Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315
Іменем України
07.02.2008
Справа №2-5/14755-2007
За позовом - Державного підприємства «Алуштинське лісове господарство», м. Алушта.
До відповідача - Малоріченської сільської Ради, с. Малоріченське, м. Алушта.
Третя особа - Виробничий кооператив «Літне містечко», м. Алушта.
Про визнання нечинним рішення
Суддя М.П.Гаврилюк
Від позивача - Закіряєва З.Ф., представник, дов. від 01.10.2007р.; Барінов В.Г., представник, дов. № 39 від 29.01.2008р.
Від відповідача - Усатенко Н.О., представник, дов. від 06.08.2007р.
Від третьої особи - Зорін А.Є., представник, дов. № 6-д від 16.07.2007р.
Сутність спору:
Позивач - Державне підприємство «Алуштинське лісове господарство» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати недійсним рішення 7-ої сесії 5-го скликання Малоріченської сільської ради за №7/61 від 31.08.2006, мотивуючи свої вимоги тим, що спірне рішення прийнято всупереч положенням ст. 149 Земельного кодексу України, а саме: відповідачу наданий дозвіл на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування, що фактично є вилученням земельної ділянки, та здійснюється виключно за згодою землекористувача яким є ДП «Алуштинське лісове господарство», яке в свою чергу такого дозволу не надавало, з огляду на що, рішення прийняте без згоди землекористувача є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги вважає безпідставними просить в задоволені позову відмовити в повному обсязі з огляду на те, що оскаржене позивачем рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, так прийнятим рішенням третій особі надано дозвіл на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки, яке не є тотожнім рішенню про вилучення земельної ділянки, оскільки надає потенційному землекористувачу тільки право встановити можливість вибору земельної ділянки.
Третя особа, - Виробничий кооператив «Літнє містечко» вважає позовні вимоги необґрунтованими просить в задоволені позову відмовити виходячи з наступного. Так третя особа зазначає, що недоведеність позовних вимог полягає в тому, що позивач наполягаючи на порушені його права як землекористувача не підтвердив його у встановленому законом порядку, зокрема не надав в підтвердження права постійного землекористування акту на право постійного землекористування відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України.
29 січня 2008 року у судовому засіданні оголошена перерва до 07 лютого 2008 року. Після перерви судове засідання продовжено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
31 серпня 2006 року на 7-ій сесії 5-го скликання Малоріченської сільської ради було прийнято рішення за №7/61 «Про надання дозволу на збір матеріалів узгодження місця розташування земельної ділянки», відповідно до якого Обслуговуючому кооперативу «Літнє містечко» наданий дозвіл на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки площею 2,2334га в с. Сонячнегірське в районі погранпосту, із земель Алуштинського ДЛМГ, для розширення території рекреаційного комплексу.
Рішення прийнято на підставі заяви Обслуговуючого кооперативу «Літнє містечко» про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу, на підставі та в порядку ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 12, 93, 124 Земельного кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Відповідно частині 3 статті 151 Земельного кодексу України погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться відповідними сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення цих ділянок, а також Верховною Радою України.
Нормами частини 9 статті 149 Земельного кодексу України встановлено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
Зазначені норми, на порушення яких відповідачем посилається Державне підприємство «Алуштинське лісове господарство» у позовній заяві, регулюють правовідносини, пов'язані із вилученням земельних ділянок.
Проте рішенням «Про надання ВК «Літне містечко» дозволу на збір матеріалів узгодження місця розташування земельної ділянки» від 31.08.2006 № 7/61 Малоріченська сільська рада не вилучала земельну ділянку з земель Державного підприємства «Алуштинське лісове господарство», не припиняла право постійного користування позивача.
Неможливість вилучення оскаржуваним рішенням також підтверджується наступним:
Відповідно до норм статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Згідно статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.
Відповідно до ч. 15 ст. 151 Земельного кодексу України матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на них варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.
Згідно нормам статті 123 Земельного кодексу України відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Із зазначених норм витікає, що збір матеріалів погодження місця розташування об'єкта є самим первісним етапом передачі в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам.
На цьому етапі здійснюється вибір юридичними особами земельних ділянок, правові засади та механізм якого встановлено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів» № 427 від 31.03.2004.
Згідно вимогам Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів вибір земельних ділянок проводиться до початку проектування об'єктів. Юридична особа, заінтересована у відведенні земельної ділянки, звертається з клопотанням до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить вирішення питання про вибір земельної ділянки. Сільська, селищна, міська рада, районна, Київська чи Севастопольська міська держадміністрація реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі - комісія), утвореній відповідною радою або держадміністрацією. До роботи в комісії також залучаються власники та користувачі земельних ділянок, які пропонуються до вибору, представник заявника. Комісія протягом двох тижнів після отримання матеріалів:
- обстежує бажане місце розташування об'єктів, погоджує орієнтовний розмір земельної ділянки, умови її вилучення або зміни цільового призначення з урахуванням містобудівної документації, місцевих правил забудови та комплексного розвитку території;
- вивчає питання щодо запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище, забезпечення формування екологічної мережі, поліпшення малопродуктивних угідь шляхом нанесення родючого шару ґрунту, знятого під час будівництва об'єктів, тощо;
- пропонує інші земельні ділянки для можливого розміщення об'єктів насамперед з малопродуктивних земель та земель несільськогосподарського призначення.
Результати роботи комісії оформляються актом, у якому зазначаються:
- склад комісії;
- назва об'єкта, для розміщення якого здійснюється вибір земельної ділянки, його основні характеристики, орієнтовний розмір земельної ділянки з урахуванням перспективи її розширення тощо;
- умови вилучення (викупу) земельної ділянки;
- основні характеристики земельної ділянки (правовий режим земель, склад угідь та їх продуктивність, якісна характеристика ґрунтового покриву, наявність особливо цінних земель, будівель, споруд, багаторічних та деревно-чагарникових насаджень тощо);
- орієнтовна сума збитків, яка підлягатиме відшкодуванню власнику землі чи землекористувачу;
- орієнтовна сума втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням земель;
- можливість поліпшення малопродуктивних земель шляхом нанесення родючого шару ґрунту, знятого під час будівництва об'єктів, тощо.
У разі неможливості вибору земельної ділянки в акті зазначається мотивоване обґрунтування відмови.
З огляду на викладене, суд вважає, що без збору матеріалів погодження місця розташування об'єкта та вибору юридичними особами земельних ділянок для розміщення об'єктів, неможливо звертатись до відповідних органів з питанням щодо вилучення земельної ділянки у власника або землекористувача, які відповідно до вимог Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, залучаються до роботи комісії.
Щодо повноважень відповідача приймати спірне рішення, суд приймає до уваги те, що відповідно до норм статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
З огляду на викладене, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не має.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 12 лютого 2008 року.
Керуючись ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд-
В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.