Справа № 2а-432/2011
30 березня 2011 року м. Южноукарїнськ
Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О. І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону, з 1 січня 2006 року їй мало виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але, Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області виплачує їй таке підвищення у значно меншому розмірі. Вважає, що такі дії відповідача є неправомірними. Просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області неправомірними щодо нарахування та сплати щомісячної соціальної допомоги та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війні, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за 2009-2011 роки.
Ухвалою суду від 17.03.2011 р. позовні вимоги про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни за період з 01.01.2009 р. по 15.09.2010 р. залишені без розгляду у зв?язку з пропущенням строку звернення до суду та відкрито скорочене провадження у справі за позовом про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни за період з 15 вересня 2010 року по грудень 2010 року включно, та за 2011 рік, копії якої надіслано сторонам.
Заперечення Управління пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області на позовну заяву надійшли до суду 29 березня 2011 року. В запереченні відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що хоча ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" й передбачає підвищення пенсії позивача на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але щомісячне підвищення до пенсії дітям війни Управлінням Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ виплачувалось у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Пенсія за віком виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які використовувати на інші цілі забороняється цим же Законом. В той же час, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачається фінансування встановлених ним державних соціальних гарантій за рахунок коштів Державного бюджету України, до якого кошти Пенсійного фонду України не включаються. Крім цього вважає, що не має під собою підґрунтя застосовувати Закон України N 1058-IV від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при визначенні цього підвищення, оскільки ч. 3 ст.28 вказаного Закону встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Починаючи із 22 травня 2008 року нарахування соціальної допомоги дітям війни проводиться відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530. Дана постанова діє у 2010 та 2011 році. І саме в такому розмірі передбачено державне фінансування. Вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду за захистом своїх прав та просить відмовити в задоволенні її позову.
Дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача, проаналізувавши положення чинного законодавства суд вважає, що наявних в справі доказів достатньо для розгляду справи в порядку скороченого провадження та приходить до такого.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18 листопада 2004 року ОСОБА_1 має статус дитини війни (а. с. № 7).
Відповідно до ст. 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
В запереченнях відповідач вказує, що у 2010 році доплата позивачу як дитині війни проводилася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності з 22.05.2008 року. В пункті 8 зазначеної постанови передбачено, що дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірах: з 22.05.2008 року -48,10 грн., з 01.07.2008 року -48,20 грн., з 01.10.2008 року -49,80 грн.
Відповідно до довідки № 988 від 23 березня 2011 року ОСОБА_1 у відділі пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ отримувала разом з пенсією надбавку як дитина війни у розмірі з 01.01.2008 року -47,00 грн., з 01.04.2008 року -48,10 грн., з 01.07.2010 року -48,20 грн., з 01.10.2008 року і по теперішній час -49,80 грн..
Згідно з положенням ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і постановою Кабінету Міністрів України.
Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення у 2010-2011 роках повинен здійснюватися в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
П.п. 3, 4 ст. 22 , ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що Управління Пенсійного Фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет.
Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-VI від 09.07.2003 року, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статтi 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено.
Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, відповідач, виплачуючи позивачу соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 49,80 грн. діяв неправомірно.
Статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн., а тому, розмір належного позивачеві підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" мав складати: з 1 січня -208 грн. 50 коп.; з 1 квітня -211 грн. 80 коп.; з 1 липня -215 грн. 70 коп.; з 01 жовтня -216 грн. 90 коп., з 01 грудня - 220 грн. 20 коп.
Статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 грн., з 1 квітня - 764 грн., з 1 жовтня - 784 грн., з 1 грудня - 800 грн., отже розмір належного мені підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має складати: з січня -225 грн., з 1 квітня -229,20 грн., з 1 жовтня -235,20 грн., з 1 грудня - 240 грн.
Судом же встановлено, що з 15.09.2010 р. по березень 2011 року включно належне позивачеві підвищення до пенсії виплачувалось у розмірі, що не відповідає розміру підвищення, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином в період дії зазначеної норми в порушення принципу пріоритетності законів, як нормативних актів вищої юридичної сили, над підзаконними актами, якими є постанови КМУ, відповідач нараховував та виплачував позивачеві підвищення до пенсії не у розмірі, встановленому ст. 6 Закону № 2195-ІV, а у розмірі, встановленому підзаконним актом - постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, яка суттєву звужує право позивача щодо розміру належного підвищення.
Отже, виплачене позивачеві підвищення за період з 15.09.2010 р. по березень 2011 року включно підлягає перерахуванню та виплаті виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, визначених на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом на відповідний період.
Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за вказаний період.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи позиції сторін, аналізуючи положення чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Виходячи з положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає можливим здійснити захист порушених прав, шляхом зобов'язання відповідача, здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни за період з 15.09.2010 р. по березень 2011 року включно.
Позовні вимоги позивача про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. не можуть задоволені, оскільки компетенція адміністративних судів не поширюється на спори, які можуть виникнути в «майбутньому»з суб'єктами владних повноважень з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності. Крім того, позивачем не доведено, що в майбутньому можливе порушення її прав з боку відповідача.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір в сумі 3,40 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовною заявою, підлягає поверненню останньому з Державного бюджету України (а. с. № 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94,158-163, 167, 1832 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни, задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області щодо нарахування та виплат ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни у розмірах, що не відповідають ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 15 вересня 2010 року по березень 2011 року включно.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 15 вересня 2010 року по березень 2011 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
В частині позовних вимог про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р., відмовити.
В силу ч. 1 ст. 256 КАС України допустити негайне виконання постанови суду, в межах суми стягнення за один місяць.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Южноукраїнський міський суд протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Южноукраїнського
міського судуО. І. Савін