ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 49/3321.02.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця -2000»
Про стягнення 15 288,87 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники сторін:
Від позивача Олексенко Н.В. -за дов. № 114 від 01.01.2011
Від відповідача не з'явилися
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 15 288,87 грн., що виникла за договором поставки № 511Л від 27.02.2007р.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов'язань позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобов'язання по оплаті отриманого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2011р. було порушено провадження у справі № 49/33 та призначено розгляд справи на 07.02.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 розгляд справи відкладався на 21.02.2011р., у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач в судові засідання 07.02.2011 та 21.02.2011 не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/33 від 21.01.2011 не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.
Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в заяві позивача.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -
27 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг»(далі -Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хортиця - 2000»(далі -Покупець) було укладено Договір № 511 Л (далі - Договір).
Відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язується поставити товар, а Покупець прийняти його та оплатити вартість товару на протязі 30 календарних днів з дати отримання товару. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін накладної, що свідчить момент передачі товару.
Кожна партія товару поставляється на підставі заказу, заказу по факсу чи іншим узгодженим сторонами способом, в узгоджені сторонами строки, але не обов'язково з затвердженим підписом уповноваженої особи Покупця (п. 2.1 Договору).
Пунктом 4.1 Договору, Постачальник відвантажує товар (відпускає зі складу) по договірним цінам в українській національній валюті, включаючи ПДВ. Ставка ПДВ повинна бути вказана у гривнях. Ціна на товар вказується в накладній (п. 4.2 Договору).
На виконання умов Договору Позивачем було поставлено партію товару на загальну суму 18 734,57 грн.
Факт отримання відповідачем поставленого товару підтверджується печаткою, та підписом одержувача на видаткових накладних: № 14480 від 12.09.2009 на загальну суму 7 274,45 грн., № 12368 від 02.10.2009 на загальну суму 570,98 грн., № 15031 від 09.10.2009 на загальну суму 726,56 грн., № 14900 від 25.09.2009 на загальну суму 1 309,24 грн., № 14664 від 18.09.2009 на загальну суму 1 952,87 грн., № 1795 від 17.04.2010 на загальну суму 6 900,47 грн. (копії яких містяться в матеріалах справи).
Відповідно до п. 1.1 Покупець зобов'язується оплатити вартість товару на протязі 30 календарних днів з дати отримання товару (з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін накладної, що свідчить момент передачі товару).
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов'язання оплатити отриманий товар виконав частково, а саме на суму 3 445,70 грн. та має заборгованість у розмірі 15 288,87 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 15 288,87 грн.
Факт невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 15 288,87 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг, в порядку та на умовах, встановлених Договором.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 152,89 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця -2000 (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 1. Код ЄДРПОУ 31168778) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг»(03118, м. Київ, вул. Козацька, 118, п/р 26002053105194 в ГРУ «Приватбанк», МФО 3321842, код ЄДРПОУ 33691127) 15 288,87 грн. заборгованості за договором поставки № 511Л від 27.02.2007р., крім того 152,89 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А. В. Митрохіна
Дата підписання рішення 02.03.2011