№2а-70/2007р.
Іменем України
16 березня 2007 р. Крижопільський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Панасюк Б.Г.
при секретарі Бартко О.І.
з участю адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Крижопіль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення в Крижопільському районі про стягнення виплати щорічної разової допомоги,
Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення в Крижопільському районі про стягнення виплати щорічної разової допомоги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка являється вдовою інваліда Великої Вітчизняної Війни, про що їй офіційно видане відповідне посвідчення, згідно п. 1 ст. 10 та ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічно до 5 травня відповідного року разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Незважаючи на це, без урахування розмірів мінімальних пенсій, які встановлювались на 2004, 2005, 2006 роки, відповідачем із посилання на Закони України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки, зазначена допомога позивачу була виплачена у розмірі 100 грн. за 2004 рік, 130 грн. за 2005 рік та 130 грн. за 2006 рік.
У зв'язку з цим позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь недоплачену частину разової грошової допомоги за 2004, 2005, 2006 роки в сумі 3557 грн. 25 коп..
В судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені позовні вимоги і просив суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивачки, як вдові інваліда ВВВ - 3557, 25 грн.
Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що розмір щорічних виплат встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2005рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» і, відповідно, до даних законів виплачувалась одноразова грошова допомога позивачу, а тому порушень з боку Управління праці та соціального захисту населення немає.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачка ОСОБА_1являється вдовою інваліда Великої Вітчизняної Війни, про що компетентними органами їй видане відповідне посвідчення,
2
а саме серія В-НОМЕР_1 від 10.004.2003 року, а також, що щорічна разова грошова допомога позивачці виплачувалася в розмірах: 100 грн. - 2004 р., 130 грн. - 2005р., 130 грн. - 2006р..
Виходячи з положень ст. 22 Конституції України та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд приходить до висновку, що виплати щорічної разової грошової допомоги вдовам інвалідів Великої Вітчизняної Війни, встановлені даним Законом, є соціальною гарантією і не можуть бути скасовані, а також не можуть бути звужені за їх змістом та обсягом при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
На підставі вище викладеного, вбачається, що позивачка щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в 2004, 2005, 2006 роках отримала не в повному розмірі.
Судом також встановлено, що позивачем допущено помилку в розрахунку суми стягнення, а тому до стягнення підлягає сума в розмірі 3385 грн., з якою представник позивача погоджується.
Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору, тому згідно із ст. 94 КАС України, судовий збір слід компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70, 71, 94, 158, 161-164 КАС України, п.1 ст. 10, ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд
Позов ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення в Крижопільському районі частково задовольнити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення в Крижопільському районі на користь ОСОБА_1недоплачену грошову допомогу за 2004, 2005,2006 роки в розмірі 3385 (три тисячі триста вісімдесят п'ять) гривень.
Судові витрати в розмірі 51 гривня компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
На постанову суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя