Рішення від 30.03.2011 по справі 2-411/11

Справа № 2-411/11

РІШЕННЯ

Іменем України

30 березня 2011 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гусєвої Н.Д.,

при секретарі Максимчук О.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Арцизі Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання їх спільних дітей -сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно в твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень, яка не може бути меншою 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття. В своєму позові позивачка посилається на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу мають двох малолітніх дітей, які проживають разом з позивачкою. В наявний час сторони проживають окремо. Позивачка вказує на те, що їй одній важко утримувати дітей, а відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, тому вона змушена звернутися до суду з зазначеним позовом. Також позивачка вказала, що матеріальні доходи відповідача дозволяють йому сплачувати аліменти на утримання дітей.

У судове засідання позивачка не з'явилася, але надіслала до суду заяву, в якій уточнила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дітей щомісячно в твердій грошовій сумі в розмірі, вказаному в позові з наступною індексацією відповідно до закону, з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття. Крім того, позивачка просила суд про розгляд справи в її відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просив суд про розгляд справи в його відсутність, уточнені позовні вимоги позивачки визнав в повному обсязі, згоден виплачувати аліменти на користь позивачки у зазначеному нею розмірі.

У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 2 ст. 158 ЦПК України, судом, у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з обов'язком батьків утримувати малолітню дитину, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Сімейним Кодексом України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню в повному обсязі тому, оскільки засновані на законі та доведені матеріалами справи.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 07 листопада 2008 року Павлівською сільською радою Арцизького району Одеської області (а.с.2). Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в свідоцтвах про їх народження батьком вказаний ОСОБА_2 -відповідач по справі (а.с.3, 4).

Згідно ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Такий принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини ґрунтується на нормах Конституції України, які проголошують, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (ст. 21), громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст.24).

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Отже, обов'язок батьків з утримання своїх дітей виникає незалежно від факту реєстрації шлюбу, наявності між ними фактичних шлюбних відносин або спільного проживання. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним.

Відповідно до роз'яснень, що надані у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Ч.3 ст. 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в долі від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається судом за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. (ст.184 СК України).

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач є батьком малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвами про їх народження, зобов'язаний утримувати дітей, які проживають з матір'ю до досягнення ними повноліття.

Таким чином, виходячи з аналізу перелічених норм закону, враховуючи обставини та матеріали справи, суд приходить до висновку, що не зважаючи на те, що шлюб між сторонами не розірваний, але вони проживають окремо, відповідач, будучі батьком дитини, проживаючи окремо, зобов'язаний утримувати своїх малолітніх дітей, які проживають з матір'ю до досягнення ними повноліття.

Суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів, які відповідач повинен виплачувати на користь позивачки на утримання дітей до їх повноліття, у твердій грошовій сумі, яка підлягає індексації відповідно до закону.

З огляду на викладене, на стан здоров'я і матеріальне становище дитини, приймаючи до уваги обов'язок батька дитини утримувати дитину, стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів та його згоду на виплату аліментів на утримання дитини в зазначеному позивачкою розмірі, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивачки, та стягувати аліменти з батька малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь позивачки на утримання дітей в розмірі, зазначеному позивачкою.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає необхідним покласти на відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та сплати судового збору.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ч.3 ст. 181, ст.ст. 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 6, 15, 30, 62, 84, 88, 208, 213, 215, 367 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання якого зареєстроване в АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень, щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 27 січня 2011 року і до досягнення повноліття ОСОБА_5 тобто до 02 жовтня 2027 року, далі на утримання ОСОБА_4, в твердій грошовій сумі в розмірі 400 гривень, щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону і до досягнення нею повноліття, тобто до 23 грудня 2028 року.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 судові витрати: на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят одної) гривні; на користь Територіального управління державної судової адміністрації України Одеської області витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежів за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.