ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/728.02.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Філії спеціалізованого електрозв'язку ВАТ "Укртелеком"
до Військової частини А-0351
про стягнення 17 236,18 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники сторін:
від позивача: Коноваленко О.А. -предст. за довір. №б/н від 06.10.2010;
від відповідача: Роллер В.С. -предст. за довір.
В судовому засіданні 28.02.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Філії спеціалізованого електрозв'язку ВАТ "Укртелеком" до Військової частини А-0351 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди №38-4-42 від 03.01.2006 у розмірі 16175,87 грн., 3% річних у розмірі 195,30 грн., інфляційні втрати у розмірі 485,91 грн., пеню у розмірі 379,10 грн. та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 порушено провадження у справі №35/7, розгляд справи призначено на 24.01.2011.
Представник позивача в судовому засіданні надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.12.2010, а також заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості виконати вимоги суду в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 24.01.2011 не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.12.2010 не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.
Враховуючи неявку відповідача у судове засідання, та беручи до уваги невиконання останнім повністю, а позивачем частково вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.12.2010, суд вирішив відкласти розгляд справи та зобов'язати надати витребувані судом документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 №35/7, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 09.02.2011.
У судовому засіданні 09.02.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 16.02.2011.
У поданому відзиві на позов представник відповідача просить відмовити у позові в повному обсязі, посилаючись на те, що фінансування Збройних сил України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України і кошторисом Військової частини А0351 на 2010 рік не передбачено видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
У наданих поясненнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні 16.02.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 21.02.2011.
У зв'язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному, розгляд перенесено на 28.02.2011.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
03.01.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Філії спеціалізованого електрозв'язку (далі -позивач) та Військовою частиною А-0351 (далі -відповідач) був укладений договір оренди майна №38-4-42 (далі -договір).
Відповідно до п. 1.1. договору позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, бере у строкове платне користування частину технологічного приміщення Лінійно -апаратного залу Центру технічної експлуатації №1 площею 7,37 кв.м (далі -майно), розташоване в АДРЕСА_1, для встановлення обладнання відповідача.
Орендоване майно було передане відповідачеві за актом приймання-передачі орендованого майна від 03.01.2006, копія якого міститься в матеріалах справи.
Пунктом 12.1. договору передбачено, що договір діє з 01.01.2006 до 31.12.2006.
Додатковою угодою №118-2-24 від 01.01.2008 сторонами був продовжений термін дії договору до 31.12.2008 та збільшено розмір експлуатаційних витрат та комунальних платежів для приміщення, що орендується, до 471,45 грн. (додаток №3Б до договору).
Додатковою угодою №4/21-2-24 від 30.07.2009 термін дії договору продовжено до 31.12.2009 та збільшено розмір експлуатаційних витрат та комунальних платежів для приміщення, що орендується, до 1457,44 грн. (додаток до додаткової угоди №4). Також сторонами було погоджено розмір коштів, які виділенні в межах ліміту на 2009 на оплату рахунків по договору у сумі 9 018,02 грн.
17.12.2009 сторонами було укладено додаткову угоду №5 до договору, якою були внесені зміни до п. 3 додаткової угоди №4/21-2-24 від 30.07.2009 та погоджено розмір коштів, які виділені в межах ліміту на 2009 на оплату рахунків по договору в сумі 8 758,84 грн.
Згідно із п. 3 додаткової угоди № 5 у випадку вичерпання визначеного ліміту до закінчення строку дії Договору, Сторони додатково погоджують розмір коштів, виділених на оплату рахунків по даному договору, шляхом укладання додаткової угоди. У разі досягнення згоди щодо збільшення розміру коштів, які виділені в межах ліміту, договір розривається. Розірвання договору не звільняє Орендаря від сплати виставлених рахунків за спожиті послуги.
Листом №714-33 від 24.06.2010 відповідачу було направлено для підписання Додаткову угоду №6 до договору про продовження терміну дії договору до 30.06.2010 та про збільшення експлуатаційних витрат і комунальних платежів до 1531,68 грн. та Додаткову угоду №7 про продовження терміну дії договору до 31.12.2010. Лист був отриманий відповідачем, про що свідчить відмітка про отримання, однак відповідач додаткові угоди не підписав, орендоване майно позивачу не повернув.
Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата встановлюється орендодавцем на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом міністрів України від 04.10.1995 № 786 та Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін і доповнень до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" від 19.01.2000 № 75 і перераховується орендарем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно із п. 3.4., 3.5. договору, відповідач крім орендної плати, зобов'язаний оплачувати витрати на утримання майна та вносити плату за комунальні послуги окремо у строк, зазначений у п. 3.1. договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі. Крім цього, відповідач відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за рахунками орендодавця пропорційно займаній площі. Також орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1. договору.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що у разі закінчення строку дії Договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за Актом приймання-передачі орендованого Майна.
На виконання умов договору позивачем виставлялись рахунки-фактури на оплату комунальних послуг, експлуатаційних витрат та енергоносіїв.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не в повному обсязі виконував свої зобов'язання по сплаті комунальних платежів та експлуатаційних витрат з січня по жовтень 2010, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 16 175,87 грн.
Як свідчать матеріали справи позивач направляв відповідачеві листи про дебіторську заборгованість №753 від 08.10.2010, №693 від 07.09.2010, №645 від 26.08.2010, №527 від 08.07.2010, №448 від 08.06.2010, №379 від 11.05.2010, №327 від 12.04.2010, №269 від 25.03.2010, №230 від 10.03.2010.
У судовому засіданні 16.02.2011 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до кошторису військової частини А-0351 на 2010 рік видатки за КЕКВ 1160 "Оплата комунальних послуг та енергоносіїв" не передбачені.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно із п. 1.2. договору майно передається в оренду у відповідності до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Як передбачено ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).
Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, відповідач в порушення умов договору не виконав обов'язку по сплаті комунальних послуг, експлуатаційних витрат та інших платежів, передбачених договором , за період з січня 2010 по жовтень 2010, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 16 175,87 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 8.2. договору за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної обліковою ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що наступає за розрахунковим.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
На підставі зазначених норм законодавства та умов договору позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 379,10 грн., 485,91 грн. інфляційних втрат та 195,30 грн. процентів річних станом на 02.12.2010 відповідно до наданих розрахунків позивача, які відповідають вимогам закону та правильність яких перевірена судом.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В ході розгляду справи відповідач не надав доказів повної сплати передбачених договором платежів у встановлені договором строки та не навів підстав для звільнення від обов'язку їх оплатити.
З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 17 236,18 грн.
З огляду на задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини А-0351 (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, рахунок №35219002002751 в УДК в Солом»янському р-ні м. Києва, МФО 820019, ідентифікаційний код 09965650) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Філії спеціалізованого електрозв'язку Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 49-А, рахунок № 2600401057794 в КРД (Ф) «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 322904, ідентифікаційний код 26549551) 16 175,87 грн. (шістнадцять тисяч сто сімдесят п'ять грн. 87 коп.) - основного боргу, 379,10 грн. (триста сімдесят дев'ять грн. 10 коп.) - пені, 485,91 грн. (чотириста вісімдесят п'ять грн. 91 коп.) - інфляційних втрат, 195,30 грн. (сто дев'яносто п'ять грн. 30 коп.) - 3% процентів річних, 172,36 грн. (сто сімдесят дві грн. 36 коп.) - державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 11.03.2011