Копія
Справа № 2-а-9393/10/2270/1
17 січня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представника позивача Кундиловської М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення податкової заборгованості по орендній платі, -
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача податковий борг по орендній платі за землю в сумі 10119,92 грн.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі. Відповідач в порушення вимог закону допустив податковий борг у зазначеній сумі, який необхідно стягнути в примусовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, пояснивши суду, що відповідач як платник орендної плати за землю внаслідок несвоєчасної сплати такого платежу, допустив заборгованість в сумі 10119,92 грн., яку необхідно стягнути в примусовому порядку на користь позивача.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, пояснивши суду, що суму боргу він визнає, не сплатив борг по орендній платі в зв'язку із важким матеріальним станом та запевнив суд, що борг буде сплачений ним в найближчий час.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області 09 серпня 2007 року за № 2 661 000 0000 001441 та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обов'язкових платежів і зобов'язаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.
Відповідно до п. 8, ч. 1, ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251 - 12 плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768 - 3, зокрема ст. 124, встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. ст. 1, 3, 4, 5 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об'єктами оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада Міністрів АРК та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
На підставі рішення 11 сесії Хмельницької міської ради від 30.05.2007 року № 14, про надання відповідачу в оренду земельної ділянки площею 1125 м. кв., по АДРЕСА_1, між відповідачем та Хмельницькою міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки № 040774200241 від 19 вересня 2007 року, який дійсний до 30.05.2012 року.
Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Однією із істотних умов договору оренди земельної ділянки як це передбачено ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до вимог Закону України «Про плату за землю»).
Відповідно до ст. ст. 2, 5 Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535 - 12, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, також земельної частки (паю), і землекористувач, у тому числі орендар.
Згідно ст. 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частки за місяцями.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідач на виконання вимоги ст. 14 Закону України «Про плату за землю» до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому 17.01.2009 року за № 9090 подав податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, у якій відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання по орендній платі за землю на 2009 рік, та 30.01.2010 року за № 4702 подав податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, у якій відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання по орендній платі за землю на 2010 рік.
Одним із обов'язків платників податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» є обов'язок сплачувати суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлений ст. 17 Закону України «Про систему оподаткування», а саме: сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України, тобто відповідач був зобов'язаний сплачувати орендну плату згідно вимог ст. 17 Закону України «Про плату за землю», - рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Внаслідок несвоєчасної та не в повному обсязі сплати орендної плати за землю відповідач допустив заборгованість по даному платежу в сумі 10119,92 грн.
Пунктами 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими Законами України, а податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п. 1.10 ст. 1 цього ж Закону податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Відповідно до п. п. 6.2.1, 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Позивач направив відповідачу податкові вимоги про сплату узгоджених сум податкових зобов'язань, але відповідач не сплатив повністю суму податкового боргу.
Згідно із п. п. 3.1.1, п. 3.1, ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Податкова заборгованість відповідача підтверджується податковим розрахунком, податковими деклараціями орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009-2010 роки, також копією договору оренди земельної ділянки, копією особового рахунку платника податків.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та повністю доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 124, Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 4, 5, 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 2, 5 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю», ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 с. Подільське Летичівського району Хмельницької області на користь державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області 10119,92 грн., (десять тисяч сто дев'ятнадцять гривень дев'яносто дві копійки) податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2011 року
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський