2-1261/10
44
ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
28 березня 2011 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого: судді Лященка О.В.
при секретарі: Шафатинській О.В.
з участю позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Прояви І.В.
третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_4
представника третьої особи на стороні відповідача: Степюк Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 та відділ Держкомзему у м.Володимир-Волинський, про примусове зобов»язання надати земельну ділянку у власність для обслуговування частини житлового будинку належних розмірів,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Володимир-Волинської міської ради про примусове зобов»язання надати земельну ділянку у власність для обслуговування частини житлового будинку належних розмірів. Ухвалою суду до участі у даній справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, було залучено ОСОБА_4 та відділ Держкомзему у м.Володимир-Волинський.
В позовній заяві посилається на ту обставину, що згідно договору купівлі-продажу від 14 жовтня 1999 року він є власником АДРЕСА_1. Разом з даною частиною будинку він придбав також і дерев»яне приміщення вбиральні, яке знаходиться поблизу будинку та якою він користується.
Раніше він реалізовував своє право на приватизацію земельної ділянки, однак згодом змушений був відмовитись від своєї власності, оскільки терпів незручності у користуванні наданою йому у власність земельною ділянкою.
В даний час у позивача є рішення Володимир-Волинської міської ради №145 від 26 квітня 2001 року, про передачу йому у постійне користування земельної ділянки розміром 255 м.кв. та згідно якого він почав виготовляти проектну документацію для побудови гаража та добудови до будинку. Під час виготовлення цієї документації частина земельної ділянки була передана в оренду сусіду ОСОБА_4
Вважає, що поблизу будинку його незаконно позбавлено права на володіння земельною ділянкою для його обслуговування та права на її приватизацію.
Просить зобов»язати Володимир-Волинську міську раду при переході права власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1, для його обслуговування, виділити йому земельну ділянку розміром 345 м.кв.
В судовому засіданні під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, в своїх поясненнях зазначили, що звертались до Володимир-Волинської міської ради із заявами про передачу позивачу у приватну власність частини земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, однак ніякого рішення з цього приводу відповідачем не винесено. Вважають, що відповідач порушує його право на власність на земельну ділянку, просять зобов»язати відповідача надати йому безоплатно у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських споруд розміром 345 м.кв.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, суду пояснила, що громадянам України земельні ділянки із земель державної та комунальної власності можуть надаватись на праві власності або на праві оренди. Однією з передумов набуття такого права є подання заяви з відповідними документами, перелік яких визначений ЗК України, до відповідного органу місцевого самоврядування. Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач не звертався до Володимир-Волинської міської ради із заявою про надання йому земельної ділянки. Зважаючи на те, що необхідною умовою приватизації земельної ділянки та укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, то зобов'язання цього органу надати таку земельну ділянку або укласти такий договір за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної компетенції на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, передбаченої Конституцією України. Безпідставним є посилання позивача на рішення Володимир-Волинської міської ради від 26.04.2001 року за № 145 про передачу в постійне користування земельної ділянки розміром 255 м.кв. Згідно п.1 Розділу X "Перехідних положень" ЗК України, рішення про надання в користування земельних ділянок ... прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Вищевказане рішення не було реалізоване Позивачем і не може бути виконане на теперішній час тому що, слідуючи ст.92 ЗК України від 01.01.2002 року право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи, організації, що належать до державної та комунальної власності, громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. При зверненні до суду з позовною заявою про примусове зобов'язання Володимир-Волинської міської ради надання земельної ділянки у власність для обслуговування частини житлового будинку належних розмірів, позивачем не було доведено факту порушення його прав, свобод чи законних інтересів, не було надано належних доказів в обгрунтування своїх позовних вимог, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділу Держкомзему у м.Володимир-Волинський Степюк Н.П. позов не визнала, суду пояснила, що питання про передачу у приватну власність позивачу земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд за його заявою вже вирішувалось відповідачем. Протоколом засідання узгоджувальної комісії міськвиконкому від 17 липня 2007 року вирішено рекомендувати сесії прийняти варіант №3, в якому передбачається знесення або перенесення самовільно влаштованих споруд (дерев»яний хлів, вольєр для утримання собаки, вбиральня) як основний. Після прийняття та виконання рішення сесії буде розглядатись питання щодо передачі в приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 Оскільки позивач не виконав рішення узгоджувальної комісії, земельну ділянку від самовільної забудови не звільнив, то питання про передачу йому у приватну власність земельної ділянки на сесію міської ради не виносилось і відповідно такого рішення не приймалось. Вважає позов безпідставним, просить відмовити в його задоволенні.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 позов не визнав, вважає його безпідставним. Суду в своїх поясненнях зазначив, що між ним та позивачем існує спір з приводу користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Неодноразово даний спір вирішувався відповідачем по справі та судами різних інстанцій. Позивач не виконав рішення узгоджувальної комісії, а також не виконав рішення суду про знесення самовільної забудови, а тому відповідач не може передати йому у приватну власність земельну ділянку. Просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено і не оспорюється сторонами та обставина, що згідно договору купівлі-продажу від 14 жовтня 1999 року позивач є власником АДРЕСА_1 та вбиральні В. Дана обставина стверджується копією договору купівлі-продажу квартири.
Як пояснили сторони по справі, між позивачем та власником квартири №1 цього ж будинку ОСОБА_4 тривалий час існує спір щодо права користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Дана обставина стверджується копіями рішень судів різних інстанцій та висновками відповідних комісій та відповідями на звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в органи місцевого самоврядування, облдержадміністрацію, прокуратуру.
Як пояснив позивач, у нього на праві користування чи власності земельної ділянки для обслуговування частини будинку та господарської споруди не має. Дана обставина не заперечується сторонами по справі.
Як пояснив позивач, він неодноразово звертався у Володимир-Волинську міську раду з відповідними заявами про передачу йому у приватну власність земельної ділянки для обслуговування належної йому квартири та господарських будівель. Ніякого рішення з цього приводу прийнято не було. На підтвердження своїх доводів покликається на заяву від 16 липня 2007 року, адресовану Володимир-Волинському міському голові.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
До повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України належить передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Дані повноваження передбачені і п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Громадянам України земельні ділянки із земель державної та комунальної власності згідно ст. 116, ст. 118, ст.124 ЗК України можуть надаватись на праві власності або на праві оренди. Однією з передумов набуття даних прав є подання заяви з відповідними документами, перелік яких визначений ЗК України, до відповідного органу місцевого самоврядування.
Як вбачається із копії заяви позивача про надання йому у приватну власність земельної ділянки від 16 липня 2007 року, в переліку до неї він подав лише відповідь управління містобудування та архітектури Волинської обласної державної адміністрації.
Як вбачається з копії протоколу засідання узгоджувальної комісії міськвиконкому по вирішенню спірних земельних питань від 17 липня 2007 року, на порядку денному вирішувалось звернення позивача по справі про передачу йому в приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1. встановлено, що біля будинку АДРЕСА_1 існує заїзд спільного користування до кв. 1 ( ОСОБА_4.) та кв.З ( ОСОБА_1.), при використанні якого постійно виникають конфліктні ситуації та спори. Працівниками НВП ТБК виконано топо - геодезичну зйомку території біля будинку АДРЕСА_1, та підготовлено чотири варіанти щодо влаштування заїздів до кв.1 та кв.З. Взаємної згоди ні на один з варіантів у співкористувачів немає. Врахувавши вищенаведене комісія вирішила доручити міському відділу земельних ресурсів та НВП "Технічне бюро кадастру" підготувати всі необхідні матеріали для розгляду вищезгаданого питання на засіданні сесії Володимир - Волинської міської ради. Рекомендувати сесії прийняти варіант №3, в якому передбачається знесення або перенесення самовільно влаштованих споруд (дерев'яний хлів, вольєр для утримання собаки, вбиральня) як основний ( креслення додається ). Після прийняття та виконання рішення сесії буде розглядатись питання щодо передачі в приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 Роз»яснено право на оскарження даного рішення до суду.
Як пояснив позивач, рішення узгоджувальної комісії його не влаштовує, він не згідний з ним. Самочинно побудованих об»єктів не зніс та не переніс.
Представник відповідача проява І.В. пояснила, що оскільки рішення комісії позивачем виконане не було, то питання про передачу йому у приватну власність земельної ділянки на сесію міської ради не виносилось.
Оскільки згідно ст. 118, ч. 1 ст. 124 ЗК України необхідною умовою приватизації земельної ділянки та укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, то зобов'язання цього органу надати таку земельну ділянку або укласти такий договір за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної компетенції на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, передбаченої Конституцією України.
Як вбачається з копії рішення Володимир-Волинського міського суду від 28 січня 2010 року, актів державного виконавця по виконанню даного рішення, суд присудив ОСОБА_1 знести самочинно побудовані вольєр для утримання собаки, дерев»яний хлів, льох під дерев»яним хлівом, вбиральню, частину фасадної огорожі, однак дане рішення суду позивач не виконав, земельну ділянку не звільнив.
Позивачем надано також копію рішення виконкому Володимир-Волинської міської ради №145 від 26 квітня 2001 року про передачу йому в постійне користування земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 255 м.кв., з них 30 м.кв. спільного користування та зазначає у позовній заяві що має право постійного користування цією земельною ділянкою.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на рішення Володимир-Волинської міської ради від 26.04.2001 року за № 145 про передачу в постійне користування земельної ділянки розміром 255 м.кв., оскільки згідно п.1 Розділу X "Перехідних положень" ЗК України, рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Вищевказане рішення не було реалізоване позивачем і не може бути виконане на теперішній час, оскільки відповідно до ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи, організації, що належать до державної та комунальної власності, громадські організації інвалідів України, їх підприємства ( об'єднання ), установи та організації.
Інші доводи позивача, викладені у тексті позовної заяви та на які він покликався у суді, не спростовують доводів відповідача на спростування позовних вимог.
За таких обставин справи суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту порушення його прав, свобод чи законних інтересів відповідачем, не надано належних доказів в обгрунтування своїх позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати, відповідно до ст..88 ЦПК України, суд відносить на рахунок позивача.
На підставі ст..ст. ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст..ст.92, 116, 118, 122, 124 ЗК України, керуючись ст..ст.10, 60, 88, 214-215 ЦПК України, суд-
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Володимир-Волинської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 та відділ Держкомзему у м.Володимир-Волинський, про примусове зобов»язання надати земельну ділянку у власність для обслуговування частини житлового будинку належних розмірів -відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається на протязі десяти днів з дня його проголошення через Володимир-Волинський міський суд Волинської області та набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Головуючий: