Рішення
10.03.2011 Справа № 5008/27/2011
За позовом Будинкового комітету „Престиж”, м. Ужгород
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород
до відкритого акціонерного товариства „Ужгородхліб”, м. Ужгород
про визнання незаконними плану приватизації Ужгородського хлібокомбінату, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області № 2/263 від 24.06.1997 року, в частині передачі гуртожитку по вул. Богомольця, 20 у м. Ужгороді до статутного фонду ВАТ "Ужгородхліб" та п. 3.3 Статуту відкритого акціонерного товариства "Ужгородхліб".
Суддя господарського суду - В.В.Мокану
представники:
Позивача - Монастирецька Г.В., довіреність від 30.11.2010 року
Відповідача РВ ФДМУ - Джуган Н.Б., довіреність №1 від 10.01.2011 року,
Бучок Т.І., довіреність № 3 від 10.01.2011 року
Відповідача ВАТ „Ужгородхліб” - Янчий М.В., довіреність №01 від 01.01.2011 року
СУТЬ СПОРУ: Будинковим комітетом „Престиж”, м. Ужгород заявлено позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород та до відкритого акціонерного товариства „Ужгородхліб”, м. Ужгород про визнання незаконними плану приватизації Ужгородського хлібокомбінату, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області № 2/263 від 24.06.1997 року, в частині передачі гуртожитку по вул. Богомольця, 20 у м. Ужгороді до статутного фонду ВАТ "Ужгородхліб" та п. 3.3 Статуту відкритого акціонерного товариства "Ужгородхліб".
В судовому засіданні 04.03.2011 року брали участь представники: позивача - Монастирецька Г.В., довіреність від 30.11.2010 року, відповідача РВ ФДМУ - Джуган Н.Б., довіреність №1 від 10.01.2011 року, Полюхіна Л.М., довіреність № 11 від 15.02.2011 року, відповідача ВАТ „Ужгородхліб” - Янчий М.В., довіреність № 01 від 01.01.2011 року, оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України до 10.03.2011 року.
Представник позивача підтримала позовні вимоги. Стверджує, що включення спірного гуртожитку до статутного фонду ВАТ „Ужгородхліб” при затвердженні плану приватизації Ужгородського хлібокомбінату здійснено незаконно з огляду на наступне. По-перше, можливість приватизації гуртожитків у складі цілісного майнового комплексу була виключена законодавчо, оскільки частиною 2 статті 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” передбачено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів житлового фонду, до складу яких згідно ст.ст.. 4-6 Житлового кодексу УРСР також відносяться гуртожитки. По-друге, гуртожиток не підлягав приватизації, оскільки не виконує виробничих функцій і не входить до завершеного циклу виробництва, тоді як приватизації відповідно до ст. 5 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” підлягали цілісні
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.03.2011 року у справі № 5008/27/2011
майнові комплекси державних підприємств або їх структурні підрозділи. По-третє, з рішення Ужгородської міської ради № 72 від 26.04.1989 року „Про план дольової участі в житловому будівництві та розподіл квартир у 1989 році” вбачається, що в будівництві гуртожитку хлібокомбінату в мікрорайоні „Перемога-2” брали дольову участь, крім Ужгородського хлібокомбінату також інші підприємства, а саме, маргариновий завод, видавництво „Радянське Закарпаття”, завод побутової хімії, АТП-12107, яким в наступному рішенням виконкому міської ради при розподілі кімнат в гуртожитку були виділені місця. По-четверте, позивач вважає недоведеним факт перебування спірного гуртожитку на балансі Ужгородського хлібокомбінату на момент складення плану приватизації, оскільки у акті державної приймальної комісії від 29.11.1989 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту він зазначений як гуртожиток комбінату хлібопродуктів, цей акт затверджено рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради народних депутатів від 30.11.1989 року № 216, на підставі якого підприємством технічної інвентаризації будинок № 20 по вул. Богомольця (гуртожиток) в м. Ужгороді зареєстровано за комбінатом хлібопродуктів. Виходячи з наведеного позивач стверджує, що ВАТ „Ужгородхліб” не являється правонаступником Ужгородського хлібокомбінату та просить визнати незаконним пункт 3.3 статуту ВАТ ”Ужгородхліб”.
Представники Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області проти позову заперечили. Наголосили, що приватизація Ужгородського хлібокомбінату здійснювалась у відповідності до законодавства; план приватизації підприємства, умови приватизації якого, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.1996 року № 291/96-ВР, підлягали погодженню, погоджений у встановленому порядку з відповідними міністерствами, відомствами та Кабінетом Міністрів України. План приватизації одноголосно підтримано загальними зборами трудового колективу, за пропозицією якого до статутного фонду ВАТ ”Ужгородхліб” увійшов, в тому числі, гуртожиток в м. Ужгороді по вул. Богомольця, 20.
У зв'язку із знаходженням у провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду справи № 2а-786/10/0770 за позовом ОСОБА_1, голови будинкового комітету „Престиж”, до РВ ФДМУ по Закарпатській області та до ВАТ „Ужгородхліб” про визнання дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області по включенню вартості гуртожитку по вул. Богомольця, 20 у м. Ужгороді до складу статутного фонду ВАТ „Ужгородхліб” протиправними, зобов'язання виключити його з плану приватизації та передати на баланс Фонду комунальної власності м. Ужгорода, представником РВ ФДМУ по Закарпатській області заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до завершення розгляду справи № 2а-786/10/0770.
Клопотання про зупинення провадження судом відхилено з огляду на ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої провадження у справі зупиняється у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Відхиляючи клопотання про зупинення провадження у справі суд виходив з того, що неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Клопотання про зупинення провадження у справі не містить аргументів на підтвердження неможливості розгляду даної справи до вирішення спору в порядку адміністративного провадження, судом така неможливість не вбачається.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.03.2011 року у справі № 5008/27/2011
Представник ВАТ „Ужгородхліб” заперечив проти позову, пославшись на відсутність у позовній заяві аргументації з посиланням на правові норми, які порушені відповідачами в процесі приватизації; непідвідомчість господарському суду спору в частині вимоги щодо скасування наказу РВ ФДМУ по Закарпатській області; наявність рішень в інших справах по аналогічних за предметом вимог позовах, розглянутих Закарпатським окружним адміністративним судом (справа № 2а-786/10/0770) та Львівським апеляційним господарським судом і Вищим господарським судом України (справа №2-1134/06(2-8914/05). Наголосив, що питання правомірності включення гуртожитку до статутного фонду визначені у постановах суду по кримінальній справі, порушеній щодо посадової особи ВАТ „Ужгородхліб” ОСОБА_2, який брав участь у процедурі приватизації.
Аргументи представника ВАТ „Ужгородхліб” стосовно непідвідомчості господарському суду даного спору судом відхилені з огляду на ст. 30 Закону України „Про приватизацію державного майна”, якою передбачено, що господарським судом вирішуються спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно - правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, та п. 3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 року № 04-5/120 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”, у якому зазначено, що господарські суди вирішують, зокрема, спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників учасників спору, суд встановив:
Наказом по Закарпатському регіональному відділенню Фонду державного майна України від 30.05.1996 року № 3/814 прийнято рішення про приватизацію майна державного підприємства Закарпатського виробничо - торгового об'єднання хлібопекарської промисловості „Закарпатхлібторг”.
Наказом Закарпатського регіонального відділення ФДМУ від 30.05.1996 року № 3/815 створено комісію з приватизації державного підприємства Закарпатського виробничо -торгового об'єднання хлібопекарської промисловості „Закарпатхлібторг”, до складу якої включено директора і головного бухгалтера підприємства, а також представників облфінуправління, регіонального відділення ФДМУ, управління сільського господарства і продовольства, територіального відділення Антимонопольного комітету України, комітету економіки облдержадміністрації, територіального виробничого об'єднання хлібопекарної промисловості „Укрхлібпром”, фонду комунального майна м. Ужгорода.
Наказом Закарпатського регіонального відділення ФДМУ від 31.05.1996 року № 3/816 для проведення інвентаризації майна Закарпатського виробничо - торгового об'єднання хлібопекарської промисловості „Закарпатхлібторг” створено інвентаризаційну комісію.
Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області від 15.05.1997 року № 3/174 затверджено акти оцінки вартості майна Закарпатського виробничо-торгівельного об'єднання хлібопекарської промисловості „Закарпатхлібторг” та структурних підрозділів: Хустського, Виноградівського, Мукачівського, Берегівського, Ужгородського, Солотвинського та Рахівського хлібокомбінатів.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.03.2011 року у справі № 5008/27/2011
Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області від 24.06.1997 року № 3/263 затверджено план приватизації Ужгородського хлібокомбінату, для забезпечення виконання якого визначено здійснити дії по перетворенню Ужгородського хлібокомбінату у відкрите акціонерне товариство.
Планом приватизації визначено об'єкти державного житлового фонду, які не підлягають приватизації. Гуртожиток по вул. Богомольця, 20 в м. Ужгороді не включено до цих об'єктів. Альтернативний проект плану приватизації від трудового колективу на розгляд Регіонального відділення Фонду державного майна України в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України „Про приватизацію державного майна”, не подавався.
Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області від 24.06.1997 року № 3/264 створено відкрите акціонерне товариство „Ужгородхліб” шляхом перетворення структурного підрозділу Закарпатського виробничо - торгівельного об'єднання хлібопекарської промисловості „Закарпатхлібторг” у відкрите акціонерне товариство, а також затверджено статут відкритого акціонерного товариства „Ужгородхліб”. Пунктом 3.3 статуту ВАТ „Ужгородхліб”, зареєстрованого розпорядженням голови Ужгородської міської ради від 27.06.1997 року, визначено, що товариство є правонаступником Ужгородського хлібокомбінату - підрозділу ДП Закарпатського виробничо - торгового об'єднання хлібопекарської промисловості „Закарпатхлібторг”.
Вимога позивача про визнання незаконним п. 3.3 статуту ВАТ „Ужгородхліб” не обґрунтована посиланням на будь - які норми законодавства, задоволенню не підлягає як така, що суперечить ст. 18 Закону України „Про приватизацію державного майна”, згідно якої акціонерне товариство, створене при перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, є правонаступником підприємства, що приватизується.
Щодо законності оспорюваного у даній справі плану приватизації суд констатує наступне.
Спірна будівля гуртожитку, яка розташована за адресою: вул. Богомольця, 20 в м. Ужгороді, побудована та введена в експлуатацію у 1989 році, що підтверджується рішенням виконкому Ужгородської міської ради народних депутатів від 30.11.1989 року, яким затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію гуртожитку комбінату хлібопродуктів загальною площею 3105 кв. м. Зазначення гуртожитку як такого, що належить комбінату хлібопродуктів, відбулось, за висновком суду, внаслідок допущеної в акті державної приймальної комісії від 29.11.1989 року технічної помилки, оскільки наявними у справі документами, зокрема, додатком № 10 до рішення виконкому Ужгородської міської ради народних депутатів від 26.04.1989 року № 72, яким затверджено план дольової участі підприємств та організацій в будівництві гуртожитку хлібокомбінату в мікрорайоні „Перемога-2”, учасником дольового будівництва зазначено саме хлібокомбінат, якому було заплановане виділення централізованих коштів в сумі 220 тис. крб.
Знаходження спірної будівлі гуртожитку на балансі Ужгородського хлібокомбінату станом на 01.06.1996 року підтверджено матеріалами інвентаризації, зокрема, інвентаризаційним описом № 1.9 основних засобів.
Відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Ужгородського хлібокомбінату, затвердженого РВ ФДМУ по Закарпатській області 28.06.1996 року, гуртожиток не був виключений з вартості майна цілісного майнового комплексу. Відсутній спірний гуртожиток і серед об'єктів державного житлового
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.03.2011 року у справі № 5008/27/2011
фонду, зазначених у оспорюваному плані приватизації як такі, що не підлягають приватизації.
Отже, дослідженими судом матеріалами приватизаційної справи підтверджено факт включення будівлі гуртожитку по вул. Богомольця, 20 в м. Ужгороді до статутного фонду ВАТ „Ужгородхліб”.
Частиною 1 ст. 5 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належить майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” дія цього Закону не поширюється, зокрема, на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально - культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.
Пунктом 39 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 18.01.19995 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується, зокрема, на вартість майна державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, а також вартість об'єктів, що не підлягають приватизації.
Відповідно до ч. 2 ст.1, ч.2 ст.2 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до державного житлового фонду, який підлягав приватизації на користь громадян України, відносився житловий фонд місцевих рад та житловий фонд, який знаходився у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, крім кімнат в гуртожитках. В разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів (ч.2 п.9 ст.8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду).
Пунктом 2 Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06.11.1995 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду крім гуртожитків. Зміни до п. 2 Положення щодо передачі в комунальну власність відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитків, були внесені постановою Кабінету Міністрів України № 695 лише 26.05.2004 року.
Таким чином, на момент приватизації Ужгородського хлібокомбінату гуртожитки не відносилися до об'єктів державного житлового фонду, який підлягав приватизації громадянами України чи підлягав передачі у комунальну власність відповідних Рад, і могли бути включені до вартості майна підприємств, які підлягали приватизації, оскільки законодавчої заборони не існувало. Таку позицію займають Верховний Суд України і Вищий господарський суд України (постанова Верховного Суду України від 08.11.2010 року у справі № 3/039-08/5).
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.03.2011 року у справі № 5008/27/2011
Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для визнання затвердженого Регіональним відділенням ФДМУ по Закарпатській області оспорюваного плану приватизації таким, що не відповідає чинному законодавству.
Аргументи позивача стосовно відсутності документів, якими підтверджується правомірність постановки гуртожитку на баланс Ужгородського хлібокомбінату, не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на сплив встановлених законодавством термінів зберігання бухгалтерських документів. Перевірка правомірності перебування майна на балансі державного підприємства нормами законодавства, що регламентує порядок приватизації, до обов'язків органу приватизації не віднесена. Функція контролю за проведенням інвентаризації майна об'єктів приватизації була покладена на комісію з приватизації (розділ ІІ Положення про комісії з приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 08.09.1992 року № 371), яка формувалась з представників підприємства, що приватизується, державного органу приватизації, органу державного управління, місцевих Рад народних депутатів, фінансових органів (п. 4 р. І Положення); зазначена комісія не являється органом відповідача у даній справі. Не входила до обов'язків РВ ФДМУ по Закарпатській області і перевірка факту реєстрації нерухомого майна органами технічної інвентаризації. Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, який встановлює обов'язковість державної реєстрації прав і внесення інформації про права на нерухоме майно до Державного реєстру прав, прийнято 01.07.2004 року. Обов'язковість реєстрації права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном шляхом внесення записів до Реєстру прав власності на нерухоме майно вперше встановлена Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, тобто значно пізніше часу проведення оспорюваної приватизації.
Факт дольової участі у будівництві гуртожитку інших підприємств (маргаринового заводу, видавництва „Радянське Закарпаття”, заводу побутової хімії та АТП -12107) не впливає на законність приватизації гуртожитку саме у складі цілісного майнового комплексу Ужгородського хлібокомбінату, оскільки всі зазначені підприємства належали до державної власності. За інформацією представника Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області в процесі приватизації зазначених державних підприємств вартість гуртожитку до їх статутних фондів не включалась; не перебував гуртожиток і у складі майна комбінату хлібопродуктів під час його приватизації та створення ВАТ „Ужгородський комбінат хлібопродуктів”.
Інформація позивача про наявність кримінального переслідування щодо посадових осіб ВАТ „Ужгородхліб” не може бути прийнята до уваги як документально не підтверджена. Відповідно до ст. 35 ГПК України обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, є вирок з кримінальної справи, що набрав законної сили. За інформацією учасників спору судових вироків щодо посадових осіб ВАТ „Ужгородхліб” немає, ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 11.03.2010 року залишено без змін постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 26.01.2010 року, якою скасовано п. 2 постанови старшого слідчого прокуратури м. Ужгорода від 05.07.2007 року про порушення кримінальної справи щодо посадових осіб ВАТ „Ужгородхліб” за
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.03.2011 року у справі № 5008/27/2011
ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не подано належних доказів на підтвердження факту порушення законодавства при приватизації спірного гуртожитку.
Крім того, суд зазначає, що наведене позивачем формулювання позовних вимог не відповідає способам захисту прав, передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до ст. 14 Закону України „Про приватизацію державного майна” предметом оскарження може бути рішення про затвердження плану приватизації, а не сам план приватизації.
З огляду на викладене позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. У задоволенні позову відмовити.
2.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В.Мокану
Повний текст рішення підписано 15.03.2011 року.