Справа № 1-465/11
28.03.2011 р.м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Первушиної О. С.
при секретарі Тищенко В.С.
з участю прокурорів Фрича А.В., Литвин С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта неповна вища, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2, 185 ч. 1 КК України, -
Підсудний ОСОБА_1 30.01.2011 року приблизно о 21.26 год., перебуваючи у приміщенні торгівельного центру „Метро-11”, розташованого по вул. Великій Кільцевій, 1-В у м. Києві, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв зі стелажів товар, належний ТЦ „METRO Cash & Carry Україна”, а саме: обгортки для документів 2 шт. вартістю 13,79 грн. кожна; обгортки для документів 3 шт. вартістю 8,87 грн. кожна; декор валют 1 шт. вартістю 98,39 грн.; фотопапір 1 уп. вартістю 91,19 грн.; набір „Vivanco” 1 шт. вартістю 63,48 грн.; DVD - диски 1 уп. вартістю 55,19 грн.; ваги побутові 1 шт. вартістю 23,99 грн.; набір для рибалки 2 шт. вартістю 8,39 грн. кожний; коробку з кришкою 1 шт. вартістю 8,39 грн.; шоколад „Milka” 1 шт. вартістю 34,05 грн.; шоколад „Nutella” 1 шт. вартістю 16,79 грн.; набір для рибалки 1 шт. вартістю 35,99 грн.; блокнот 1 шт. вартістю 40,05 грн., та сховав його до кишень верхнього одягу. Пройшовши через касову зону, не заплатив за нього та направився в напрямку виходу з приміщення торгового центру, але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий співробітниками охорони ТЦ „Метро-11” з викраденим майном.
Підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтвердивши суду вищезазначені обставини, та показав про те, що він дійсно 30.01.2011 року приблизно о 21.26 год., перебуваючи у приміщенні торгівельного центру „Метро-11”, взяв зі стелажів п'ять обгорток для документів; один декор валют; один фотопапір; один набір „Vivanco”; одну упаковку DVD - дисків; одні побутові ваги; три набори для рибалки; одну коробку з кришкою; одну плитку шоколаду „Milka”; одну банку шоколаду „Nutella” та один блокнот, які поклав до кишень свого верхнього одягу та направився в напрямку виходу з приміщення торгового центру, але був затриманий співробітниками охорони ТЦ „Метро-11”
Щиро розкаявся у скоєному, просив суд не карати його суворо.
За згодою сторін згідно ст. 299 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як покази свідка та інших доказів, що були зібрані в ході досудового слідства стосовно фактичних обставин справи, оскільки підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують його особу, та надійшов до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ст. 15 ч. 2, 185 ч. 1 КК України кваліфіковані правильно як замах на таємне викрадення чужого майна - крадіжку, але не доведену до кінця з причин, що не залежали від його волі.
При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує:
- ступінь здійснення винним злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин останнім не було доведено до кінця;
- особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 66 КК України є щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.
На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 185 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України -звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України -не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2, 185 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання - 1 (один) рік позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя О. С. Первушина