Копія
Справа № 2-а-9459/10/2270/1
18 лютого 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представника позивача
представника відповідача Пищура С.П.,
Казновецького І.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного підприємства по заготівлі і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам "Облпаливо" м. Хмельницький Хмельницької області до контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області про визнання незаконною вимоги про усунення порушень фінансово - господарської діяльності та її скасування, -
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконною та скасувати вимогу контрольно - ревізійного управління у Хмельницькій області № 22-05-03-14/432 від 26.11.2010 року про усунення порушень фінансово - господарської діяльності.
Свій позов позивач мотивує тим, що 03 листопада 2010 року відповідачем було проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Хмельницького обласного підприємства по заготівлі і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам «Облпаливо» за період діяльності з 01.01.2008 року по 30.09.2010 року.
Проведеною відповідачем ревізією фінансово - господарської діяльності позивача, було встановлено ряд порушень чинного законодавства, яке регулює фінансово - господарську діяльність установ, та за результатами перевірки складено акт перевірки від 03 листопада 2010 року № 16-08/328/.
На підставі акту перевірки відповідачем позивачу виставлена вимога про усунення виявлених перевіркою порушень № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року.
Позивач вважає вимогу відповідача про усунення порушень виявлених ревізією незаконною, так як посадові особи відповідача при формуванні вимоги дійшли неправильних висновків про наявність порушень фінансово - господарської діяльності позивачем.
За таких обставин позивач вважає, що вимога відповідача № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково, а саме: просить скасувати частини 3, 5, 6, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 вимоги № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року про усунення порушень, виявлених перевіркою, пояснивши суду, що 03 листопада 2010 року відповідачем було проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Хмельницького обласного підприємства по заготівлі і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам «Облпаливо» за період діяльності з 01.01.2008 року по 30.09.2010 року.
Проведеною відповідачем ревізією фінансово - господарської діяльності позивача, було встановлено ряд порушень чинного законодавства, яке регулює фінансово - господарську діяльність установ, та за результатами перевірки складено акт перевірки від 03 листопада 2010 року № 16-08/328/.
На підставі акту перевірки відповідачем позивачу виставлена вимога про усунення виявлених перевіркою порушень № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року.
Позивач вважає вимогу відповідача про усунення порушень виявлених ревізією частково незаконною, так як посадові особи відповідача при формуванні вимоги дійшли неправильних висновків про наявність порушень фінансово - господарської діяльності позивача.
За таких обставин позивач вважає, що вимога відповідача № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року підлягає скасуванню у зазначеній частині.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що дії відповідача по виставленню вимоги № 22-05-03-14/432 від 26.11.2010 року про усунення порушень виявлених ревізією є законними діями і така вимога не підлягає скасуванню, тому що при проведенні ревізією фінансово - господарської діяльності позивача, було встановлено ряд порушень чинного законодавства, яке регулює фінансово - господарську діяльність установ, та за результатами перевірки складено акт перевірки від 03 листопада 2010 року № 16-08/328/.
На підставі акту перевірки відповідачем позивачу виставлена вимога про усунення виявлених порушень № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року.
Така процедура передбачена Законом України «Про державну контрольну - ревізійну службу в Україні».
За таких обставин необхідно відмовити у задоволенні позову позивачу.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа і є комунальним комерційним підприємством, що підтверджується копією статуту.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні» № 2939 - 12 від 26 січня 1993 року головним завданням державної контрольно - ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно - ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово - господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Для виконання завдання визначеного ст. 2 Закону України «Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні» пунктом 2 частини 1 ст. 8 цього ж Закону відповідачу визначено виконання такої функції як проведення у підконтрольних установах ревізій фінансово - господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Відповідачем з 18.10.2010 року по 03.11.2010 року проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Хмельницького обласного підприємства по заготівлі і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам «Облпаливо» м. Хмельницький за період діяльності з 01.01.2008 року по 30.09.2010 року.
За результатами ревізії був складений акт ревізії фінансово - господарської діяльності Хмельницького обласного підприємства по заготівлі і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам «Облпаливо» м. Хмельницький за період діяльності з 01.01.2008 року по 30.09.2010 року № 16 - 08/328/ від 03.11.2010 року.
Згідно пункту 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні» органи державної контрольно - ревізійної служби мають право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято та пред'явлено позивачу вимогу № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року про усунення порушень, виявлених перевіркою.
Частинами 3, 5, 6, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 вимоги № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року про усунення порушень, виявлених перевіркою зазначено:
частина 3 вимоги - в порушення п. 2.3 (додаток 3) Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008-2009 роки та п.3.1.4 (додаток 5) Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2007-2009 роки. Зайво нараховано 65014,56 грн., надбавки за інтенсивність праці працівникам підприємств на 13 відсотків більше, в зв'язку з чим:
провести претензійно - позовну роботу щодо повернення зайво виплачених коштів. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти в сумі 65014 грн., у порядку та розмірах встановлених ст. ст. 133 - 136 КЗпП України.
Зазначити умови за яких виплата заробітної плати буде законною (провести атестацію робочого місця та при необхідності переглянути умови оплати праці; внести зміни до посадових інструкцій, привести штатні розписи у відповідність до законодавства, тощо);
частина 5 вимоги - в порушення ст. 97 КЗПП України, ст. ст. 14, 15 Закону України «Про оплату праці» зайво нараховано та виплачено надбавки водіям управління за ненормований робочий день та за технічне обслуговування в розмірі 30 відсотків в сумі 15852,04 грн. В зв'язку з чим при необхідності переглянути умови праці, внести зміни до посадових інструкцій.
Стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах коштів на суму 15852,04 грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 133 - 136 КЗпП України;
частина 6 вимоги - внаслідок порушення п. 3 розділу 7 колективного договору підприємства, та ст. 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» працівникам підприємства нараховано та виплачено матеріальну допомогу пов'язану з ювілеями та важким матеріальним становищем в сумі 17370 грн. В зв'язку з чим провести претензійно - позовну роботу щодо повернення зайво виплачених коштів.
В іншому випадку стягнути з особи винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 17370 грн., у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 133 - 136 КЗпП України;
частина 12 вимоги - ревізією по нарахуванню та сплаті обов'язкових платежів встановлено, що станом на 01.01.2008 року кредиторська заборгованість перед державними цільовими фондами склала 227139,79 грн., у тому числі: перед Пенсійним фондом-202954,20 грн., перед Фондом соціального страхування від нещасного випадку- 4862,48 грн., Фондом зайнятості-11134,09 грн., та перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності-8089,02 грн. В зв'язку з чим провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах та повернути зайво сплачені кошти в сумі 227139,79 грн., (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);
частина 13 вимоги - в порушення ст. ст. 5, 11, 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 10 «Дебіторська заборгованість» та ст. 257 ЦК України на підприємстві обліковувалась дебіторська заборгованість, термін позовної давності за якою минув на суму 215042,99 грн., внаслідок чого провести звірки з дебіторами та в разі визнання заборгованості звернутися до суду. В іншому випадку списати заборгованість в установленому порядку.
У разі відмови контрагента від визнання боргу-відшкодувати збитки за рахунок винних у не проведенні претензійно-позовної роботи осіб у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 133 - 136 КЗпП України;
частина 14 вимоги - в порушення п. 28 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 3 «Звіт про фінансові результати» та ст. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 «Зобов'язання», підприємством не віднесена прострочена кредиторська заборгованість на суму 206010,60 грн., до складу інших доходів. Внаслідок чого віднести прострочену кредиторську заборгованість на суму 206010,60 грн., до складу інших доходів;
частина 15 вимоги - Проведеними зустрічними звірками у відділі культури і туризму Хмельницької райдержадміністрації, Вовковинецькій селищній дільничній лікарні, управлінні освіти Шепетівської міської ради та Хмельницькій обласній психіатричній лікарні № 2 встановлено, що по розрахунках з підприємством відсутня кредиторська заборгованість, яка рахується в обліку на загальну суму 95949,81 грн. Внаслідок чого списати з бухгалтерського обліку відсутню кредиторську заборгованість на суму 95949,81 грн., збільшити доходи підприємства на цю ж суму;
частина 16 вимоги - аналогічно не підтверджено проведеними зустрічними звірками кредиторську заборгованість по УДППЗ «Укрпошта», ТОВ «Біла скеля», Кам'янець-Подільському підприємству «Тепло» та Віньковецькій райдержадміністрації на загальну суму 50588,66 грн. В зв'язку з чим списати з бухгалтерського обліку кредиторську заборгованість на суму 50588,66 грн., збільшити доходи підприємства на цю ж суму;
частина 17 вимоги - в порушення вимог ст. 222 ГК України та п. 4.7 Статуту підприємства зустрічними звірками виявлено не підтвердження дебіторської заборгованості Деражнянського райагробуду та Староушицького ВУЖКГ в сумі 26244,70 грн., та 48405,40 грн., внаслідок чого віднести на витрати дебіторську заборгованість на суму 74650,10 грн;
частина 18 вимоги - в порушення вимог Положення про оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області, затвердженого рішенням Хмельницької обласної ради від 20.12.2006 року № 21-5/2006 та ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» підприємством не відображено по бухгалтерському обліку нарахувань за користування майном паливних складів господарюючими суб'єктами на суму 24650 грн. В зв'язку з чим провести з орендарями претензійно-позовну роботу та стягнути до підприємства кошти за оренду майна в сумі 24650 грн., в іншому випадку стягнути з осіб, винних у заниженні орендних ставок шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130 - 136 КЗпП України.
Частина 3 вимоги № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року про усунення порушень, виявлених ревізією є незаконною і підлягає скасуванню з таких підстав.
Відповідно до п. 2.3 розділу 2 (п. 5 додатку 3) Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008-2009 роки та п.3.1.4 розділу 2 (п. 6 додатку 5) Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2007-2009 роки встановлено, що доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що мають галузевий характер, зокрема за інтенсивність праці визначені у розмірі до 12 відсотків тарифної ставки.
Позивач виплачував доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, зокрема за інтенсивність праці у розмірі 25 відсотків тарифної ставки, тобто на думку відповідача на 13 відсотків більше, що призвело до зайвих виплат працівникам позивача вказаної надбавки у сумі 65014,56 грн.
Згідно Колективного договору Хмельницького обласного підприємства по заготівлі і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам «Облпаливо» на 2006-2007 роки, (далі - Колективний договір), схваленого загальними зборами трудового колективу 17.04.2006 року, зокрема штатного розпису як додатку до вказаного договору, надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, зокрема за інтенсивність праці встановлені у розмірі 25 відсотків тарифної ставки.
Правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і власників визначені Законом України «Про колективні договори і угоди» № 3356 - 12 від 01 липня 1993 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» визначено, що після закінчення строку дії колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором із чого суд робить висновок про дійсність Колективного договору Хмельницького обласного підприємства по заготівлі і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам «Облпаливо» на 2006-2007 роки, незважаючи на закінчення строку його дії.
Згідно частин 1, 3 ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами і угодами.
Крім того ч. 3 ст. 7 цього ж Закону визначено, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
Аналізуючи зазначені норми Закону України «Про колективні договори і угоди», суд приходить до висновку, що позивач цілком законно проводив нарахування та виплату підвищення посадових окладів працівникам підприємства зокрема за інтенсивність праці у розмірі 25 відсотків тарифної ставки, тобто у більшому розмірі ніж це передбачено п. 2.3 розділу 2 (п. 5 додатку 3) Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008-2009 роки та п.3.1.4 розділу 2 (п. 6 додатку 5) Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2007-2009 роки, тому що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали і колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
Крім того чинним законодавством не передбачено необхідність проведення атестації робочих місць для проведення виплат за інтенсивність праці.
Частина 5 вимоги № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року про усунення порушень, виявлених ревізією є незаконною і підлягає скасуванню з таких підстав.
Згідно Колективного договору, зокрема штатного розпису як додатку до вказаного договору, передбачено надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, зокрема надбавки водіям управління за ненормований робочий день та за технічне обслуговування в розмірі 30 відсотків.
Суд приходить до висновку, що позивач цілком законно проводив нарахування та виплату підвищення посадових окладів водіям управління за ненормований робочий день та за технічне обслуговування в розмірі 30 відсотків, так як такі надбавки передбачені Колективним договором підприємства.
Частина 6 вимоги № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року про усунення порушень, виявлених ревізією є незаконною і підлягає скасуванню з таких підстав.
Пунктом 3 розділу 7 Колективного договору передбачено надавати при наявності коштів в профспілковій організації та прибутку підприємства матеріальну допомогу працівникам системи, щомісячно на здешевлення продуктів харчування, до ювілейних дат, за погодженням з профкомом.
Суд вважає, що позивач цілком законно проводив нарахування та виплату матеріальної допомоги працівникам системи, щомісячно на здешевлення продуктів харчування, до ювілейних дат, так як такі виплати передбачені Колективним договором.
Частина 12 вимоги № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року про усунення порушень, виявлених ревізією є незаконною і підлягає скасуванню, тому що її незаконність кореспондується із незаконністю частин 3, 5, 6 вимоги № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року, тобто при нарахуванні вказаних надбавок, матеріальних допомог, позивачем відповідно до чинного законодавства проводилось нарахування та сплата нарахованих внесків до державних Фондів соціального і пенсійного страхування. Так як частини 3, 5, 6 вимоги відповідача є незаконними відповідно у позивача немає кредиторської заборгованості перед державними Фондами соціального і пенсійного страхування.
Частина 13 вимоги № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року про усунення порушень, виявлених ревізією є законною і не підлягає скасуванню, тому що при перевірці цілком достовірно встановлено, що є дебіторська заборгованість, термін позовної давності за якою минув на суму 215042,99 грн., і рекомендовано позивачу провести звірки з дебіторами та в разі визнання заборгованості звернутися до суду. В іншому випадку списати заборгованість в установленому порядку. Такі обставини об'єктивно підтверджуються відомістю простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01.10.2010 року, копія якої додана до матеріалів справи.
Представником позивача у судовому засіданні на частину дебіторської заборгованості надано судові рішення на користь позивача, які як встановлено із пояснень свідка та представника відповідача при перевірці не досліджувались із чого суд робить висновок про законність цієї частини вимоги.
Частина 14 вимоги № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року про усунення порушень, виявлених ревізією є законною і не підлягає скасуванню, тому що при перевірці цілком достовірно встановлено, що є прострочена кредиторська заборгованість на суму 206010,60 грн., і рекомендовано позивачу віднести прострочену кредиторську заборгованість на суму 206010,60 грн., до складу інших доходів.
Такі обставини не заперечуються сторонами, свідком, об'єктивно підтверджуються відомістю простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01.10.2010 року, де найбільшим кредитором позивача є Хмельницька АЕС на суму 200000 грн., також актами звірки між позивачем та Хмельницькою АЕС, копії яких додані до матеріалів справи.
Частини 15, 16 вимоги № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року про усунення порушень, виявлених ревізією є законними і не підлягають скасуванню, тому що проведеними зустрічними звірками у відділі культури і туризму Хмельницької райдержадміністрації, Вовковинецькій селищній дільничній лікарні, управлінні освіти Шепетівської міської ради та Хмельницькій обласній психіатричній лікарні № 2 встановлено, що по розрахунках з підприємством відсутня кредиторська заборгованість, яка рахується в обліку на загальну суму 95949,81 грн., і аналогічно не підтверджено проведеними зустрічними звірками кредиторську заборгованість по УДППЗ «Укрпошта», ТОВ «Біла скеля», Кам'янець-Подільському підприємству «Тепло» та Віньковецькій райдержадміністрації на загальну суму 50588,66 грн.
Із пояснень свідка ОСОБА_5, що не заперечується матеріалами справи та поясненнями сторін, судом встановлено, що на дату проведення перевірки відповідачем, вказаними підприємствами і установами були перераховані кошти позивачу за вугілля, яке в свою чергу не було відвантажене вказаним підприємствам і установам, тобто ці підприємства і установи були кредиторами позивача на той період. На дату розгляду справи у суді позивач повністю відвантажив вугілля за своїми зобов'язаннями, тобто фактично повністю виконав пункти 15, 16 вимоги відповідача № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року. ТОВ «Біла скеля» помилково у вимозі віднесене до кредиторів позивача, так як було дебітором. На дату розгляду справи у суді ТОВ «Біла скеля» повернуло кошти позивачу.
Частина 17 вимоги № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року про усунення порушень, виявлених ревізією є законною і не підлягає скасуванню, тому що при перевірці цілком достовірно встановлено, що немає документів які би підтвердили наявність дебіторської заборгованості Деражнянського райагробуду та Староушицького ВУЖКГ в сумі 26244,70 грн., та 48405,40 грн. на загальну суму 74650,10 грн.
Представником позивача жодних доказів на підтвердження цієї частини вимоги суду не надано.
Частина 18 вимоги № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року про усунення порушень, виявлених ревізією є незаконною і підлягає скасуванню, враховуючи таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
У випадках, встановлених ст. 208 ЦК України договір укладається у письмовій формі.
Позивач протягом 2008-2010 років уклав ряд договорів зберігання брухту чорних металів на паливних складах підприємства із юридичними особами.
Із пояснень сторін та дослідження змісту вказаних договорів вбачається, що вони дійсно є договорами зберігання і підстав для правової характеристики їх як договорів оренди немає.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та частково доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити частково.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, пунктом 2 частини 1 ст. 8, пунктом 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні», ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати вимогу контрольно - ревізійного управління у Хмельницькій області № 22-05-03-14/7432 від 26.11.2010 року про усунення порушень фінансово - господарської діяльності в частині:
частину 3 вимоги - провести претензійно - позовну роботу щодо повернення зайво виплачених коштів.
В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти в сумі 65014 грн., у порядку та розмірах встановлених ст. ст. 133 - 136 КЗпП України;
частину 5 вимоги - стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах коштів на суму 1852,04 грн., у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 133 - 136 КЗпП України;
частину 6 вимоги - провести претензійно - позовну роботу щодо повернення зайво виплачених коштів.
В іншому випадку стягнути з особи винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 17370 грн., у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 133 - 136 КЗпП України;
частину 12 вимоги - провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах та повернути зайво сплачені кошти в сумі 227139,79 грн., (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);
частину 18 вимоги - провести з орендарями претензійно-позовну роботу та стягнути до підприємства кошти за оренду майна в сумі 24650 грн., в іншому випадку стягнути з осіб, винних у заниженні орендних ставок шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130 - 136 КЗпП України.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 22 лютого 2011 року
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський