26 лютого 2008 р.
№ 14/4213
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, с. Ружичанка Хмельницького району Хмельницької області (далі -СПД ОСОБА_1)
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 06.12.2007
зі справи № 14/4213
за позовом СПД ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації, м. Хмельницький (далі -Управління),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Хмельницька районна державна адміністрація, м. Хмельницький (далі -Хмельницька РДА),
за участю прокуратури Хмельницької області, м. Хмельницький
про стягнення 41 517, 33 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
СПД ОСОБА_1 - ОСОБА_1,
Управління -Братенко Г.М.,
Хмельницької РДА -не з'яв.,
прокуратури Хмельницької області -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
СПД ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Управління 41 517, 33 грн. збитків, які, на думку позивача, виникли у зв'язку із заборгованістю з відшкодування коштів за перевезення пільгових категорій громадян.
Рішенням названого суду від 26.09.2007 (суддя Гладюк Ю.В.) позов задоволено з мотивів обов'язковості повної компенсації витрат з перевезення пільгових категорій громадян в повному обсязі відповідно до Закону України “Про автомобільний транспорт» (далі -Закон).
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.12.2007 (колегія суддів у складі: суддя Філіпова Т.Л. -головуючий, судді Горшкова Н.Ф., Майор Г.І.) зазначене рішення місцевого господарського суду у справі скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. В обґрунтування даної постанови апеляційним господарським судом з посиланням, зокрема, на приписи Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік» зазначено, що згідно з умовами укладеного позивачем та Управлінням договору про розрахунки за послуги з перевезення пільгових категорій громадян збитки, пов'язані з таким перевезенням, підлягають компенсації лише в межах відповідної субвенції з державного бюджету.
СПД ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду з даної справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в обґрунтування скарги зазначено, що: на спірні правовідносини не поширюються положення бюджетного законодавства; Законом не встановлено обмежень суми компенсації витрат з перевезення пільгових категорій громадян; умови спірного договору про розрахунки за послуги з перевезення пільгових категорій громадян не передбачають обмежень зазначених компенсаційних виплат сумою відповідної субвенції з державного бюджету; належна позивачеві сума повної компенсації не перевищує обсягу відповідної субвенції місцевого бюджету Хмельницького району на 2006 рік.
У відзиві на касаційну скаргу Управління заперечує проти доводів скарги і просить оскаржувану постанову господарського суду апеляційної інстанції залишити без змін, а скаргу -без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- за умовами договору від 01.08.2005 № 12 про перевезення пасажирів автомобільним транспортом Хмельницька РДА надала СПД ОСОБА_1 право здійснювати перевезення пасажирів за маршрутом "м. Хмельницький -Доброгорща" з 01.08.2005 по 01.08.2008;
- 05.01.2006 на підставі вказаного договору від 01.08.2005 № 12 СПД ОСОБА_1 (перевізник) та Управління (платник) уклали договір № 7 (далі -Договір) про розрахунки за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян, за умовами якого:
Управління зобов'язується сплачувати СПД ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік» компенсацію за перевезення протягом 2006 року пільгових категорій громадян за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету в межах суми бюджетних асигнувань, виділених Хмельницькому району на 2006 рік, і затверджених рішенням Хмельницької районної ради, по мірі надходження коштів з державного бюджету та на підставі наданих перевізником документів, передбачених цим Договором (підпункт 2.3 пункту 2 Договору);
перевізник зобов'язується до 5 числа кожного місяця, наступного за звітним, подавати тимчасові розрахунки, складені відповідно до відомостей автобусних станції. На підставі цих розрахунків Управління “складає акти звіряння форми № 3 -пільга на суму субвенції з державного бюджету прямо пропорційно між кожним перевізником та перераховує перевізникові суму відшкодування за пільгове перевезення окремих категорій громадян по мірі надходження коштів субвенції у межах кошторисних призначень» (підпункт 3.1 пункту 3 Договору);
- рішенням 20-ї сесії Хмельницької районної ради від 27.01.2006 затверджено обсяги субвенцій з державного бюджету; в додатку до рішення зазначено, що компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян автомобільним транспортом затверджено в сумі 2 570 300 грн. Ця сума відображена в наявних у матеріалах справи кошторисі та плані асигнувань Управління на 2006 рік;
- згідно з довідками про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) Управління на 2006 рік суму компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян автомобільним транспортом в 2006 році збільшено до 3 059 583 грн.;
- за інформацією відповідача, перевізникам, що здійснюють внутрішні перевезення автомобільним транспортом у межах Хмельницького району в 2006 році, було надано послуги з перевезення пільгових категорій громадян на суму 4 556 487,27 грн., у тому числі позивачем на суму 135 865,4 грн.;
- витрати СПД ОСОБА_1 з перевезення протягом 2006 року пільгових категорій громадян у зазначеному розмірі підтверджуються також відомостями автобусних станцій та передбаченими Договором актами звірки розрахунків ;
- згідно зі згаданими актами звірки розрахунків та наявними у справі копіями платіжних доручень Управління відповідно до Договору сплатило СПД ОСОБА_1 компенсацію за перевезення протягом 2006 року пільгових категорій громадян в сумі 94 348,07грн.;
- позивач просить стягнути з відповідача 41 517,33 грн. збитків у зв'язку з неповною компенсацією витрат з перевезення протягом 2006 року автомобільним транспортом пільгових категорій громадян.
Причиною виникнення спору у справі є питання про наявність підстав для повної компенсації позивачеві збитків у зв'язку з перевезенням пільгових категорій громадян у 2006 році.
За приписами частини другої статті 36 та частини другої статті 40 Закону (в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2344-III, яка втратила чинність з 07.04.2006, далі -попередня редакція):
види та обсяги пільгових перевезень встановлюються державним замовленням, в якому визначається порядок компенсації пасажирським перевізникам збитків від цих перевезень;
збитки пасажирського перевізника від пільгових перевезень та від перевезень за регульованими збитковими тарифами повністю компенсуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Отже, Законом в його попередній редакції було передбачено, що компенсація збитків з перевезення пільгових категорій громадян здійснюється з урахуванням обсягів державного замовлення.
Відповідні норми містить і чинна редакція Закону (в редакції Закону України від 23.02.2006 № 3492-IV), а саме:
види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень (частина четверта статті 37 Закону);
органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону (частина друга статті 29 Закону).
Згідно з частиною другою статті 1 Закону України “Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб»: поставки товарів, робіт і послуг для пріоритетних державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються до цього; обсяги коштів для закупівлі зазначених товарів, робіт і послуг передбачаються в Законі про Державний бюджет України на поточний рік та визначаються Кабінетом Міністрів України відповідними рішеннями про використання позабюджетних джерел фінансування.
Водночас відповідно до підпункту “б» пункту 4 частини першої статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів на державну програму соціального захисту, яка передбачає компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Відповідно до пункту 2 цього Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.
Згідно з пунктом 3 зазначеного Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, зі змісту наведених норм вбачається, що обсяг компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян встановлюється в межах затверджених субвенцій.
За приписом частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
В частині четвертій цієї ж статті зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 цього ж Кодексу відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання.
З огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням установлених фактичних обставин справи господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі.
Доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують з урахуванням такого.
Посилання скаржника щодо неправомірного застосування до спірних правовідносин норм бюджетного законодавства є необґрунтованим з огляду на зазначені приписи частини четвертої статті 179 ГК України та статті 1 Бюджетного кодексу України, згідно з яким цим Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів. При цьому слід враховувати, що зобов'язання Управління щодо компенсації пільгового проїзду державну окремих категорій громадян -це зобов'язання розпорядника державних коштів з фінансування державної програми соціального захисту.
Доводи скаржника щодо неповного з'ясування попередніми судовими інстанціями фактичних обставин у справі, а саме, про те, що: умови спірного Договору не передбачають обмежень компенсаційних виплат сумою відповідної субвенції з державного бюджету; сума компенсації витрат позивача з перевезення пільгових категорій громадян у будь-якому разі не перевищує обсягу відповідної субвенції, - спростовуються дослідженим господарськими судами у розгляді справи, зокрема, зазначеними підпунктом 2.3 пункту 2 та підпунктом 3.1 пункту 3 Договору.
За наведених обставин оскаржувана постанова апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою і визначені законом підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 06.12.2007 зі справи № 14/4213 залишити без змін, а касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов