1-7/11
Рядок статзвіту22
31 березня 2011 року. Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого -судді Сарапіна Г.С.
за участю секретаря Процюк Н.Р.,
прокурора Вовка В.В.,
потерпілого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
підсудних: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в м. Володимирі-Волинському кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Устилуга Володимир-Волинського району Волинської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, до затримання проживав у АДРЕСА_1, і не працював, несудимого відповідно до ст. 89 КК України;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Устилуга Володимир-Волинського району Волинської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, до затримання проживав у АДРЕСА_2, і не працював, судимого:
1) вироком Володимир-Волинського міського суду від 30.05.2003р. за ч.2 ст. 186
КК України на 4 роки позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 цього Кодексу, з 3-річним іспитовим строком;
2) вироком цього суду від 18.12.2003р. за ч.2 ст. 187 КК України із
застосуванням ст. 71 цього Кодексу на 7 років 3 місяці позбавлення волі та звільненого постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 21.08.2009р. умовно-достроково від відбування призначеного покарання на 1 рік 2 місяці 29 днів, -
обох - у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,
Підсудні ОСОБА_3 і ОСОБА_4, 07 листопада 2010 року, близько 06 год. 30 хв., у м. Устилузі Володимир-Волинського району Волинської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння поблизу жилого будинку АДРЕСА_3, за попередньою змовою, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_1, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, яке виразилось у нанесенні ударів дерев'яною палицею та кулаками рук по голові і тулубу потерпілого, внаслідок чого заподіяли останньому тілесні ушкодження у вигляді синців тулуба, правої руки, обличчя, садна обличчя, забійної рани голови, закритої черепно-мозкової травми та струсу головного мозку, що за висновком судово-медичної експертизи від 01.12.2010р. № 458 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткотривалий розлад здоров'я, і при цьому заволоділи грошима потерпілого в сумі 1000 гривень і 1000 польських злотих, що за курсом Національного банку України складають 2895 грн. 71 коп., чим завдали потерпілому майнову шкоду на загальну суму 3895, 71 грн.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 187 КК України визнав себе винуватим повністю та пояснив, що 07 листопада 2010 року, близько 3 години ночі, до нього за місцем проживання в м. Устилузі прийшов підсудний ОСОБА_4, з яким він пішов до магазину, де придбав пляшку вина і вони удвох її розпили біля магазину. Після цього він провів ОСОБА_4 до його будинку, потім обоє зайшли в будинок останнього, де розмовляли на різні теми. Тоді виникла розмова про те, де можна роздобути гроші, і він запропонував підсудному ОСОБА_4 вчинити крадіжку з гаража потерпілого ОСОБА_1, на що ОСОБА_4 погодився. Коли підійшли до гаража, то побачили, що в ньому знаходиться потерпілий ОСОБА_1 Тоді він і ОСОБА_4 виробили план, як відібрати в ОСОБА_1 гроші, і його виконали. Для цього стали чекати поки той закриє гараж і буде йти додому. Знаючи, де мав проходити ОСОБА_1 до свого дому, вони розмістилися так, щоб потерпілий проходив між ними: ОСОБА_4 став чекати біля гаража, а він -на городі. Перший на ОСОБА_1 напав підсудний ОСОБА_4, а потім він підбіг до них. Потерпілий у той час був у зігнутому стані, голова останнього була накрита тілом ОСОБА_4 Тоді він наніс декілька ударів кулаком по тулубу потерпілого. В цей момент ОСОБА_1 став просити, щоб його не били, і почав викидати гроші. Він зібрав ці гроші і побіг у напрямку пожежної частини. По дорозі зустрів прикордонника ОСОБА_5 і далі побіг у напрямку школи, після чого добрався в м. Нововолинськ. Там на ринку за гроші потерпілого купив собі дві кофти, мило, вино, після чого був затриманий дружиною потерпілого та їх знайомими. Тоді ж повернув потерпілому 1000 польських злотих та придбані за гривні речі. Викрадені в потерпілого гроші в гривнях і польських злотих не перераховував, але ту суму, що ставиться йому в обвинувачення, не заперечує.
Цивільний позов на суму 7500 грн. визнає частково, а саме про відшкодування майнової шкоди -повністю на суму 500 грн., а моральної шкоди -частково на суму 2000 грн.
У вчиненому злочині кається.
Підсудний ОСОБА_4 у судовому засіданні в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, винуватим себе не визнав та пояснив, що вночі 07 листопада 2010 року заходив до підсудного ОСОБА_3 попросити допомогти йому обрізати біля свого будинку дерева, з яким пішов до магазину, де за його гроші ОСОБА_3 купив вино, цукерки і там вони розпили це вино. ОСОБА_3 запропонував ще випити спиртного, але в нього не було більше грошей і тому він сказав ОСОБА_3 провести його додому, бо вдома в нього є горілка, на що ОСОБА_3 погодився. У нього вдома вони удвох розпили горілку і він ще раз нагадав ОСОБА_3, щоб той не забув зайти завтра до нього, і при цьому сказав ОСОБА_3, що завтра буде йти від швагра, в якого мав взяти електропилу, і зайде по дорозі до нього додому, якщо той не прийде до нього раніше. Після цього він вивів ОСОБА_3 з двору свого будинку і пішов спати. Спав до години сьомої -восьмої, а потім вранці, о годині восьмій -дев'ятій, пішов до свого швагра. Там на подвір'ї між будинками, де в одному з них проживає його швагро, а в другому -підсудний ОСОБА_3, стояв автомобіль потерпілого і ще два автомобіля, а біля них стояли люди, серед яких був його однокласник. Він підійшов до них і дружина потерпілого запитала, чи не знає він, хто міг побити потерпілого, в якого голова була в крові, на що він відповів, що не знає. Коли автомобілі роз'їхалися, він зайшов до ОСОБА_3, але батько останнього сказав, що його немає, а тому до швагра не заходив, бо зрозумів, що роботи вже не буде.
У вчиненні нападу на потерпілого взагалі ніякої участі не брав, але чому ОСОБА_3 говорить про те, що він був з ним, не знає.
Протокол допиту його як підозрюваного він підписав як чистий аркуш, оскільки на нього фізично і морально тиснули, однак скаргу на працівників міліції в прокуратуру не писав, оскільки не звик писати скарги.
Відтворення обстановки і обставин події за його участю проводилося на прохання слідчого, який повідомив, що проти потерпілого ОСОБА_1 можна порушити кримінальну справу, оскільки той займається незаконним продажем солярки, горілки, цигарок, та просив його поїхати показати гаражі потерпілого. На фотографіях до протоколу відтворення обстановки і обставин події він у присутності понятих показує, де знаходяться гаражі і господарство потерпілого. Самого протоколу відтворення обстановки і обставин події він не підписував і при ознайомленні з справою з цими документами не ознайомлювався, бо слідчий виїхав за викликом.
З пред'явленим йому обвинуваченням не згідний і тому не згідний з цивільним позовом.
Крім пояснень підсудного ОСОБА_3, винуватість обох підсудних у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, є повністю доведеною в судовому засіданні та підтверджується такими доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що 07 листопада 2010 року, близько 06 год. 30 хв., повернувшись з Республіки Польща в м. Устилуг, йшов від гаража додому і недалеко від його будинку в темному місці на нього напали невідомі особи, які збили з ніг, били палицею, кулаками рук, ногами, внаслідок чого він на деякий час втрачав свідомість, а коли відчув, що йому на голову накинули його куртку, то з подальших дій невідомих осіб зрозумів, що в нього шукають гроші, а тому сам почав викидати з кишені свого одягу гроші, які мав при собі в сумі 1000 гривень і 1000 польських злотих, та просив, щоб його не били, хоч у той час вони його били ще більше. Його крик почула сусідка і стала до них кричати, після чого невідомі особи, яких було не менше двох, стали втікати. Коли прибігла дружина з сином, то вже нікого з нападників не було. Тоді він на своєму автомобілі почав об'їжджати вулиці міста, шукаючи нападників, але нікого підозрілого не помітив. Біля Будинку культури від прикордонника ОСОБА_5 дізнався, що останній нещодавно вітався з підсудним ОСОБА_3, який біг в напрямку пожежної частини. У нього закралася підозра, що напад на нього міг вчинити ОСОБА_3, а тому разом з дружиною і сином під'їхав на автомобілі до будинку, де проживає ОСОБА_3, однак у того в квартирі ніхто не відчинив двері. Тоді ж до них підійшов підсудний ОСОБА_4, в якого на носі була свіжа подряпина, однак ОСОБА_4 пояснив, що це він грав у футбол, а хто його, потерпілого, побив, не знає. Оскільки ОСОБА_4 саме в такий ранішній час прийшов до ОСОБА_3, маючи свіжу подряпину на носі, тому він, крім останнього, запідозрив у вчиненні на нього нападу і підсудного ОСОБА_4, про що написав у заяві в органи міліції. Після надання йому медичної допомоги в Володимир-Волинській лікарні, до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_7, якому він повідомив, про обставини цієї події і що підозрює в нападі ОСОБА_3, а через декілька хвилин до нього знову зателефонував ОСОБА_7 і розповів, що ОСОБА_3 знаходиться на ринку в м. Нововолинську, має при собі гроші і купляє товар. Він разом з дружиною та її родичами зразу ж поїхав у м. Нововолинськ, і там на ринку дружина зі своїми родичами затримала підсудного ОСОБА_3, в якого вилучили польські злоті і куплені ним речі, після чого останнього доставили у відділ міліції в м. Володимир-Волинський. По дорозі ОСОБА_3 розповів, що напад на нього вчинив він і підсудний ОСОБА_4, чим підтвердив його підозри;
- показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що вранці, можливо близько 6-ї години, 07 листопада 2010 року почула під вікном якийсь шум і, коли відкрила вікно на кухні, то почула голос сусіда ОСОБА_1: “Хлопці, що ви хочете, я вам гроші дав”. Тоді зрозуміла, що щось роблять з ОСОБА_1, і крикнула у вікно, що зараз я вам дам. Потім розбудила дружину і сина потерпілого і сказала, щоб бігли на вулицю, бо душать ОСОБА_1. Пізніше їй стало відомо від дружини потерпілого і інших людей, що потерпілого побили підсудні ОСОБА_3 і ОСОБА_4;
- показаннями свідків: ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які повністю співпадають з показаннями свідка ОСОБА_8, а також з показаннями потерпілого ОСОБА_1 щодо обставин, які мали місце після вчиненого щодо нього розбійного нападу;
- показаннями свідка ОСОБА_11, які співпадають з показаннями потерпілого ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_9 щодо обставин затримання підсудного ОСОБА_3 на ринку в м. Нововолинську, а також про те, що в його присутності в автомобілі потерпілого підсудний ОСОБА_3 розповів, що нападав на потерпілого він разом з підсудним ОСОБА_4 і що нібито хтось був третій, та що один з них тримав потерпілого, а другий бив. Били потерпілого чи трубою, чи палицею, щоб забрати гроші.
- показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що вранці, між 06 і 07 годинами, 07 листопада 2010 року, він як працівник прикордонної служби повертався зі служби і, проходячи по дорозі недалеко від пожежної частини в м. Устилузі, зустрівся з підсудним ОСОБА_3, який біг, пояснивши, що біжить до ОСОБА_16, бо немає з ким випити. ОСОБА_3 з вигляду був у нетверезому стані і схвильований. Коли через деякий час він підійшов до автобусної зупинки, то побачив там скупчення людей, серед яких -також потерпілого ОСОБА_1, в якого була розбита голова. На запитання присутніх, чи не бачив він кого-небудь підозрілого, розповів, що хвилин 15-20 тому бачив, як по дорозі біг ОСОБА_3 Після цього він пішов до магазину “Інтер” і там охоронець розповів, що підсудні ОСОБА_4 і ОСОБА_3 вночі разом були біля цього магазину, а наступного дня він дізнався від людей, що ОСОБА_3 піймали в м. Нововолинську і що саме ОСОБА_3 і ОСОБА_4 побили та пограбували потерпілого ОСОБА_1;
- показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що вранці, між 06 і 07 годинами, 07 листопада 2010року, він перебуваючи в своєму автомобілі біля Будинку культури в м. Устилузі, дізнався від потерпілого ОСОБА_1, що хтось вчинив на нього напад, а до цього він бачив лише силует людини, яка пробігла по вулиці Левінцова біля його автомобіля. Пізніше стали говорити, що напад на потерпілого вчинили підсудні ОСОБА_3 і ОСОБА_4;
- показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що близько 09 години 07 листопада 2010 року, коли він їхав на базар у м. Нововолинськ, по телефону від брата ОСОБА_7 йому стало відомо про вчинений вранці того ж дня напад на потерпілого ОСОБА_1 і що в нападі підозрюють підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4, але ОСОБА_3 не можуть знайти вдома. Приїхавши в м. Нововолинськ, він побачив на базарі ОСОБА_3, який мав в руках гроші і купляв товар. Про це він по телефону повідомив брата, а також потерпілого, після чого останній приїхав у Нововолинськ разом з дружиною і ще двома чоловіками, які затримали ОСОБА_3 Дружина потерпілого забрала в ОСОБА_3 гроші і сказала, що це ті гроші, які до нападу мав з собою потерпілий;
- протоколом явки з повинною від 07.11.2010р., складеним на підставі заяви підсудного ОСОБА_3, з якого вбачається, що ОСОБА_3 заявив про те, що від 03 години ночі 07.11.2010р. він разом з підсудним ОСОБА_14 розпивав спиртні напої, при цьому ОСОБА_4 сказав, що йому потрібні гроші і запропонував забирати гроші в поляків, на що він не погодився. Тоді вони пішли до потерпілого ОСОБА_1 і коли потерпілий йшов додому, то ОСОБА_14 вдарив потерпілого палкою по голові і той впав та сказав, що віддає гроші, і почав їх викидати з кишень. ОСОБА_4 у цей час тримав ОСОБА_1 і бив коліном в голову, а він зібрав ці гроші і з ними втік ( а.с. 19 );
- протоколами слідчих дій:
- протоколом огляду місця події від 07.11.2010р., що проводився 07.11.2010р. з 14 год. до 14 год. 40 хв., з приєднаними фототаблицями, з якого вбачається, що цього дня в приміщенні Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області у потерпілого ОСОБА_1 були вилучені гроші в сумі 1000 польських злотих, а також - пачка вина “Портвейн”, два куски господарського мила, кофта спортивна, чорного кольору, кофта сірого кольору, що були придбані підсудним ОСОБА_3 за викрадені у потерпілого гроші, та вилучені в ОСОБА_3 разом з польськими злотими під час його затримання на ринку в м. Нововолинську ( а.с. 21-24 );
- протоколом відтворення обстановки і обставин за участю підсудного ОСОБА_3 від 08.11.2010р., з приєднаними фототаблицями, з якого вбачається, що підсудний ОСОБА_3 в присутності понятих та інших учасників цієї слідчої дії добровільно детально розповів про обставини вчиненого вранці 07.11.2010р. у м. Устилузі, в групі з підсудним ОСОБА_4, нападу на потерпілого ОСОБА_1 і заволодіння його грошима та показав на статистові, як саме підсудний ОСОБА_4 наносив перший удар дерев'яною палицею по голові потерпілого і як після цього тримав потерпілого за голову, а також як саме він особисто наносив удари кулаками по тулубу потерпілого і якою дорогою побіг після вчинення злочину ( а.с. 81-85 );
- протоколом допиту підсудного ОСОБА_4 як підозрюваного від 08.11.2010р. та протоколом відтворення обстановки і обставин події від 08.11.2010р., з приєднаними фототаблицями, з яких вбачається, що підсудний, як під час його допиту як підозрюваного 08.11.2010р., так і при відтворенні обстановки і обставин події в присутності понятих та інших учасників цієї слідчої дії, цього дня детально розповів про обставини вчиненого ним в групі з підсудним ОСОБА_3 нападу на потерпілого ОСОБА_1 та показав місце вчинення цього злочину ( а.с. 95-97 );
- протоколом огляду предметів від 23.11.2010р., з якого вбачається, що такими предметами, які визнані речовими доказами, є: грошові купюри по 100 і 50 польських злотих на загальну суму 1000 злотих Республіки Польща; дерев'яна палиця, довжиною 70 см., діаметром 5 см., що була вилучена на місці вчинення злочину; зимова чоловіча кофта, сірого кольору на рукавах; кофта спортивного типу, чорного кольору; паперова пачка з написом: “Портвейн Таврида”, місткістю 1л.; два куски господарського мила ( а.с. 66-71 );
- висновком судово-медичного експерта Бзюка М.Ю. від 01.12.2010р. № 458 про те, що на тілі потерпілого ОСОБА_1 було виявлено такі тілесні ушкодження: синці тулуба, правої руки, обличчя, садна обличчя, забійна рана голови, закрита черепно-мозкова травма та струс головного мозку, що могли утворитися внаслідок травмувальної дії тупих твердих предметів з обмеженою видовженою, циліндричною контактуючою поверхнею, не виключено в час та за обставин, зазначених у постанові про призначення експертизи, та відносяться вони до таких категорій тілесних ушкоджень: садна і синці -до легких тілесних ушкоджень; забійні рани та струс головного мозку -легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткотривалий розлад здоров'я. Синці та садна обличчя могли утворитися внаслідок ударів кулаками людини, а синці тулубу, забійні рани голови, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку могли утворитися внаслідок ударів дерев'яною палицею, наданою на експертизу ( а.с. 56-57 ).
З листа Волинського ГРУ КБ “Приватбанк” від 08.11.2010р. вбачається, що станом на 05.11.2010р. як найближчу дату до 07.11.2010р. Національним банком України встановлено співвідношення української гривні до польського злотого на рівні 2895. 71 грн. за 1000 польських злотих. ( а.с. 61 ).
Аналізуючи наведені вище докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що в судовому засіданні знайшло своє повне підтвердження щодо участі обох підсудних у вчиненні нападу на потерпілого з метою заволодіння його грошима, що був поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, та заволодіння підсудними грошима потерпілого в сумі 1000 гривень та 1000 польських злотих.
З цих підстав заперечення підсудним ОСОБА_4 своєї участі та винуватості у вчиненні за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_3 зазначеного злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, не заслуговує на увагу, оскільки його пояснення щодо причин проведення 08.11.2010р. відтворення обстановки і обставин події спростовується показаннями свідка ОСОБА_6, яка була понятою при здійсненні цієї слідчої дії, та показала, що підсудний ОСОБА_4 при відтворенні обстановки і обставин події добровільно показав місце вчинення ним і ОСОБА_3 нападу на потерпілого та його пограбування, а також показаннями слідчого ОСОБА_15, допитаного як свідка, про те, що під час проведення ним в цій справі досудового слідства підсудний ОСОБА_4 спочатку зізнався у вчиненні зазначеного злочину і при його допиті як підозрюваного добровільно розповів про обставини його вчинення в групі з підсудним ОСОБА_3, а також при відтворенні обстановки і обставин події добровільно розповів про обставини вчинення злочину та показав місце його вчинення, але при пред'явленні йому обвинувачення свою вину не визнав і після того відмовився давати пояснення.
Заперечення підсудним ОСОБА_4 своєї участі у вчиненні розбою щодо потерпілого ОСОБА_1 спростовується також поясненнями підсудного ОСОБА_3, які в цій частині є послідовними, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, і при цьому суд враховує, що судом не встановлено жодних причин для обмовляння ОСОБА_3 підсудного ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного злочину і їх не зміг назвати сам підсудний ОСОБА_4
Те, що підсудний ОСОБА_4 тієї ночі 07.11.2010р. перебував в різних місцях у м. Устилузі саме з підсудним ОСОБА_3 і появився в такий ранішній час, через незначний час після вчиненого на потерпілого нападу, саме біля місця проживання ОСОБА_3 та заходив до його квартири, враховуючи, що ОСОБА_3 з місця нападу зник з грошима, також є підтвердженням безпосередньої участі підсудного ОСОБА_4 у групі з ОСОБА_3, як і стверджував останній, у вчиненні розбою щодо потерпілого ОСОБА_1
Крім того, з постанови Володимир-Волинського міського суду від 10.11.2010р. про обрання в цій справі запобіжного заходу підсудному ОСОБА_4 у виді взяття під варту вбачається, що ОСОБА_4 свою причетність до вчиненого злочину визнав і не заперечував проти обрання йому саме такого виду запобіжного заходу, що підтверджується також протоколом судового засідання від 10.11.2010р. в справі № 4-145 за 2010 рік.
Не заслуговує на увагу покликання підсудного ОСОБА_4 на те, що він не в повному обсязі ознайомився з матеріалами справи, а також, що на окремих процесуальних документах є не його підписи, оскільки жодного клопотання з цього приводу при здійсненні попереднього розгляду справи він не заявляв, а так само після отримання обвинувального висновку ним жодної заяви чи клопотання про ознайомлення з матеріалами справи до суду не надходило, хоч з інших питань клопотання ним із слідчого ізолятора до суду надсилались.
А тому, суд розцінює таку позицію підсудного ОСОБА_4 не інакше як намагання його уникнути кримінальної відповідальності за вчинений спільно з підсудним ОСОБА_3 злочин.
Враховуючи, що підсудні вчинили напад з метою заволодіння грошима потерпілого, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, і цей розбій був вчинений ними за попередньою змовою, а підсудним ОСОБА_4 -ще й як особою, яка раніше вчинила розбій, суд вважає, що дії підсудних правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.2 ст. 187 КК України.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що злочин є тяжкий, особу підсудного, що раніше він притягувався до кримінальної відповідальності; обставину, що обтяжує його покарання -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, та обставини, що пом'якшують його покарання: щире каяття, що на його утриманні є непрацездатний батько, та вважає суд можливим призначити підсудному ОСОБА_3 основне покарання в межах санкції частини другої статті 187 КК України, за якою він засуджується, з конфіскацією всього належного йому майна.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що злочин є тяжкий; особу підсудного, що раніше він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин під час умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі за попереднім вироком; обставину, що обтяжує його покарання -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, та з урахуванням відсутності обставин, що пом'якшують його покарання, суд доходить висновку про можливість призначення підсудному ОСОБА_4 максимального основного покарання, передбаченого санкцією частини другої статті 187 КК УКраїни, за якою він засуджується, з конфіскацією всього належного йому майна.
Враховуючи, що підсудний ОСОБА_4, будучи постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 21.08.2009р. умовно-достроково звільнений від відбування покарання за попереднім вироком Володимир-Волинського міського суду від 18.12.2003р. на 1 рік 2 місяці 29 днів, вчинив злочин у період зазначеного умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, тому на підставі ч.1 ст.71 КК України йому до покарання за цим вироком слід частково приєднати невідбуту ним частину покарання за попереднім вироком у вигляді 1 ( одного ) року позбавлення волі.
Пред'явлений потерпілим до підсудних цивільний позов на суму 7500 грн. підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
З позовної заяви потерпілого та його пояснень у судовому засіданні вбачається, що внаслідок заподіяних йому підсудними під час нападу тілесних ушкоджень він змушений був лікуватися в неврологічному відділенні Володимир-Волинської центральної районної лікарні з 08.11.2010р. по 15.11.2010р. і на лікування витратив кошти в сумі 500 грн.
Крім того, злочинними діями підсудних йому заподіяно моральну шкоду, що виразилась у душевних стражданнях через погіршення його психологічного стану, він почуває себе приниженим і обкраденим, негативні емоції вплинули на його спокій, погіршилось його самопочуття, почалося безсоння, у вечірню пору доби його переслідує страх пережитого.
На цей час завдана йому майнова і моральна шкода підсудними не відшкодована.
Проте, заявляючи вимогу про відшкодування підсудними майнової шкоди на суму 500 грн., потерпілий не надав суду жодного документального доказу на підтвердження понесених ним витрат на лікування саме на зазначену суму, а тому суд вважає його пояснення в цій частині голослівними, а вимоги - безпідставними, у зв'язку з чим в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Водночас, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Виходячи з вимог розумності і справедливості, суд вважає, що викладені потерпілим доводи щодо заподіяння йому злочинними діями підсудних моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 7000 грн., є обґрунтовані, підтверджуються зазначеними вище доказами винуватості підсудних у вчиненні ними розбою щодо потерпілого та заподіяння йому тілесних ушкоджень, а тому відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України цивільний позов потерпілого в цій частині підлягає повному задоволенню.
Враховуючи, що моральна шкода потерпілому була завдана спільними злочинними діями обох підсудних, тому відповідно до ч.1 ст. 1190 ЦК України вони несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Відповідно до ч.1 ст. 81 КПК України речові докази: гроші в сумі 1000 польських злотих підлягають поверненню потерпілому; дерев'яна палиця як знаряддя злочину підлягає знищенню як річ, що немає ніякої цінності; дві кофти, два куски господарського мила і пачка вина “Портвейн Таврида” підлягають передачі в доход держави як речі, нажиті злочинним шляхом.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 ( сім ) років 6 ( шість ) місяців, з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 07 листопада 2010 року, з дня затримання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити попередній - взяття під варту до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 ( десять ) років, з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Володимир-Волинського міського суду від 18.12.2003р. у виді позбавлення волі на строк 1 ( один ) рік і остаточне покарання засудженому ОСОБА_4 за сукупністю вироків призначити у виді позбавлення волі на строк 11 ( одинадцять ) років, з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 07 листопада 2010 року, з дня затримання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити попередній - взяття під варту до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 на суму 7500 грн. задовольнити частково.
Стягнути із засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 солідарно в користь потерпілого ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 7000 ( сім тисяч ) гривень.
У решті цивільного позову -відмовити.
Речові докази: гроші в сумі 1000 ( одна тисяча ) польських злотих -повернути потерпілому ОСОБА_1; дерев'яну палицю -знищити; дві кофти, два куски господарського мила і пачку вина “Портвейн Таврида” -передати в доход держави як речі, нажиті злочинним шляхом.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими -в той же строк з моменту отримання його копії.
Суддя: