"17" березня 2008 р. Справа № 4/761/07
Позивач: Дочірня компанія “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України», Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021
Відповідач: Державне підприємство “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря-Машпроект» , пр-т Жовтневий, 42-А, м. Миколаїв, 54018
Суддя Дубова Т.М.
Від позивача - Бєлячкова О.В. дов. від 26.12.2007 р. за № 2/16
Від відповідача -Хоменко А.І. дов. від 31.01.08 р. за № 34/1051
Корочкін С.М директор з економіки
СУТЬ СПОРУ: про зобов'язання відповідача до укладання додаткової угоди № 5 до договору № 115-06-ЭУ від 30.01.2006р. в редакції позивача
Заявою від 20.11.2007 р. позивач змінив свої вимоги в пунктах 1 та 5 додаткової угоди № 5 і надав додаткову угоду № 5 в новій редакції.
Враховуючи, що відповідно до ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом до прийняття рішення, справа розглядається за заявою № 14356/6 від 20.11.2007р.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що твердження позивача про те, що поставка газу по додатковій угоді № 3 від 18.07.07 по договору не була здійснена ніякими доказами не підтверджена. Факт поставки природного газу у червні-липні 2006р. підтверджується угодою та рахунком позивача № 1862 від 30.0606 та актами звірки розрахунків за квітень-червень 2006р. Відмова позивача від складання акту приймання-передачі природного газу не є доказом відсутності газу, цей факт є доказом нехтування позивачем своїми обов»язками по договору. На підставі ст.652 ЦК України позивач повинен був сповістити його про складну ситуацію з газом, але цього зроблено не було. Позивачем було виставлено рахунок за спожитий газ № 1862 від 30.06.06 та податкова накладна. Підвищення ціни суперечить вимогам п.п.4.3-4.6 договору постачання від 30.01.06 та ст.ст.632, 651,652, 509 ЦК України та постанові НКРЕ
№ 176 від 16.02.06. (детальніше викладено в відзиві арк.спр.49-51, 76,77)
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,
Позивач просить зобов'язати відповідача укласти додаткову угоди № 5 до договору № 115-06-ЭУ від 30.01.2006р. в його редакції, викладеній в заяві від 20.11.07 (арк.спр.62).
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що у червні 2006р. зобов'язання позивача по поставці газу виконані не були в силу відсутності ресурсів, що пов'язано з невиконанням НАК “Нафтогаз України» зобов»язань за договором щодо продажу позивачу обсягів природного газу у червні 2006р. Про факт невиконання останнім умов договору позивач дізнався лише після проведення НАК “Нафтогаз України» засідання правління, на якому вирішувалось питання щодо покриття дефіциту природного газу в червні-липні 2006р.(протокол від 05.06.07).
Для покриття дефіциту природного газу в червні-липні 2006р. позивачем було здійснено закупівлю необхідних обсягів природного газу у червні 2007р. за ціною 849.60грн. (з урахуванням ПДВ).
Позивач вважає, що відповідно до п.4.3 договору ціна газу може змінюватись за рішенням НАК “Нафтогаз України».
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
30.01.06 сторони уклали договір постачання природного газу № 115-06-ЄУ, згідно якого позивач зобов'язувався передати в 2006р. природний газ, а відповідач його оплачувати. В п.п.4.1 ,2.1 сторони домовились щодо обсягу та вартості газу.
Крім того, сторони передбачили, що у випадку поставки газу позивачем відповідачу в наступних місяцях, сторони оформляють передачу газу додатковими угодами до цього договору.
Між сторонами укладались додаткові угоди (арк.спр.14-16), в тому числі № 3 від 18.07.06р. в якій було визначено обсяги газу, що передається у травні 2006 року 2755,424 тис.куб.м. та в червні 2006 року 2825,009 тис.куб.м. та визначили вартість газу по ціні 657,60 грн.
В п.4 додаткової угоди № 3 сторони зазначили, що додаткова угода поширює свої дії на відносини сторін, які склались з 01 травня 2006 року і діє до 31 грудня 2006 року.
13.07.07 листом № 8363/9 (арк.спр.35) на адресу відповідача була направлена додаткова угода № 5 від 27.06.07 до договору, в якій позивач запропонував змінити строк дії договору до 31.08.07р., а в частині проведення розрахунків до 30.09.07р., визначив обсяги поставленого газу в червні-липні 2006р., з визначенням ціни 866,592 гривні.
Листом № 68/6380 від 13.08.07 відповідач відмовився від укладення додаткової угоди, посилаючись на постанову НКРЕ № 176 від 16.02.06р. про затвердження граничного рівня ціни на природний газ, який поставляється для промислових споживачів, згідно якої ціна природного газу в 2006 році складала 548 грн. за 1000 куб.м. без урахування ПДВ.
Заявою від 20.11.2007 р. позивач змінив свої вимоги в пунктах 1, 2 та 5 додаткової угоди № 5 і надав додаткову угоду № 5 в новій редакції, згідно якої зазначив термін дії договору до 15.12.07р., а в частині проведення розрахунків до 31.12.07р., визначив обсяги поставленого газу в червні 2006р. в кількості 2825,009 тис.куб.м., з визначенням ціни 866,592 гривні (арк.спр.62-63).
Між тим, посилання позивача на те, що у червні 2006р. зобов'язання по поставці газу виконані не були в силу відсутності ресурсів спростовуються податковою накладною № 1862 від 30.06.06р., виданою позивачем, актами звірки розрахунків за період з 01.04.06р. по 30.06.06р., станом на 20.07.03р., станом на 31.07.06р., підписаними та скріпленими печатками з обох сторін, рахунком позивача № 1862 від 18.07.06р., свідчать, що поставка газу у червні відбулась (арк.спр. 52-55, 58).
Згідно п. 3.3 договору, приймання-передача газу оформлюється шляхом підписання сторонами місячного акту приймання-передачі газу. Ухилення позивача від належного оформлення акту є свідченням лише не виконання позивачем своїх обов'язків за договором, а не відсутністю поставки газу.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Крім того, норми діючого законодавства не надають права постачальнику на зміну ціни в разі не виконання умов договору в разі не своєчасної поставки продукції. Навпаки, згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Ст.ст. 612, 622, 624 ЦК України, ст.ст. 216-218 ГК України передбачають відповідальність в разі не виконання господарських зобов»язань (стягнення збитків, штрафних санкцій і таке інше), сплата яких не звільняє постачальника від належного виконання своїх обов'язків за договором.
Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Посилання позивача на протокольне рішення правління від 05.06.07р. НАК “Нафтогаз України», на якому вирішувалось питання щодо покриття дефіциту природного газу в червні-липні 2006р. судом не приймається до уваги, оскільки Постановою НКРЕ № 176 від 16.02.06р. “Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ, який поставляється для промислових споживачів» на 2006 рік, прийнятою відповідно до Указу Президента України “ Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України» ( із змінами, станом на 05.03.2004р.), була встановлена ціна 548,00 грн. за 1000 куб.м без урахування податку на додану вартість і тарифів на транспортування та постачання природного газу, яка втратила чинність лише 26.12.06р.
До того ж, позивач не довів, що відповідач був ознайомлений з вищевказаним протоколом правління НКРЕ (арк.спр.29).
Пунктами 4.4-4.6 договору № 115-06-ЭУ від 30.01.2006р. сторони узгодили порядок зміни ціни договору. У випадку, якщо відповідач не погодиться зі зміненим розміром ціни на газ, позивач мав право припинити постачання газу та в односторонньому порядку розірвати цей договір. Але, позивач своїм правом відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України своєчасно не скористався.
Згідно ст.ст. 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Між тим, суд не вбачає законних підстав для внесення змін до договору № 115-06-ЭУ відповідно до додаткової угоди № 5 в редакції від 20.11.07р.
З огляду на викладене в позові слід відмовити, судові витрати віднести за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд -
В позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене в 10-ти денний строк.
Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 17.03.2008 року
Суддя Т.М.Дубова