Справа: № 2а-18116/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
"23" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Твердохліб В.А.
при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва та ТОВ «Торгпродукт 2010 плюс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.11р. у справі №2а-18116/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгпродукт 2010 плюс»до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дій та спонукання вчинити певні дії
ТОВ «Торгпродукт 2010 плюс»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом та уточненнями до нього від 27.12.10р. про визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання в якості податкової звітності податкових декларацій позивача з податку на податку на прибуток за 6 місяців 2010 року та 9 місяців 2010 року та з ПДВ за квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року та уточнюючих податкових декларацій з ПДВ за травень, липень, серпень 2010 року; зобов'язання відповідача прийняти та провести в якості податкової звітності вказані податкові декларації податкові декларації позивача.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.11р. позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі міста Києва щодо несвоєчасного повідомлення ТОВ «Торгпродукт 2010 плюс» про невизнання в якості податкової звітності декларацій з ПДВ за липень та вересень 2010 року та зобов'язано ДПІ у Печерському районі міста Києва прийняти звітність ТОВ «Торгпродукт 2010 плюс» з ПДВ за квітень та травень 2010 року та з податку на прибуток за 6 місяців 2010 року; в задоволенні решти вимог позову -відмовлено.
Не погоджуючись з постановою в частині позовних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову у цій частині з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що судом першої інстанції розглянуті не всі заявлені позовні вимоги, зокрема, не надано правову оцінку невизнанню податковим органом уточнюючих податкових декларацій позивача з ПДВ за травень, липень, серпень 2010 року. Крім того, висновок суду про правомірність дій відповідача щодо неприйняття податкової звітності за 9 місяців 2010 року на підставі відсутності в полі 5 декларації поштового індексу місцезнаходження товариства є хибним, оскільки вказана декларація позивача містить такі реквізити, що не було взято судом до уваги.
Також позивач зазначив, що податковим органом пропущені строки невизнання податкової звітності позивача, що також не було взято судом до уваги.
Не погоджуючись з вказаною постановою в частині позовних вимог, які задоволені судом, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову у цій частині з мотивів порушення судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом не враховано, що діюче законодавство надає право податковому органу не визнати подану платником податкову декларацію податковою звітністю, якщо така декларація заповнена платником всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.
В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали доводи апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Печерському районі м. Києва не підлягає задоволенню, відтак, апеляційна скарга позивача -підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем були подані до ДПІ у Печерському районі м. Києва наступні податкові декларації з податку на прибуток: за 6 місяців 2010 року (прийнята через канцелярію Відповідача 09.08.2010 р., про що зроблено відмітку на примірнику Позивача); за 9 місяців 2010 року (надіслана поштою 11.11.2010 року).
Листом від 25.11.2010 № 65170/10/28-611 податкова декларація за 9 місяців 2010 року не визнана відповідачем як податкова звітність з тих підстав, що у ній не зазначено усіх показників, передбачених п.1.6. Наказу ДПА України від 29.03.2003 року №143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання ", а саме: в полі 5 вступної частини декларації у передбаченому полі відсутній поштовий індекс та номер телефону.
Позивачем були подані до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за такі періоди: за квітень 2010 року (прийнята через канцелярію Відповідача 20.05.2010 р., про що зроблено відмітку на примірнику Позивача); за травень 2010 року (прийнята через канцелярію Відповідача 21.06.2010 р., про що зроблено відмітку на примірнику позивача); за липень 2010 р., за серпень 2010 р (надіслана поштою цінним листом 14.10.2010 р.); за вересень 2010 року (надіслана поштою цінним листом 27.11.2010 р.); за жовтень 2010 року (прийнята через канцелярію Відповідача 16.11.2010 р., про що зроблено відмітку на примірнику Позивача).
Листом ДПІ від 18.11.2010 № 629979/10/28-611 (а.с.118) податкова декларація за липень 2010 р. не визнана відповідачем як податкова звітність з тих підстав, що вона заповнена всупереч п. 1.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженій Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", а саме: у вступній частині декларації в полі 06 «Місцезнаходження платника податку» не вказаний поштовий індекс.
Листом ДПІ від 28.09.2010 № 53973/10/28-611 (а.с. 114) податкова декларація за серпень 2010 р. не визнана відповідачем як податкова звітність з тих підстав, що вона заповнена всупереч п. 1.3. вищевказаного Порядку.
Листом відповідача від 08.11.2010 № 91735/10/28-611 (а.с.106) податкова декларація за вересень 2010 р. не визнана відповідачем як податкова звітність на підставі того, що вона не відповідає формі, затвердженій Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", а саме: в додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»відсутнє поле для заповнення розшифровок операцій з придбання з ПДВ, які не надають право для формування податкового кредиту.
26.11.2010 року через канцелярію податкової інспекції Позивачем були подані уточнюючі податкові декларації з податку на додану вартість за травень, липень, серпень 2010 року, про що Відповідачем зроблено відмітку на примірниках Позивача.
Листом від 30.11.10р. №65878/10/23-611 ДПІ повідомило позивача, що оскільки звітні податкові декларації за вказані періоди не визнані податковим органом як податкова звітність, то подання уточнюючих розрахунків за ці періоди суперечить п.п. 4.4 п.4 Порядку. Цим же листом позивача повідомлено, що у декларації з ПДВ за травень 2010 р. неповністю заповнено поле 6 вступної частини.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача прийняти податкову звітність позивача з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, та з ПДВ за липень, серпень 2010 року суд першої інстанції виходив з того, що всупереч вимогам Наказу ДПА України від 29.03.03р. №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання»та Наказу ДПА України від 30.05.97р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» в податкових деклараціях позивача відсутні такі реквізити як, зокрема, поштовий індекс та телефон товариства. Щодо податкової декларації за травень 2010 року, суд зазначив, що оскільки відповідачем не було доведено обставину не визнання даної декларації як податкової звітності, зазначена декларація повинна бути прийнята відповідачем. Разом з тим, обставини справи свідчать, що податковим органом було направлено позивачу лист від 30.11.10р., в якому повідомлено про причини неприйняття податкової декларації за травень 2010 року.
Колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції, що відсутність вищезазначених реквізитів в деклараціях є підставою для невизнання такої декларації як податкової звітності.
Так, згідно з п 4.1.2. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі -Закон), прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
За наведених норм Закону, податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.
Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом ДПА України від 31.12.08р. №827, працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.
Як свідчать обставини справи, подані позивачем декларації за вищевказані податкові періоди відповідають наведеним вимогам та містять обов'язкові реквізити підписані посадовою особою позивача та скріплені печаткою.
Відсутність у декларації телефону платника або індексу є формальністю та не може слугувати правовою підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що податковим органом неправомірно неприйняті податкові декларації позивача з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року та з ПДВ за липень, серпень, травень 2010 року.
Крім того, судом першої інстанції не досліджено наявний у матеріалах справи лист відповідача від 30.11.10р. №65878/10/23-611 щодо невизнання податкової звітності за травень 2010 року, в якому, на думку колегії суддів, позивачу неправомірно невизнано податкову декларацію за вказаний період з покликанням на те, що неповністю заповнено поле 6 вступної частини декларації. Цим же листом ДПІ відмовило у визнанні податковою звітністю уточнюючі податкові розрахунки за травень, липень, серпень 2010 року, що також не було досліджено судом першої інстанції, як і не було надано правову оцінку вказаним діям відповідача.
Враховуючи встановлений колегією суддів факт неправомірності невизнання податковою звітністю податкових декларацій позивача з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, та з ПДВ за травень, липень, серпень 2010 року, неприйняття уточнюючих розрахунків за травень, липень, серпень 2010 року також є, на думку суду, неправомірним.
Отже, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняти податкові декларації ТОВ «Торгпродукт 2010 плюс»з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, та з ПДВ за липень, серпень 2010 року, уточнюючих розрахунків за травень, липень, серпень 2010 року є правомірними та підлягають задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.11р. у цій частині -скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності невизнання та неприйняття податкових декларацій позивача з податку на прибуток за 6 місяців та з ПДВ за квітень, жовтень 2010 року.
Так, судом першої інстанції встановлено, що на момент розгляду справи відповідачем було відображено показники податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року в обліковій картці позивача, в зв'язку з чим, право позивача в цій частині не порушено.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 4.5. Наказу ДПА України від 31.12.2008 року № 827 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.
Матеріали справи не містять доказів в обґрунтування наявності підстав, за яких податковим органом не визнано податкові декларації позивача з податку на прибуток за 6 місяців 2010 року та з ПДВ за квітень 2010 року.
Як встановлено судом першої інстанції, неправомірність таких дій не була спростована відповідачем під час розгляду справи.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірності дій відповідача щодо невизнання податкової декларації позивача за вересень 2010 року як податкової звітності.
Так, як вбачається із додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до Наказу ДПА України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (із змінами і доповненнями) такий додаток до декларації повинен містити поля для заповнення розшифровок операцій з придбання з ПДВ, які не надають право для формування податкового кредиту.
В податковій декларації з ПДВ за вересень 2010 року дані поля відсутні, наявна лише назва показників.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно встановлено, що всупереч викладеній нормі позивачем було подано до ДПІ іншу, ніж нормативно затверджено, форму податкової декларації.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що податкові декларації з ПДВ за липень та вересень 2010 року були прийняті податковим органом несвоєчасно.
Разом з тим, враховуючи, що колегією суддів встановлено неправомірність невизнання податкових декларацій позивача податковою звітністю за відповідні періоди, такі дії відповідача визнаються судом протиправними.
Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Як вбачається із постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.11р. судом розглянуто, крім іншого, деякі обставини поза межами позовних вимог.
Так, позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання в якості податкової звітності податкові декларації позивача, тоді як судом зроблено висновок про визнання протиправними дій відповідача щодо несвоєчасного повідомлення ТОВ про невизнання звітності.
Крім того, із листів відповідача від 26.10.10р. №60413/10/28-611, від 28.09.10р. №53973/10/28-611, від 18.11.10р. №62979/10/28-611 та лист (а.с 122) вбачається, що податкові декларації позивача з ПДВ за липень та серпень 2010 року невизнані податковим органом як податкова звітність, у зв'язку з не зазначенням платником поштового індексу, тоді як судом зроблено висновок, що всупереч вимог закону у вказаних деклараціях відсутні поля для заповнення розшифровок операцій з придбання з ПДВ, які не надають право для формування податкового кредиту.
Доводи позивача про те, що при винесенні оспорюваної постанови судом не надано правову оцінку протиправності дій відповідача щодо неприйняття податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року не заслуговують на увагу, оскільки позовні вимоги, заявлені позивачем при розгляді справи в суді першої інстанції не містили такої вимоги, а, отже, не можуть бути предметом апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. п.1, 3, 4 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи до уваги те, що у постанові суду першої інстанції помилковими є лише деякі з його висновків, а інші висновки є законними і обґрунтованими, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про скасування судового рішення у частині (щодо неправильно вирішеної частини позовних вимог) та ухвалення у цій частині нового судового рішення.
Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.11р. у справі №2а-18116/10/2670 -залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ТОВ «Торгпродукт 2010 плюс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.11р. у справі №2а-18116/10/2670 -задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.11р. у справі №2а-18116/10/2670 в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання в якості податкової звітності податкових декларацій ТОВ «Торгпродукт 2010 плюс»з податку на прибуток за 6 місяців 2010 року, 9 місяців 2010 року та з ПДВ за травень, серпень та уточнюючих податкових розрахунків за травень, липень, серпень 2010 року та в частині зобов'язання ДПІ у Печерському районі прийняти податкові декларації з податку на прибуток на 9 місяців 2010 року, та з ПДВ за липень, серпень 2010 року, уточнюючих розрахунків за травень, липень, серпень 2010 року -скасувати та в цій частині позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо невизнання в якості податкової звітності податкових декларацій ТОВ «Торгпродукт 2010»з податку на прибуток за 6 місяців 2010 року, 9 місяців 2010 року та з ПДВ за травень, серпень та уточнюючих податкових розрахунків за травень, липень, серпень 2010 року.
Зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняти податкові декларації ТОВ «Торгпродукт 2010 плюс»з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, та з ПДВ за липень, серпень 2010 року, уточнюючих розрахунків за травень, липень, серпень 2010 року.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.11р. у справі №2а-18116/10/2670 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Твердохліб В.А.
Постанова складена в повному обсязі:25.02.11р.