Справа: № 2а-6144/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
"03" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Безименної Н.В., Гром Л.М.
при секретарі: Козловій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Українсько-німецького закритого акціонерного товариства «Графія Україна»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 у справі за адміністративним позовом Українсько-німецького закритого акціонерного товариства «Графія Україна» до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
08.12.2010 Українсько-німецьке ЗАТ «Графія Україна» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до ДПІ у м. Черкаси про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.05.2010 ДПІ у м. Черкаси проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009.
В ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, зокрема заниження позивачем залишків готової продукції, що призвело до заниження приросту балансової вартості запасів по тій причині, що газ, електроенергія та вода, як і інші товарно-матеріальні цінності, які використовувались підприємством у господарській діяльності для доведення (перетворення) запасів до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, не враховувалися в балансовій вартості запасів готової продукції.
Також перевіркою встановлено, що позивачем включались до валових витрат суми, пов'язані з придбанням невиробничих фондів -квартир, які безкоштовно були передані працівникам підприємства згідно договорів дарування квартир, чим були завищені валові витрати за перевіряємий період в сумі 140451, 86 грн.
За наслідками перевірки податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення № 0001742301/0 від 19.05.2010 про визначення сум податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем 165013 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 131723 грн.
Позивач оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку до ДПІ у м. Черкаси, якою рішенням про результати розгляду скарги № 19511/25-009 від 23.07.2010 податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга позивача без задоволення.
В подальшому позивач оскаржив рішення ДПІ у м. Черкаси до ДПА у Черкаській області, яка своїм рішенням № 203462/5-010 від 21.09.2010 залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси № 0001742301/0 від 19.05.2010 та збільшила суму застосованих штрафних санкцій по податку на прибуток підприємства на 7663 грн., у зв'язку з чим ДПІ у м. Черкаси винесено податкове повідомлення-рішення № 0003292301/2.
Не погоджуючись з рішеннями ДПІ у м. Черкаси та ДПА у Черкаській області, позивач оскаржив їх до ДПА України, яка своїм рішенням № 13049/6/25-0115 від 02.12.2010 скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси № 0001742301/0 з урахуванням рішення ДПА у Черкаській області, в частині донарахованих 41395 грн. податку на прибуток, а в іншій частині залишена без змін.
З цих підстав ДПІ у м. Черкаси винесено податкове повідомлення-рішення № 0001742301/3 від 20.12.2010 про визначення сум податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем 123618 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 131723 грн.
Згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999 затверджені Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», яким визначено перелік фактичних витрат, з яких складається собівартість запасів - первісна вартість запасів, придбаних за плату.
Відповідно до п. 22 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 до складу елемента «Матеріальні затрати»включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів. Вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, не включається до елементу операційних витрат «Матеріальні затрати».
Виходячи з правового аналізу ЗУ «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 21 від 31.07.1996 газ та електроенергія є товаром і за умови їх використання у господарській діяльності для доведення (перетворення) до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, повинні враховуватись в балансовій вартості запасів готової продукції, облік приросту (убутку) яких здійснюється відповідно до п. 5.9 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»до складу таких витрат включається вартість витрачених у виробництві допоміжних та інших матеріалів, а отже вартість використаних у виробництві газу, електроенергії та води відноситься до матеріальних витрат і включається до виробничої собівартості продукції підприємства, яка відноситься до складу запасів (готова продукція).
Крім цього, у відповідності до пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»з урахуванням обмежень, передбачених пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону, витрати підприємства, пов'язані з придбанням невиробничих фондів -квартир, які безкоштовно були передані працівникам підприємства згідно договорів дарування квартир, не можуть бути віднесені до валових витрат, оскільки в даному випадку безоплатна передача об'єктів невиробничих фондів не спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.
З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Українсько-німецького закритого акціонерного товариства «Графія Україна»-залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Н.В. Безименна
Л.М. Гром
Повний текст виготовлено 09 березня 2011 року.