Справа № 2а-422/2011
30 березня 2011 року м. Южноукраїнськ
Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов?язання здійснити перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Свої вимоги мотивує тим, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону з 01 січня 2006 року їй повинно було виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, УПФ України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області не виконує вимоги ст. 6 вищевказаного Закону. Просить визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області щодо нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком з 14.09.2010 р. по 14.03.2011 р. та зобов'язати УПФ України в м. Южноукраїнськ здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 14.09.2010 р. по 14.03.2011 р.
Ухвалою суду від 17.03.2011 р. відкрито скорочене провадження у справі за даним позовом, копії якої надіслано сторонам.
Заперечення Управління пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області на позовну заяву надійшли до суду 29.03.2011 року. В запереченні відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що хоча ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195 від 18.11.2004 р. й передбачає підвищення пенсії позивача на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але в 2006 році таке підвищення не нараховувалося та не виплачувалося; на 2007 рік дію ст. 6 Закону України № 2195 було зупинено, хоча рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 р. від 09.07.2007 р. визнано неконституційним п. 12. ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»; Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»встановлено, що державна соціальна допомога виплачується в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 01.01.2008 р. по сьогоднішній день виплачувалося у порядку встановленому Законом.
Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» було установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нациських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня -48, 1 гривень, з 1 липня -48, 2 гривень та з 1 жовтня -49, 8 гривень. Дана постанова діє у 2010 та 2011 році. І саме в такому розмірі передбачено державне фінансування.
Пенсія за віком виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які використовувати на інші цілі забороняється цим же Законом. В той же час, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачається фінансування встановлених ним державних соціальних гарантій за рахунок коштів Державного бюджету України, до якого кошти Пенсійного фонду України не включаються.
Крім цього вважає, що не має під собою підґрунтя застосовувати Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV від 9 липня 2003 року при визначенні цього підвищення, оскільки ч. 3 ст.28 вказаного Закону встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду за захистом своїх прав та просить відмовити в задоволенні її позову.
Дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що наявних в справі доказів достатньо для розгляду справи в порядку скороченого провадження.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004 р. ОСОБА_1 має статус дитини війни (а.с. № 5).
Відповідно до ст. 6 цього Закону дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
В запереченнях відповідач вказує, що у 2010 році доплата позивачу як дитині війни проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності з 22.05.2008 року. В пункті 8 зазначеної постанови передбачено, що дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірах: з 22.05.2008 року -48,10 грн., з 01.07.2008 року -48,20 грн., з 01.10.2008 року -49,80 грн.
Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і постановою Кабінету Міністрів України. Тому розрахунок такого підвищення у 2010-2011 рр. повинен здійснюватися в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Пунктами 3, 4 ст. 22 , ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що Управління Пенсійного Фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет.
ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-VI від 09.07.2003 року встановлено, що за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 р. прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р. зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статтi 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено.
Відповідно до ч.2 ст. 52 цього ж Закону розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, відповідач, виплачуючи позивачу соціальну допомогу як дитині війни в розмірах вказаних у вищевказаній постанові діяв неправомірно.
Статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн., а тому, розмір належного позивачеві підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" мав складати: з 1 січня -208, 50 гривень; з 1 квітня -211, 80 гривень; з 1 липня -215, 70 гривень; з 01 жовтня -216, 90 гривень, а з 01 грудня розмір підвищення має складати 220, 20 гривень.
Статтею 21 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 грн., з 1 квітня - 764 грн., з 1 жовтня - 784 грн., з 1 грудня - 800 грн., отже розмір належного позивачеві підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має складати: з січня -225 грн., з 1 квітня -229,20 грн., з 1 жовтня -235,20 грн., з 1 грудня - 240 грн.
Судом встановлено, що позивачу з 14 вересня 2010 року по 14 березеня 2011 року підвищення до пенсії виплачувалось у розмірі, що не відповідає розміру підвищення, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Виплачене позивачеві підвищення за період з 14 вересня 2010 року по 14 березеня 2011 року підлягає перерахуванню та виплаті виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, визначених на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом на відповідний період.
Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за вищевказаний період.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи позиції сторін, аналізуючи положення чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Виходячи з положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає можливим здійснити захист порушених прав, шляхом зобов'язання відповідача, здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 14 вересня 2010 року по 14 бересня 2011 року включно.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір в сумі 3,40 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовною заявою, підлягає поверненню останній з Державного бюджету України (а. с. № 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов?язання здійснити перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 14 вересня 2010 року по 14 березня 2011 року включно.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 14 вересня 2010 року по 14 березня 2011 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі -3 (три) гривні 40 копійок.
В силу ч. 1 ст. 256 КАС України допустити негайне виконання постанови суду, в межах суми стягнення за один місяць.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до Одеського апеляційного адміністративного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Южноукраїнського
міського судуО. І. Савін