Справа № 4-937/11
22 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого - судді Царевич О. І. ,
при секретарях - Гуцинюку Я.І., Табала Я. В.,
з участю прокурорів Дерюгіна Д.М.,Зубовського Ю.А., Фоменка Р.В.,
представника СБ України Нікішенко В.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу Дніпропетровської обласної громадської організації «Центр захисту прав людини і розвитку особистості» в особі Голови правління Бовкуна О.П. на листи Генеральної прокуратури України, листи Міністерства юстиції України, лист Управління Служби безпеки України, -
Дніпропетровська обласна громадська організація «Центр захисту прав людини і розвитку особистості» в особі Голови правління Бовкуна О.П. звернулась до суду зі скаргою на лист Генеральної прокуратури України від 03.09.2009 про направлення заяви «Центру захисту прав людини і розвитку особистості» про злочин до прокуратури Дніпропетровської області; лист Генеральної прокуратури України від 29.06.2010 №07/1/1р-10 про направлення заяви «Центру захисту прав людини і розвитку особистості» про злочин до прокурора Дніпропетровської області; лист Генеральної прокуратури України від 04.06.2010 №19-р про направлення заяви «Центру захисту прав людини і розвитку особистості» про злочин до прокуратури Дніпропетровської області; лист Генеральної прокуратури України від 04.06.2010 про направлення заяви «Центру захисту прав людини і розвитку особистості» про злочин до прокуратури Дніпропетровської області; лист Генеральної прокуратури України від 29.06.2010 №19-р про направлення заяви «Центру захисту прав людини і розвитку особистості» про злочин до прокурора Дніпропетровської області; лист Міністерства юстиції України від 24.06.2010 № 6990-0-4-10-22, що Міністерство юстиції України не має повноважень щодо вирішення питань зазначених у справі від 25.05.2010 № 25.05.2010/01; лист Міністерства юстиції України від 25.06.2010 № 6345-0-26-10-31, що скаргу «Центру захисту прав людини і розвитку особистості» розглянуто, але надати детальну інформацію щодо питань та обставин вчинених нотаріальних дій Міністерство юстиції України не має повноважень; лист Міністерства юстиції України від 25.03.2010, що до компетенції Міністерства юстиції України не входить порушення кримінальної справи; лист Міністерства юстиції України від 24.03.2010 № 2702-0-3310-22, що Міністерство юстиції України не має повноважень щодо перевірки заяв та повідомлень про злочини та вирішення питань про порушення кримінальних справ; лист Управління Служби безпеки України від 09.06.2010 № 55/3/4764, про направлення справи до ГУ МВС України в Дніпропетровській області. Вважає такі рішення Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України та Служби безпеки України, незаконними та просить їх скасувати і зобов'язати МВС України, ГУБОЗ МВС України, Міністерство юстиції України, Генеральну прокуратуру України порушити кримінальну справу та виконати інші дії під час досудового слідства.
В судове засідання представник Дніпропетровської обласної громадської організації «Центр захисту прав людини і розвитку особистості» не з'явився та не повідомив суд про причини неявки, про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, що стверджується зворотними повідомленнями про вручення повідомлень про розгляд справи.
Судом з урахуванням викладених обставин та думки осіб, які беруть участь у розгляді справи, визнано можливим проводити розгляд справи у його відсутність
В судовому засіданні представник СБ України доводи скарги не визнав, пояснив, що жодних процесуальних рішень за результатами листів Дніпропетровської обласної громадської організації «Центр захисту прав людини і розвитку особистості» не виносилося. Просив в задоволенні скарги відмовити.
Прокурор Зубовський Ю.А. в судовому засіданні заперечував щодо вимог скарги, як таких, що не ґрунтуються на вимогах чинного кримінально-процесуального законодавства, оскільки заявником оскаржуються не процесуальні рішення, а фактично відповіді Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України, щодо направлення за належністю заяв про злочин до прокуратури Дніпропетровської області та ГУ МВС України в Дніпропетровській області, для винесення рішення в порядку ст. 97 КПК України, та відповіді Міністерства юстиції України про відсутність повноважень для перевірки заяв та порушення кримінальної справи. Просив відмовити у задоволенні скарги.
Прокурор Фоменко Р.В. підтримав думку прокурора Зубовського Ю.А.
Представник Міністерства освіти України в судове засідання не з'явилася і не повідомила про причини неявки. Про час, дату та місце проведення розгляду скарги повідомлялась вчасно та належним чином.
Неявка зацікавленої особи, в даному випадку представника Міністерства юстиції України, належним чином повідомленої не перешкоджає подальшому розгляду справи, якщо проти цього не заперечують інші учасники судового розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 5 т. 234 та ч. 3 ст. 236 КПК України визначено, що скарги на дії слідчого та прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті.
Зазначені норми мають імперативний характер та виключення щодо розгляду таких скарг судом окрім скарг на постанови на порушення кримінальної справи, відмову у порушенні кримінальної справи та закриття кримінальної справи - не допускаються.
Нормами КПК України передбачено виключний порядок здійснення судового контролю за досудовим слідством стосовно постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, про порушення кримінальної справи та постанов про закриття кримінальної справи.
Окрім цього, чинне кримінально - процесуальне законодавство містить вичерпний перелік контрольних функцій суду, до яких належать: застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою, проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку, розкриття інформації, що містить банківську таємницю.
В судовому засіданні встановлено, що рішення в порядку КПК України Генеральною прокуратурою України, Міністерством юстиції України та Службою безпеки України в межах поданої скарги не виносились, а тому фактично відсутній предмет оскарження.
Крім того, до повноважень Міністерства юстиції України не входить вирішення питань про порушення кримінальних справ.
Матеріалами скарги стверджується, що Дніпропетровська обласна громадська організація «Центр захисту прав людини і розвитку особистості» в особі Голови правління Бовкуна О.П. оскаржує листи Генеральної прокуратури України про направлення заяв про злочин до прокуратури Дніпропетровської області, для винесення рішення в порядку ст. 97 КПК України; листи Міністерства юстиції України про відсутність повноважень для перевірки заяв та порушення кримінальної справи; лист Управління Служби безпеки України про направлення заяви про злочин до ГУ МВС України в Дніпропетровській області, для винесення рішення в порядку ст. 97 КПК України.
Виходячи з положень ст. ст. 236 - 236-8 КПК України, предметом судового контролю, функція якого здійснюється за правилами кримінально-процесуального закону є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, про порушення кримінальної справи та постанова про закриття кримінальної справи, винесена органом дізнання, слідчим чи прокурором. Власне наявність такої постанови зумовлює вибір способу захисту порушеного права, застосування передбаченої законом процедури судового розгляду та прийняття одного із рішень за наслідками такого розгляду. За таких обставин, тобто за відсутності оскаржуваного процесуального рішення, оскільки порушені у скарзі питання не відносяться до предмета судової перевірки, суд приходить до висновків щодо відсутності правових підстав з розгляду скарги по суті, а тому її слід вважати такою, що залишена без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 236 КПК України, суд -
Скаргу Дніпропетровської обласної громадської організації «Центр захисту прав людини і розвитку особистості» в особі Голови правління Бовкуна О.П. на листи Генеральної прокуратури України, листи Міністерства юстиції України, лист Управління Служби безпеки України - вважати такою, що залишена без розгляду.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення.
Суддя О. І. Царевич