Справа № 1-96/11 р.
28.03.2011 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого-судді Гарбуз Ольга Анатоліївна
при секретарі Полоз Я.Ю.
з участю прокурора Нагірної С.С.
захисника-адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Новоукраїнка кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня загальна, не одружений, утриманців немає, не працює, раніше судимий, вироком Новоукраїнського районного суду 14.07.2003 року за ст. 185ч.3 до 3-х років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки, на підставі постанови Новоукраїнського рсуду від 29.03.2005 року направлено в місця позбавлення волі, звільнився 03.03.2008 року;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та житель АДРЕСА_2, українець, громадянин України, освіта середня загальна, розлучений, на утриманні має малолітню дитину, не працює, раніше не судимий,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
24 грудня 2010 року, близько 22-ї години 00 хвилин підсудний ОСОБА_2 за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_3 та за пропозицією останнього прийшли до території подвір»я домоволодіння гр. ОСОБА_4, в якому з серпня 2010 року ніхто не проживає, яке розташоване АДРЕСА_3.
Зайшовши на подвір»я через проїзд для автомобіля викрали металеву 6-ти гранну плитку, якою було вимощено в»їзд в середині подвір»я домоволодіння в кількості 221 штук, вартістю 35.37 грн. кожна на загальну суму 7 816.77 грн. з місця скоєння злочину зникли, погрузивши плитку на причем автомобіля ВАЗ 21099, дн НОМЕР_1, яким керував та належить ОСОБА_5, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
В результаті скоєного злочину потерпілій ОСОБА_4 завдано матеріальну шкоду на суму 7 816.77 (сім тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 77 копійок.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, визнав себе винним у пред»явленому обвинуваченні частково, не заперечуючи обставин скоєння здочину, але вважає, що дії невірно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України так як принокнення до сховища не було, пояснивши, що у скоєнному щиро розкаюється, матеріальну шкоду відшкодовано, скоєно злочин у зв»язку із складними сімейними обставинами.
Підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним у пред»явленому обвинуваченні у повному обсязі, не заперечуючи, що злочин скоєно за його пропозицією і для перевезення плитки він викликав знайомого ОСОБА_5, якому про обставини скоєння злочину не повідомляли, у скоєнному щиро розкаюється, матеріальну шкоду відшкодовано.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні посвідчила, що після смерті чоловіка із серпня 2010 року ніхто не проживає в будинку розташованому АДРЕСА_3, яке має огорожу за яким вони доглядають і так як чоловік був підприємцем є проїзд під грузовий транспорт. Паретензій до підсудних не має, плитку повернуто, просить сурово не наказувати.
Свідок ОСОБА_5 суду посвідчив, що біля 3 години йому зателефонував ОСОБА_3 та попрохав про допомогу перевезти плитку з подвір»я, але про те, що останні скоюють крадіжку не було відомо, так як пояснили, що роблять це по домовленності з господарем.
Крім часткового визнання вини підсудним ОСОБА_2 та повним визнання підсудним ОСОБА_3, показів пітерпілої та свідка їх вина підтверджується і іншими перевіриними в судовому засіданні доказами: протоколом огляду місця події від 25.12.2010 року домоволодіння потерпілої ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 (а.с.5-8);
Протоколом огляду місця події по АДРЕСА_2 за місцем проживання підсудного ОСОБА_3, де виявлено плитку в гаражі домоволодіння та на причепі автомобіля Ваз 21099 аналогічну плитку (а.с.9-14);
Висновками товарознавчої експертизи, яка підтверджує вартість плитки (а.с.39-43);
Висновком судово- трасологічної експертизи від 12 січня 2011 року (а.с.30-33);
Протоколами допиту в якості підозрюваних, обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 78-8084-85) та первинними поясненнями з яких вбачається, що винними у скоєному визнавали повністю.
Протоколами огляду та вилучення предметів речових доказів по справі (а.с.21-23).
Суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за ч. 3 ст.185 КК України кваліфіковано вірно, оскільки вони вчинили таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище. Поняття сховище є широке -це будь-яке місце, яке призначене для постійного чи тимчасового зберігання майна і має засоби охорони від доступу сторонніх осіб( в тому числі і огорожа), якою огорожено подвір»я домоволодіння потерпілої по справі та через заїзд для автомобіля незаконно проникли підсудні на території подвір»я.
Призначаючи підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_2, покарання необхідне і достатнє для їх виправлення і попередження скоєння ними нових злочинів, суд враховує:
· Ступінь тяжкості вчиненого злочину -скоєно умисний закінчений корисливий тяжкий злочин;
Особу винних: -підсудний ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, фізично здоровий, скарг на стан здоров»я немає, не працює, розлучений, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народженя;
Підсудний ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий: вироком Новоукраїнського районного суду від 14.07.2003 року за ст. 185ч.3 до 3-х років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки, на підставі постанови Новоукраїнського рсуду від 29.03.2005 року направлено в місця позбавлення волі, звільнився 03.03.2008 року по відбуттю строку покарання, судимість не знята і не погашна, фізично здоровий, скарг на стан здоров»я немає, не працює, не одружений, утриманців немає.
· Обставини, що пом”якшують покарання -щире каяття у вчиненом, відшкодування збитків ;
· Обставин, які обтяжують покарання -суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, так як підсудний ОСОБА_3 не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на утриманні має малолітню дитину, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, суд вважає, що що виправлення підсудного ОСОБА_3 можливе без відбуття покарання і він підлягає звільненню від відбуття покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий сток тривалістю 1 рік і покладенням на нього додаткового обов”язку, передбаченого ст. 76 ч. 1 п. 4 КК України.
Підсудний ОСОБА_2 не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, утриманців не має, раніше судимий, судимість не знята і не погашна, після звільнення з місць позбавлення волі 03.03.2008 року не притягувався до кримінальної відповідальності, збитки відшкодовано, потерпіла просить сурово не карати.
Враховуючи наявність обставини, які пом”якшують покарання, суд вважає, що що особа підсудного не становить великої суспільної небезпеки для суспільства та виправлення підсудного ОСОБА_2 ще можливе без відбуття покарання і він підлягає звільненню від відбуття покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий сток тривалістю 2 роки і покладенням на нього додаткового обов”язку, передбаченого ст. 76 ч. 1 п. 4 КК України, якого суд вважає достатньо для виправлення та попередження підсудним злочинної діяльності.
Цивільний позов по справі не завлявся.
Речові докази: металева плитка, яка знаходиться під зберігальною розпискою у потерпілої ОСОБА_4 в кількості 221 шт. необхідно повернути власнику ОСОБА_4
Легковий автомобіль Ваз 21099, дн НОМЕР_1, який знаходиться під зберігальною розпискою у ОСОБА_5 необхідно повернути власнику ОСОБА_5
Керуючись ст. ст.323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним і призначити йому покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3(трьох) років позбавлення волі.
В силу ст. 75 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробовуванням і встановити іспитовий строк тривалістю один рік.
Міру запобіжного заходу - утримання під вартою змінити на підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили, звільнивши засудженого із залу суду, негайно.
Зарахувати у строк відбуття покарання строк утримання під вартою з 01 січня 2011 року.
На підставі ст.76 КК України зобов”язати засудженого ОСОБА_3 не виїджати і не змінювати постійного місця проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з”являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи а також повідомляти про зміну місця проживання та роботи.
ОСОБА_2 визнати винним і призначити йому покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4(чотирьох) років позбавлення волі.
В силу ст. 75 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробовуванням і встановити іспитовий строк тривалістю два роки.
Міру запобіжного заходу - утримання під вартою змінити на підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили, звільнивши засудженого із залу суду, негайно.
Зарахувати у строк відбуття покарання строк утримання під вартою з 01 січня 2011 року.
На підставі ст.76 КК України зобов”язати засудженого ОСОБА_2 не виїджати і не змінювати постійного місця проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з”являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи а також повідомляти про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ УМВС в Кіровоградській області 206(двісті шість) грн. 40 копійок- судові витрати за проведення трасологічної експертизи, солідарно.
Речові докази: металева плитка, яка знаходиться під зберігальною розпискою у потерпілої ОСОБА_4 в кількості 221 шт. повернути потерпілій ОСОБА_4
Легковий автомобіль Ваз 21099, дн НОМЕР_1, який знаходиться під зберігальною розпискою у ОСОБА_5 повернути власнику ОСОБА_5
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий: О. А. Гарбуз