Справа № 22-ц-633/2011 Головуючий у I інстанції -Гордійко Ю.Г.
Категорія -цивільна Доповідач - Острянський В. І.
18 лютого 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіОстрянського В.І.,
суддів:Хромець Н.С.,Страшного М.М.,
при секретарі:Вареник О.М.
за участю:представника позивача ОСОБА_5,відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів-,
У апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення місцевого суду і про постановлення нового рішення, яким повністю задольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з”ясування судом обставин справи і на те, суд ухвалив останнє з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що суд, стягнувши з відповідача в її користь в рахунок аліментів 700 грн. щомісяця, замість 1000 грн., які вона просила в позові, нічим не обгрунтував своє рішення, оскільки відповідач просив стягнути з нього саме в такому розмірі аліменти; що суд необгрунтовано відмовив позивачу у стягненні аліментів за минулий час, оскільки апелянт вважає, що вона довела суду ухилення ОСОБА_6 від їх сплати на утримання малолітнього сина з грудня 2009 року.
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 січня 2011 року позов було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_7 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 700 грн. щомісяця, починаючи з 28 грудня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття. В решті позовних вимог було відмовлено. Також вирішено питання про судові витрати та стягнуто з ОСОБА_6 в користь держави 51 грн. судового збору і 120 грн. ІТЗ.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що сторони дійсно перебували в юридичному шлюбі, який було розірвано 16 листопада 2006 року, і від шлюбних відносин мають малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачкою; що відповідач є фізичною особою-підприємцем і має мінливий дохід; що суд, пославшись на правила ст.ст.180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, в т.ч. врахувавши стан здоров”я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, прийшов до висновку про необхідність стягнення в користь позивачки з відповідача 700 грн. щомісяця в рахунок аліментів на утримання малолітнього сина та про відмову у задоволенні вимог про стягнення з відповідача в користь позивачки 13 тис.грн. аліментів за минулий час за їх недоведеністю.
Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку, і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
Зокрема, апеляційний суд враховує, що обгрунтувавши свої вимоги правилами ч.2 ст.191 Сімейного кодексу України, позивачка як на доказ вживання нею заходів щодо одержання аліментів з відповідача, послалась на факт звернення прокурора м.Чернігова, в її та малолітнього сина ОСОБА_8 інтересах, до суду з позовом до відповідача, в т. ч. про стягнення аліментів, у листопаді 2009 року, в позові не зазначила, що по даному факту звернення до суду, Новозаводський районний суд м.Чернігова на підставі ухвали суду від 20 січня 2010 року зазначену позовну заяву залишив без розгляду, врахувавши заяву прокурора про наведене (Справа № 2-263/10 Новозаводського районного суду, аркуші 32- 35), а стверджуючи про ухилення відповідача від сплати аліментів, не надала суду необхідних належних та допустимих доказів щодо зазначеного і ці обставини мають по справі визначальне значення.
Крім того, з матеріалів справи № 2-263/10, витребуваної та оглянутої в засіданні апеляційного суду, видно, що позивачка ОСОБА_7 має у власності 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, проте з пояснень ОСОБА_6, даних останнім в апеляційному суді і не спростованих представником позивача, видно, що остання ніяких витрат щодо її утримання не несе, переклавши тягар утримання власності на відповідача.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд неповно дослідив обставини справи, а стягнувши аліменти в розмірі 700 грн. щомісяця, суд взяв до уваги лише згоду відповідача, яку останній нічим не мотивував та що суд необгрунтовано відмовив позивачу у стягненні аліментів за минулий час, оскільки, як вважає апелянт, вона довела суду факт ухилення ОСОБА_6 від їх сплати на утримання малолітнього сина з грудня 2009 року - не можуть бути підставою для скасування рішення суду і не знайшли свого підтвердження на нормах чинного законодавства в засіданні апеляційного суду.
За таких обставин місцевий суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 3030, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 січня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: