Рішення від 01.04.2011 по справі 2-166/11

Справа 2-166

2011 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 року Балтський районний суд Одеської області в складі

ГОЛОВУЮЧОГО -СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ К.М.

ПРИ СЕКРЕТАРІ - ТІТОВІЙ Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Балтської центральної районної лікарні, треті особи -Перелітська сільська рада Балтського району Одеської області, ОСОБА_2, про поновлення на роботі та стягнення компенсації за час вимушеного прогулу, матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Балтської центральної районної лікарні (ЦРЛ) про поновлення на роботі та стягнення компенсації за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 12.07.2010 р. до участі у справі в якості третьої особи залучено Перелітську сільську раду Балтського району, а ухвалою від 18.11.2010 р. -ОСОБА_2

2.09.2010 р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, а саме про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач підтримав позов та пояснив, що він з 4.04.2007 р. працював у Балтській ЦРЛ на посаді акушерки ФАПу с.Переліта. Наказом головного лікаря №163-к від 2.06.2010 р. звільнений з роботи за прогул без поважних причин на підставі п.4 ст.40 КЗпП України.

Звільнення вважає незаконним, так як прогулу без поважних причин не було, оскільки 13.05.2010 р. (коли зафіксована відсутність на робочому місці) він знаходився у військоматі, куди був викликаний по повістці, в табелі обліку робочого часу зроблена відмітка про відпрацьований ним робочий час. Засідання профспілкового комітету, на якому розглядалося подання адміністрації про надання згоди на його звільнення, його пояснення не заслуховували, поважність причини відсутності на робочому місці не з'ясовували. Незаконним звільненням йому завдано моральної шкоди, яка полягає в переживаннях та душевних стражданнях, так як залишився без заробітної плати, причини формулювання звільнення складали про нього негативне враження, принижено його суспільне положення. Також у зв'язку із розглядом справи в суді ним понесені матеріальні витрати, пов'язані із підготовкою документів, неодноразовим приїздом до суду його та представників, а також свідків. Тому він просить поновити його на роботі в Балтській ЦРЛ на посаді акушерки ФАПу с.Переліта, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу, матеріальну та моральну шкоду в сумі 6813, 78 грн.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_1 13.05.2010 р. був відсутній на робочому місці, що зафіксовано відповідним актом. Про свою відсутність та її причини він нікого не попередив. Ніяких документів, які б підтверджували поважність відсутності на роботі, на час перевірки вказаного факту не надавав, письмові пояснення надати відмовився. Адміністрація ЦРЛ звернулася з поданням до профспілкового комітету для надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за прогул без поважної причини. На засіданні профкому він також відмовився надавати пояснення, поводив себе зухвало і покинув засідання. Профспілковий комітет надав згоду на його звільнення, і наказом №163-к від 02.06.2010 р. ОСОБА_1 звільнений з роботи на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, тобто за прогул без поважної причини. Повістку про виклик до райвіськомату він надав тільки під час розгляду справи в суді.

Представник третьої особи -Перелітської сільської ради до суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа -ОСОБА_2 до суду не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Суд, заслухавши доводи сторін, пояснення свідків, оцінивши докази, що є у справі, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ОСОБА_1 працював у Балтській ЦРЛ на посаді акушерки Перелітського ФАПу на 0,5 ставки. Наказом №163-к від 02.06.2010 р. звільнений з роботи за прогул без поважних причин на підставі п.4 ст.40 КЗпП України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 13.05.2010 р. на роботі був відсутній протягом всього робочого часу, про що він сам не заперечує, а також зафіксовано актом від 13.05.2010 р., доповідною зав. ФАПом ОСОБА_3, довідкою начальника відділу охорони здоров'я Балтської РДА, поясненнями свідків. Відомості, що містяться в табелі обліку робочого часу, про відпрацьований ним час 13.05.2010 р., суд до уваги не приймає, оскільки свідок ОСОБА_3 пояснив, що він помилково зробив такий запис у табелі.

Суд критично ставиться до тверджень позивача про його відсутність на роботі з поважних причин, а саме, в зв'язку із викликом до райвіськомату, оскільки в судовому засіданні підтверджено той факт, що 13 травня 2010 року ні до Балтського, ні до Котовсько-Красноокнянського військоматів він не викликався. Надана до суду ксерокопія дублікату повістки, виписаної Білинською сільською радою, про виклик ОСОБА_1 до Балтського РВК, викликає сумніви в достовірності, оскільки спростовується повідомленнями Балтського РВК від 29.12.2010 р., Котовсько-Красноокнянського ОМВК від 29.07.2010 р., а також поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 З цих же підстав суд не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що повістка ОСОБА_1 була виписана за телефонним дзвінком працівників Балтського РВК.

Адміністрація Балтської ЦРЛ звернулася з поданням до профспілкового комітету, який надав згоду на звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі ст..40 п.4 КЗпП, рішенням якого від 02.06.2010 р. надано згоду на його звільнення.

Під час перевірки факту відсутності ОСОБА_1 на роботі 13.05.2010 р. адміністрацією ЦРЛ та під час розгляду профспілковим комітетом подання на дачу згоди на звільнення він не надавав будь-яких доказів поважності причин відсутності на роботі.

За таких обставин звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п.4 ст.40 КЗпП України є законним, порядок звільнення з роботи відповідачем не порушено, отже підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.235, 2371 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 60, 209 ,212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Балтської центральної районної лікарні, треті особи - Перелітська сільська рада Балтського району Одеської області, ОСОБА_2, про поновлення на роботі та стягнення компенсації за час вимушеного прогулу, матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів.

СУДДЯ