ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/2202.02.11
За позовом Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»
До відповідача Малого приватного підприємства «Укртехгума»
Про стягнення 10939,73грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники сторін:
Від позивача Гулевич А.А. (за дов.)
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом закрите акціонерне товариство «А.Е.С.Київобленерго»до малого приватного підприємства «Укртехгума»про стягнення 10939,73грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 10.11.2006р. № 690, а саме: 9833,16 грн. основного боргу, 645,22 грн. пені, 344,16 грн. інфляційних збитків, 117,19 грн. трьох процентів річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 р. порушено провадження у справі № 17/22 та призначено останню до розгляду на 17.01.2011 р..
Ухвалою Господарського суду міста 17.01.2011 р. розгляд справи було відкладено на 02.02.2011 р., у зв'язку з неявкою відповідача на розгляд справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
10.11.2006 р. між закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго»(постачальником) та приватним малим підприємством «Укртехгума»(споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії № 690 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 160 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за Договором.
Пунктом 1.1. додатку № 4 до Договору передбачено, що розрахунковий період встановлено споживачу з 20 числа календарного місяця до 20 числа наступного місяця.
Згідно з пунктом 2.1. додатку № 4 до Договору визначено, що порядок оплати за активну електроенергію здійснюється у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченню розрахункового періоду.
Сторони уклали додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 0690 від 01.03.2005 р. про розстрочення-відстрочення оплати заборгованості від 19.01.2010 р., відповідно до якої позивач надав відповідачу розстрочення та відстрочення оплати заборгованості, що виникла у відповідача перед позивачем за договором постачання електричної енергії № 0690 від 01.03.2005 р. за період з 28.11.2008 р. по 28.12.2009 р. на загальну суму 16701,53 грн., а відповідач зобов'язався повністю оплатити заборгованість відповідно до узгодженого сторонами графіку розстрочення-відстрочення оплати заборгованості за наведеним графіком: до 19.01.2010 р. - 6000,00 грн., до 05.02.2010 р. - 3567,17 грн., до 05.03.2010 р. - 3567,17 грн., до 05.04.2010р. -3567,19 грн.
Як встановлено судом, позивач за договором про постачання електричної енергії № 690 від 10.11.2006 р. здійснив відповідачеві постачання активної електроенергії на загальну суму 16701,53 грн.
Відповідач частково погасив заборгованість в сумі 7000,00 грн., після чого залишилась заборгованість в сумі 9701,53 грн., що підтверджується додатковою угодою від 19.01.2010 р. до Договору.
Крім того, судом встановлено, що позивач поставив відповідачеві активну електроенергію в сумі 131,63 грн., що підтверджується рахунком за активну електроенергію за липень 2010р.
За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем становить 9833,16 грн.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9833,16 грн. підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 4.2.1 Договору за внесення платежів з порушенням термінів, з порушенням термінів, визначених в додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію»споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Враховуючи порушення відповідачем строків оплати за поставлену активну електричну енергію, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 645,22 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційна складова боргу становить 344,16 грн. три проценти річних - 117,19 грн.
Суд приймає розрахунок боргу, пені, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Зокрема, з останнього підлягає стягненню 109,4 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного малого підприємства «Укртехгума»(01071, м. Київ, вул. Олегівська, буд. 36; Київська область, Васильківський район, с. Рославичі, вул. Гоголя, 15-А, рахунок 26005027241531 у Київський міський філії «АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 01210068) на користь закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»(04136, Київ-136, вул. Стеценка, 1-а; Київська область, м. Вишневе, вул. Київська №2-б, рахунок 26000002744000 у АТ «Каліон Банк Україна», МФО 300379, код 23243188) 9833,16 грн. боргу, 645,22 грн. пені, 344,16 грн. інфляційних витрат, 117,19 грн. трьох процентів річних, 109,4 грн. державного мита та 236 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 10.03.2011 р.