23.02.2011 Справа № 16/156
за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород
до відповідача Закарпатської обласної організації товариства сприяння обороні України, м. Ужгород
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Енерготрейд”, м. Київ
про стягнення суми 27061,80 грн.
Суддя О.В. Васьковський
Представники:
від позивача -Качала О.І. -провідний юрисконсульт юридичного відділу (дов. від 20.12.10 №07/90д)
від відповідача -Васильєв В.П. (дов від 06.01.11 №1/3), Курак І.Ю. (дов від 12.01.11 №1/7)
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород (далі -позивач) звернулося з позовом до Закарпатської обласної організації товариства сприяння обороні України, м. Ужгород (далі -відповідач) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Енерготрейд” (м. Київ (далі -третя особа) про стягнення суми 27061,80 грн., у т.ч. 23512,41 грн. основного боргу за несвоєчасну оплату спожитого газу, 2271,96 грн. пені, 810,60 грн. інфляційних втрат та 466,83 грн. трьох процентів річних, згідно договору на постачання природного газу №3047/Уж/к-т від 14.07.08.
Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у повному обсязі та у встановлений у договорі строк не виконав свої зобов'язання по оплаті за природний газ за період квітень 2010 року, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, яка в свою чергу стала підставою згідно умов договору для нарахування пені та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Відповідач позовні вимоги не визнає та у відзиві від 10.01.11 №1/4 по суті заявлених вимог вказує наступне: між сторонами був укладений договір на постачання природного газу №3047/У/к-т від 14.07.08, на виконання якого платіжним дорученням №215 від 10.09.08 було перераховано аванс у сумі 4556,13 грн., але від позивача було отримано листа-повідомлення від 24.09.08 №22/3064 про відсутність у позивача виділених планових лімітів природного газу та запропоновано звернутися в ДК „Газ України” для заключення договору на постачання природного газу, однак аванс у сумі 4556,13 грн. позивачем повернутий не був; відповідачем з постачальником ТзОВ „Компанія Енерготрейд” було укладено договір №1/2166 від 28.11.08, який пролонговано на 2009 рік і на підставі якого ТзОВ „Компанія Енерготрейд” постачало газ до 15.03.10; жодних поставок, в тому числі і за квітень 2010 року в кількості 12438 куб.м. за договором на постачання природного газу №3047/Уж/к-т від 14.07.08 позивачем не здійснювалось, а тому відповідач не несе жодних зобов'язань за вказаним договором і посилання позивача на порушення відповідачем умов договору є помилковим; впродовж періоду постачання відповідачем оплачувалися послуги на транспортування газу газорозподільної організації, якою є позивач, якому згідно фінансових документів на підставі його рахунків на оплату транспортування газу в сумі 1274,97 грн.. відповідачем оплачено 6274,97 грн., що разом з авансовим платежем складає 10831,10 грн.; згідно тарифів, затверджених Постановою НКРЕ від 07.08.08 №935 та згідно з розцінками на транспортування газу, визначеними позивачем в рахунках, за транспортування 12438 куб.м. газу належало до сплати 1804,50 грн., таким чином відповідачем на суму 3195,50 грн. сплачено більше ніж належало до сплати і разом з авансовим платежем, вся сума якою незаконно позивач користується становить 7751,63 грн.
Третя особа належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, письмових пояснень по суті заявлених вимог не подала та участь уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечила.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між позивачем (постачальник по договору) та відповідачем (споживач по договору) укладено договір на постачання природного газу 3047/Уж/к-т від 14.07.08, згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу в 2008 році природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1 договору). У п. 11.1 договору даний передбачено, що договір діє до 31.12.08.
Позивач просить стягнути з відповідача суму 28512,41 грн. заборгованості за спожитий природний газ у квітні 2010 року. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу 3047/Уж/к-т від 14.07.08. Також, за прострочення виконання відповідачем зобов'язань по оплаті за газ позивач, керуючись п. 7.2. договору на постачання природного газу 3047/Уж/к-т від 14.07.08 та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за період з 06.05.10 по 05.11.10 нарахував відповідачу пеню, яка згідно розрахунку становить 2271,96 грн.
Крім того, позивач керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті за газ позивач за період з 06.05.10 по 13.12.10 нарахував відповідачу інфляційні втрати, що згідно розрахунку становить 810,60 грн. та за вказаний період три проценти річних, що згідно розрахунку позивача становить 466,83 грн.
У підтвердження наявності у нього обсягів природного газу позивач надав договір поставки природного газу від 25.02.09 №06/09-285, укладений з ДК „Газ України”.
Позивач надіслав відповідачу повідомлення-вимогу №18/1120 від 18.05.10 про наявність у відповідача станом на 15.05.10 заборгованості у сумі 28512,41 грн. за спожитий в січні-травні 2010 року природний газ згідно укладеного договору від 01.01.2010 №3047/У.
Відповідачем надано відповідь від 01.07.10 №1/77 на повідомлення-вимогу позивача, у якій відповідач вказав, що договір 3047/Уж/к-т від 14.07.08 дійсний до 31.12.08 і позивач не виконав свої зобов'язання по постачанню природного газу в об'ємі 9 тис.куб., у зв'язку з чим укладено договір на постачання природного газу з третьою особою - товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Енерготрейд”.
Позивачем не довів факт укладення договору від 01.01.10 №3047/У на постачання природного газу на 2010 рік., оскільки останній жодна із сторін на надала під час судового розгляду.
Як встановлено у процесі судового розгляду, на виконання договору на постачання природного газу 3047/Уж/к-т від 14.07.08, відповідач згідно платіжного доручення №215 від 10.09.08 провів оплату на суму 4556,13 грн. за плановий обсяг природного газу за жовтень 2008 року.
Однак листом-повідомленням №22/3064 від 24.09.08 позивач повідомив відповідача про відсутність у нього виділених планових лімітів природного газу та просив звернутися в ДК „Газ України” для заключення договорів на постачання природного газу.
Тому, відповідачем та третьою особою - товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Енерготрейд”, укладено договір постачання природного газу №1/2166 КЕ від 28.11.08 (далі -договір), згідного якого третя особа зобов'язалась передати, а відповідач прийняти та оплатити природний газ в обсязі 3,0 тис. м3 в термін та порядку, обумовлених в договорі (п. 1.1. договору). Вказаний договір пролонгований на 2009 рік.
За вказаним договором відповідач здійснював розрахунки з третьою особою, у підтвердження чого надав наступні розрахункові документи: платіжне доручення №312 від 11.12.08 на суму 4530,00 з призначенням платежу „розрахунок за природній газ згідно договору №1/2166 від 28.11.08; платіжне доручення №302 від 20.10.09 на суму 4000,00 грн. з призначенням платежу „за природній газ згідно договору №1/2166 від 28.11.08; платіжне доручення №76 від 17.12.09 на суму 4000,00 грн. з призначенням платежу „розрахунок за природній газ згідно договору №1/2166 від 28.11.08; платіжне доручення №21 від 28.01.10 на суму 5000,00 грн. з призначенням платежу „за природний газ згідно договору від договору №1/2166 від 28.11.08”; платіжне доручення №10 від 17.03.10 на суму ,08 грн. з призначенням платежу „доплата за природній газ згідно договору №1/2166 від 28.11.08
Згідно довідки №3/152КЕ від 19.03.10 третя особа підтвердила, що станом на 15.03.10 заборгованості по оплаті за спожитий природний газ у відповідача відсутня.
Договір між третьою особою та відповідачем розірваний (припинений) згідно угоди від 15.03.10.
У ході судового розгляду позивач спростовує доводи відповідача щодо отримання природного газу від третьої особи. У підтвердження надав довідку, складену ТзОВ „Компанія Енерготрейд” від 26.01.2001 №2-4/34, у якій вказується що у 2010 році це товариство не постачало природний газ для споживча „Закарпатська обласна організація товариства сприяння обороні України” м. Ужгород (код ЄДРПОУ 02726942). Також, позивачем надано реєстри реалізації природного газу промисловим споживачам та компобуту за лютий, березень квітень 2010 року, де відсутні ліміти газу ТзОВ „Компанія Енерготрейд” для поставки відповідачу.
Проаналізувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог. При цьому суд виходить із змісту позовних вимог, відповідно до якого позивач звернувся з позовом про стягнення простроченої заборгованості, яка виникла внаслідок порушення відповідачем умов договору на постачання природного газу 3047/Уж/к-т від 14.07.08.
Частина 1 ст.174 Господарського кодексу України встановлює, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод , не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 ст. 612 ЦК України встановлює що боржник вважаться таким, що прострочив, якщо він не приступав до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, позивач безпідставно доводить наявність прострочення сплати відповідачем заборгованості за спожитий природний газ, яке є наслідком порушення відповідачем договору на постачання природного газу 3047/Уж/к-т від 14.07.08, оскільки вказаний договір припинив свою дію за строком і в наступному не породжує для сторін прав та обов'язків. Водночас позивач не довів, що споживання природного газу, заборгованість за яким він просить стягнути з відповідача, мало місце під час дії вказаного договору.
У відповідності до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, позивач не довів наявність у нього договірного права, яке підлягає захисту, відтак у позові, з підстав обраних позивачем, слід відмовити повністю.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 15, 27, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
у позові відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Васьковський
Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.03.11.