Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Коротких О.А., Школярова В.Ф.
з участю прокурора
Саленка І.В.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві “ 15 “ січня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.
Вироком Єнакієвського міського суду Донецької області від 11 квітня 2006 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
громадянин України, не працюючий,
не судимий,
засуджений за ч.2 ст.121 КК України на 8 років позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 1 грудня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.
ОСОБА_1. визнаний винним у тому, що він 18 січня 2006 року близько 19 години в будинку №АДРЕСА_1 м.Єнакієво, у результаті сварки, завдав ОСОБА_2. ударів кулаками та взутими ногами по голові і тулубу, умисно заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, що потягли його смерть 28 січня 2006 року.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. стверджує, що висновки суду суперечать висновкам судово-медичної експертизи, а ухвала апеляційного суду суперечить матеріалам кримінальної справи, що вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння не доведене, і просить врахувати наведені обставини і переглянути справу.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Зміст ухвали апеляційного суду, що винесена за результатами розгляду апеляції засудженого з приводу невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам справи, дійсно суперечить матеріалам кримінальної справи та обвинувальному вироку.
Так в ухвалі зазначено, що свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були очевидцями побиття потерпілого ОСОБА_2 та показали, що відразу після інциденту було викликано швидку медичну допомогу. Крім того, апеляційний суд зазначив, що очевидці злочину заперечили можливість побиття потерпілого ОСОБА_2 кимось іншим крім ОСОБА_1.
Однак свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - це працівники міліції, які прибули до будинку свідка ОСОБА_5 21 січня 2006 року, і там потерпілий ОСОБА_2 повідомив про те, що він 18 січня 2006 року був побитий ОСОБА_1. Свідок ОСОБА_4 також пояснив у судовому засіданні, що вони з напарником доставили ОСОБА_2 до лікарні з обмороженнями кінцівок, а вже потім стало відомо про наявність у ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень.
Свідок ОСОБА_5, в помешканні якого сталася подія 18 січня 2006 року, показав, що потерпілий ОСОБА_2 прийшов 18 січня 2006 року вже побитий, що засуджений завдавав не сильних ударів і не по голові потерпілого, який також 20 січня 2006 року пішов з будинку свідка, а 21 січня 2006 року повернувся обморожений. Свідок ОСОБА_6, який також був присутній 18 січня 2006 року в будинку ОСОБА_5, підтвердив, що ОСОБА_2 прийшов уже зі слідами побиття на обличчі.
Отже, твердження апеляційного суду про те, що доводи засудженого про заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень іншими особами та за інших обставин були спростовані в ході судового слідства, суперечить матеріалам кримінальної справи.
Тобто мотиви прийнятого апеляційним судом рішення є суперечливими, а підстави відмови в задоволенні апеляції засудженого ОСОБА_1 не є обґрунтованими. Ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст.377 КПК України, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, -
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 1 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
судді:
Синявський О.Г. Коротких О.А. Школяров В.Ф.