Справа: № 2-а-16683/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
"23" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Твердохліб В.А.
при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.10р. у справі №2а-16683/10/2670 за позовом Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський»до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій
Об'єднаний кооператив по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський»звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.09.10р. №0010282340 та № 0010272340.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.10р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом не враховано, що встановлені перевіркою порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.04р. №637 підтверджуються матеріалами справи. Так, перевіркою встановлено, що позивачем здійснено розрахункову операцію з видачі коштів споживачу на суму 990 грн. без роздрукування відповідного розрахункового документа, а також проведено розрахунки із застосуванням РРО на загальну суму 3538 грн. без здійснення обліку коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта та позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи, на підставі акту перевірки №0369/26/53/23-22870782 від 16.09.10р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.09.10р.:
№0010272340 в сумі 4 950 грн., за порушення п.1 та п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
№0010282340 в сумі 4 950 грн., за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.04р. №637.
Так, в акті перевірки відображено, що 11.08.2009р. ОК БЕКА «Дніпровський»провело розрахункову операцію з видачі коштів споживачу на суму 990 грн. без роздрукування відповідного розрахункового документа; крім того, останнім проведено розрахунки із застосуванням РРО на загальну суму 3538 грн. без здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій № 2653003199/3 на підставі фіскального звітного чеку №1840 від 11.08.2009р., а саме згідно Z -звіту сума розрахунків склала 3538 грн., що не відповідає сумі 2548,00 грн., зазначеній в розділі 2 графа 5 КОРО № 2653003199/3.
Задовольняючи позов в частині визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0010272340, суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством передбачено, що у разі проведення розрахункових операцій з повернення коштів або помилково проведених сум розрахунків, суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний роздрукувати фіскальний видатковий чек, що підтверджує факт повернення товару або помилково проведеної суми. Разом з тим, у разі відсутності у РРО технічної можливості роздрукувати видатковий чек, суб'єкт підприємницької діяльності має право реєструвати видачу коштів за допомогою операції «службова видача», крім того останній повинен скласти відповідний акт про видачу коштів. Враховуючи, що вказані дії були вчинені позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Колегія суддів погоджується з такими доводами суду першої інстанції.
Так, відповідно до п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до п. 4.7 та п 4.8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.00 № 614 (зі змінами та доповненнями), реєстрація видачі коштів у разі повернення товарів здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів за допомогою операції «службова видача». Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СГ і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СГ бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.
Як встановлено судом першої інстанції та підтвержується матеріалами справи, сума помилково проведеної позивачем розрахункової операції становить 990 грн.
В зв'язку з технічною неможливістю РРО, який використовував позивач на момент проведення перевірки, роздруковувати видатковий чек, посадовими особами ОК «Дніпровський», згідно вимог законодавства, складено відповідний акт від 10.08.2009р. щодо помилкового проведення ОСОБА_2 по ЕККА чеку про оплату «за тимчасове зберігання автомобілів» на суму 990,00 грн.; у вказаному акті також зазначено, що по ЕККА проведено службову видачу на суму помилки, зокрема, до даного акту було додано пояснювальну записку ОСОБА_2, фіскальний чек «тимчасове зберігання» на суму 990,00 грн. та службовий чек «службова видача»на суму 990,00грн.
Судом першої інстанції досліджені наявні копії прибуткових касових ордерів № 2094 від 11.08.09 на суму 508,0 грн., № 2095 від 11.08.09 на суму 2040,00 грн, які підтверджують суму коштів, що реально надійшли до каси кооперативу, яка була належним чином оприбуткована (загальна сума 2548,00 грн.). Крім того, Х-звіт і Z-звіт 01840 підтверджують факт здійснення 2-х службових видач (одна з яких на помилково проведену суму 990,00 грн.). Контрольна стрічка підтверджує проведення службової видачі на помилково проведену суму у 990,00 грн.
Як вбачається із долученого до матеріалів справи акту -довідки від 28.09.2010р. (а.с. 31), складеного Сервісним центром ТОВ «Терра-Авто», алгоритм роботи РРО, що дозволяє друкувати помилково проведені суми розрахунковим документом «видатковий чек», було встановлено на РРО, яким користувався позивач на момент проведення перевірки, лише 07.07.10р., отже до цієї дати помилково проведені суми готівки могли проводитись тільки операцією «службова видача» службовим чеком.
В судовому засіданні колегією суддів з'ясовано, що помилкове проведення розрахункової операції мало місце 10.08.09р., однак порушення зафіксовано податковим органом за 11.08.09р.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.09.10р. №0010272340.
Відповідно до п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Задовольняючи позов в частині визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0010282340 від 23.09.10р., суд першої інстанції виходив з того, що абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», із змінами та доповненнями, встановлені штрафні санкції за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки. Враховуючи, що готівкові кошти в сумі 990 грн. не надходили до каси кооперативу, а були помилково проведені, про що свідчать відповідні документи, то факт порушення позивачем абз. 1 п. 2.6 вищенаведеного Положення -відсутній. Крім того, суд першої інстанції вказав і на те, що податковим органом пропущено строк для застосування адміністративно -господарської санкції, встановлений ст. 250 ГК України.
Колегія суддів погоджується з такими доводами суду першої інстанції.
В силу ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
У відповідності до ст.239 цього Кодексу, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкцій, як адміністративно-господарський штраф, яким є - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (ст.241 ГК України)
Таким чином, штрафи, встановлені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є нічим іншим, як адміністративно-господарською санкцією (адміністративно-господарським штрафом), так як вони застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення ними встановлених норм з регулювання обігу готівки в національній валюті і стягуються в дохід бюджету.
Відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
За наведених обставин, судом першої інстанції вірно зазначено, що застосування вказаних сум санкцій згідно з оспорюваними рішеннями за спливом строку, визначеного ст.250 ГК України -неправомірне.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.10р. у справі №2а-16683/10/2670 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.10р. у справі №2а-16683/10/2670 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Твердохліб В.А.
Ухвала складена в повному обсязі: 24.02.11р.