ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/10521.03.11
За позовом комунального підприємства "Виробничо-поліграфічний комплекс
"Запоріжжя"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн"
про стягнення 5889,93 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники :
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 21.03.2011 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2011 № 02-03/109/11 на підставі ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України передано за підсудністю до господарського суду міста Києва справу за позовом комунального підприємства "Виробничо-поліграфічний комплекс "Запоріжжя" до товариства з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн" про стягнення 5889,93 грн. заборгованості по орендній платі.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.02.2011 суддя Головатюк Л.Д. прийняв справу до свого провадження, присвоїв їй номер 50/105 та призначив до розгляду на 02.03.2011.
Представники сторін в судове засідання 02.03.2011 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином.
У зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 21.03.2011.
В судове засідання 21.03.2011 представник позивача не з'явився, проте через відділ діловодства суду від позивача подав документи на виконання вимог суду та клопотання про розгляд справи без повноважного представника за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач в судові засідання 02.03.2011 та 21.03.2011 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
09.06.2009 між комунальним підприємством "Запоріжжя" Запорізької обласної ради (далі -позивач, орендодавець за договорами) та товариством з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн" (далі -відповідач, орендар за договорами) укладено договір № 64 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходяться на балансі комунального підприємством "Запоріжжя" Запорізької обласної ради (далі -договори оренди).
Відповідно до умов п.1.1. договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування, нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області: (надалі - майно), розташоване за адресою; м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152, яке знаходиться на балансі КП «Запоріжжя»ЗОР, вартість якого визначена відповідно до Акта оцінки вартості нерухомого майна, і становить 113630,00грн. станом на 31.12.2008.
Відповідно до умов розділу 2 договору, вступ орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами даного договору та акта приймання-передачі вказаного майна. Передача майна в оренду не припиняє право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області на це майно, орендар користується ним протягом строку оренди.
У разі припинення даного договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Вартість майна, що повертається орендарем орендодавцю, визначається на підставі його оцінки, звіреної з актом приймання-передачі в оренду. Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п.2.4. договору).
Відповідно до п.3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 06.06.08 №34. Місячна орендна плата без ПДВ за перший місяць оренди (червень), за результатами конкурсу (згідно протоколу засідання конкурсної комісії по проведенню конкурсу на право укладання договорів оренди нерухомого майна від 09.06.2009) складає 1608.00 грн., помножена на індекс інфляції червня 2009 року.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній (повний) місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.2. договору).
Згідно п.3.3. договору, орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно, до 15 числа, наступного за тим, що підлягає оплаті, згідно з виставленими рахунками.
Вимогами п. 7.1. договору передбачено, що передача майна в оренду орендарю здійснюється по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з даним договором.
У відповідності до п. 5.8. договору, орендар зобов'язався укласти з дати підписання договору оренди з орендодавцем договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання йому комунальних послуг.
Як встановлено судом, 09.06.2009 між сторонами укладено договір № 44/1 про відшкодування витрат балансоугримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до умов якого балансоутримувач комунальне підприємство «Запоріжжя»Запорізької обласної ради забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, гір. Леніна, 152 (надалі - будівля), а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.
Згідно п. 2.1.1. договору, балансоутримувач зобов'язався забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами, чинного законодавства про користування будівлями.
Умовами п. 2.2.3. договору передбачений обов'язок орендаря не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загал площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщені також за комунальні послуги.
Як встановлено судом, відповідач, в порушення умов договорів та вимог ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті оренди нерухомого майна та наданих комунальних послуг і станом на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 5 889,93 грн. Дана заборгованість підтверджується виставленими рахунками фактурами та іншими матеріалами.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму(ст. 815 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частина перша статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлює для орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 5 889,93 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та комунальним послугам в сумі 5 889,93 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмір 5 889,93 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5 889,93 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн" (016010, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34 офіс 407; код ЄДРПОУ 36387940) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь комунального підприємства "Виробничо-поліграфічний комплекс "Запоріжжя" (69600, м. Запоріжжя, пр.-т. Леніна, 152; код ЄДРПОУ 05905651) заборгованість в розмірі 5 889 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 93 коп., державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання рішення 28.03.2011