ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/6425.02.11
За позовом Акціонерного товариства (приватного) «Страхова компанія «Рідне»
До Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»
Про стягнення 19 413,96 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Скоробагатько Д.П., довіреність № б/н від 10.01.2011р.
від відповідача Шлапак Є.В., довіреність № б/н від 05.10.2010
Акціонерне товариство (приватне) «Страхова компанія «Рідне»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (далі -відповідач) про стягнення 19 413,96 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № АТР 07/09 від 25.05.2009, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 18 930,96 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України “Про страхування” та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Ухвалою суду від 31.01.2011р. порушено провадження у справі № 1/64 та призначено розгляд на 25.02.2011 р.
25.02.2011р. представники позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, надав свої пояснення по суті спору, підтримав свої вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надав відзив на позовну заяву.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
25.05.2009 між позивачем -АТ «СК «Рідна» як страховиком, та ДП «Савсервіс Столиця» як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АТР 07/09, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки Renault Symbol, державний номерний знак НОМЕР_1.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/6094443 від 08.09.2009, між відповідачем ВАТ «НАСК “Оранта”, як страховиком та гр. ОСОБА_1, як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 08.09.2009 по 07.09.2010, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 35 000,00 грн., франшиза 0, забезпечений транспортний засіб -автомобіль марки ВАЗ , державний номерний знак НОМЕР_2.
Згідно з Довідкою ВДАІ Святошинського району РУ ГУ МВС, 24.12.2009 на Кільцевій дорозі -вул. Зодчих 70 в м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу Renault Symbol, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ДП «Савсервіс Столиця», під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу ВАЗ , державний номерний знак НОМЕР_2, що належить гр. ОСОБА_1 під його керуванням.
Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 11.01.2010 у справі № 3-9373-2009, гр. ОСОБА_1, визнано винною у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 14 від 18.01.2010, складеного спеціалістом Ковтуном В.І., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки Renault Symbol, державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 22 310,98 грн.
Відповідно до розрахунку розміру страхового відшкодування, пошкодження транспортного засобу Renault Symbol, державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП, яке сталося 24.12.2009 на Кільцевій дорозі -вул. Зодчих 70 в м. Києві в ДТП за участю вищенаведеного транспортного засобу, що належить ДП «Савсервіс Столиця», під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу ВАЗ , державний номерний знак НОМЕР_2, що належить гр. ОСОБА_1 під його керуванням, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 18 930,96 грн., які були виплачені згідно платіжного доручення № 1850 від 24.02.2010.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача, в порядку регресу 19 413,96 грн., а саме: 18930,96 грн. -суми страхового відшкодування, 400,00 грн. -вартості проведеної експертизи, 83,00 грн. -вартості Довідки ДАІ, а також судові витрати.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 19413,96 грн. в порядку регресу є обґрунтованою та законною, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75) на користь Акціонерного товариства (приватного) «Страхова компанія «Рідна» (код ЄДРПОУ 34809641, адреса: 04070, м. Київ, вул.Ігорівська 12-А) 18930 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 96 коп. -суми страхового відшкодування, 400 (чотириста) грн. -вартості проведеної експертизи, 83 (вісімдесят три) грн. -вартості Довідки ДАІ, а також 194 (сто дев'яносто чотири) грн. 13 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Мельник В.І.
(Дата складання повного тексту рішення: 01.03.2011)