ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 42/5501.03.11
За позовом Приватного підприємства “Донмед” м. Донецька
до Державного комітету України з державного матеріального резерву
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 496143,10 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача ОСОБА_1.,
від відповідача Глузманова В.В.
у лютому 2011 року Приватного підприємства “Донмед” звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним і відповідачем договору № юр-2/1360пром-2010 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву від 27 грудня 2010 р. після передачі відповідачу і закладення до держаного резерву матеріальних цінностей вартістю 490000 грн. в установлений строк до 31 грудня 2010 р. не оплатив вартість цих цінностей.
З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 490000 грн. боргу, 5096 грн. пені, 1047,10 грн. три проценти річних з простроченої суми, а також понесені ним по справі судові витрати.
У процесі розгляду справи позивач заявою від 1 березня 2011 р. відмовився від позову в частині вимог про стягнення неустойки та сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, підтримав вимоги в іншій частині.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги у зменшеному розмірі.
Представнику позивача роз'яснено наслідки часткової відмови від позову.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що матеріальні цінності за договором були поставлені позивачем за відсутності бюджетного фінансування до одержання від нього письмового повідомлення про строки та обсяги поставки товару.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про стягнення неустойки та сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання слід припинити, позов в іншій частині підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 27 грудня 2010 р. між сторонами по справі укладено договір № юр-2/1360пром-2010 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву, згідно з яким позивач зобов'язався поставити відповідачу у 2010 році для закладення до державного резерву 500 рециркуляторів ультрафіолетових бактерицидних загальною вартістю 490000 грн., а відповідач -прийняти та остаточно оплатити одержаний товар до 31 грудня 2010 р. Закладення продукції передбачено провести на ДО “Комбінат “Салют” м. Дніпропетровська.
Вказані обставини підтверджуються поясненням сторін, наявною у справі копією вищевказаного договору.
Таким чином, між стонами у справі виникли відносини з договору поставки і закладення матеріальних цінностей державного резерву, врегульовані Законом України “Про державний матеріальний резерв”, гл. 54 ЦК України.
Відповідно до умов п.п. 1.3, 5.1 цього договору обсяги закупівлі продукції можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Замовник в залежності від обсягів реального фінансування надсилає постачальнику повідомлення, в якому конкретизує обсяг та строк поставки окремої партії продукції. Постачальник здійснює поставку після отримання від замовника письмового повідомлення у строки та обсягах, зазначених у повідомленні.
Таким чином, виконання позивачем обов'язку з передачі товару за договором обумовлене виконанням відповідачем обов'язку направлення письмового повідомлення про строки та обсяги поставки матеріальних цінностей (зустрічне виконання зобов'язання).
Доказів направлення відповідачем позивачу письмового повідомлення про строки та обсяги поставки матеріальних цінностей за договором суду не надано.
Проте, як слідує з матеріалів справи 27 грудня 2010 р. позивач на підставі видаткової накладної № ДО-0000041 поставив та заклав до державного резерву на ДО “Комбінат “Салют” 500 рециркуляторів ультрафіолетових бактерицидних загальною вартістю 490000 грн., належним чином виконавши прийнятий на підставі спірного договору обов'язок. Факт прийняття матеріальних цінностей в указаному обсязі відповідачем не заперечується та підтверджується його листами №№ 9112/4-10 від 31 грудня 2010 р., 70/0/4-11 від 6 січня 2011 р.
Згідно з положеннями ст. 8 Закону України “Про державний матеріальний резерв” поставка матеріальних цінностей до державного резерву і розміщення замовлень на їх поставку на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності здійснюється в основному на підставі замовлень на поставку продукції для державних потреб з наступним відшкодуванням усіх витрат відповідальних зберігачів. У разі потреби для забезпечення виконання встановлених обсягів накопичення запасів державного резерву центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, приймає рішення про закупівлю матеріальних цінностей, у порядку, встановленому Законом України “Про здійснення державних закупівель”. Центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом здійснює розрахунки з постачальниками за матеріальні цінності, що поставляються до державного резерву за державним контрактом (договором).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Доказів належної оплати за договором суду не надано.
За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 490000 грн. боргу.
Враховуючи, що позивач відмовився від позову в частині вимог в частині вимог про стягнення неустойки та сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, відмова від позову в цій частині не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та інших осіб, то така підлягає прийняттю содом. Провадження у справі в цій частині відповідно до вимог п. 4 ст. 80 ГПК України слід припинити.
Оскільки провадження у справі припинено частково, позов в іншій частині задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49,п. 4 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд
провадження у справі 42/55 в частині вимог про стягнення неустойки та сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання припинити.
Позов Приватного підприємства “Донмед” м. Донецька про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 00034016) на користь Приватного підприємства “Донмед” (83016, м. Донецьк, вул. Ветеринарна, 14, код 36935207) 490000 грн. боргу, 4900 грн. витрат по оплаті державного мита, 233,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар