Справа № 11-183/ 2011 року Головуючий у 1 інстанції
Категорія: ст. 190 ч.2, ст. 353 Захарченко Д.В.
КК України Доповідач Куценко О.В.
22 березня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Куценко О.В.,
суддів Кателіна В.П., Семенчука О.О.
за участю прокурора Якименка О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий:
22 травня 1991 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст.ст. 141 ч. 2, 140 ч. 2, 42 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 21 серпня 1995 року по відбуттю покарання;
9 квітня 1998 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 145 ч. 1 КК України до 6 місяців виправних робіт;
3 квітня 2000 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 140 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 15 грудня 2003 року за відбуттям строку покарання;
27 грудня 2005 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст.. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 14 січня 2009 року за відбуттям строку покарання,
- засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі,
за ст. 353 КК України - до арешту строком на 5 місяців.
Відповідно до вимог ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 3 місяці.
За вироком суду, ОСОБА_2 було визнано винним в тому, що він 8 березня 2010 року, близько 19 - 00 годин, повторно, за попередньою змовою з іншими особами, провадження по справі відносно яких зупинено в зв'язку з розшуком, знаходячись біля нічного клубу «Гуляй поле» по пр. Миру, 70 в м. Миколаєві, маючи намір на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3, представляючись при цьому працівниками міліції та присвоюючи собі владні повноваження, обманюючи потерпілого щодо обов'язковості передачі їм майна в зв'язку зі службовою необхідністю, заволоділи мобільним телефоном «Самсунг Е-200» вартістю 300 грн., який належав потерпілому.
В апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію вчинених ним злочинів, просить змінити вирок суду, призначивши йому більш м'яке покарання.
Вважає вирок суду занадто суворим, таким, що не відповідає ступені важкості скоєних ним злочинів.
Посилається на те, що суд не врахував пом'якшуючі покарання обставини, а саме його щире каяття, позитивну характеристику за місцем проживання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Оцінивши перевірені докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 в заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, та в самовільному привласненні владних повноважень, пов'язане з вчиненням суспільно-небезпечного діяння. Його дії судом вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 190 та ст. 353 КК України.
Фактичні обставини та кваліфікація злочинів апелянтом не оспорюються.
Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступені тяжкості вчинених ним злочинів, та особи засудженого.
Так, при призначенні покарання ОСОБА_2 судом враховано, що він вчинив злочини невеликої та середньої тяжкості, позитивно характеризується за місцем проживання, проте стоїть на обліку як особа яка зловживає алкоголем та вживає наркотичні засоби.
Як пом'якшуючі покарання обставини - визнання вини, щире каяття та сприяння розкриттю злочину.
Судом обґрунтовано враховано як обтяжуючу покарання обставину рецидив злочину і призначено покарання за сукупністю злочинів в виді позбавлення волі. Таке покарання, з урахуванням особи засудженого, є необхідним і достатнім для виправлення засудженогота попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ленінського Районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2011 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни.
Головуючий
Судді