ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 38/42822.02.11
За позовомЗаступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі
Фонду державного майна України -Позивач 1;
Міністерства транспорту та зв'язку України -Позивач 2.
До Київської міської ради -Відповідач 1;
Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегаполісжитлобуд” -
Відповідач 2.
Провизнання недійсними договорів та повернення земельної ділянки
Суддя Власов Ю.Л.
Представники:
Від прокурораМорозов В.Ю.
Від позивача 1не з'явились
Від позивача 2не з'явились
Від відповідача 1не з'явились
Від відповідача 2Роженко Я.В.
Прокурор звернувся до суду з позовною заявою про: 1) визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.03.07р. №690 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фенікс»та Відповідачем 1; 2) визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.02.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фенікс»та Відповідачем 2; 3) зобов'язання Відповідача 2 повернути у державну власність земельну ділянку, що знаходиться по вул. Кільцева дорога, 1 в Голосіївському районі м. Києва загальною площею 3,5140 га. вартістю 36750000,00 грн.
Заявлені позовні вимоги Прокурор обґрунтовує наступним. Спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01.03.07р. №690, укладений між ТОВ «Торговий дім «Фенікс»та Відповідачем 1 є недійсним, оскільки Відповідач 1 незаконно розпорядився спірною земельною ділянкою яка належала до державної власності, тому рішення Відповідача 1 №130/791 від 08.02.07р., на підставі якого був укладений вказаний договір, було визнано недійсним Київським апеляційним адміністративним судом.
Таким чином, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.02.08р., який був в подальшому укладений між ТОВ «Торговий дім «Фенікс»та Відповідачем 2 є недійсним також, оскільки укладений на підставі недійсного договору №690 від 01.03.07р.
У зв'язку з недійсністю вказаних договорів, Відповідач 2 повинен повернути земельну ділянку у власність держави на підставі ст.387, 392 Цивільного кодексу України.
Відповідачі 1 та 2 заперечили проти задоволення позову, посилаючись на те, що спірні договори були укладені до прийняття постанови Київського апеляційного адміністративного суду про визнання незаконним рішення Відповідача 1 №130/791 від 08.02.07р., отже Відповідач 2 є добросовісним набувачем земельної ділянки та придбав спірну земельну ділянку в порядку для виконання судових рішень, тому вона не може бути витребувана від Відповідача 2.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.11.10р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 14.12.10р. Розгляд справи відкладався.
Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Прокурора та Відповідача 2 суд
27.01.06р. Позивачем 1 прийнятий наказ №136 про включення до переліку об'єктів незавершеного будівництва, які перебувають у державній власності та підлягають приватизації автовокзал «Теремки»у м. Києві по Великій Окружній дорозі.
08.02.07р. Відповідачем 1 було прийнято рішення №130/791 про продаж земельної ділянки ТОВ «Торговий дім «Фенікс»для будівництва, експлуатації та обслуговування автовокзалу, торговельно-розважального, виставково-готельно-офісного комплексу з паркінгами та житловими будинками на Кільцевій дорозі, 1 у Голосіївському районі м. Києва, яким вирішено продати ТОВ «Торговий дім «Фенікс»земельну ділянку площею 3,5140 га за 28443741,00 грн. для будівництва, експлуатації та обслуговування автовокзалу, торговельно-розважального, виставково-готельно-офісного комплексу з паркінгами та житловими будинками на Кільцевій дорозі, 1 у Голосіївському районі м. Києва, яка перебуває в оренді у ТОВ «Торговий дім «Фенікс»згідно з договором оренди земельної ділянки від 26.01.07р. №79-6-00474.
01.03.07р. між Відповідачем 1 та ТОВ «Торговий дім «Фенікс»був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстраційним №690.
Відповідно до п.1.1. договору Відповідач 1 на підставі рішення Відповідача 1 від 08.02.07р. №130/791 продав, а ТОВ «Торговий дім «Фенікс»купив земельну ділянку, місце розташування якої на Кільцевій дорозі, 1 у Голосіївському районі м. Києва, загальною площею 3,5140 га, кадастровий номер: 8000000000:79:716:0001, у межах, які перенесені у натуру (на місцевості) і зазначені у технічній документації земельної ділянки.
27.12.07р. Господарським судом міста Києва було прийняте рішення у справі №2/415, яким було стягнуто з ТОВ «Торговий дім «Фенікс»на користь ВАТ «Родовід банк»суму кредиту в розмірі 38760000 грн. та відсотки.
22.02.08р. ВАТ «Родовід банк»направив ТОВ «Торговий дім «Фенікс»лист, яким надав згоду на відчуження спірної земельної ділянки, яка знаходилась в заставі.
25.02.08р. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом надав ТОВ «Торговий дім «Фенікс»згоду на реалізацію спірної земельної ділянки.
25.02.08р. між ТОВ «Торговий дім «Фенікс»та Відповідачем 2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
Відповідно до п.1.1. договору на умовах викладених у цьому договорі ТОВ «Торговий дім «Фенікс»продає, а Відповідач 2 купує земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вулиця Кільцева дорога, 1 у м. Києві. Площа земельної ділянки становить 3,5140 га.
26.02.08р. Відповідач 2 сплатив на рахунок Міністерства юстиції України за вказану земельну ділянку кошти в сумі 36750000,00 грн.
23.04.09р. Київським апеляційним адміністративним судом було винесено постанову у справі №22-а-21198/2008р., якою визнано нечинним рішення Відповідача 1 від 08.02.07р. №130/791 «Про продаж земельної ділянки ТОВ «Торговий дім «Фенікс»для будівництва, експлуатації та обслуговування автовокзалу, торговельно-розважального, виставково-готельно-офісного комплексу з паркінгами та житловими будинками на Кільцевій дорозі, 1 у Голосіївському районі м. Києва.
При цьому вказаним судом було встановлено, що наказом Позивача 1 від 27.01. 06року №136 за поданням Позивача 2, до переліку об'єктів незавершеного будівництва державної власності, що підлягають приватизації був включений об'єкт незавершеного будівництва - автовокзал «Теремки», що перебуває на балансі Українського державного підприємства «Теремки». Відповідно листа Позивача 2 №4495/16/14-05 запропоновано Позивачу 1 включити до переліку об'єктів, що підлягають приватизації по групі «Д»об'єкт незавершеного будівництва автовокзал «Теремки», який знаходиться на балансі ДП «Укрінтеравтосервіс». Наказом Позивача 1 від 20.02.2006р. №336 було прийнято рішення про приватизацію об'єкта шляхом продажу за конкурсом, була створена відповідна комісія, затверджений склад конкурсної комісії, що підтверджується наказом Позивача 1 №650 від 18.04.2006р. На виконання Закону України «Про приватизацію державного майна»та відповідно до ст.93 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»Кабінет Міністрів України затвердив своєю постановою від 26.09.06р. №1360 «Порядок продажу у 2006 році земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації». Відповідно ст.17-1 Земельного кодексу України до повноважень державних органів приватизації у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження земельними ділянками, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації. 14.07.06р. Голові Позивача 1 надійшов лист від 10.07.06р. №001-620 від Відповідача 1, в якому він просить скасувати рішення про приватизацію об'єкту незавершеного будівництва автовокзалу «Теремки»на Великій Окружній дорозі та погодити передачу зазначеного об'єкту до комунальної власності м. Києва. Також в листі зазначається, що Київська міська державна адміністрація неодноразово звергалася до Позивача 2 з проханням погодити передачу об'єкту незавершеного будівництва автовокзалу «Теремки»на Великій Окружній дорозі з державної до комунальної власності, однак Позивач 2 не погодив передачу, лише в своєму листі повідомило, що розглядає можливість відбудови автовокзалу із залученням коштів інвестора. На зазначений лист Позивач 1 своїм наказом від 19.07.06р. №1138 скасував рішення про приватизацію об'єкта шляхом продаж за конкурсом, не виключаючи його з переліку об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації. Відповідно до ст.18-1 Закону України «Про приватизацію державного майна»державні органи приватизації у порядку, що затверджується Кабінетом міністрів України, здійснюють продаж земельних ділянок державної власності (яким є спірний об'єкт), на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність належать, зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти незавершеного будівництва (п. «ж»п.3 ст.84 Земельного Кодексу України). Крім того, відповідно до Розділу X п.10, 12 Перехідних положень, передбачено лише розмежування земель державної і комунальної власності міською радою за погодженням - органами виконавчої влади, і відсутнє повноваження у Відповідача 1 щодо розпорядження зeмeльнoю ділянкою під об'єктами незавершеного будівництва. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було внесено зміни також до Закону України «Про розмежування земель державної і комунальної власності». Згідно п.10 ст.6 даного Закону при розмежуванні земель державної та комунальної власності, не можуть передаватися ... об'єкти незавершеного будівництва. Аналогічна норма закріплена у підпункті ж) п.3 ст. 84 Земельного кодексу України. Прийняття Київською міської радою рішення від 08.02.2007р. №130/791 «Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фенікс»для будівництва, експлуатації та обслуговування автовокзалу, торговельно-розважального, виставково-готельного-офісного комплексу з паркінгами та житловими будинками на Кільцевій дорозі, 1 у Голосіївському районі м. Києва», призвело до порушення прав держави в особі Позивача 1 щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою під об'єктом незавершеного будівництва, що підлягає приватизації, тому, відповідно до ч.1 ст.155 Земельного кодексу України, такий акт визнається недійсним. Відповідно до п.2 ст. 155 Земельного кодексу України, збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт. Судом першої інстанції також не встановлено, що відповідно до ст.17-1 Земельного кодексу України до повноважень державних органів приватизації у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження земельними ділянками, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації. Відповідно до вищезазначених правових актів, право розпорядження органу приватизації земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, не становиться в залежність від форми власності такої земельної ділянки. Таким чином, рішення Відповідача 1 від 08.02.2007р. №130/791 прийняте всупереч чинному законодавству, що призвело до порушення права держави в особі Позивача 1 щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою під об'єктом незавершеного будівництва
09.02.10р. постановою Вищого адміністративного суду України вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.09р. залишена без змін.
При цьому вказаний суд встановив, що Відповідач 1 при ухваленні спірного рішення вийшов за межі законодавчо закріплених повноважень та прийняв рішення щодо розпорядження земельною ділянкою, яка не віднесена і не може бути віднесена до комунальної власності.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 13.12.10р. юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фенікс»припинено.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ст.236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Згідно з ст.17-1 Земельного кодексу України державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
Відповідно до ст.127 Земельного кодексу України в редакції на час виникнення спірних відносин органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.
Згідно з ст.128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації у порядку, що затверджує Кабінет Міністрів України. Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради, державного органу приватизації про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності земельні ділянки, на яких розташовані державні об'єкти незавершеного будівництва.
З наведених норм права вбачається, що земельні ділянки, на яких розташовані державні об'єкти незавершеного будівництва належать до державної власності та не можуть передаватись до комунальної власності, продаж земельних ділянок на яких розташовані державні об'єкти незавершеного будівництва, що підлягають приватизації здійснює Позивач 1.
Як встановлено судом 27.01.06р. Позивачем 1 прийнятий наказ №136 про включення до переліку об'єктів незавершеного будівництва, які перебувають у державній власності та підлягають приватизації автовокзал «Теремки»у м. Києві по Великій Окружній дорозі.
Як встановлено судом 08.02.07р. Відповідачем 1 було прийнято рішення №130/791 яким було вирішили продати ТОВ «Торговий дім «Фенікс»земельну ділянку площею 3,5140 га на Кільцевій дорозі, 1 у Голосіївському районі м. Києва.
Як встановлено судом 01.03.07р. між Відповідачем 1 та ТОВ «Торговий дім «Фенікс»був укладений спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстраційним №690. Відповідно до п.1.1. договору Відповідач 1 на підставі рішення Відповідача 1 від 08.02.07р. №130/791 продав, а ТОВ «Торговий дім «Фенікс»купив земельну ділянку на Кільцевій дорозі, 1 у Голосіївському районі м. Києва, загальною площею 3,5140 га, кадастровий номер 8000000000:79:716:0001.
Як встановлено судом 23.04.09р. Київським апеляційним адміністративним судом було винесено постанову у справі №22-а-21198/2008р. якою визнано нечинним рішення Відповідача 1 від 08.02.07р. №130/791 «Про продаж земельної ділянки ТОВ «Торговий дім «Фенікс». При цьому вказаним судом було встановлено, що наказом Позивача 1 від 27.01.06року №136 до переліку об'єктів незавершеного будівництва державної власності, що підлягають приватизації був включений об'єкт незавершеного будівництва - автовокзал «Теремки». Відповідно ст.17-1 Земельного кодексу України до повноважень державних органів приватизації у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження земельними ділянками, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації. 14.07.06р. Голові Позивача 1 надійшов лист від 10.07.06р. №001-620 від Відповідача 1, в якому він просить скасувати рішення про приватизацію об'єкту незавершеного будівництва автовокзалу «Теремки». На зазначений лист Позивач 1 своїм наказом від 19.07.06р. №1138 скасував рішення про приватизацію об'єкта шляхом продаж за конкурсом, не виключаючи його з переліку об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність належать, зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти незавершеного будівництва відповідно до п.«ж»п.3 ст.84 Земельного Кодексу України. Крім того, відповідно до п.10, 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено лише розмежування земель державної і комунальної власності міською радою за погодженням органами виконавчої влади, і відсутнє повноваження у Відповідача 1 щодо розпорядження зeмeльнoю ділянкою під об'єктами незавершеного будівництва. Згідно п.10 ст.6 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»при розмежуванні земель державної та комунальної власності до комунальної власності не можуть передаватися земельні ділянки, на яких розташовані державні об'єкти незавершеного будівництва. Прийняття Відповідачем 1 рішення від 08.02.2007р. №130/791 про продаж земельної ділянки ТОВ «Торговий Дім «Фенікс»на Кільцевій дорозі, 1 у Голосіївському районі м. Києва»призвело до порушення прав держави в особі Позивача 1 щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою під об'єктом незавершеного будівництва, що підлягає приватизації, тому такий акт визнається недійсним. Відповідно до ст.17-1 Земельного кодексу України до повноважень державних органів приватизації у галузі земельних відносин належить розпорядження земельними ділянками, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації. Відповідно до вищезазначених правових актів, право розпорядження органу приватизації земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, не становиться в залежність від форми власності такої земельної ділянки. Таким чином, рішення Відповідача 1 від 08.02.2007р. №130/791 прийняте всупереч чинному законодавству, що призвело до порушення права держави в особі Позивача 1 щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою під об'єктом незавершеного будівництва
09.02.10р. постановою Вищого адміністративного суду України вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.09р. залишена без змін. При цьому вказаний суд встановив, що Відповідач 1 при ухваленні спірного рішення вийшов за межі законодавчо закріплених повноважень та прийняв рішення щодо розпорядження земельною ділянкою, яка не віднесена і не може бути віднесена до комунальної власності.
З наведених обставин вбачається, що Відповідач 1 за спірним договором продав ТОВ «Торговий Дім «Фенікс»земельну ділянку на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва автовокзал «Теремки», щодо якого було прийняте рішення про його приватизацію. Відповідно вказана спірна земельна ділянка належала до державної власності, не могла передаватись до комунальної власності, а повноваження щодо її продажу належали Позивачу 1. Дані обставини встановлені також судовими рішеннями вказаних судових органів адміністративної юрисдикції.
Враховуючи викладене суд вважає, що Відповідач 1 продав спірну земельну ділянку за спірним договором ТОВ «Торговий Дім «Фенікс»без наявності у нього жодних повноважень, спірний договір від 01.03.07р., укладений між Відповідачем 1 та ТОВ «Торговий дім «Фенікс», суперечить наведеним нормам права тому підлягає визнанню недійсним, а позов Прокурора в цій частині задоволенню.
Згідно з ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст.388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Як встановлено судом 01.03.07р. між Відповідачем 1 та ТОВ «Торговий дім «Фенікс»був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстраційним №690. Відповідно до п.1.1. договору Відповідач 1 на підставі рішення Відповідача 1 від 08.02.07р. №130/791 продав, а ТОВ «Торговий дім «Фенікс»купив земельну ділянку, місце розташування якої на Кільцевій дорозі, 1 у Голосіївському районі м. Києва, загальною площею 3,5140 га, кадастровий номер 8000000000:79:716:0001.
Як встановлено судом вказана спірна земельна ділянка належала до державної власності, не передавалась та могла передаватись до комунальної власності, повноваження щодо її продажу належали Позивачу 1, а Відповідач 1 продав спірну земельну ділянку за спірним договором ТОВ «Торговий Дім «Фенікс»без наявності у нього жодних повноважень.
За вказаних обставин суд вважає, що спірна земельну ділянку, місце розташування якої на Кільцевій дорозі, 1 у Голосіївському районі м. Києва, загальною площею 3,5140 га, кадастровий номер 8000000000:79:716:0001 вибула з володіння держави не з її волі, відповідно держава має право витребувати цю земельну ділянку від Відповідача 2, тому позов Прокурора про зобов'язання Відповідача 2 повернути державі земельну ділянку підлягає задоволенню.
Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Відповідача 2 щодо придбання спірної земельної ділянки в порядку для виконання судових рішень з посиланням на ч.2 ст.388 Цивільного кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Згідно з ст.50 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до ст.51 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Реалізація заставленого майна провадиться в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ст.55 Закону України «Про виконавче провадження»вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п'ять днів після накладення арешту.
Відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.
Згідно з ст.55 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Як встановлено судом 27.12.07р. Господарським судом міста Києва було прийняте рішення у справі №2/415, яким було стягнуто з ТОВ «Торговий дім «Фенікс»на користь ВАТ «Родовід банк»суму кредиту в розмірі 38760000 грн. та відсотки.
Як встановлено судом 22.02.08р. ВАТ «Родовід банк»направив ТОВ «Торговий дім «Фенікс»лист, яким надав згоду на відчуження спірної земельної ділянки, яка знаходилась в заставі. 25.02.08р. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом надав ТОВ «Торговий дім «Фенікс»згоду на реалізацію спірної земельної ділянки.
Як встановлено судом 25.02.08р. між ТОВ «Торговий дім «Фенікс»та Відповідачем 2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 Відповідно до п.1.1. договору на умовах викладених у цьому договорі ТОВ «Торговий дім «Фенікс»продає, а Відповідач 2 купує земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вулиця Кільцева дорога, 1 у м. Києві. Площа земельної ділянки становить 3,5140 га. 26.02.08р. Відповідач 2 сплатив на рахунок Міністерства юстиції України за вказану земельну ділянку кошти в сумі 36750000,00 грн.
З наведених норм права та встановлених судом обставин вбачається, що норми Закону України «Про виконавче провадження»передбачають чіткий порядок продажу державним виконавцем нерухомого майна для виконання судових рішень, зокрема арешт майна, його оцінка суб'єктом оціночної діяльності та продаж спеціалізованими організаціями на прилюдних торгах, аукціонах. Проте спірна земельна ділянка була продана ТОВ «Торговий дім «Фенікс»Відповідачу 2 без дотримання даного порядку, без проведення оцінки суб'єктом оціночної діяльності, без продажу спеціалізованими організаціями на прилюдних торгах, аукціонах, а шляхом добровільного укладення ТОВ «Торговий дім «Фенікс»з Відповідачем 2 договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки за згодою ВАТ «Родовід банк», як заставодержателя, та органу державної виконавчої служби, який накладав арешт на цю земельну ділянку.
За вказаних обставин суд вважає, що спірна земельна ділянка була придбана Відповідачем 2 не у порядку, встановленому для виконання судових рішень, тому норми ч.2 ст.388 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних відносин. Лише той факт, що спірна земельна ділянка була продана ТОВ «Торговий дім «Фенікс»за згодою ВАТ «Родовід банк», як заставодержателя, та органу державної виконавчої служби, який накладав арешт на цю земельну ділянку, та кошти були сплачені Відповідачем 2 на рахунок органу державної виконавчої служби, не робить даний правочин таким, що укладений в порядку, встановленому для виконання судових рішень, а свідчить лише про те, що сплачені Відповідачем 2 кошти були відразу спрямовані на погашення заборгованості ТОВ «Торговий дім «Фенікс»перед ВАТ «Родовід банк».
Судом не можуть бути задоволені вимоги Прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.02.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фенікс»та Відповідачем 2, оскільки не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК. Даний висновок повністю підтверджується п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.09р.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 01.03.07р., укладений між Київською міською радою (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фенікс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованим в реєстрі за №690.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 1-3/2 літ. А; код 34615529) повернути державі Україна в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул.. Кутузова, 18/9, код 00032945) земельну ділянку загальною площею 3,5140 га., кадастровий №8000000000:79:716:0001, яка знаходиться на вулиці Кільцева дорога, 1 у Голосіївському районі м. Києва,
4. В іншій частині у позові відмовити.
5. Стягнути з Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код 22883141) в дохід Державного бюджету України державне мито в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 78 (сімдесят вісім) грн. 66 коп.
6. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 1-3/2 літ. А; код 34615529) в дохід Державного бюджету України державне мито в сумі 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 78 (сімдесят вісім) грн. 66.
Суддя Ю.Л. Власов
Рішення підписане 11.03.2011 р.