Рішення від 22.03.2011 по справі 2-642/11

Справа № 2-642/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2011 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О.,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2011 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказує, що йому на підставі державного акту на земельну ділянку від 19 лютого 2009 року № 01.09.197.00376, виданого на підставі рішення Маріупольської міської ради від 24 червня 2008 року, належить земельна ділянка, загальною площею 0,0670 га, розташован в АДРЕСА_1. На вказаній земельній ділянці він без належного дозволу збудував садовий будинок літ. А-1, літній душ літ. Б-1, вбиральню літ. В-1, колодязь літ. К, огорожу літ. П1, замощення літ. І, які відповідно до висновку Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області відповідають будівельним нормам та забезпечують їх безпечну та надійну експлуатацію. Позивач просить визнати за ним право власності на вказані господарські споруди та садовий будинок як на жилий.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що визнання права власності на самовільно збудовані господарські споруди та садовий будинок як на жилий не відповідає діючому законодавству, оскільки цільове призначення земельної ділянки не передбачає можливість побудови на ньому житлових будинків, так як на ньому передбачено ведення садівництва.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ст. 35 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Відповідно до ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Судом встановлено, що згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку земельна ділянка площею 0,0670 га, яка розташована в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2, цільовим призначенням земельної ділянки є ведення садівництва.

В технічному паспорті, виданому Маріупольським БТІ на ім*я позивача, зазначено, що на земельній ділянці АДРЕСА_1 знаходиться садовий будинок та господарські споруди.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 17 березня 2010 року № 105/7 узгоджено прийняття в експлуатацію садового будинку та господарських споруд за зазначеною вище адресою.

Позивачем не надано відомостей, підтверджуючих, що садовий будинок може бути визнано жилим, крім того цільове призначення використання земельної ділянки не змінювалось.

За таких підстав суд вважає, що вимоги позивача не відповідають чинному законодавству, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218, 234 ЦПК України, ст. ст. 373, 375 ЦК України, ст.. 35 Земельного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради про визнання права власності - відмовити.4

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м.Маріуполя.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю. О. Матвєєва