Справа № 22-ц-774/2011 Головуючий у I інстанції -Логвіна Т.В.
Категорія -цивільна Доповідач - Острянський В. І.
22 березня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіОстрянського В.І.
суддів:Горобець Т.В., Хромець Н.С.,
при секретарі:Вареник О.М.
за участю:представника ОСОБА_5- ОСОБА_6, представника позивача Бундака А.С. та представника СК „Альфа-Гарант” Терещенка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 січня 2011 року по справі за позовом Приватного підприємства „Колос” до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди,-
У травні 2010 року ПП „Колос” звернулось до ОСОБА_5 і СК „Альфа-Гарант” з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на те, що 12.10.2009 року ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом „Фольксваген”, д.н. НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху і скоїв ДТП, шляхом зіткнення з автомобілем марки „Опель” д.н. НОМЕР_2, в результаті чого автомобілю „Опель”, належному позивачу, було заподіяно механічні ушкодження і його вина підтверджується постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 05 листопада 2009 року про накладення адмінстягнення у вигляді 340 грн. штрафу.
Згідно з висновком № 553 експертного автотоварознавчого дослідження від 29 жовтня 2009 року, загальна вартість відновлювального ремонту, необхідного для усунення ушкоджень, отриманих в результаті ДТП, складає 29 865, 90 грн.. Тому, посилаючись на ці обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача СК „Альфа-Гарант” в користь позивача 10880,03 грн. матеріальної шкоди; з відповідача ОСОБА_5 в користь позивача - 4366,17 грн. матеріальної шкоди та просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку 701,33 грн. інфляційних; 1097,73 грн. - пені і 213,03 грн. - три проценти річних. Також просив суд стягнути з відповідачів судові витрати по справі.
У подальшому позивач, посилаючись на ті ж обставини, уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_5 в рахунок відшкодування ПП „Колос” матеріальної шкоди в розмірі 12 033 грн. 68 коп.; інфляційних в розмірі 1107 грн. 10 коп.; пені в розмірі 2 411 грн. 55 коп.; трьох процентів річних в розмірі 330 грн. 35 коп. і всього 15 882 грн. 68 коп.. З СК „Альфа-Гарант” позивач просив стягнути 220 грн. 17 коп. інфляцйних; пеню в розмірі 274 грн. 78 коп.; трьох процентів річних в розмірі 37 грн. 65 коп. і всього 532 грн. 60 коп.. Також просив стягнути судові витрати по справі.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 січня 2011 року провадження у справі за позовом ПП „Колос” до СК „Альфа-Гарант” про відшкодування шкоди було закрите на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.
рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 січня 2011 року позов задоволено частково. З ОСОБА_5 в користь ПП „Колос” було стягнуто 12 033 грн. 68 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 1240 грн. 34 коп. у відшкодування судових витрат і всього - 13 274 грн. 02 коп.. В іншій частині позову було відмовлено.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині задоволених позовних вимог, посилаючись на те, що суд постановив оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що позивач не надав суду доказів на підтвердження понесених витрат на ремонт пошкодженого автомобіля (квитанції, чеки, рахунки-фактури, тощо), послався лише на висновок автотоварознавчого дослідження № 553 від 29.10.2009 року, де визначена вартість відновлювальних робіт без врахування фізичного зносу автомобіля і становить 29 865, 90 грн.; що висновок суду про стягнення додатково з відповідача 12 033,68 грн. є необгрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству; що суд неправильно застосував норми матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановивши рішення в оскаржуваній частині, місцевий суд виходив з того, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла згідно з правилами ст.1166 ЦК України; що згідно з положеннями ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов”язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) та що згідно з ст.22 ЦК України реальні збитки це втрати, яких особа зазнала у зв”язку з пошкодженням майна, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Тому і прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_5 в користь позивача, як вважав місцевий суд, різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 12 033 грн. 68 коп..
Проте з таким висновком в оскаржуваній частині рішення місцевого суду не може погодитись апеляційний суд.
З матеріалів справи видно, що згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 29 жовтня 2009 року № 553, достовірність якого сторонами сумніву не піддавалась, вартість матеріального збитку як і вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу, заподіяного власнику автомобіля марки „Опель”-ПП „Колос” в ДТП, що сталось 12 жовтня 2009 року, становить 18 342 грн. 22 коп.(а.с.10-15); що страхова компанія „Альфа-Гарант”, враховуючи, що відповідач ОСОБА_5 застрахував свою цивільно-правову відповідальність, виплатила позивачу страхове відшкодування в розмірі 17 832 грн. 22 коп., як вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу, за вирахуванням франшизи в розмірі 510 грн..
З додатку № 2 до даного висновку експертного автотоварознавчого дослідження видно, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП 12.10.2009 року автомобіля марки „Опель”, належного позивачу, з урахуванням ПДВ, але без врахування коефіцієнта фізичного зносу, складає 29 895 грн. 90 коп.(а.с.23).
Однак, апеляційний суд вважає, що дану величину брати до уваги в якості розміру матеріального збитку, заподіяного власнику потерпілого транспортного засобу, як помилково вважав місцевий суд, відсутні законні підстави, оскільки в даному висновку експертного дослідження визначена вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки „Опель”, пошкодженого в ДТП 12.10.2009 року, з врахуванням ПДВ і вона складає 18 342 грн. 22 коп. (а.с.15). І саме цей розмір матеріальної шкоди з вирахуванням франшизи СК „Альфа-Гарант” сплатила позивачу, врахувавши, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_5 була застрахована.
Також апеляційний суд не може взяти до уваги твердження представника позивача Бундака А.С., даних останнім в засіданні апеляційного суду, про те, що фактично ПП „Колос” витратив на ремонт пошкодженого автомобіля більше за отриманий розмір страхового відшкодування 17 832 грн. 22 коп., т.я. ці твердження є непідтвердженими належними і допустимими доказами і такі не були предметом дослідження суду першої інстанції в силу їх ненадання позивачем.
За таких обставин рішення місцевого суду в оскаржуваній частині і у вирішенні питання про судові витрати не може вважатись законним і обгрунтованим, останнє підлягає скасуванню з ухваленням нового в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги підлягають задоволенню.
Згідно з правилами ст.88 ЦПК України підлягає вирішенню питання про судові витрати, т.я. стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З матеріалів справи слідує, що відповідач ОСОБА_5 через свого представника ОСОБА_6, подаючи апеляційну скаргу, поніс витрати по сплаті судового збору в розмірі 60 грн.22 коп., про що надав суду квитанцію ПАТ КБ „Приватбанк” № 5671.90.4 (а.с.102) та 120 грн. витрат на ІТЗ, що також підтверджується квитанцією ПАТ КБ „Приватбанк” № 5671.90.1 (а.с.103). Тому, враховуючи наведене, з ПП „Колос” в користь ОСОБА_5 підлягають стягненню зазначені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5- ОСОБА_6 - задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 січня 2011 року скасувати.
У задоволенні позову Приватного підприємства „Колос” до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди - відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства „Колос” в користь ОСОБА_5 180 грн. 22 коп. (60 грн.22 коп. - судового збору; 120 грн. - ІТЗ) в рахунок відшкодування понесених судових витрат у зв”язку з апеляційним оскарженням судового рішення.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: