Справа № 4-803/11
24 березня 2011 року cуддя Печерського районного суду Царевич О. І. , при секретарях, Табала Я.В., Гуцинюку Я.І. за участю прокурора Оліферчука А.А., представника скаржника адвоката ОСОБА_1, розглянувши справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову заступника прокурора м. Києва Гоголя В.В. від 26.10.2010 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 365 КК України,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаною скаргою, просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена без належних на те приводів та достатніх підстав, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України. В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова винесена, за відсутності достатніх підстав, оскільки при винесенні постанови про порушення кримінальної справи заступник прокурора м. Києва лише формально вказав, що підставами до порушення кримінальної справи стали достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину в діях колишнього голови правління ТОВ КБ «Арма» ОСОБА_2
Безпосередньо посилається на те, що 26.10.2010 року відносно ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
Вважає, що викладений у оскаржуваній постанові висновок прокурора про наявність ознак вчинення нею злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, є необґрунтованим, так як органом досудового слідства на момент порушення справи не було взято до уваги нормативно-правові акти, чи посадові інструкції, які б містили посилання на повноваження голови правління ТОВ КБ «Арма».
Вважає, що в постанові не наведено переконливих посилань на приводи для порушення кримінальної справи. Оскільки у зверненні ліквідатора ТОВ КБ «Арма» ОСОБА_3, на матеріали перевірки якого посилається прокурор в постанові як на привід до порушення кримінальної справи, міститься зазначення того, що особа, якій видано кредит ОСОБА_4 категорично відмовляється погашати заборгованість по кредиту та володіє комерційною таємницею банку.
Також зазначила, що в листах від 15.01.2009 та 21.09.2009 на адресу позичальника ОСОБА_4, доданих до матеріалів, які стали приводом для порушення кримінальної справи, ліквідатор підтвердила законність отримання останнім кредиту в розмірі 100 000 доларів США на підставі кредитного договору № 21/02/К58 від 14.08.2008 та додаткової угоди № 1 до цього договору від 18.08.2008 про збільшення суми з 25000 до 100000 доларів США. При цьому ТОВ КБ «Арма» наполягав на погашенні ОСОБА_4 кредиту.
Зазначає, що до матеріалів перевірки, яку провело ГУ МВС України у м. Києві, додано її пояснення, в яких вона стверджує, що додаткову угоду № 1 від 18.08.2008р., до Кредитного договору № 21/02-К/58 від 14 серпня 2008 року між ТОВ КБ «Арма» та ОСОБА_4 підписано після прийняття рішення кредитного комітету банку. Більше того, до підписання від імені банку головою правління ОСОБА_2 текст додаткової угоди було завізовано частиною членів кредитного комітету: ОСОБА_6 - начальник департаменту індивідуального бізнесу, ОСОБА_5 - начальник юридичного управління, а також ОСОБА_7 - секретар кредитного комітету у цій справі , начальник управління кредитування фізичних осіб.
Ствердила у своїй скарзі, що її пояснення підтверджено текстом додаткової угоди № 1 від 18 серпня 2008р. до Кредитного договору № 21/02/К58 від 14 серпня 2008р., на якій дійсно маються підписи зазначених посадових осіб банку (членів кредитного комітету ). Угоду укладено між Банком в особі Голови Правління ОСОБА_2 (вона ж є керівником кредитного комітету) та позичальником ОСОБА_4
Наявність на проекті угоди від 18 серпня 2008р. між ТОВ КБ «Арма» та ОСОБА_4 підписів (віз) зазначених посадових осіб безумовно свідчить про те, що питання пройшло обговорення на засіданні кредитного комітету і особисто у неї відносно цього не було ніяких сумнівів відносно законності укладення додаткової угоди.
Згідно п.5.4.1 Положень про споживче та іпотечне кредитування фізичних осіб у Товаристві з обмеженою відповідальністю Комерційному банку «Арма», відповідальність за збереження документів «кредитної справи» несе керівник кредитного підрозділу .
Відповідність оформлення кредитної справи вимогам Законам України, нормативним актам НБУ та положенням ТОВ КБ «Арма» неодноразово перевірялась аудитором ОСОБА_8, яка підпорядкована Спостережній Раді банку, представниками НБУ. Ніяких зауважень від них про відсутність протоколу кредитного комітету від 18.08.2008р. вона не отримувала.
Також зауважила, що в постанові не вказано місце скоєння нею дій , які стали підставою для порушення кримінальної справи. Вважає, що постановою помилково визначено розмір збитків, завданих ТОВ КБ «Арма».
В судовому засіданні особа, яка подала скаргу ОСОБА_2 скаргу підтримала, посилаючись на викладені у ній обставини та просила її задовольнити.
Представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи скарги підтримав в повному обсязі та додатково суду зазначив, що на його думку у постанові не наведено форми перевищення ОСОБА_2 своїх повноважень, так як ОСОБА_2 займала посаду Голови правління TOB Комерційного банку «Арма» і відповідно до Статуту мала повноваження укладати договори від імені банку.
Зазначає, що як вбачається з матеріалів перевірки, 14 серпня 2008р.між TOB Комерційний банк «Арма» укладено кредитний договір № 21/02-К/58 на суму 25 000 дол. США.
Укладенню договору передував розгляд Кредитним комітетом банку питання про можливість надання кредиту .
Відповідно до протоколу № 332 від 14 серпня 2008р. кредитний комітет вирішив надати ОСОБА_4 споживчий кредит у формі не відновлюваної відкличної кредитної лінії на поточні потреби з загальним лімітом кредитування 25 000 дол. США терміном 12 місяців .
Такі дії банку проведені у відповідності до вимог п.п. 2.23, 2.28, 5.2.5, 5.3.1-5.3.3. Положення про споживче кредитування фізичних осіб у TOB Комерційний банк «Арма».
Додатковою угодою № 1 від 18 серпня 2008р. сторонами внесено зміни в договір від 14 серпня 2008р., - збільшено ліміт кредитування до 100 000 дол. США
Згідно п.2.28 названого Положення при змінах умов договору про надання кредитної лінії оформляється додаткова угода.
Виходячи з буквального тлумачення п.2.28 необхідність рішення кредитного комітету в такому разі є необов'язковим . У всякому разі для прийняття рішення про зміну кредитної лінії ні у кредитного комітету, ні у банку перешкод не було.
Перевірка, яку проводило ГУ МВС у м. Києві, полягала в тому, щоб підтвердити надання ОСОБА_4 недостовірної інформації про свої доходи для отримання кредиту.
При цьому до матеріалів перевірки не додано навіть повної кредитної справи, та відомостей з електронного реєстру відносно даного кредиту. На момент порушення кримінальної справи в розпорядженні заступника прокурора м. Києва були лише вибірково надані копії окремих документів.
Вважає, що за таких обставин постанова про порушення кримінальної справи є незаконною і необгрунтованою та підлягає скасуванню.
Прокурор Оліферчук А.А. в судовому засіданні доводи, викладені у скарзі, не визнав. Додатково суду зазначив, що у своїй скарзі ОСОБА_2 вказує на незаконність постанови про порушення в частині відсутності переконливих посилань на приводи для порушення кримінальної справи. Вважає, що таким чином заявник не оскаржує відсутність приводів для порушення постанови, а оскаржує лише їх переконливість. Між тим ст. 94 КПК не вимагає від прокурора саме переконливих приводів для порушення справи. Згідно її змісту достатньо того щоб ці підстави були.
Також в судовому засіданні зазначив, що посилання ОСОБА_2 на незаконність постанови про порушення кримінальної справи в частині того, що в ній наведені формальні підстави для порушення справи також не може бути судом прийнято до уваги, оскільки знову ж таки ст. 94 КПК згідно свого змісту вимагає від прокурора щоб при порушенні кримінальної справи такі підстави були.
Одночасно суду ствердив, що приводами для порушення зазначеної кримінальної справи стали матеріали перевірки прокуратури міста Києва за зверненням ліквідатора TOB КБ «Арма» ОСОБА_3, що надійшло з ГУ МВС України в місті Києві, щодо законності дій службових осіб банку при видачі кредиту ОСОБА_4
Підставами для порушення зазначеної кримінальної справи стали достатні данні які вказують на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_2, яка будучи головою правління TOB КБ «Арма» з 05.04.06 по 05.10.09, в порушення п. 5.4.11 Положення про споживче та іпотечне кредитування фізичних осіб у TOB КБ «Арма», достовірно знаючи про те, що укладення додаткових угод по кредитних договорах банку з питань збільшення ліміту кредитування здійснюється на підставі рішення кредитного комітету TOB КБ «Арма» та достовірно знаючи про відсутність такого рішення про збільшення суми кредиту ОСОБА_4 з 25 тис. дол. США до 100 тис. дол. США, умисно 18.08.08, вчинила дії, які виходять за межі її повноважень, а саме уклала з ОСОБА_4 додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 21/02-К/58 від 14.08.08 про збільшення ОСОБА_4 ліміту кредитування з 25 тис. дол. США до 100 тис. дол. США.
В подальшому, на підставі вказаної додаткової угоди № 1, грошові кошти в сумі 100 тис. дол. США 18.08.08 ОСОБА_4 видані готівкою з каси банку.
Доповнив, що джерела отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи були законними, оскільки документи, що містяться в матеріалах дослідчої перевірки витребовувались відповідними запитами прокуратури в межах своїх повноважень, а об'єктивна сторона вчинення злочину встановлювалась прокуратурою шляхом проведення опитування осіб, які мають безпосереднє відношення до справи також в межах повноважень.
Зауважив, що постанова про порушення кримінальної справи по своєму змісту та формі відповідає вимогам, які до неї ставить ст. 130 КПК України, а саме у ній зазначено місце і час її складання, посада особи, що винесла вказану постанову, її прізвище, у постанові зазначено обґрунтованість прийнятого рішення, а також статті КПК, на підставі яких прийнято зазначене рішення.
Таким чином вважає скаргу необґрунтованою та просить відмовити у її задоволенні.
Особа, за заявою якої порушено кримінальну справу, в судове засідання не зявилася, про час і місце розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином. На адресу суду надала заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутність. (а.с.24).
Судом, з урахуванням думки осіб, які беруть участь у розгляді справи, та поданої заяви, визнано можливим проводити розгляд справи у її відсутність.
Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, її представника, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.
Постановою від 26 жовтня 2010 року заступником прокурора м. Києва Гоголь В.В., порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст.365 КК України. (а.м .1).
Як вбачається з оскаржуваної постанови, приводом для порушення даної кримінальної справи стали матеріали перевірки Прокуратури м. Києва за зверненням ліквідатора ТОВ КБ «Арма» ОСОБА_3, щодо законності дій службових осіб банку при видачі кредиту ОСОБА_4 (а.м.7).
Згідно оскаржуваної постанови, підставою для порушення даної кримінальної справи були достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину в діях колишнього голови правління ТОВ КБ «АРМА» ОСОБА_2 (а.м.1).
Так відповідно до зазначеної постанови ОСОБА_2 будучи головою правління TOB КБ «Арма» з 05.04.06 по 05.10.09, в порушення п. 5.4.11 Положення про споживче та іпотечне кредитування фізичних осіб у TOB КБ «Арма», достовірно знаючи про те, що укладення додаткових угод по кредитних договорах банку з питань збільшення ліміту кредитування здійснюється на підставі рішення кредитного комітету TOB КБ «Арма» та достовірно знаючи про відсутність такого рішення про збільшення суми кредиту ОСОБА_4 з 25 тис. дол. США до 100 тис. дол. США, умисно 18.08.08, вчинила дії, які виходять за межі її повноважень, а саме уклала з ОСОБА_4 додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 21/02-К/58 від 14.08.08р. про збільшення ОСОБА_4 ліміту кредитування з 25 тис. дол. США до 100 тис. дол. США. В подальшому, на підставі вказаної додаткової угоди №. 1, грошові кошти в сумі 100 тис. дол. США 18.08.08 ОСОБА_4 видані готівкою з каси банку.
На даний час, незважаючи на те, що строк кредитного договору №21/02-К/58 від 14.08.08р.закінчився 13.08.2009, ОСОБА_4 грошові кошти за кредитним договором банку не повернув та станом на 24.09.2010 має заборгованість в сумі 85 808 тис. дол. США.
Таким чином ОСОБА_2 будучи службовою. особою, здійснивши підписання додаткової угоди №1 до кредитного договору № 21/02-К/58 від 14.08.2008 про надання ОСОБА_4 кредиту у формі не відновлювальної кредитної лінії на поточні потреби в сумі 100000 США без відповідного рішення Кредитного комітету банку здійснила перевищення своїх службових повноважень, внаслідок чого ТОВ КБ «Арма» заподіяно збитки у вигляді тяжких наслідків.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік проводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.
Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у умисному вчиненні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй дій і повноважень, які спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом права та інтересам юридичної особи.
Відповідно до ст. 95 КПК України заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими .
Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього розписку.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів, які стали приводами та підставами для порушення даної кримінальної справи, органом, який порушував кримінальну справу особа, за заявою якої порушено кримінальну справу ОСОБА_3 не попереджалась про завідомо неправдивий донос, та відповідна розписка у неї не відбиралась.
Таким чином суд приходить до висновку про неналежність приводу до порушення даної кримінальної справи.
Також судом при дослідженні матеріалів, які стали приводами та підставами для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, враховуючи те, що особа, за заявою якої порушено кримінальну справу не попереджена про відповідальність за завідомо неправдивий донос, не встановлено законність джерел отримання даних відображених в копії Положення «Про споживче та іпотечне кредитування фізичних осіб у Товаристві з обмеженою відповідальністю Комерційному банку «Арма», хоча вказана, наявна в матеріалах справи, копія Положення містить позначення з оригіналом згідно, разом з тим на ній не міститься обов'язкових реквізитів для документів такого роду, а саме: підпису службової особи про його затвердження. (а.м.21)
Одночасно слід звернути увагу, що чинним Кримінально - процесуальним кодексом України встановлено спеціальну норму, яка визначає вимоги до постанов про порушення кримінальної справи.
Так відповідно до ст. 98 КПК України постанова про порушення кримінальної справи, повинна бути винесена уповноваженою на те особою, в постанові повинні бути вказано приводи та підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, номер справи та подальше її спрямування.
Як вбачається з копії оскаржуваної постанови, долученої до скарги, у ній не вказано подальше спрямування кримінальної справи (а.с.6).
Таким чином на момент порушення даної кримінальної справи, особою яка виносила зазначену постанову порушено вимоги ст. 98 КПК України щодо порядку порушення справи.
Разом з цим, згідно пояснень ОСОБА_4 та пояснень колишніх службових осіб ТОВ КБ «АРМА», відсутні будь-які посилання на можливість підписання ОСОБА_2 додаткової угоди без рішення Кредитного комітету банку. (а.м.124-128, а.м.129-150).
Таким чином, оцінюючи представлені в матеріалах перевірки дані та докази з позицій їх відповідності, допустимості та достатності для висновку про наявність чи відсутність об'єктивних ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України в діях ОСОБА_2, вважаю, що висновок заступника прокурора м. Києва за викладених в оскаржуваній постанові обставин є передчасним та необґрунтованим, оскільки він об'єктивно нічим не підтверджується.
Виходячи з вищевикладеного, наданих матеріалів перевірки, приходжу до висновку, що належних приводів та відповідних, допустимих та достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, в діях ОСОБА_2 за викладених в постанові обставин при її винесенні не було, а тому і не було приводів та підстав для порушення кримінальної справи, в зв'язку з чим постанова заступника прокурора м. Києва від 26.10.2010 підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.94, 98, ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного суду від 30.06.2009 №16-рп/2009, -
Скаргу ОСОБА_2 на постанову заступника прокурора м. Києва Гоголя В.В. від 26.10.2010 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 365 КК України задовольнити.
Постанову заступника прокурора м. Києва Гоголя В.В. від 26.10.2010 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 365 КК України - скасувати.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя О. І. Царевич