Справа № 2-61/11
Іменем України
29 березня 2011 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Гусєвої Н.Д.,
при секретарі Максимчук О.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Арцизі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановив:
Позивач звернувся до відповідача з позовом, якому просить суду стягнути на його користь суму спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 1 680 гривень та моральної шкоди в розмірі 1 000 гривень, посилаючись на те, що він є власником транспортного засобу «КІА Magentis», 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 18 травня 2008 року біля 15:30 год., відповідач в ході сварки, яка виникла між ними, вдарив ногою, належний позивачу автомобіль в область лівого крила, в результаті чого належному позивачу автомобілю були завдані пошкодження ударно-динамічного характеру з деформацією металу, для усунення яких необхідно проведення поновлювальних робіт, вартість яких складає всього 1 680 гривень з урахуванням витрат, пов'язаних з оплатою вартості експертного дослідження по визначенню суми матеріальної шкоди. Крім того, позивач в своєму позові вказує на те, що діями відповідача йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у його моральних стражданнях з приводу пошкодження належного йому автомобіля, вимушених витратах на проведення поновлювальних робіт. В обґрунтування позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди позивач посилається на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно відповідача; показання свідків та висновок спеціаліста. Щодо відшкодування йому відповідачем моральної шкоди, позивач посилається на норми ст.ст.23, 1167 ЦК України.
В судовому засіданні представником позивача заявлені позивачем позовні вимоги були уточнені. Позивач та його представник просили суд стягнути з відповідача на користь позивача, завдану матеріальну шкоду з урахуванням індексу інфляції, надали суду її розрахунок (а.с.136, 137-138), в розмірі 2 139,89 грн.
Відповідач та його представник в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнали, вважаючи позов необґрунтованим у зв'язку з недоведеністю нанесення механічних пошкоджень автомобілю позивача саме діями відповідача, посилаючись на відсутність його вини, просили суд відмовити позивачу в його позові. Також відповідачем були надані заперечення на позов (а.с.24-25).
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із цивільного законодавства, пов'язані з обов'язком відшкодувати завдану шкоду майну особи, особою, яка її завдала, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 зі змінами і доповненнями “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”.
Судом в судовому засіданні були встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
Так, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого Арцизьким МРЕВ ДАІ УМВС України Одеської області 22.12.2005 року, власником транспортного засобу «КІА Magentis», сірого кольору, 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є позивач у справі (а.с.4).
Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 25 травня 2008 року, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 відмовлено на підставі п.2 ч.1 ст.6, ч.2 ст.11 КПК України (а.с.6), про що було повідомлено ОСОБА_1 (а.с.5).
Відповідно до висновку спеціаліста №45 від 27 травня 2008 року сума матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу «КІА Magentis», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 20 травня 2008 року визначається 1 191,76 грн. (а.с.7-19).
Як видно з копії товарного чеку б/н від 25 травня 2008 року, наданого позивачем він містить записи про вартість крила переднього лівого 1 020,00 грн. Крім того, ця копія містить рукописні записи: 1) ґрунтовка; 2) фарбування; 3) зняти старе крило; 4) поставити нове; 5) вартість фарбування -усього 450 грн. (а.с.20).
Згідно повідомлення Арцизького Відділу ДАІ протокол огляду транспортного засобу та довідка про пошкодження автомобіля «КІА Magentis», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в період з 18 по 20 травня 2008 року не надавалася (а.с.40).
В підтвердження стану здоров'я позивач надав довідку про те, що від звертався до відділення швидкої допомоги Арцизької ЦРБ 18 травня 2008 року о 17:20 год. та йому було поставлено діагноз гіпертонічний криз (а.с.47).
Відповідач у справі звертався до суду зі скаргою в порядку, передбаченому ст.27 КПК України (а.с.45) у зв'язку з тим, що в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 органом дізнання Арцизького РВ ГУМВС України було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України (ас.57). За результатами розгляду скарги ОСОБА_3 судом було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1, а ОСОБА_3 визнано у справі потерпілим (а.с.83) та 22 листопада 2010 року постановлено вирок, яким ОСОБА_1 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, який не набрав законної сили, що підтверджується позначкою на першому аркуші, зробленою канцелярією суду (а.с.141-142).
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дала пояснення про те, що вона їхала разом з позивачем на його автомобілі, при здійсненні обгону ОСОБА_3, який рухався попереду на мопеді, інша пасажирка автомобіля позивача, показала ОСОБА_3 кулак. Далі вони на автомобілі позивача зупинились та стояли розмовляли, а ОСОБА_3, проїжджаючи мимо показав їм своєю рукою некоректний жест, у зв'язку з чим ОСОБА_1 поїхав слідом за ним, а вона та інша жінка залишились його чекати. Коли ОСОБА_1 повернувся, то на його автомобілі було пошкоджено переднє ліве крило та ОСОБА_1 пояснив, що в ході сварки з ОСОБА_3, ОСОБА_3 вдарив ногою його автомобіль. Однак самої сварки вона не бачила, оскільки не була при цьому присутня.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що точної дати він не пам'ятає, але йому відомо, що між позивачем та відповідачем виникла сварка, він чув крики, однак йому не відомо чи завдавав механічних ушкоджень ОСОБА_3 автомобілю ОСОБА_1
Заслухавши доводи позивача, відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, наявні у справі письмові докази, давши оцінку в сукупності доказам, наданим сторонами, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають і такий висновок суду ґрунтується на наступному.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Отже для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 ЦК України необхідно довести факти неправомірності поведінки особи (в даному випадку пошкодження лівого крила автомобіля позивача), наявність вини відповідача, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою для відповідальності. Лише наявність всіх вище зазначених умов є підставою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Ст. 60 ЦПК України на сторони покладено обов'язок по доведенню обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, яка відповідно передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
З огляду пояснення учасників судового процесу, які беруть участь у справі, а також на наведені норми закону, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження механічні пошкодження, наявні на автомобілі позивача, якими позивачу було завдано шкоди, однак в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт завдання пошкоджень автомобілю позивача саме діями відповідача. З наданих суду позивачем доказів взагалі не вбачається, що завдані його автомобілю пошкодження ударно-динамічного характеру з деформацією металу стали саме наслідком дій відповідача. Висновком спеціаліста, який був наданий позивачем, підтверджується лише вартість проведення поновлювальних робіт. Свідки, допитані в судовому засіданні також не підтвердили, що пошкодження автомобіля настали після удару, нанесеним відповідачем. Ці свідки бачили як виникла сварка між позивачем та відповідачем, однак вони не бачили, що саме від удару відповідача по крилу автомобіля позивача виникли механічні пошкодження. Свідок ОСОБА_5 чув лише сварку, а свідок ОСОБА_4 побачила пошкодження крила автомобіля ОСОБА_1 лише після того, як він повернувся після сварки з ОСОБА_3 та повідомив, що механічні пошкодження завдав його автомобілю ОСОБА_3 У зв'язку з цим судом не можуть бути взяті до уваги показання цих свідків, як підтвердження вини відповідача в завдані шкоди майну позивача. Отже, позивачем не було надано суду переконливих доказів протиправності поведінки відповідача, навпаки, усі досліджені в судовому засіданні докази свідчать про протиправність дій позивача по відношенню до відповідача під час виникнення між ними сварки, після чого відносно позивача було порушено кримінальну справу.
Таким чином, позивачем не доведено наявність вини завдавача шкоди, тобто відповідача, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою та взагалі протиправність поведінки відповідача.
Судом не можуть бути прийняті до уваги твердження позивача, що матеріальну шкоду йому було завдано саме діями відповідача, оскільки такі твердження не доведені належними доказами.
Судом також не може буди використаний як доказ вирок Арцизького районного суду Одеської області, постановлений 22 листопада 2010 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1, оскільки цей вирок не набрав чинності, він не може бути підставою для звільнення від доказування обставин, на які посилаються сторони.
Для звільнення від цивільної відповідальності, тобто відшкодування завданої шкоди, відповідач має довести, що саме не з його вини завдано шкоду, оскільки закон покладає обов'язок саме на заподіювача шкоди доводити, що шкода завдана не з його вини. На думку суду, відповідач довів той факт, що шкода, завдана майну позивача не з його вини, про це свідчать усі зібрані у справі докази, досліджені судом.
Таким чином, оскільки в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи позивача про заподіяння шкоди його майну саме відповідачем, а саме відсутні факти неправомірності поведінки відповідача, а також наявність його вини по завданню шкоди, відсутність вини була доведена відповідачем, це дає підстави суду відмовити в задоволенні позовних вимог по відшкодуванню матеріальної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до вимог ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Оскільки судом з'ясовано відсутність неправомірності поведінки відповідача, а також наявності його вини по завданню шкоди, суд приходить до висновку, що для задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди за правилами ст.1167 ЦК України, позивачу відповідачем також не має законних підстав.
За наявності таких обставин суд вважає, що позивач на порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України не надав суду достатніх та переконливих доказів, які б підтверджували підстави його позову, а тому суд прийшов до висновку про відмову позивачеві у задоволенні позову.
В зв'язку з тим, що позивачу відмовляється в задоволенні його позову, стягненню з відповідача на користь позивача, також не підлягає сума судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду з цією позовною заявою, за правилами ст.88 ЦПК України.
На підставі ст.ст.16, 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 57-60, 64, 88, 158, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо сторони, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.