Справа № 4-1117/11
24 березня 2011 року Печерський районний суд
у складі:
головуючий - суддя Смик С. І. ,
при секретарі - Перва О. А.,
з участю прокурора - Конакової В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України , -
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Генеральної прокуратури України, які полягають в неприйнятті рішення в порядку ст.97 КПК України в якій просить забов»язати Генеральну прокуратуру України прийняти рішення в порядку, передбаченому ст. 97 КПК України за повідомленнями про злочин, оскільки до теперішнього часу ніякого процесуального рішення по його заяві про злочин не прийнято.
В судове засідання ОСОБА_1 не з»явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, в скарзі просив розглядати скаргу у його відсутності, а тому судом визнано можливим розглянути скаргу у відсутності заявника.
Представник Генеральної прокуратури України в судовому засіданні заявила клопотання та просила залишити скаргу без розгляду, посилаючись на те, що вимоги зазначені в скарзі не підлягають розгляду в порядку КПК України.
Суд, вислухавши думку прокурора вважає, що скарга не підлягає задоволенню та її слід вважати такою, що залишена судом без розгляду виходячи з наступного.
ОСОБА_1 подав скаргу в порядку ст. 236 КПК, а тому справа підлягає розгляду саме в порядку кримінального судочинства.
У відповідності зі ст. 236 КПК України дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачене КПК України.
Чинне законодавство обмежує повноваження суду з контролю за досудовим слідством в розумінні положень ст.236 КПК України.
Нормами КПК України передбачено лише порядок здійснення судового контролю за досудовим слідством стосовно постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, про порушення кримінальної справи та постанов про закриття кримінальної справи ( ст.ст.236-1, 236-2,236-5, 236-6, 236-8 КПК України).
Окрім цього, до контрольних функцій суду відносяться застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою, проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку, прослуховування телефонних та інших розмов, розкриття інформації, що містить банківську таємницю.
Як вбачається зі змісту скарги заявник оскаржує бездіяльність Генеральної прокуратури України по його повідомленню про злочин, оскільки по його повідомленню про злочин рішення в порядку ст. 97 КПК України прийнято, а лише на його адресу було направлено листа.
Дії прокурора під час розгляду ним заяв про злочин та неприйняття рішення в порядку ст.97 КПК України в порядку судового контролю оскарженню не підлягають, а тому у суду відсутні правові підстави розгляду скарги по суті та її слід вважати такою, що залишена без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 236 КПК України,
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України - вважати такою, що залишена без розгляду.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, через районний суд, протягом 15 діб з дня її винесення.
Суддя С. І. Смик