Справа № 2-1017/11
Іменем України
03 березня 2011 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Колдіної О.О.
з участю секретаря - Плющ Я.В.,
провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заочний розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 28234,11 гривень, витрати за проведення експертизи в розмірі 500 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 1000 гривень та судові витрати у справі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 17.07.2010 р. приблизно о 17 год. 50 хв. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Деу»д.н. НОМЕР_1, на вул.Ломоносова в м.Києві, не витримав безпечної дистанції руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Мітсубіші»д.н. НОМЕР_2. Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 04.08.2010 р. ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні даної дорожньо-трнспортної пригоди.
Відповідно до звіту оцінки вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу № 22/07/10 від 24.07.2010 р., вартість матеріального збитку становить 28234,11 гривень.
Позивач зазначає, що за проведення оцінки з визначення вартості матеріального збитку, ним були сплачені кошти в розмірі 500 гривень, які підлягають відшкодуванню з боку відповідача.
Для отримання юридичної консультації та складання позовної заяви він змушений був звернутися за правовою допомогою до спеціалістів. Послуги юриста коштували 1000 гривень, які також підлягають стягненню з відповідача.
В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі і просив суд їх задовольнити з обставин, викладених в позовній заяві .
Відповідач в судове засідання не з»явився, повідомлявся судом про місце і час розгляду справи за місцем реєстрації належним чином. Судова повістка повернулась до суду за закінченням терміну зберігання.
На підставі ч.5 ст.74 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про місце і час розгляду справи належним чином.
На підставі викладеного, за згодою представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
17.07.2010 р. приблизно о 17 год. 50 хв. на вул.Ломоносова в м.Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Деу»д.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2, та автомобіля «Мітсубіші»д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1
Винним у даній дорожньо-транспортній пригоді відповідно до постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 04.08.2010 р. був визнаний ОСОБА_2
Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1992 року № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Мітсубіші»д.н. НОМЕР_2, внаслідок пошкодження транспортного засобу в ДТП від 24.07.2010 р., що наданий фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля з врахуванням фізичного зносу становить 28234,11 гривень.
За проведення автотоварознавчого дослідження позивачем було сплачено кошти в розмірі 500 гривень, що підтверджується товаринм чеком від 24.07.2010 р. № 22.
Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов»язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати їй в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На момент розгляду справи суду не надано даних, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахова.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди є обгрунтованими, доведеними в ході розгляду справи, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені ним та підтверджені належними доказами.
Однак, на думку суду, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на правову допомогу в розмірі 1000 гривень, оскільки відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.3, 10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 28234 (двадцять вісім тисяч двісті тридцять чотири) гривні 11 копійок, витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 500 гривень, судовий збір в сумі 283 (двісті вісімдесят три) гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Голосіївського районного суду м.Києва протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя