КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДОНЕЦЬКА
№ 2а-5419-10
24 січня 2011 р. Кіровський районний суд м. Донецька
у складі: головуючої судді ЖОЛТОГО Д.В.
при секретарі СЛОКВЕНКО О.А.
за участю: представника відповідача МІХЄЄВОЇ Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної в м. Донецьку Ради, про визнання неправомірною відмови у виплаті та стягнення недоотриманих щорічних сум на оздоровлення до 5 травня,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної в м. Донецьку Ради з позовом в якому вказує, що він є інвалідом війни 2 групи та у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня повинен отримувати одноразову грошову допомогу в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком..
Мінімальна пенсія за віком, згідно статті 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлена у розмірі прожиткового мінімуму, який встановлюється Бюджетними Законами.
У 2010 році даний вид соціальної допомоги йому, як інвалідом війни 2 групи виплачувався відповідачем в розмірах, значно нижче встановленого законодавством. Він звернувся в УПСЗН Кіровської районної в місті Донецьку с заявою про перерахунок та доплату призначених йому в 2010 році разової допомоги до 5 травня як інваліду війни 2 групи, виходячи із розміру 8 мінімальних пенсій за віком, встановлених законодавством на час виплати, але йому було в цьому відмовлено. Вважає дії УПСЗН Кіровської районної в місті Донецьку Ради неправомірними, з наступних підстав:
Статтею 46 Конституції України закріплено положення у відповідності до якого громадяни України мають право на соціальний захист.
Закон України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії»встановлює правові засоби формування та застосування державних соціальних стандартів та нормативів, направлених на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій. Відповідно до положень вищевказаного закону державні соціальні гарантії - це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійне забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлених законами і іншими нормативно - правовими актами, які забезпечують рівень життя на нижче прожиткового мінімуму. Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. У відповідності до ст. 19 вищевказаного закону виключно законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком. При цьому державні соціальні гарантії є обов'язковими для усіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.
Законодавчий термін « мінімальна пенсія за віком»встановлений в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Стаття 28 даного Закону встановлює що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом. У відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права, Конституція має вищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії.
При прийнятті нових законів або змін в діючи закони не припускається звуження змісту та об'єму існуючих прав і свобод. Відповідно ст. 4 ЦК України у випадку протиріччя постанови КМ України іншому закону застосовуються положення іншого закону, тобто діє принцип верховенства нормативно-правових актів.
Позивач вказує, що Конституційний Суд України неодноразово звертав увагу на неконституційність законів по обмеженню та звуженню пільг певним категоріям громадян ( рішення 6-рп2007 від 09.07. 2007 року, № 10-рп 2008 від 22 травня 2008 року).
Таким чином, відповідач грубо порушив у 2010 році його право на соціальну допомогу, як інвалідом війни. Внаслідок протиправних дій відповідача він недоотримав за даний період часу наступні грошові кошти :
- 2010 рік - 706 (мінімальна пенсія за віком -прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на час виплати в 2010 році ) х 8 -480 грн. (фактично отримана грошова сума )= 5168, 00 грн.
На підставі вищенаведеного, позивач просить суд визнати дії УПСЗН Кіровської районної в місті Донецьку Ради по відмові в перерахунку та доплаті виплачених йому в 2010 році суми разової допомоги до 5 травня, інвалідам війни 2 групи, виходячи з розмірів 8 мінімальних пенсій за віком, встановлених законодавством на час виплати, протиправними. Зобов'язати УПСЗН Кіровської районної в місті Донецьку Ради у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту «провести перерахування сум щорічної допомоги до 5 травня, як інваліду війни 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком-прожиткових мінімумів для осіб ,які втратили працездатність, встановлених на час виплати за 2010 рік з проведенням доплати недоотриманих сум в розмірі 5168, 00 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 надав пояснення аналогічні викладеним та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача Міхєєва Н.І., яка діяла за довіреністю в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала суду заперечення, в яких вказано, що у відповідності до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується винятково для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з вказаним Законом. Застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення надбавок, підвищень до пенсії та розмірів допомог ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не передбачено.
Для поліпшення умов соціального захисту ветеранів війни Законом України «Про внесення змін до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 25 грудня 1998 року № 367 запроваджена норма закону щодо посилення матеріального становища інвалідів війни шляхом надання їм щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги. Цим Законом передбачалось, що порядок виплати разової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. КМУ щорічно у проекті Державного бюджету передбачаються цільові кошти для виплати разової грошової допомоги інвалідам війни 2 групи.
Відповідно до п.5 ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять тільки в межах бюджетних асигнувань. Згідно з ст. 17 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Мінпраці, як головний розпорядник коштів, керуючись вимогами чинного законодавства, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни у розмірах, визначених Верховною Радою України у ЗУ про Державний бюджет України на відповідний календарний рік.
Позивачу, як інваліду війни, у відповідності до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», Постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 року № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, яка виплачується у 2010 році у відповідності до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»нарахована та сплачена щорічна разова грошова допомога за 2010 рік у розмірі 480 грн.
Керуючись вищевказаними законодавчими актами, відповідач не має можливості виконати перерахунок та виплатити позивачу інші суми щорічної грошової допомоги.
На підставі вказаного, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_2. є інвалідом війни 2 групи, про що суду надано посвідчення серії НОМЕР_1 від 02.09.1998р.
Відповідно до Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту ” ОСОБА_2 має статус інваліда війни 2 групи.
Згідно зі ст. 13 вищевказаного Закону щорічно до 5 травня інвалідам війни 2 групи сплачується одноразова грошова допомога в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
На відповідача -Управління праці та соціального захисту населення кіровської районної у м. Донецьку ради покладений обов'язок здійснення виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Дані виплати проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України.
Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію Закону № 3551- 12 відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 вказаного Закону, відповідно до ст. 17-1 цього Закону здійснюють органи праці і соціального захисту населення. На відповідача покладений обов'язок здійснення виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених Законом «»про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Як вбачається із матеріалів справи - відповіді Начальника УПСЗН Кіровської районної в місті Донецьку Ради до відповідача позивач звернувся їз заявою про відновлення порушеного права, в зв'язку з чим отримав лист від 30.08.2010 року № П-136-5.1-6.2, яким підтверджено, що саме у зазначених у позові розмірі позивач отримав, а відповідач виплатив разову грошову допомогу за 2010 рік, що не оспорюється сторонами. Додатково заявникові роз'яснено його право звернення до суду у разі непогодження з виплатами.
Отримання вищевказаної суми підтверджує в судовому засіданні позивач ОСОБА_2 Зазначена виплата здійснена у розмірі, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 року № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, яка виплачується у 2010 році у відповідності до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Як зазначено вище, спеціальним законом передбачено, що інвалідам війни 2 групи сплачується одноразова грошова допомога в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач отримав зазначену виплату відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 року № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, яка виплачується у 2010 році у відповідності до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», якими встановлено розмір виплат щорічної допомоги інвалідам війни та які суперечать іншим нормам закону.
Так, згідно Закон України "Про державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 № 107-VI, розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2008 року встановлений у сумі 515 грн., який відповідно до внесень послідуючих змін до Державного бюджету України зростав кожен певний період часу, вказані закони не мали обмежень щодо застосування ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту”, яка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
В зв'язку з вищевикладеним, виходячи із загальних засад пріоритетності закону над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту”, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Таким чином, недоплачена компенсація на оздоровлення, яка підлягає виплаті на користь ОСОБА_2 складає:
2010 рік - 706 (мінімальна пенсія за віком -прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на час виплати в 2010 році ) х 8 -480 грн. (фактично отримана грошова сума )= 5168, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.ст. 19, 22 Конституції України, рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007р., рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., ст.ст. 3, 8, 9, 10, 11, 99, 100, 158-163, 167 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 -задовольнити.
Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної в м. Донецьку Ради щодо не донарахування ОСОБА_2 компенсації на оздоровлення за 2010 рік.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної в м. Донецьку Ради нарахувати ОСОБА_2 та сплатити за рахунок державного бюджету недоплачену одноразову грошову допомогу для інвалідів війни 2 групи на оздоровлення до 5 травня за 2010р. -5 168, 00 грн. (п?ять тисяч сто шістдесят вісім) грн., 00 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до суду апеляційної інстанції через Кіровський районний суд м. Донецька протягом 10 днів після проголошення постанови.
Суддя: