Справа № 22ц-617/2011р. Головуючий у першій інстанції Вуїв О.В.
Категорія 37 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.
24 березня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої - Довжук Т.С.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Кушнірової Т.В.,
при секретарі судового засідання Кулик О.В.,
за участю позивачки ОСОБА_3,
представника позивачки ОСОБА_4,
представників відповідачки ОСОБА_5 - ОСОБА_6,
ОСОБА_7,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 грудня 2010 року за позовом
ОСОБА_3
до
ОСОБА_5, ОСОБА_8,
ОСОБА_9
про відшкодування витрат на догляд, лікування та поховання спадкодавця,
03 серпня 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відшкодування витрат на догляд, лікування та поховання ОСОБА_10, всього 34 182 грн. 62 коп.
Позивачка вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її рідний брат ОСОБА_11 На протязі останніх шести років його життя вона здійснювала за ним догляд, так як він був інвалідом 2 групи та тяжко хворів. Після його смерті відкрилась спадщину, яку прийняли його діти. За свої кошти вона купувала для нього ліки, здійснювала догляд близько 4 годин на добу, кожен день готувала йому їжу, прала білизну, прибирала. Вона особисто здійснила його поховання і понесла витрати на погребіння, виготовлення пам'ятника, на церковний ритуал, витрати на придбання продуктів харчування, інших товарів, необхідних для проведення обряду поховання, витрати на приготування ями для поховання, послуги музикантів, всього на 34 182 грн. 62 коп. Вважає, що спадкоємці повинні повернути їй зазначені витрати.
Посилаючись на викладене просила позов задовольнити.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 грудня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_12 на користь позивачки 1323 грн. 75 коп. витрат на лікування та поховання, з ОСОБА_5 і ОСОБА_13 на користь позивачки по 661 грн. 88 коп. з кожної витрат на лікування та поховання. Також з відповідачів на користь позивачки стягнуто судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. На думку апелянта, висновки суду не відповідають обставинам справи та рішення суду є незаконним.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивачки, її представника, представників відповідачки ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині витрат на лікування за один місяць, витрати за чин погребіння, ритуальні послуги, витрати на придбання продуктів для проведення першого поминального обіду, інших товарів, необхідних для проведення поховання, суд першої інстанції дав належну оцінку доказам, які були надані сторонами і дійшов правильного висновку про те, що спадкоємці зобов'язані відшкодувати зазначені розумні витрати, які були зроблені позивачкою на лікування та поховання спадкодавця.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_11 (а.с. 10) та відкрилась спадщина до складу якої входить житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 5,4354 га.
Після його смерті спадщина була прийнята його дітьми ОСОБА_9 та ОСОБА_14, який помер 11 лютого 2007 року. Після його смерті спадщину прийняли його донька ОСОБА_5 та дружина ОСОБА_15.
Відповідно до вимог ст. 1132 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.
Судом встановлено, що позивачка, яка проживає по АДРЕСА_1 дійсно на протязі 6 років доглядала свого рідного брата, який проживав по АДРЕСА_2 та займалась його похованням (а.с. 11-13).
В підтвердження понесених витрат на догляд, лікування та поховання ОСОБА_11 позивачка надала довідку приватного підприємства «аптека «Мультіфарм» від 12 березня 2010 року про придбання нею ліків для свого брата на загальну суму 383 грн. 20 коп. (а.с. 18). Яких-небудь чеків, квитанцій про придбання ліків на протязі всього часу догляду та лікування ОСОБА_11 позивачкою суду не надані. Накладною № 1047 від 19 березня 2006 року, товарними чекам від 19 березня 2006 року підтверджується придбання позивачкою продуктів харчування для проведення першого поминального обіду та інших товарів для проведення обряду поховання, всього на суму 2064 грн. 30 коп. (а.с. 15, 17). Також довідкою настоятеля храму Свято-Покровської церкви підтверджуються витрати, понесені позивачкою за чин погребіння та ритуальні послуги, а саме 200 грн. (а.с. 19). Тобто документально позивачкою підтверджені витрати на 2647 грн. 50 коп.
Вимога позивачки про відшкодування їй заробітної плати соціального працівника за останні три роки безпідставна та не підтверджена будь-якими доказами.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Тобто, суд дійшов правильного висновку про відшкодування позивачки витрат, які були нею підтверджені належними доказами. Правильний висновок суду і щодо відсутності підстав для задоволення вимог про відшкодування витрат на придбання ліків за три роки, на встановлення пам'ятника через два роки після проведення обряду поховання та на поминальні обіди проведені через місяць та рік після поховання спадкодавця.
Разом з тим, відповідачі не заперечували проти понесених позивачкою витрат на приготування ями для поховання в розмірі 240 грн. та послуги музикантів - 300 грн. Понесення цих витрат позивачкою визнали в судовому засіданні апеляційного суду і представники відповідачки ОСОБА_5 Відповідач ОСОБА_9 ці вимоги також в суді першої інстанції визнавав.
Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 61 ЦПК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає зміні зі збільшенням суми стягнення на користь позивачки пропорційно часток спадкоємців.
Керуючись статями 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Вознесенського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2010 року в частині відшкодування витрат на лікування та поховання змінити збільшивши суму стягнення на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_9 з 1323 грн. 75 коп. до 1593 грн. 75 коп., з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з 661 грн. 88 коп. з кожної до 796 грн. 88 коп. з кожної.
В інший частині зазначене рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді