22 березня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а-3275/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Ватаманюка Р.В.; секретаря судового засідання -Петлюка Ю.В.;
за участю: позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача: Бурлака Д.В. (довіреність від 20.04.2010 року №Ст/279);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокирянського РВ УМВС України в Чернівецькій області, Управління МВС України в Чернівецькій області про зобов'язання вчинити дії.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.03.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
В поданому до суду 3.11.2010 року адміністративному позові та з врахуванням збільшення позовних вимог від позивач просив суд: 1) зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану чергову відпустку за 1997 рік, за невикористаних 19 днів чергової відпустки за 2009 рік, за невикористану чергову відпустку за 2010 рік; 2) зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу грошові суми за обов'язкову ненадану до відпустки матеріальну допомогу на оздоровлення, що передбачено наказом №499 від МВС України від 31.12.2007 року за 2008р., 2009р.; 3) зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу премію, відповідно до наказу №499 МВС, за квітень, липень 2009 року в розмірі 50%, і в період з вересня 2009 року по травень 2010 середній розмір премії включно; 4) зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області виплатити позивачу середню заробітну плату за весь час затримки вихідної допомоги по день фактичного розрахунку - 13.08.10 р., а саме за червень, липень 2010 р. , так як на день звільнення з ОВС - 31.05.10 р., позивач вихідну допомогу не отримав; 5) зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу грошові суми під час перебування позивачем на посаді дільничного інспектора міліції, за фактично відпрацьовані години - в нічний час, за виконану понад нормовану роботу, за роботу у вихідні і святкові дні згідно графіків чергувань в слідчо-оперативній групі, затверджених начальником Сокирянського РВ УМВС за 2007, 2008 рік, з 1.01.2009 р. по 18.02.09 р. та з 13.07.09 р. по 31.05.2010 р. за виключенням днів чергових відпусток, днів перебування на лікарняному; 6) зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу грошові суми за фактично відпрацьовані години - в нічний час, за виконану понад нормовану роботу, за роботу у вихідні та святкові дні піж час охорони громадського порядку на виборах президента України - з 5.01.10 р. по 8.01.2010 включно, та з 16.02.10 р. по 18.02.10 р. включно; 7) зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу грошові суми за час перебування у відрядженні в період 4.02.2002 р. по 4.03.02 р. та з 5.03.02 р. по 5.04.02 р., для виконання службових обов'язків в Кельменецькім РВ УМВС , смт. Кельменці , згідно листків відряджень на суму 1 080 грн. (добових); 8) зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу грошові суми під час перебуванні позивачем на посаді т.в.о. начальника СДІМ з 18.02.09 по 16.03.09 р. та з 17.04.09 по 12.07.09 р. і виплатити грошову суму за роботу на посаді т.в.о. заступника начальника РВ з 16.03. по 17.04.09р. відповідно до посадових окладів, та за роботу в нічний час, понаднормову роботу, за роботу у вихідні, святкові дні, в тому числі за чергування як відповідальним по РВ складі слідчо-оперативної групи, згідно поданих графіків; 9) стягнути з відповідача користь позивача спричинену йому вищевказаними порушеннях моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.; 10) зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу грошові суми за роз'їзний характер роботи на посаді дільничного інспектора міліції в розмірі 10 відсотків посадового окладу в період з 1 січня 2008 року по 18.02.09р. і, з 13.07.09 р. по 31 травня 2010 року, що передбачено наказом №499 МВС України від 31.12.2007 року; 11) стягнути з відповідача за спричинену значну моральну шкоду завдану незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності наказом № 169 від 13.04.09 року начальника УМВС України в Чернівецькій області - посадова невідповідність у розмірі 10 000 грн.; 12) стягнути з відповідача за невручення нагороди «Медаль 15 років МВС»в грудні 2006 року спричинену моральну шкоду на суму 10 000 грн.; 13) стягнути з відповідача за не присвоєння чергового спеціального звання майора міліції в період з березня 2008 року по 31 травня 2010 року, відповідно до ст.ст. 34, 35 постанов КМУ №114 від 29.07.1991 року «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», спричинену матеріалів шкоду на суму 500 грн. та моральну шкоду на суму 10 000 грн.; 14) зобов'язати відповідача з 18.02.2009 року по 12.07.2009 року, врахувати надбавки за вислугу років які проводилось 30% з посадового окладу ДІМ - 650 грн. і не брався до уваги оклад, який передбачений штатною посадою начальника сектору ДІМ, тобто 1 050 грн.; 15) зобов'язати відповідача за лютий, березень, травень, червень 2009 року перерахувати премію відповідно до наказу №499 МВС відповідно до посадового окладу 1 050 грн. та призначених процентах премії, коли позивач т.в.о. начальника СДІМ.
В обґрунтування свої позовних вимог зазначив наступне, що позивач працював в Сокирянськім РВ УМВС України в Чернівецькій області з 1995 року по 31.05.2010 року і звільнений з ОВС в зв'язку з виходом на пенсію за пунктом 64 «Б»(через хворобу).
Позивач вважає, що за час проходження служби в Сокирянськім РВ УМВС України в Чернівецькій області відповідачами порушувалося трудове законодавство чим завдано йому моральної шкоди, що проявилось у приниженні ділової репутації в колективі де працював позивач; моральних переживань у зв'язку з порушення цивільних, трудових прав позивач втратив сон, став роздратований, що позначилось на стосунках з дружиною та в сім'ї, здоров'ї; позивач був змушений докласти значних фізичних та психо-моральних зусиль для покладених на нього обов'язків без відпочинку (відпустки), що сприяло погіршенню його здоров'я. (а.с. 2-6; 93; 136; 140; 163; т. 2 а.с. 32; т. 2 а.с. 40, т. 2 а.с. 111).
Вважає, що визначений ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 234 КЗпП України строк звернення до суду ним пропущений з поважних причин оскільки 7.09.2010року по 28.09.2010 року та з 29.09.2010 року по 15.10.2010 року перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні м. Чернівці.
Відповідач не погоджуючись з заявленим позовом 30.11.2010 року та 3.02.2011 року подав суду заперечення виходячи з наступного.
Наполягає на застосуванні положень ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що позивач поважних причин пропуску строку позивач не вказав.
Зазначив, що дії посадових осіб відповідачів є правомірними, а позов безпідставний. (а.с. 48-54, т. 2 а.с. 23-26).
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові. Також вказав, що вважає, що строк звернення до суду передбачений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем при зверненні до суду не пропущений.
Представник відповідачів позовні вимоги не визнав посилаючись на обставини викладені в запереченні.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач працював в Сокирянськім РВ УМВС України в Чернівецькій області з 1995 року по 31.05.2010 року і звільнений з ОВС наказом УМВС України в Чернівецькій області від 27.05.2010 №120 о/с в спеціальному званні капітана міліції з посади дільничного інспектора міліції СДІМ Сокирянського РВ УМВС України в Чернівецькій області.
Наказом № 169 від 13.04.2010 УМВС України в Чернівецькій області на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді неповної посадової відповідності. (т. 2 а.с. 11-14).
На момент розгляду даної адміністративної справи чинний, ніким не оскаржений.
Згідно з розділом 14 особової справи позивача «Взыскания»(витяг додається) наказом УМВС від 14.12.2009 №531 вищезазначене стягнення з позивача знято. (т. 2 а.с. 16).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті позовних вимог.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про міліцію»від 20 грудня 1990 року565-XII (далі Закон N 565-XII) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Щодо вимоги «зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану чергову відпустку за 1997 рік, за невикористаних 19 днів чергової відпустки за 2009 рік, за невикористану чергову відпустку за 2010 рік».
Відповідно до наявних у справі доказів наданих позивачем, він проходив службу в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ і був звільнений через хворобу зі служби наказом УМВС України в Чернівецькій області від 27.05.2010 №120 о/с в спеціальному званні капітана міліції з посади дільничного інспектора міліції СДІМ Сокирянського РВ УМВС України в Чернівецькій області.
Згідно до ч. 1 ст. 18 Закону N 565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
На виконання цього повноваження постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР (далі -Положення №114), яким врегульовано також і відносини щодо надання відпусток особам рядового і начальницького складу та виплати компенсацій за невикористані відпустки.
За змістом абзацу першого пункту 56 Положення №114 особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка.
Відповідно до абзацу другого цієї норми компенсація невикористаної відпустки проводиться тільки особам рядового і молодшого начальницького складу, і тільки за невикористану відпустку в році звільнення.
Спеціальне звання «капітан міліції», в якому на момент звільнення перебував позивач, відповідно до пункту 2 Положення про проходження служби відноситься до категорії середнього начальницького складу, а тому (враховуючи що його було звільнено через хворобу), компенсація невикористаної відпустки йому не проводилась відповідно до пункту 56 цього ж Положення №114.
Тому дана вимога є протиправною та задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги «зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу грошові суми за обов'язкову ненадану до відпустки матеріальну допомогу на оздоровлення, що передбачено наказом №499 від МВС України від 31.12.2007 року за 2008р., 2009р.».
Відповідно до статті 19 Закону N 565-XII форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання цього повноваження постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 було упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Підпунктом 3 пункту 5 вказаної постанови надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати особам рядового і начальницького складу допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Крім цього, на виконання пункту 2 вказаної Постанови Кабінету Міністрів Міністерством внутрішніх справ України було видано наказ від 31.12.2007 №499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
В Інструкції зазначається, що фактичні витрати на матеріальну допомогу відповідно до вимог бюджетного законодавства проводяться тільки в межах затвердженого кошторисом фонду грошового забезпечення.
Таким чином, із цих нормативно-правових актів впливає, що виплата матеріальної допомоги на оздоровлення не є обов'язковою (адже вказаною Постановою Кабміну керівникам органів надано право її надавати, а не зобов'язано), а також, що ці виплати можна здійснювати тільки в межах затвердженого кошторисом фонду грошового забезпечення (заробітної плати).
У 2008 та 2009 роках, про які зазначає у своїй позовній вимозі позивач, матеріальну допомогу на оздоровлення Сокирянський РВ своїм працівникам не виплачував, у зв'язку із тим, що всі кошти затвердженого фонду грошового забезпечення були спрямовані на виплату грошового забезпечення.
Тому дана вимога є протиправною та задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги «зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу премію, відповідно до наказу №499 МВС, за квітень, липень 2009 року в розмірі 50%, і в період з вересня 2009 року по травень 2010 середній розмір премії включно».
Як і у випадку із наданням матеріальної допомоги підпунктом 2 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 надано право керівникам державних установ здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Аналогічні норми закріплено і пункті 2.12.1 вказаної Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення.
Таким чином, із цих нормативно-правових актів впливає, що преміювання не є обов'язковим (адже вказаною Постановою Кабміну керівникам органів надано право її надавати, а не зобов'язано), а також, що виплата премії залежить від результатів роботи працівника.
Тому дана вимога є протиправною та задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги «зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області виплатити позивачу середню заробітну плату за весь час затримки вихідної допомоги по день фактичного розрахунку - 13.08.10 р., а саме за червень, липень 2010 р. , так як на день звільнення з ОВС - 31.05.10 р., позивач вихідну допомогу не отримав».
Порядок та умови проходження служби в органах внутрішніх справ України та звільнення з неї визначаються Законом України від 20.12.1990 «Про міліцію»(Розділ IV) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим Постановою КМУ від 29.07.1991 №114.
Порядок та умови виплати грошової допомоги регламентуються Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей».
Пунктом 10 даної Постанови передбачено, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі сліжби за станом здоров'я виплачується грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
При цьому граничні строки, протягом яких така допомога повинна бути виплачена, в Постанові не значаться, як і не передбачена майнова відповідальність у вигляді виплатити середнього заробітку за весь час затримки у її виплаті.
Виплата одноразової допомоги приходить на УМВС з міністерства цільовими персональними платежами, з чітко визначеними прізвищами (лист Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС від 09.08.2010 № 15/2-3603 з переліком прізвищ додається).
Виплатити допомогу при звільненні за рахунок бюджетних коштів іншого призначення райвідділ не має права, оскільки це є бюджетним правопорушенням.
Тому дана вимога є протиправною та задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги «зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу грошові суми під час перебування позивачем на посаді дільничного інспектора міліції, за фактично відпрацьовані години - в нічний час, за виконану понад нормовану роботу, за роботу у вихідні і святкові дні згідно графіків чергувань в слідчо-оперативній групі, затверджених начальником Сокирянського РВ УМВС за 2007, 2008 рік, з 1.01.2009 р. по 18.02.09 р. та з 13.07.09 р. по 31.05.2010 р. за виключенням днів чергових відпусток, днів перебування на лікарняному».
Відповідно Інструкції про порядок залучення працівників органів внутрішніх справ України до несення служби понад установлений законодавством робочий час, в дні щотижневого відпочинку та святкові дні і надання відповідних компенсацій, затвердженої Наказом МВС України від 17.12.1991 №530, облік несення служби в понадурочний час здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля. Підставами внесення записів в табель є службові документи, перелічені в пункті 3 даної Інструкції. Заповнений табель поточного місяця, підписаний працівником, що веде облік, і затверджений керівником органу, разом із графіками чергувань, наказами та подорожними листами з відповідними розпорядженнями є підставою для надання компенсації за несення служби понад установлений законодавством робочий час і передаються в фінансовий апарат до 5 числа наступного місяця.
Таких табелів робочого часу, де б було зазначено про роботу позивача в понадурочний час, в нічний час, у вихідні та святкові дні до бухгалтерії райвідділу не надходило. Без цих табелів виплатити вказані суми неможливо.
Вказані обставини підтверджуються довідкою начальника об'єднаного контрольно-ревізійного відділу у Сокирянському районі та м. Новодністровську від 18.09.2010 р.
Тому дана вимога є протиправною та задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги «зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу грошові суми за фактично відпрацьовані години - в нічний час, за виконану понад нормовану роботу, за роботу у вихідні та святкові дні піж час охорони громадського порядку на виборах президента України - з 5.01.10 р. по 8.01.2010 включно, та з 16.02.10 р. по 18.02.10 р. включно».
Відповідно Інструкції про порядок залучення працівників органів внутрішніх справ України до несення служби понад установлений законодавством робочий час, в дні щотижневого відпочинку та святкові дні і надання відповідних компенсацій, затвердженої Наказом МВС України від 17.12.1991 №530, облік несення служби в понадурочний час здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля. Підставами внесення записів в табель є службові документи, перелічені в пункті 3 даної Інструкції. Заповнений табель поточного місяця, підписаний працівником, що веде облік, і затверджений керівником органу, разом із графіками чергувань, наказами та подорожними листами з відповідними розпорядженнями є підставою для надання компенсації за несення служби понад установлений законодавством робочий час і передаються в фінансовий апарат до 5 числа наступного місяця.
Таких табелів робочого часу, де б було зазначено про роботу позивача в понадурочний час, в нічний час, у вихідні та святкові дні до бухгалтерії райвідділу не надходило. Без цих табелів виплатити вказані суми неможливо.
Тому дана вимога є протиправною та задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги «зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу грошові суми за час перебування у відрядженні в період 4.02.2002 р. по 4.03.02 р. та з 5.03.02 р. по 5.04.02 р., для виконання службових обов'язків в Кельменецькім РВ УМВС , смт. Кельменці , згідно листків відряджень на суму 1 080 грн. (добових)».
Відповідно до вимог п.1.11. Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59, після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Разом із звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат.
Перевіркою бухгалтерських документів в бухгалтерії райвідділу оригіналів цих документів, чи інших документів, які б підтверджували відрядження позивача у вказаний ним період, не виявлено. Відповідно до балансу райвідділу заборгованість по видатках на відрядження на 16 січня 2003 року на бухгалтерському обліку не значиться.
Згідно комісійного Акту знищення справ та документів бухгалтерії Сокирянського РВ від 20.11.2006 бухгалтерські документи за період з січня 1999 по грудень 2002 років були знищені.
Тому дана вимога є протиправною та задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги «зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу грошові суми під час перебуванні позивачем на посаді т.в.о. начальника СДІМ з 18.02.09 по 16.03.09 р. та з 17.04.09 по 12.07.09 р. і виплатити грошову суму за роботу на посаді т.в.о заступника начальника РВ з 16.03. по 17.04.09р. відповідно до посадових окладів, та за роботу в нічний час, понаднормову роботу, за роботу у вихідні, святкові дні, в тому числі за чергування як відповідальним по РВ складі слідчо-оперативної групи, згідно поданих графіків».
Відповідно до п. 3.1.1.2 Інструкції з організації обліку кадрів в системі МВС затвердженого наказом МВС від 30.12.2005 № 1276 про тимчасове виконання обов'язків по посаді відображаються в наказах по особовому складу, видавати які, згідно п. 3.1 цього ж нормативного акту надано право посадовим особами, яким надано право присвоювати спеціальні та військові звання, а також призначати на посади та звільняти працівників органів внутрішніх справ.
Управлінням МВС України в Чернівецькій області не видавався наказ про тимчасове покладання на позивача обов'язків у зазначених ним посадах.
В той же час, відповідно до пункту 1.20 зазначеної нами вище Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 №499, особі рядового і начальницького складу грошове забезпечення нараховується за посадою, обов'язки за якою вона тимчасово виконує, тільки у разі такого виконання обов'язків згідно з наказом по особовому складу.
Тому дана вимога є протиправною та задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги «стягнути з відповідача на користь позивача спричинену йому вищевказаними порушеннях моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.».
Оскільки вище зазначені вимоги є безпідставними то і вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги «зобов'язати Сокирянський РВ УМВС України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплатити позивачу грошові суми за роз'їзний характер роботи на посаді дільничного інспектора міліції в розмірі 10 відсотків посадового окладу в період з 1 січня 2008 року по 18.02.09р. і, з 13.07.09 р. по 31 травня 2010 року , що передбачено наказом №499 МВС України від 31.12.2007 року».
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 було упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Крім цього, на виконання пункту 2 вказаної Постанови Кабінету Міністрів Міністерством внутрішніх справ України було видано наказ від 31.12.2007 №499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
В Інструкції передбачена можливість надання надбавки за роз'їзний характер роботи на посаді дільничного інспектора міліції в розмірі 10 відсотків посадового окладу проте не зобов'язано її надавати.
Таким чином, із цих нормативно-правових актів впливає, що надання надбавки за роз'їзний характер роботи на посаді дільничного інспектора міліції в розмірі 10 відсотків посадового окладу не є обов'язковою .
Щодо вимоги «стягнути з відповідача за спричинену значну моральну шкоду завдану незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності наказом № 169 від 13.04.09 року начальника УМВС України в Чернівецькій області - посадова невідповідність у розмірі 10 000 грн.».
Наказ № 169 від 13.04.2009 УМВС України в Чернівецькій області на момент розгляду даного адміністративного спору ніким не оскаржений. Строк оскарження позивачем пропущено.
Крім того згідно ч. 6 ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ особа рядового або начальницького складу вважається такою, яка не має дисциплінарного стягнення, якщо її заохочено шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення.
Згідно з розділом 14 особової справи позивача «Взыскания»(витяг додається) наказом УМВС від 14.12.2009 №531 вищезазначене стягнення з позивача знято.
Тому ця вимога є протиправною та задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги «стягнути з відповідача за невручення нагороди «Медаль 15 років МВС»в грудні 2006 року спричинену моральну шкоду на суму 10 000 грн.».
Відповідно до витягу з розділу 13 особової справи позивача «Награды и поощрения»Медаллю «15 років МВС України»позивач нагороджений наказом УМВС від 20.12.2006 року.
Згідно Акту списання матеріальних цінностей від 11.02.2008 року вилучено з обігу список співробітників УМВС від 18.12.2006 року -209 шт., які отримали нагороду.
Суд вважає, що позивач не надав достатніх доказів порушення його прав в даних правовідносинах.
Тому ця вимога є протиправною та задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги «стягнути з відповідача за не присвоєння чергового спеціального звання майора міліції в період з березня 2008 року по 31 травня 2010 року, відповідно до ст.ст. 34, 35 постанов КМУ №114 від 29.07.1991 року «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», спричинену матеріалів шкоду на суму 500 грн. та моральну шкоду на суму 10 000 грн.».
Пунктом 34 Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114 (далі - Положення про проходження служби) строки вислуги в спеціальних званнях осіб середнього і старшого начальницького складу установлюються: капітана міліції, капітана внутрішньої служби - 3 роки (а не 4 роки, як стверджує у позові ОСОБА_1).
Згідно ч. 1 п. 27 Положення про проходження служби спеціальні звання рядового і начальницького складу присвоюються особам, прийнятим на службу в органи внутрішніх справ, з урахуванням їх особистих якостей, спеціальної або військової освіти, рівня підготовки, службового досвіду та інших умов, передбачених цим Положенням.
У відповідності до п. 28 згаданого Положення чергові спеціальні звання особам начальницького складу присвоюються в послідовному порядку при відповідності чергового звання спеціальному званню, передбаченому за займаною штатною посадою, після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому званні та при позитивній атестації.
Пунктом 35 передбачено можливість за успішне виконання завдань, а також за досягнення високих результатів в оперативно-службовій діяльності чергові спеціальні звання начальницького складу можуть бути присвоєні достроково або на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого займаною штатною посадою.
Крім того, відповідно до п. 3.1. Інструкції з організації обліку кадрів в системі МВС затвердженого наказом МВС від 30.12.2005 № 1276 такі зміни в службовій діяльності як присвоєння працівникам спеціальних (військових) звань, пониження в званні відображаються в наказах по особовому складу. Накази по особовому складу видаються посадовими особами, яким надано право присвоювати спеціальні та військові звання, а також призначати та звільняти з посади (п. 3.1).
Тобто, посадові особи Сокирянського РВ не вповноваженні приймати такі рішення, а тому дана позовна вимога безпідставно заявлена до райвідділу.
Тому дана вимога є протиправною та задоволенню не підлягає.
Щодо вимог «зобов'язати відповідача з 18.02.2009 року по 12.07.2009 року, врахувати надбавки за вислугу років які проводилось 30% з посадового окладу ДІМ - 650 грн. і не брався до уваги оклад, який передбачений штатною посадою начальника сектору ДІМ, тобто 1 050 грн.»та «зобов'язати відповідача за лютий, березень, травень, червень 2009 року перерахувати премію відповідно до наказу №499 МВС відповідно до посадового окладу 1 050 грн. та призначених процентах премії, коли позивач т.в.о. начальника СДІМ.
Відповідно до пункту 1.20 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 №499 який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.04.2008 р. за № 205/14896 (в редакції що діяла на час спірних правовідносин) у разі, якщо особа рядового чи начальницького складу згідно з наказом про особовий склад тимчасово виконує обов'язки за іншою посадою, грошове забезпечення за цей період нараховується їй за посадою, обов'язки за якою вона тимчасово виконує. Після закінчення строку тимчасового виконання обов'язків грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується в розмірах, установлених за займаною посадою.
Відповідно до підпункту «Д»п. 40 Положення про проходження служби при необхідності термінового заміщення вакантної посади дозволяється прямому начальникові - від начальника відділу внутрішніх справ району, йому рівних і вище, з дозволу начальника, який користується правом призначення на цю посаду, тимчасово призначити особу начальницького складу на - вакантну посаду на строк не більше одного місяця.
Таким чином, нормами Положення допускається тимчасове покладання обов'язків без видання наказу по особовому складу.
Однак, правовою підставою (чинної на той час редакції Інструкції) для виплати різниці посадових окладів є таке виконання обов'язків, що здійснюється згідно наказу по особовому складу УМВС, і не може відбуватись на підставі наказів районного відділу міліції.
Управлінням МВС України в Чернівецькій області не видавались накази про тимчасове покладання на позивача обов'язків у зазначених ним посадах.
Тому дані вимоги є протиправними та задоволенню не підлягають.
Вирішуючи заяву відповідача про відмову в задоволенні адміністративного позову в зв'язку з пропущення позивачем строку для звернення до суду установленого статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому ним не надано суду доказів поважності причини пропущення строку звернення до суду.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивачем порушено строк звернення до суду з вказаним позовом.
Однак вирішення поряд з цим спору по суті, приведене вище, на думку суду сприятиме виконання задавань адміністративного судочинства відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»від 21.01.93 N 7-93 позивач звільнений від сплати державного мита.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки, в судовому засіданні свідки не залучалися та експертизи не проводилися, судові витрати, що підлягають стягненню, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 112, 136, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову складено в повному обсязі 28 березня 2011 року.
Суддя Р.В. Ватаманюк