06 березня 2008 р.
№ 20-1/003-7/087
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
Н.Ткаченко,
Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Приватного підприємства "Кримпрофтур"
на постанову
від 20.12.2007 року
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі
№ 20-1/003-7/087
за позовом
Приватного підприємства "Кримпрофтур"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Континент Клаб Компані"
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача
ТОВ "Санаторно-курортне об'єднання "ПБК"
про
визнання недійсним Додатку № 4 до Договору доручення на реалізацію № 62-А від 17.04.2006, укладеного між позивачем та відповідачем, та стягнення суми 48000,00грн., сплаченої згідно них
та за зустрічним позовом
ТОВ "Континент Клаб Компані"
до
Приватного підприємства "Кримпрофтур"
про
стягнення суми, що не доплачена за придбані туристичні послуги, в розмірі 59200, 00 грн.
В судове засідання представники сторін не з'явились
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
Приватним підприємством "Кримпрофтур" заявлений позов до ТОВ "Континент Клаб Компані" про визнання недійсним додатку № 4 до договору доручення на реалізацію турпродукту № 62-А від 17.04.2006, укладеного між сторонами у справі; та стягнення 48000 грн., сплачених на виконання умов додатку № 4 до договору.
ТОВ "Континент Клаб Компані" заявлений зустрічний позов до ПП "Кримтурпродукт" про стягнення 59200 грн. вартості придбаних за умовами додатку № 4 до договору туристичних послуг та частково неоплачених.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 02.11.2007 (суддя Г. Ілюхіна), яке постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.12.2007 (колегія суддів: О. Котлярова, І. Антонова, М. Ткаченко) залишене без зміни, відмовлено у задоволенні вимог за первісним та зустрічним позовами.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивоване тим, що умови додатку № 4 до договору, відповідно до яких сторони визначили квоти номерів у пансіонаті "Північна Двіна", вартість, графік заїздів та погодили, що послуги вважають придбаними з дати підписання цього додатку, не суперечать законодавчим нормам про надання послуг, у тому числі туристичних, а тому підстав для визнання його недійсним не вбачається.
Вартість послуг, визначена додатком № 4 до договору становить 122200,00 грн. ПП "Кримпрофтур" оплачено 48000,00 грн., зважаючи на те, що ПП "Кримпрофтур" ставило до відома ТОВ "Континент Клаб Компані" про складності з реалізації путівок, перенесенні періоди заїздів та зменшення кількості замовлених путівок, що призвело до неподання турагентом замовлення туроператору на реалізацію путівок, ПП "Кримпрофтур" ставить вимогу про стягнення 48000 грн., попередньо оплачених, однак не отриманих послуг.
Судовими рішеннями попередніх інстанцій у задоволенні цієї вимоги відмовлено з огляду на те, що п.7 додатку № 4 до договору сторони домовилися, що послуги, придбані агентом згідно з цим додатком, поверненню не підлягають.
Мотивами відмови у задоволенні вимоги за зустрічним позовом про стягнення 59200,00 грн. вартості частково неоплачених, однак замовлених послуг, є те, що туроператор не є виконавцем послуг, а діє у межах укладеного між ним як замовником та ТОВ "Санаторно-курортне об'єднання "ПБК" як виконавцем договору №17/07/1-Б від 22.03.2006 про надання санаторно-курортних послуг. Докази про наявність боргу ТОВ "Континент Клаб Компані" перед ТОВ "Санаторно-курортне об'єднання "ПБК" у розмірі заявленої вимоги, як і докази про надання ТОВ " Санаторно-курортне об'єднання "ПБК" послуг на виконання замовлення ПП "Кримпрофтур" відсутні, а тому заявлена вимога оцінена судом як вимога про безпідставне збагачення.
Судові рішення попередніх інстанцій оскаржуються у касаційному порядку ПП "Кримпрофтур" з посиланнями на неправильне застосування при їх ухваленні норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частково до задоволення виходячи з такого.
Відповідно до положень п.3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Між сторонами у справі, як поручителем та повіреним, 17.04.2006 укладений договір доручення на реалізацію турпродукту № 62-А. Відповідно до положень ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчиняти від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договір містить права та обов'язки сторін та відповідальність сторін за неналежне виконання договірних зобов'язань, у тому числі щодо анулювання турагентом замовлення.
Сторонами підписаний додаток № 4 до цього договору, відповідно до умов п.7 якого послуги, придбані агентом поверненню не підлягають; послуги вважаються придбаними з дати підписання цього додатку.
Незалежно від того, що додаток № 4 є додатком до договору № 62-А як договору доручення, умови додатку не є умовами, що регулюють правовідносини з договору доручення, однак не суперечать вимогам п.3 ст. 6 ЦК України, а тому обгрунтовано відмовлено судами попередніх інстанцій про визнання цього додатку недійсним.
Так як додаток № 4 змінив правовідносини сторін з надання туристичних послуг, урегульованих договором № 62-А, та не містить умов про відповідальність сторін при неналежному виконанні зобов'язань, висновок судів попередніх інстанцій про застосування законодавчих норм, які регулюють правовідносини з надання послуг, є правильним. Крім того, Закон України "Про туризм" є спеціальним законом, що регулює правовідносини з надання туристичних послуг.
Відповідно до положень ст. 32 цього Закону за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть, зокрема, майнову відповідальність, розмір якої не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.
Так як туристичний продукт як послуга направлений на споживання його туристом -фізичною особою, яка і є його платником, то вимоги за первісним та зустрічним позовом про стягнення коштів як частини вартості туристичного продукту, є вимогами про майнову відповідальність, ознаками якої є виконання послуги шляхом передачі туроператором турагенту ваучера або бланка путівки, або готовність туроператора виконати таку послугу, яка не була витребувана турагентом і втратила свою споживчу якість, або реалізована туроператором з додатково понесеними ним витратами.
Оскільки відмова у задоволенні вимоги за первісним позовом про повернення 48 000,00 грн., як коштів оплачених за неспожиту послугу, мотивована тим, що послуга поверненню не підлягає, без оцінки судом наявності її виконання та втрати нею споживчої якості, слід дійти висновку про завчасно прийняте рішення. Вимога за зустрічним позовом про стягнення частини вартості туристичного продукту, розглянута судом також без врахування майнової шкоди заявника.
У зв'язку з викладеним, судові рішення у справі в частині майнових вимог за первісним та зустрічним позовами підлягають до скасування з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Кримпрофтур" задовольнити частково.
Рішення від 02.11.2007 господарського суду м. Севастополя, постанову від 20.12.2007 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 20-1/003-7/087 скасувати у частині відмови у задоволенні первісного позову про стягнення 48000 грн. та у частині відмови у задоволенні зустрічного позову про стягнення 59200 грн. У цій частині справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.
У решті -рішення та постанову залишити без зміни.
Головуючий, суддя Н. Ткаченко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко