16 січня 2008 року м. Київ
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Косенка В.Й., Григор'євої Л.І.,
Данчука В.Г., Гуменюка І.В., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства “Народна медицина Данили Зубицького» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства “Народна медицина Данили Зубицького» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності на об'єкти будівництва, усунення перешкод у користуванні майном, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 21 травня 2007 року,
У липні 2006 року приватне підприємство (далі - ПП) “Народна медицина Данили Зубицького» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1. про стягнення з нього 50 тис. грн. заборгованості за договором купівлі-продажу об'єктів будівництва, що розташовані на АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у в м. Києві, посилаючись на те, що 1 червня 2006 року між ПП “Народна медицина Данили Зубицького» та відповідачем укладено договір купівлі-продажу об'єктів будівництва, згідно з яким об'єкти будівництва, що розташовані на АДРЕСА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 у м. Києві, були придбані ОСОБА_1. у позивача за ціною, зазначеною в договорі, а оплата повинна проводитись частинами, перша з яких повинна була бути проведена до 5 червня 2006 року в сумі 50 тис. грн. Відповідач своїх обов'язків не дотримав і обумовлені кошти не сплатив, тому позивач просив указану суму стягнути з ОСОБА_1.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 липня 2006 року за клопотанням ОСОБА_1. до участі в справі в якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору було залучено ОСОБА_2.
У липні 2006 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зустрічним позовом до ПП “Народна медицина Данили Зубицького», у якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єктів будівництва, розташовані за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 у м. Києві, укладені між ПП “Народна медицина Данили Зубицького» та ОСОБА_1., а договори купівлі-продажу об'єктів будівництва, розташовані за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 у м. Києві, укладені між ПП “Народна медицина Данили Зубицького» та нею - дійсними, визнати її, ОСОБА_2., власником спірних об'єктів, зобов'язати ПП “Народна медицина Данили Зубицького» звільнити вказані об'єкти та передати ці об'єкти їй, не чинити перешкод у користуванні. Також просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду, яку оцінила в 2 000 грн.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 липня 2006 року в первісному позові відмовлено. Договір купівлі-продажу об'єктів будівництва, що розташовані на АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 у м. Києві, укладений 1 червня 2006 року між ПП “Народна медицина Данили Зубицького» та ОСОБА_1. визнано недійсними.
Зустрічний позов ОСОБА_2. до ПП “Народна медицина Данили Зубицького» задоволено частково. Договори купівлі-продажу об'єктів будівництва, що розташовані на АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 у м. Києві, укладені 5 квітня 2006 року між ПП “Народна медицина Данили Зубицького» та ОСОБА_2. визнано дійсними з моменту їх укладання. Визнано за ОСОБА_2. право власності на об'єкти, що розташовані на АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 у м. Києві. Зобов'язано ПП “Народна медицина Данили Зубицького» звільнити вказані об'єкти від належних йому речей, що там знаходяться, передати об'єкти ОСОБА_2. у натурі та не чинити перешкод у їх користуванні. Визнати за ОСОБА_2. право на здавання зазначених об'єктів в експлуатацію або інше будь-яке правомірне розпорядження майном як набувача, на підставі даного рішення суду, що є підставою для реєстрації об'єктів, що розташовані за адресами: м. Київ, АДРЕСА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, в органах БТІ (за місцем їх місцезнаходження) м. Києва за власником - ОСОБА_2. У задоволенні вимог ОСОБА_2. про стягнення з ПП “Народна медицина Данили Зубицького» 2 тис. грн. моральної шкоди, завданої їй неправомірним намаганням відповідача продати об'єкти стороннім особам та перешкодами в його користуванні, відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 21 травня 2007 року відмовлено ОСОБА_3. у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 липня 2006 року.
ОСОБА_3. подала до Верховного Суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 21 травня 2007 року скасувати, а справу передати до апеляційного суду для розгляду.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_3. у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що права ОСОБА_3. у даних правовідносинах не порушено.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
З матеріалів справи вбачається, що спірні об'єкти нерухомості перебували у власності колишнього чоловіка заявниці - ОСОБА_4., він був власником ПП “Народна медицина Данили Зубицького» (код 1368312), об'єкти нерухомості були набуті в період шлюбу, спадкоємцем яких у числі інших, є і вона. На даний час у Деснянському районному суді м. Києва розглядається спір про поділ майна, яке знаходилось у спільній сумісній власності подружжя.
Цій обставині апеляційний суд не дав належної оцінки та помилково дійшов до висновку про відсутність у ОСОБА_3. процесуальних прав та обов'язків стосовно спірного нерухомого майна.
Крім того, апеляційний суд відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження з підстав, не передбачених ст. 73 ЦПК України.
Посилаючись на поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_3. указувала на те, що не була залучена до участі у справі, а про існування оскаржуваного рішення дізналася наприкінці лютого 2007 року.
Належної оцінки зазначеним доводам з точки зору дотримання права заявника на допуск до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, апеляційний суд не дав.
За таких обставин ухвала апеляційного суду від 21 травня 2007 року підлягає скасуванню з передачею питання про прийняття апеляційної скарги на вирішення суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 21 травня 2007 року скасувати, а питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 липня 2006 року передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: В.Й. Косенко
Л.І. Григор'єва