Від позивача Глазиріна К.О. -за дов. № б/н від 28.12.2010р.
Від відповідача Ярмала В.В. - директор
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 156 311,14 грн. заборгованості, у зв'язку з порушенням умов Договору поставки № 10/12 від 10.12.2009р., з яких 122 114,98 грн. -основного боргу, 21 102,15 грн. -пені, 9 550,14 грн. -інфляційних витрат, 3 543,87 грн. -3% річних.
Підстави з якими Позивач пов'язує свої позовні вимоги -невиконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 10/12 від 10.12.2009 р., укладеним між сторонами, стосовно своєчасної та повної оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2011 було порушено провадження у справі № 49/16 та призначено розгляд справи на 02.02.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2011 розгляд справи відкладався на 16.02.2011 відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 16.02.2011 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2011 розгляд справи було призначено на 09.03.2011.
У судовому засіданні 09.03.2011 оголошувалася перерва до 14.03.2011.
Відповідач проти задоволення позовних вимог Позивача заперечує, зазначаючи у відзиві на позов на їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки умовами договору строк сплати не визначений і вимоги про сплату коштів відповідач не отримував. Відповідач також зазначає, що строк виконання зобов'язання з оплати вартості поставленої Відповідачу продукції ще не настав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
10.12.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок «Молдавкабель»(Постачальник) та Приватним підприємство «Стройкабель» (Покупець) було укладено договір поставки № 10/12 (далі -Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю електротехнічну продукцію, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та своєчасно сплатити за нього.
Відповідно до п. 4.1 договору покупець сплачує відповідну партію продукції протягом 30 календарних днів. Розмір передплати та строки кінцевого розрахунку за поставлену продукцію погоджуються в специфікаціях , які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).
За наданими Позивачем документами, не спростованими Відповідачем, - залишок заборгованості Покупця перед Постачальником за поставлену продукцію, відповідно до умов Договору № 10/12 від 10.12.2009 р., склав 122 114,98 грн. (вартість поставленого і неоплаченого товару за період з 23.12.2009 р. по 25.01.20010 р., з урахуванням повернутого товару на суму 270 943,28 грн.).
Отже, факт невиконання Відповідачем зобов'язань, щодо повної оплати боргу, матеріалами справи доведено Відповідачем не спростовано.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення пені в розмірі 21 102,15 грн., 9 550,14 грн. інфляційних нарахувань, 3 543, 87 грн. -3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Виконання зобов'язання, відповідно до ст. 546 ЦК України може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Ст. 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7.4 Договору у разі простроченні сплати Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період нарахування пені, за кожен день такого прострочення.
За розрахунком суду розмір пені, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, є меншим, ніж заявлено до стягнення позивачем, а саме 10 925,35 грн. (нарахована на суму основного боргу, з урахуванням часу поставки та строку оплати за 180 днів, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у вказаний період).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, Відповідач зобов'язаний на вимогу Позивача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.
Оскільки факт невиконання відповідачем зобов'язання щодо сплати поставленого товару встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 543,87 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково за розрахунком суду у сумі 3 543,01 грн.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 9 550,14 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково за розрахунком суду у сумі 7 693,24 грн.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд знаходить достатньо підстав для задоволення позовних вимог Позивача частково.
Заперечення Відповідача спростовуються матеріалами справи та не відповідають приписам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 44, 49, 69, 79, 82 - 85 ГПК України, господарський суд м. Києва,
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Молдавкабель»задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Стройкабель" (02095, м. Київ, вул. Княжий затон, 6, 16/а, оф. 99, код ЄДРОПУ 35758460,п/р 26009000623591 в ПАТ «Универсал Банк», МФО 322001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Молдавкабель»(65037, Одеська область, Овідіопольський район, с. Черноморка, вул. Сьома, 3, кВ. 16, код ЄДРПОУ 24118918, п/р 26009305424001 в ЮЖНЕ ГРУ «Приватбанк», МФО 328704) - суму основного боргу у розмірі 122 114,98 грн.; суму пені у розмірі 10 925,35 грн.; суми втрат від процесу інфляції у розмірі 7693,24 грн.; суму 3 % річних у розмірі 3543,01 грн.; 1563,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А. В. Митрохіна