ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/3628.02.11
За позовом Підприємства «Інтерглес»«INTERGLASS»
До Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
про стягнення 33 875 107,86 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники сторін:
від позивача: не з»явились;
від відповідача: Сидорченко В.В. -предст. за довір.; Куницький В.В. -предст.
за довір.; Рабомізо Д.В. -предст. за довір.
Рішення прийняте 28.02.2011 у зв'язку з оголошеними у судових засіданнях перервами з 18.02.2011 по 23.02.2011 та з 23.02.2011 по 28.02.2011.
У судовому засіданні 28.02.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ліквідатора підприємства «Інтерглес»«INTERGLASS»до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення з відповідача на користь позивача 33 875 107,86 грн. боргу, та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2011 порушено провадження у справі №35/36, розгляд справи призначений на 31.01.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2011 №35/36, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 07.02.2011.
01.02.2011 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли податкові заперечення на позов з додатками.
07.02.2011 до початку розгляду справи через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ліквідатора позивача надійшла телефонограма про відкладення розгляд справи.
07.02.2011 до початку розгляд справи від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні представники відповідача надали суду докази направлення позивачу відзиву на позов, ухвали суду та додаткових заперечень на позов.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 №35/36, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 18.02.2011.
17.02.2011 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ліквідатора позивача надійшла телефонограма про відкладення розгляду справи.
18.02.2011 до початку розгляду справи через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла телефонограма про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 18.02.2011, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 23.02.2011.
У зв»язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи перенесено на 28.02.2011.
Позивача в судове засідання не з»явився, своїх представників не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, Господарський суд міста Києва,-
11.05.2006 між Підприємством «Інтерглес»та Приватним підприємством «Тетяна»укладено договір уступки права вимоги (цесії) №11/05-1, за яким позивач набув право вимоги до відповідача, що належало приватному підприємству «Тетяна»на підставі договору про відступлення права вимоги №17/2003 від 20.05.2003, укладеного між ПП «Тетяна»та ЗАТ «Глобал Трейд», і став кредитором:
1) за договором поруки №6Р від 26.05.2000, укладеного між ЗАТ «Глобал Трейд»- поручитель, та Компанією Handelsgesellschaft m.b.H.»- що є кредитором НАК «Нафтогаз України», за поставлений природний газ згідно договору №1ГУ-98 від 31.12.1997 року, укладеного між АТ «Укргазпром»та ВАТ «Газпром», з додатковою угодою до нього №2 від 06.03.1998 р. та №12 від 20.11.1998 року; урядовою телеграмою РФ №4-258 від 10.12.1998 року в адресу голови правління АТ «Укргазпром»; договору №39-483 від 21.12.1998 року, укладеного між АТ «Укргазпром»та ВАТ «Северстудстрой»; постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 року №747 та від 31.05.99 року №931; договору про відступлення права вимоги №б/н від 28.12.1998 року, укладеного між ВАТ «Северстудстрой»та Компанією EAF TRADING LIMITED»; угоди про порядок, умови та терміни погашення заборгованості №б/н від 11.05.2000 року, укладеного між Компанією TRADING LIMITED»та НАК «Нафтогаз України»; договору про уступку права вимоги №2К від 23.05.2000 року, укладеного між Компанією TRADING LIMITED»та Компанією Handelsgesellschaft m.b.H.»;
2) за договором поруки №9Р від 22.06.2000р. укладеного між ЗАТ «Глобал Трейд»- поручитель, та Компанією Handelsgesellschaft m.b.H.», що є кредитором НАК «Нафтогаз України»за поставлені медикаменти для потреб Міністерства Оборони РФ згідно договору №148/1698-МЕД від 10.09.1999 року, укладеного між Центральним управлінням матеріальних ресурсів та зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства Оборони РФ та ТОВ «Компанія «Інтерлек»; договору доручення №19/435 від 07.09.1999 року, укладеного між НАК «Нафтогаз України»та ТОВ «Компанія «Інтерлек»; договору про уступку права вимоги №01/С/00 від 07.04.2000 року, укладеного між «Компанія «Інтерлек»та Фірмою Industries Limited»; договору про відступлення права вимоги №02 від 20.06.2000 року, укладеного між Фірмою rent Industries Limited»та Компанією Handelsgesellschaft m.b.H.»;
3) за договором поруки №24-25 від 31.08.2000р. укладеного ЗАТ «Глобал Трейд»з Компанією European LTD»; договору про відступлення права вимоги №03-544/2000 від 22.08.2000 року, укладеного між Компанією European LTD»та Компанією International Energi L.L.C.»; договору про поставку природного газу №03-523/98 від 25.12.98 року, укладеного між Компанією International Energi L.L.C.»та НАК «Нафтогаз України».
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те, що на підставі договору уступки права вимоги (цесії) від 11.05.2006 №11/05-1, у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем по сплаті боргу в сумі 33 875 107,86 грн.
В судовому засіданні 31.01.2011 представниками відповідача було надано відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог, в т.ч. у зв»язку з пропуском позивачем строків позовної давності для звернення до суду.
Обгрунтовуючи свої заперечення відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом, оскільки підприємством укладено договори про відступлення права вимоги боргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в сумі 33 875 107,86 грн. на користь ТОВ «Північно-східна промислово-продовольча Компанія»(договір б/н від 15.10.2008 р.) та на користь ТОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»(договір від 17.02.2010 р. №17-2/010).
Крім того, відповідач зазначає, що позивач обґрунтовує виникнення у нього права вимоги, зокрема, тією обставиною, що між Компанією «ІКВ Handelsgesellschaft m. b. H.», ЗАТ "Глобал Трейд»та відповідачем було укладено договір поруки від 26 травня 2000 року №6Р. Однак, строк виконання зобов'язання відповідача, визначений на підставі договору №39-483 від 21.12.1998 р. (яким також обґрунтовуються вимоги позивача), сплив 1 серпня 1999 року. З огляду на дату укладення договору поруки (26 травня 2000 року) та строк виконання зобов'язання відповідача (до 1 серпня 1999 року) відповідач вважає, що договір поруки є угодою, що не відповідає вимогам закону. Такий висновок обґрунтовується відповідачем, виходячи з того, що договір поруки згідно з правовим регулюванням Цивільного кодексу Української РСР, чинного на момент укладення цього договору, є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання, отже має вчинятись до настання строку виконання такого зобов'язання.
З огляду на зміст повідомлення ЗАТ «Глобал Трейд»від 20 травня 2003 року №19 (зокрема, враховуючи посилання на ст. 516, 517 та 519 Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01.01.2004 року), воно не могло бути складено зазначеною в ньому датою (20 травня 2003 року).
На думку відповідача, враховуючи, що 24.02.2003 року господарським судом міста Києва, винесено ухвалу за наслідками підготовчого засідання у справі №24/128-б про банкрутство ЗАТ «Глобал Трейд», а постановою господарського суду міста Києва від 04.07.2003 року ЗАТ «Глобал Трейд»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, існують певні сумніви щодо можливості укладення ЗАТ «Глобал Трейд»20 травня 2003 року договору про відступлення права вимоги №17/2003, тобто розпорядження активами в порушення вимог закону, якими характеризується процедура розпорядження майном у справах про банкрутство. Крім того, словосполучення «відступлення права вимоги», яке застосовується у договорі №17/2003 від 20 травня 2003 року застосовується в правовому регулюванні відносин щодо заміни кредитора у зобов'язанні з 01.01.2004 року (моменту набрання чинності Цивільного кодексу України), на відміну від словосполучення «уступка права вимоги», яке застосовувалось під час дії Цивільного кодексу Української РСР та мало бути наведене у договорі №17/2003, укладеному в 2003 році.
На думку відповідача, дати складення повідомлення №19 та договору №17/2003 викликають сумніви у їх достовірності.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необгрунтовами, та такими, що не підлягають задоволенню.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
31.12.1997 Російське акціонерне товариство «Газпром»(далі ВАТ «Газпром») та Акціонерне товариство «Укргазпром»(далі АТ «Укргазпром») уклали договір №1ГУ-98, предметом якого є поставка у 1998 році ВАТ «Газпром»російського природного газу на користь АТ «Укргазпром».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 1999 №931 «Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. №747»правонаступниками усіх майнових прав і обов'язків акціонерного товариства "Укргазпром" та його дочірніх підприємств є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (відповідач).
06.03.1998 ВАТ «Газпром»та АТ «Укргазпром»уклали Доповнення №2 до договору №1ГУ-98 від 31.12.1997 року, яким (пункт 5) доповнено статтю третю пунктом 3.13 такого змісту: «Сторони домовились, що Укргазпром в рахунок оплати 0,07 млрд. куб. м газу на суму еквівалентну 5,6 млн. доларів США здійснить в березні-грудні 1998 року, рівномірно по місяцям, фінансування робіт по будівництву об'єктів соціального значення в м. Югорську Ханти-Мансійського автономного округу на суму 3,6 млн. доларів США, які виконуються фірмою «Оріон ДК ЛТД», і забезпечить погашення заборгованості підприємства «Сургутгазпром»перед ВАТ «Северстудстрой»на суму 2,0 млн. доларів США.
Взаємозалік проводиться в рахунок ліміту капітальних вкладень на підставі документів, наданих фірмою «Оріон ДК ЛТД»та ВАТ «Северстудстрой», підтверджених ВАТ «Газпром».
В подальшому 20.11.1998 ВАТ «Газпром»та АТ «Укргазпром»уклали Доповнення №12 до договору №1ГУ-98 від 31.12.1997 року, яким у пункті 3.13. статті 3 замінено слова і цифри «в рахунок сплати 0,07 млрд. куб. м газу на суму еквівалентну 5,6 млн. доларів США»на слова і цифри «в рахунок оплати 0,2275 млрд. куб. м газу на суму еквівалентну 18,2 млн. доларів США», а слова і цифри «в сумі 2,0 млн. доларів США»на слова і цифри «в сумі 14,6 млн. доларів США».
Таким чином, сторони за договором №1ГУ-98 від 31.12.1997 домовились, що АТ «Укргазпром»в рахунок оплати 0,2275 млрд. куб. м газу на суму еквівалентну 18,2 млн. доларів США здійснить в березні-грудні 1998 року, рівномірно по місяцям, фінансування робіт по будівництву об'єктів соціального значення в м. Югорську Ханти-Мансійського автономного округу на суму 3,6 млн. доларів США, які виконуються фірмою «Оріон ДК ЛТД», і забезпечить погашення заборгованості підприємства «Сургутгазпром»перед ВАТ «Северстудстрой»на суму 14,6 млн. доларів США.
При цьому згідно з пунктом 6 доповнення №2 від 06.03.1998 та пунктом 3 доповнення №12 від 20.11.1998 інші умови договору №1ГУ-98 від 31.12.1997 залишаються незмінними та обов'язковими до виконання сторонами, що домовляються.
21.12.1998 між АТ «Укргазпром»та ВАТ «Северстудстрой»був укладений договір про порядок, умови та строки погашення заборгованості №39-483 від 21.12.1998. З умов даного договору вбачається, що він укладений на підставі договору №1ГУ-98 від 31.12.1997, доповнень №2 від 06.03.1998 та №12 від 20.11.1998 та урядової телеграми №4-258 від 10.12.1998 на адресу голови правління АТ «Укргазпром». Зазначеним договором (№39-483) сторони уточнили, конкретизували і визначили порядок виконання зобов'язань, які виникли раніше на підставі основного договору №1ГУ-98 від 31.12.1997 року, зокрема, встановили строк виконання зобов'язання АТ «Укргазпром» до 01.08.1999.
28.12.1998 між ВАТ «Северстудстрой»та Компанією EAF TRADING LIMITED»укладено договір про відступлення права вимоги №б/н, відповідно до якого ВАТ «Северстудстрой»уступив право вимоги в сумі 4 866 666 доларів США на користь Компанії «SHODLEAF TRADING LIMITED».
В листі Компанії «ІКВ Handelsgesellschaft m. b. H.»№5-012 від 28.09.2000 року на адресу голови правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" повідомляється, що 11.05.2000 року між Компанією DLEAF TRADING LIMITED»та НАК «Нафтогаз України»укладено угоду про порядок, умови та терміни погашення заборгованості №б/н, а 23.05.2000 року між Компанією F TRADING LIMITED»та Компанією Handelsgesellschaft m.b.H.»- також договір про уступку права вимоги №2К.
Завірені копії угоди №б/н від 11.05.2000 про порядок, умови та терміни погашення заборгованості та договору від 23.05.2000 №2К про уступку права вимоги сторонами до матеріалів справи не залучались, оригінали для огляду в судовому засіданні не пред'являлись. Представники відповідача повідомили про відсутність у них відомостей щодо укладення вказаних угод.
26 травня 2000 між Компанією Handelsgesellschaft m.b.H.»(зазначеною в договорі як кредитор), ЗАТ «Глобал Трейд»(поручитель) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (вказаною в договорі як боржник) укладено договір поруки №6Р, відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання боржником частини зобов'язання, визначеного в статті 2 даного договору. Поручитель зобов'язується виконати свої зобов'язання в строк до 30 вересня 2000 року.
28.09.2000 року на адресу голови правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Компанією «IKB Handelsgesellschaft m.b.H.»надіслано листа №5-012, в якому повідомляється про те, що ЗАТ "Глобал Трейд»здійснило погашення заборгованості адресата перед Компанією «IKB Handelsgesellschaft m.b.H.»в розмірі 2 962 041,00 доларів США, що відповідає умовам договору поруки №6Р від 26.05.2000 року. Факт отримання вказаного листа відповідачем не заперечується, однак, суду не надано жодних інших доказів фактичної сплати поручителем боргу.
У позовній заяві позивач посилається на те, що 07.09.1999 Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтерлек»уклали договір доручення №19/435.
10.09.1999 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтерлек»та Центральне управління матеріальних ресурсів та зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства Оборони Російської Федерації уклали договір №148/1698-МЕД на поставку медикаментів.
07.04.2000 ТОВ «Компанія «Інтерлек»та Фірма Industries Limited»уклали договір №01/С/00 про відступлення права вимоги.
20.06.2000 Фірма nt Industries Limited»та Компанія Handelsgesellschaft m.b.H.»уклали договір №2 про відступлення права вимоги.
22.06.2000 між Компанією Handelsgesellschaft m.b.H.»(кредитор), ЗАТ «Глобал Трейд»(поручитель) та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»(боржник) укладено договір поруки №9Р.
Завірені копії вказаних вище угод сторонами до матеріалів справи не залучались, оригінали для огляду в судовому засіданні не пред'являлись. Так само суду не наданні і первинні документи, які б могли свідчити про фактичне виконання вказаних договорів, зокрема про поставку медикаментів, та виникнення за ними заборгованості відповідача.
В листі Компанії Handelsgesellschaft m.b.H.»№5-013 від 28.09.2000 року (копія якого прикладена до позову) на адресу голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»повідомляється про те, що ЗАТ «Глобал Трейд»станом на 28.09.2000 на виконання договору поруки №9Р від 22.06.2000 здійснило погашення 765 344,31 доларів США. Факт отримання вказаного листа відповідачем не заперечується, однак, сторонами не надано жодних інших доказів фактичної сплати поручителем боргу.
В позовній заяві позивач також зазначає, що 25.12.1998 НАК «Нафтогаз України»та Компанія International Energi L.L.C.»уклали договір про поставку природного газу №03-523/98.
З доданих до позову копій документів вбачається, що 16.06.2000 НАК «Нафтогаз України»та Компанія International Energi L.L.C.»уклали угоду про реструктуризацію заборгованості НАК «Нафтогаз України»з оплати заборгованості за поставлений природний газ по контракту №03-523/98 від 25.12.1998. За умовами даної угоди НАК «Нафтогаз України»зобов'язалась в строк до 01 вересня 2000 року погасити заборгованість в розмірі 4 800 000,00 доларів США, що утворилась за контрактом купівлі-продажу природного газу №03-523/98 від 25.12.1998 р.
22.08.2000 Компанія International Energi L.L.C.»та Компанія European LTD»уклали договір №03-544/2000 про відступлення права вимоги, за умовами якого до Компанії European LTD» перейшло право вимоги до НАК «Нафтогаз України»погасити заборгованість, що утворилась за контрактом купівлі-продажу природного газу №03-523/98 від 25.12.1998 р. в розмірі 4 800 000, 00 доларів США.
В листі Компанії RA International Energi L.L.C.»401-2207 від 25.08.2000 року на адресу голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»повідомляється, що Компанія RA International Energi L.L.C.»відступила Компанії European LTD»право вимоги до НАК «Нафтогаз України»за договором купівлі-продажу природного газу №03-523/98 від 25.12.1998 р. в розмірі 4 800 000, 00 доларів США.
31.08.2000 ЗАТ «Глобал Трейд»та Компанія European LTD»уклали договір поруки №24-25, зі змісту якого слідує, що ЗАТ «Глобал Трейд»зобов'язався відповідати перед Компанією European LTD»за виконання НАК «Нафтогаз України»частини зобов'язання в розмірі 2 500 000, 00 доларів США, яке утворилось за контрактом купівлі-продажу природного газу №03-523/98 від 25.12.1998. ЗАТ «Глобал Трейд», як поручитель, зобов'язався виконати свій обов'язок до 31 жовтня 2000.
Суду не були надані первинні документи, які б свідчили про виконання вказаних договорів, зокрема про поставку газу та виникнення за ними заборгованості відповідача.
В листі Компанії r European LTD»№44/2001 на адресу голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»повідомляється про те, що ЗАТ «Глобал Трейд»станом на 01.10.2000 р. на виконання договору поруки №24-25 від 31.08.2000 здійснило погашення 2 500 000, 00 доларів США. Листом ЗАТ «Глобал Трейд»від 23.07.2001 №22/7 на адресу голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»також повідомляється про те, що ЗАТ «Глобал Трейд»станом на 01.10.2000 на виконання договору поруки №24-25 від 31.08.2000 р. здійснило погашення 2 500 000, 00 доларів США. Представники відповідача повідомили, що їм не відомі факти отримання вказаних листів. Крім того, суду не було надано жодних інших доказів фактичної сплати поручителем боргу.
20 травня 2003 року між ПП «Тетяна»та ЗАТ «Глобал Трейд»укладено договір про відступлення права вимоги №17/2003, за яким ЗАТ «Глобал Трейд»відступає, а ПП «Тетяна»приймає на себе право вимоги та стає кредитором за договором поруки від 26 травня 2000 №6Р, договором поруки №9Р від 22.06.2000 та договором поруки №24-25 від 31.08.2000.
11.05.2006 між Підприємством «Інтерглес»та ПП «Тетяна»укладено договір уступки права вимоги (цесії) №11/05-1, в якому вказується про те, що позивач набув право вимоги до відповідача, що належало ПП «Тетяна».
Як зазначалось вище, 31 грудня 1997 року між ВАТ «Газпром»та АТ «Укргазпром»було укладено договір №1ГУ-98 на поставку російського природного газу протягом 1998 року (надалі-Договір).
Відповідно до пунктів 3.3, 3.4, 3.5 та 3.6 Договору сторони домовились проводити розрахунки за газ у грошовій формі та шляхом проведення заліків за участю підприємств ВАТ «Газпром»та місцевих адміністрацій з метою погашення заборгованості підприємств ВАТ «Газпром»перед місцевими бюджетами.
Згідно з пунктом 3.8 Договору від 31.12.1997 №1ГУ-98 визначено відповідальність АТ «Укргазпром»в разі несвоєчасних розрахунків за поставлений природний газ по відношенню до строків, вказаних в пунктах 3.3, 3.4 та 3.5 Договору, зокрема, вказано, що АТ «Укргазпром»сплачує пені в розмірі 0,05 % за кожний день прострочення.
Пунктом 6.3 Договору від 31.12.1997 №1ГУ-98 встановлено, що всі зміни і доповнення до даного договору повинні бути зроблені в письмовій формі і підписані уповноваженим представниками Газпрому та Укргазпрому.
6 березня 1998 між АТ «Укргазпром»та ВАТ «Газпром»укладено доповнення №2 до Договору. Згідно з цим доповненням сторони домовились внести до Договору зміни та доповнення, зокрема, (пункт 5) доповнити статтю третю пунктом 3.13 такого змісту: «Сторони домовились, що Укргазпром у рахунок оплати 0,07 млрд. куб. м газу на суму еквівалентну 5,6 млн. доларів США здійснить в березні-грудні 1998 року, рівномірно по місяцям, фінансування робіт по будівництву об'єктів соціального значення в м. Югорську Ханти-Мансійського автономного округу на суму 3,6 млн. доларів США, які виконуються фірмою «Оріон ДК ЛТД», і забезпечить погашення заборгованості підприємства «Сургутгазпром»перед ВАТ «Северстудстрой»на суму 2,0 млн. доларів США.
Взаємозалік проводиться в рахунок ліміту капітальних вкладень на підставі документів, наданих фірмою «Оріон ДК ЛТД»та ВАТ «Северстудстрой», підтверджених ВАТ «Газпром».
А отже, зобов'язання АТ «Укргазпром»забезпечити погашення заборгованості підприємства «Сургутгазпром»перед ВАТ «Северстудстрой»- є зобов'язанням повіреного (Укргазпрому) вчинити певні юридичні дії за дорученням довірителя (Газпрому), тобто регулюється положеннями про договір доручення.
В подальшому 20.11.1998 ВАТ «Газпром»та АТ «Укргазпром»уклали Доповнення №12 до договору №1ГУ-98 від 31.12.1997, яким у пункті 3.13. статті 3 замінено слова і цифри «в рахунок сплати 0,07 млрд. куб. м газу на суму еквівалентну 5,6 млн. доларів США»на слова і цифри «в рахунок оплати 0,2275 млрд. куб. м газу на суму еквівалентну 18,2 млн. доларів США», а слова і цифри «в сумі 2,0 млн. доларів США»на слова і цифри «в сумі 14,6 млн. доларів США».
Таким чином, сторони за договором №1ГУ-98 від 31.12.1997 р. домовились, що АТ «Укргазпром»в рахунок оплати 0,2275 млрд. куб. м газу на суму еквівалентну 18,2 млн. доларів США здійснить в березні-грудні 1998 року, рівномірно по місяцям, фінансування робіт по будівництву об'єктів соціального значення в м. Югорську Ханти-Мансійського автономного округу на суму 3,6 млн. доларів США, які виконуються фірмою «Оріон ДК ЛТД», і забезпечить погашення заборгованості підприємства «Сургутгазпром»перед ВАТ «Северстудстрой»на суму 14,6 млн. доларів США.
21.12.1998 між АТ «Укргазпром»та ВАТ «Северстудстрой»був укладений договір про порядок, умови та строки погашення заборгованості №39-483 від 21.12.1998. З умов даного договору вбачається, що він укладений на підставі договору №1ГУ-98 від 31.12.1997 р., доповнень №2 від 06.03.1998 р. та №12 від 20.11.1998 року та урядової телеграми №4-258 від 10.12.1998 року на адресу голови правління АТ «Укргазпром», та має похідний характер від договору за №1ГУ-98 від 31.12.1997 року і відповідно має узгоджуватись з його умовами.
Договір №1ГУ-98 від 31.12.1997 року про поставку газу було укладено між ВАТ «Газпром»та АТ «Укргазпром»в м. Москва.
Відповідно до пункту «е»частини 2 статті 11 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, укладеної між державами -учасницями Співдружності Незалежних Держав, права та обов'язки сторін угоди визначаються законодавством місця її укладення, якщо інше не передбачено угодою сторін.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.
Виходячи з наведеного, оскільки угодою сторін не передбачено інше, вирішуючи питання щодо прав та обов'язків сторін договору від 31.12.1997 року №1ГУ-98 про поставку природного газу та договору від 21.12.1998 року №39-483 про порядок, умови та строки погашення заборгованості, слід керуватись нормами цивільного законодавства Російської Федерації.
Таким чином, зобов'язання АТ «Укргазпром»щодо забезпечення погашення заборгованості підприємства «Сургутгазпром»перед ВАТ «Северстудстрой»виникло на підставі договору від 31.12.1997 року №1ГУ-98 про поставку газу, де кредитором є ВАТ «Газпром».
Відповідно до статті 307 Цивільного кодексу Російської Федерації в силу зобов'язання одна особа (боржник) повинна здійснити на користь другої особи (кредитора) певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо, або утриматись від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Враховуючи, що зобов'язання АТ «Укргазпром»виникло з договору №1ГУ-98 від 31.12.1997, укладеного з ВАТ «Газпром», то сторонами такого зобов'язання є АТ «Укргазпром»(боржник) та ВАТ «Газпром»(кредитор) і саме останньому, як кредитору, належить право вимагати виконання обов'язку АТ «Укргазпром», в тому числі зобов'язання, що виникло з доповнення №2 від 06.03.1998 до договору №1ГУ-98 від 31.12.1997, з урахуванням змін, внесених згідно з доповненням №12 від 20.11.1998.
Як вбачається з акту заліку взаємних вимог, укладеного між ВАТ «Газпром», АТ «Укргазпром», ТОВ «Сургутгазпром»та ВАТ «Северстудстрой»(надалі-Акт) (завірена копія залучена відповідачем разом з відзивом до матеріалів справи), між сторонами Акту заліку виникли відносини взаємної заборгованості, зокрема, у АТ «Укргазпром»перед ВАТ «Газпром»за договором від 31.12.1997 №1ГУ-98 за поставлений природний газ, у ВАТ «Газпром»перед ТОВ «Сургутгазпром»за договором позики №б/н від 26.03.1998, у ТОВ «Сургутгазпром»перед ВАТ «Северстудстрой»за договором №б/н від 19.02.1997 за будівельно-монтажні роботи.
Відповідно до пункту 4 Акту, АТ «Укргазпром»здійснює погашення заборгованості Відкритому акціонерному товариству «Северстудстрой»на суму 14,6 млн. дол. США.
Таким чином, ТОВ «Сургутгазпром», яке є боржником перед ВАТ «Северстудстрой», підписавши акт заліку взаємних вимог, погодилось з покладенням на АТ «Укргазпром» обов'язку погасити заборгованість ТОВ «Сургутгазпром»перед ВАТ «Северстудстрой»за будівельно-монтажні роботи.
Відповідно до ст. 313 Цивільного кодексу Російської Федерації виконання зобов'язання може бути покладено боржником на третю особу, якщо із закону, інших правових актів, умов зобов'язання або його суті не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Згідно ст. 403 Цивільного кодексу Російської Федерації боржник відповідає за невиконання або неналежне виконання зобов'язання третіми особами, на яких було покладено виконання, якщо законом не встановлено, що відповідальність несе особа, яка є безпосереднім виконавцем.
Враховуючи вищевикладене, вбачається, що ВАТ «Северстудстрой»не набуло права вимоги до АТ «Укргазпром», а отже дане право належить ВАТ «Газпром».
Так, частиною 1 статті 322 Цивільного кодексу Російської Федерації передбачено, що солідарний обов'язок (відповідальність) або солідарна вимога виникає, якщо солідарний обов'язок або вимога передбачена договором або встановлена законом, зокрема, при неподільності предмета зобов'язання.
Таким чином, в зобов»язанні, яке виникло у АТ «Укргазпром»перед ВАТ «Газпром»відсутнє виникнення солідарної вимоги двох або більше кредиторів.
Так само, не передбачено виникнення солідарної вимоги і договором. В договорі від 31.12.1997 №1ГУ-98 та доповненнях до нього не зазначено про виникнення права у ВАТ «Северстудстрой»разом з ВАТ «Газпром»вимагати від АТ «Укргазпром»виконання обов'язку, що виникає з цього договору.
Що стосується права ВАТ «Северстудстрой»вимагати виконання зобов'язання боржником, то цивільним законодавством Російської Федерації передбачено таке право лише у випадку укладення договору на користь третьої особи. Так, відповідно до частини 1 статті 430 Цивільного кодексу Російської Федерації договором на користь третьої особи визнається договір, в якому сторони встановили, що боржник зобов'язаний провести виконання не кредитору, а вказаній чи не вказаній в договорі третій особі, яка має право вимагати від боржника виконання зобов'язання на свою користь.
В такому випадку кредитор втрачає право вимоги до боржника і таке право набуває третя особа, на користь якої обумовлено виконання. Це підтверджується частиною 4 статті 430 Цивільного кодексу Російської Федерації: у випадку, коли третя особа відмовилась від права, наданого їй за договором, кредитор може скористатись цим правом, якщо це не суперечить закону, іншим правовим актам та договору.
З аналізу доповнення №2 від 06.03.1998 до договору №1ГУ-98 від 31.12.1997, з урахуванням змін, внесених доповненням №12 від 20.11.1998 року, останнє не може вважатись договором на користь третьої особи.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Вирішуючи даний спір, господарський суд не сприймає належність такого доказу як договір №39-483 від 21.12.1998 року, укладеного між АТ «Укргазпром» та ВАТ «Северстудстрой», оскільки його сторони помилково виходили з наявності права вимоги у ВАТ «Северстудстрой»до АТ «Укргазпром».
Крім того, боржник (АТ «Укргазпром») за договором від 31.12.1997 №1ГУ-98, та ВАТ «Северстудстрой», яке не є стороною у вказаних відносинах, не мали змінювати зобов'язання, яке виникло між боржником і кредитором (ВАТ «Газпром»), зокрема, шляхом укладення договору від 21.12.1998 р. №39-483.
Так, пунктом 6.3 договору №1ГУ-98 від 31.12.1997 встановлено, що всі зміни і доповнення до даного договору повинні бути зроблені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками Газпрому та Укргазпрому. При цьому згідно з пунктом 6 доповнення №2 від 06.03.1998 та пунктом 3 доповнення №12 від 20.11.1998 інші умови договору №1ГУ-98 від 31.12.1997 (в тому числі і пункт 6.3) залишаються незмінними та обов'язковими до виконання сторонами, що домовляються.
Відповідно до статті 310 Цивільного кодексу Російської Федерації одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна його умов не допускаються, за виключенням випадків, передбачених законом.
Таким чином, не може вважатись правомірною одностороння зміна (лише відповідачем без участі ВАТ «Газпром») в договорі від 21.12.1998 р. №39-483 строків виконання зобов'язання.
З цих же підстав суд приходить до висновку про неправомірність односторонньої зміни АТ «Укргазпром»умов відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, яке виникло перед ВАТ «Газпром»за договором від 31.12.1997 р. №1ГУ-98.
Так, пунктом 3.8 договору від 31.12.1997 №1ГУ-98 визначено відповідальність АТ «Укргазпром»в разі несвоєчасних розрахунків за поставлений природний газ по відношенню до строків, вказаних в пунктах 3.3, 3.4 та 3.5 договору, зокрема, вказано, що АТ «Укргазпром»сплачує пені в розмірі 0,05 % за кожний день прострочення. Відповідальність за порушення пункту 3.13, яким договір №1ГУ-98 від 31.12.1997 р. було доповнено згідно з доповненням №2 від 06.03.1998 р., сторонами встановлено не було.
При цьому в пункті 4.1 договору від 21.12.1998 р. №39-483 про порядок, умови та строки погашення заборгованості сторони цього договору намагались встановити іншу відповідальність АТ «Укргазпром», зокрема, сторони вказали що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань АТ «Укргазпром»сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Враховуючи, що в договорі від 21.12.1998 р. №39-483 його сторони намагались встановити строки сплати заборгованості з 1 лютого по 1 серпня 1999 року, а облікова ставка НБУ в цьому періоді складала:
з 21.12.1998 р. по 04.04.1999 р. -60 %, з 05.04.1999 р. по 27.04.1999 р. -57 % та з 24.05.1999 р. -45%,
то розмір пені за кожний день мав становити від 0,25 % до 0,33 %.
Отже, визначення такої відповідальності АТ «Укргазпром»за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання в договорі від 21.12.1998 №39-483 є неправомірною (односторонньою) зміною умов відповідальності, раніше узгоджених з кредитором в договорі №1ГУ-98 від 31.12.1997 .
Відповідно до пункту 6.6 договору від 31.12.1997 №1ГУ-98 жодна з сторін договору не може передавати свої права та обов'язки по даному договору третім особам без письмової згоди на це другої сторони.
Керуючись цим пунктом та з наведених вище підстав, суд також не сприймає належність таких доказів виникнення заборгованості відповідача перед позивачем як: договору про відступлення права вимоги №б/н від 28.12.1998 року, укладеного між ВАТ «Северстудстрой»та Компанією EAF TRADING LIMITED», договору про уступку права вимоги №2К від 23.05.2000 року, укладеного між Компанією TRADING LIMITED»та Компанією «IKB Handelsgesellschaft m.b.H.», договору поруки від 26 травня 2000 року №6Р, укладеного між Компанією «ІКВ Handelsgesellschaft m. b. H.», ЗАТ "Глобал Трейд»та відповідачем, договору від 20 травня 2003 року №17/2003, укладеного між ПП «Тетяна»та ЗАТ «Глобал Трейд»про відступлення права вимоги та договору уступки права вимоги (цесії) №11/05-1 від 11.05.2006 р., укладеного між Підприємством «Інтерглес»та ПП «Тетяна».
Тобто суд виходить з того, що, не маючи права вимоги до АТ «Укргазпром», ВАТ «Северстудстрой»не могло й відступити його на користь Компанії TRADING LIMITED», яка в свою чергу не могла передати його Компанії «ІКВ Handelsgesellschaft m. b. H.», ЗАТ «Глобал Трейд», ПП «Тетяна»та позивачу.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
В судовому засіданні позивач не надав ні оригіналів, ні належним чином завірених копій договору поруки №9Р від 22.06.2000, договору на поставку медикаментів №148/1698-МЕД від 10.09.1999р., договору доручення №19/435 від 07.09.1999, договору про уступку права вимоги №01/С/00 від 07.04.2000р., договору про відступлення права вимоги №02 від 20.06.2000 р. Так само позивачем не надані суду первинні документи, які б могли свідчити про фактичне виконання вищевказаних договорів, зокрема про поставку медикаментів, та виникнення за ними заборгованості у відповідача.
Представники відповідача не підтвердили факту укладання вказаних угод.
За наведених обставин та на підставі статей 33, 36 ГПК України суд вважає, що позивач не довів належними доказами виникнення у ЗАТ «Глобал Трейд»права вимоги до НАК «Нафтогаз України»погашення заборгованості в розмірі 765 344,31 доларів США.
Крім того, слід зазначити, що з наданих суду доказів, 24.02.2003 року господарським судом міста Києва винесено ухвалу за наслідками підготовчого засідання у справі №24/128-б про банкрутство ЗАТ «Глобал Трейд», а постановою господарського суду міста Києва від 04.07.2003 року ЗАТ «Глобал Трейд»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Відповідно до частини 13 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди стосовно одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника.
З наданої позивачем копії договору №17/2003 від 20 травня 2003 року слідує, що зазначений договір укладений від імені ТОВ «Глобал Трейд»генеральним директором ОСОБА_1 В той же час текст договору не містить відомостей про те, що його укладання було погоджено з ОСОБА_2, який згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.03 №24/128-б був призначений розпорядником майна ЗАТ «Глобал Трейд».
З огляду на викладене суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивач не має права вимоги з НАК «Нафтогаз України»стягнення 33 875 107, 86 грн. так як ним укладено договір №б/н від 15.10.2008 р, за яким ТОВ «Північно-східна промислово-продовольча компанія» набула право вимоги до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на суму 33 875 107, 86 грн.
Суд також не бере до уваги доводи відповідача про те, що 17.02.2010 р. підприємство «Інтерглес»»за договором №17-2/010 уступило ТОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»право вимоги до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в розмірі 33 875 107, 86 грн., оскільки позивачем не доведено права вимоги до НАК «Нафтогаз України», а тому, з огляду на статтю 514 ЦК України, відповідно до якої до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, у суду немає правових підстав вважати, що ТОВ «Північно-східна промислово-продовольча компанія»або ТОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»набули від підприємства «Інтерглес»права вимоги до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в розмірі 33 875 107, 86 грн.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.267 Цивільного кодексу України особа, яка виконала зобов»язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Позивачем разом з позовною заявою було подано заяву про поновлення строку позовної давності. Обставини, викладені у даній заяві не є належними та обґрунтованими, а тому судом не прийняті до уваги.
Разом з тим, відповідачем в судовому засіданні у своїх запереченнях заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.
Відповідно до наданих суду доказів, вбачається, що ЗАТ «Глобал Трейд», як поручитель, 27.09.2000 виконав зобов»язання НАК «Нафтогаз України»- боржника, чим набув всіх прав кредитора, тому відповідно до ст. 183 Цивільного кодексу України (в редакції 1963р.) набув право звернення до боржника з вимогою про відшкодування виплаченої суми в розмірі 2 500 000 дол. США. Проте, ні ЗАТ «Глобал Трейд»ні інші особи, в т.ч. позивач, не звертались до відповідача з вимогою щодо стягнення заборгованості.
Таким чином, строк позовної давності за спірними правовідносинами сплив.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів 33 875 107,86 грн. є не обґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення 09.03.2011