Справа № 22-ц-808/2011 Головуючий у I інстанції -Войтех О.І.
Категорія -цивільна Доповідач - Скрипка А. А.
23 березня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіСкрипки А.А.
суддів:Бобрової І.О., Шевченка В.М.
при секретарі:Марченко О.О.
за участю:представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6,
ОСОБА_7, представника ОСОБА_7 - адвоката
ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Куликівської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, -
Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2011 року позов ОСОБА_7 задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 15 жовтня 2009 року Куликівською районною державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_7, зареєстроване в реєстрі за № 1992, спадкова справа № 148 за 2009 рік та скасовано реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_7, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер запису 1268 в книзі 8. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин , які суд вважав встановленими та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права . Апелянт стверджує, що позивачка читала і ознайомлювалась із свідоцтвом про право на спадщину, крім того, на думку апелянта, вона знала , що майно, придбане в шлюбі є спільним майном чоловіка та дружини. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги доводів представника нотаріальної контори відносно того, що видача свідоцтва позивачу була проведена у відповідності до норм чинного законодавства . Апелянт зазначає, що згідно чинного законодавства , при оформленні права власності на спадщину нотаріус не має обов'язку вимагати від спадкоємця заяву про відмову від свого права на належну частку у спільному майні подружжя, подача такої заяви є не обов'язком, а правом спадкоємця. Крім того, апелянт вказує на те, що своїм рішенням суд позбавив покійну ОСОБА_11 права на власність, яка на даний момент не може захистити своє порушене право на спадщину після смерті свого батька ОСОБА_12
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи , матеріали спадкової справи № 148 за 2009 рік , заведеної до майна ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню , а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін , оскільки суд першої інстанції ухвалив його з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено і це підтверджується її матеріалами , що позивачка разом із чоловіком ОСОБА_12 проживала у власноруч побудованому будинку АДРЕСА_1 , який , разом з надвірними спорудами, мав статус спільного майна подружжя ( а. с. 12 - 14 ) . Згідно свідоцтва про право власності від 01 листопада 1989 року, ОСОБА_12 був власником вказаного будинку. За життя чоловік заповіту не складав. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_12 помер ( а. с. 15). Після смерті ОСОБА_12 залишилась спадщина у вигляді будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги майна померлого за законом залишились позивачка ОСОБА_7, її діти - ОСОБА_11 і ОСОБА_13
По справі також встановлено, що у встановлений законодавством шестимісячний термін позивачка подала заяву до Куликівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини померлого чоловіка. Будучи необізнаною у чинному законодавстві , позивачка не знала , що крім права на спадщину за законом , вона ще має право на частку у спільному майні подружжя. У зв'язку з вказаними обставинами заяву про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя позивачка не подавала. 15 жовтня 2009 року ОСОБА_7 нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на Ѕ частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою : АДРЕСА_1.
Дочці позивачки ОСОБА_11, яка також звернулася із заявою про прийняття спадщини , було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, в якому визнано її право власності на спадкову Ѕ частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, проте не було видано, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_11 померла .
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7 в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що при вчиненні нотаріальної дії за заявою позивачки нотаріус не виконав приписів статті 5 Закону України „Про нотаріат” в частині сприяння громадянам у здійсненні їх прав та законних інтересів, і не роз'яснив позивачці про наслідки вчинюваної нотаріальної дії для того, щоб вчинювана нотаріальна дія не могла бути використана їй на шкоду. Крім того, в матеріалах спадкової справи відсутні документи, які свідчать про відмову позивачки від свого права на належну їй частку у спільному майні подружжя.
За даних обставин є вірним по суті висновок суду першої інстанції відносно того, що внаслідок зазначених обставин позивачка протиправно була позбавлена права власності на частину спільного майна подружжя.
17 грудня 2010 року позивачка звернулась до Куликівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними спорудами , що знаходиться в АДРЕСА_1 , як пережившій дружині після смерті ОСОБА_12 Державним нотаріусом 21 грудня 2010 року була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій , оскільки ОСОБА_7 заяву на отримання частки в спільному сумісному майні подружжя , набутому під час зареєстрованого шлюбу та видачу свідоцтва про право власності не подавала , і їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину вищевказаного житлового будинку ( а. с. 11 ).
Таким чином, на підставі добутих по справі доказів необхідно зробити висновок , що свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 15 жовтня 2009 року Куликівською районною державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_7 ( а. с. 9) , є недійсним ( в розмірі ј частки спадкового майна ).
Суд першої інстанції, розглянувши дану справу в межах заявлених позовних вимог , в яких позивачка просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом в повному обсязі та скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно, обґрунтовано визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 15 жовтня 2009 року Куликівською районною державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_7, зареєстроване в реєстрі за № 1992, спадкова справа № 148 за 2009 рік та скасував реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_7, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер запису 1268 в книзі 8. В задоволенні решти позовних вимог судом обґрунтовано відмовлено .
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги відносно того, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права , не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Висновки оскаржуваного рішення суду першої інстанції узгоджуються з приписами статтей 5, 71 Закону України '' Про нотаріат '' , положеннями '' Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України '' , затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03 березня 2004 року № 20/5 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882 ( з наступними змінами і доповненнями ).
Твердження апелянта відносно того, що рішення суду першої інстанції фактично позбавляє права на спадщину спадкоємців ОСОБА_11, також не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, оскільки вказані твердження не відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального права , які регулюють спірні правовідносини.
За даних обставин , у апеляційного суду відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись статтями : 303 , 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: