Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "22" березня 2011 р. Справа № 2/24-К
Господарський суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Тимошенко О.М.
при секретарі Кудряшовій М.І.
за участю представників сторін:
від позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (довіреність від 05.10.10)
від відповідача ТОВ "Термобуд-Житомир" Орєхов Р.В. (довіреність від 22.10.10)
від відповідача АТЗТ "Олвіта" не з'явився
від третьої особи ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом 1. ОСОБА_1 (м.Київ)
2. ОСОБА_2 (м.Київ)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Термобуд-Житомир" (м. Житомир),
2. Акціонерного товариства закритого типу "Олвіта" (м.Київ)
за участю третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_5 (м.Житомир)
про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників ТОВ "Термобуд-Житомир", про визнання недійсним договору купівлі продажу.
Позивачі звернулись до господарського суду з позовом, в якому просять визнати недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Термобуд-Житомир", які оформлені протоколом №11 від 25.02.10 та протоколом №13 від 01.03.10. При цьому позивачі посилаються на те, що вони є учасниками цього товариства і їм належить по 25% в статутному фонді. Вказані загальні збори товариства проведені за відсутністю позивачів, а отже за відсутності кворуму. Позивачі зазначають, що вони не були повідомлені про час та місце проведення загальних зборів, про порядок денний.
Також позивачі просять визнати недійсним договір купівлі продажу, за яким відповідач АТЗТ "Олвіта" продало, а відповідач ТОВ "Термобуд-Житомир" купило квартиру АДРЕСА_1. При цьому позивачі посилаються на те, що особа, яка підписала договір купівлі продажу від імені покупця, не мала на те необхідного обсягу повноважень, оскільки вищевказані рішення загальних зборів є не дійсними.
14.12.10 від позивачів до суду надійшла заява, названа як "заява про зменшення позовних вимог", в якій позивачі просять розглядати справу лише в частині визнання недійсними рішень загальних зборів. (а.с.114)
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Заяву позивачів від 14.12.10 господарський суд не розцінює як процесуальну дію, якою позивачі зменшують розмір позовних вимог. При цьому суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 58 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Позивачі скористались цим правом і об'єднали в своїй позовній заяві три самостійні позовні вимоги.
Дійсно, як зазначено вище, стаття 22 ГПК України передбачає право позивача зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, зокрема зменшення суми, яка підлягає стягненню, зменшення кількості предметів, які витребовуються, тощо. Правова природа позовної вимоги про визнання недійсним договору не передбачає зменшення її розміру. В даному ж випадку позиція позивачів ґрунтується на тому, що вони не бажають, щоб судом розглядалась така самостійна позовна вимога, як вимога про визнання недійсним договору. Таке бажання позивачів може бути реалізоване шляхом відмови від позову в цій частині. Однак позивачі та їх представник в судовому засіданні наполягали на тому, що вони не відмовляються від позову в цій частині, а лише зменшують розмір позовних вимог. Така позиція позивачів є наслідком не правильного розуміння процесуального закону.
З огляду на викладене господарський суд прийшов до висновку про необхідність розгляду позовних вимог в редакції поданої до суду позовної заяви.
В судовому засіданні позивачі та їх представник позов підтримали з тих самих підстав, що вказані в позовній заяві, наполягають на тому, що вони не були присутні на загальних зборах, підпис в протоколах зборів їм не належить, просять призначити повторну судову почеркознавчу експертизу посилаючись на порушення порядку призначення та проведення експертизи.
Представник відповідача ТОВ "Термобуд-Житомир" надав письмовий відзив, в якому позов не визнав, зазначив, що позивачі були присутні на загальних зборах, рішеннях яких ними оспорюється.
Відповідач АТЗТ "Олвіта" направило до суду письмове пояснення, в якому просить позов задовольнити і розглядати справу у відсутності представника товариства.
Третя особа ОСОБА_5 просить відмовити в задоволені позову.
В судовому засіданні 09.11.10, 22.02.11, 09.03.11 оголошувалась перерва, відповідно, до 25.11.10, 09.03.11, 22.03.11.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
Позивачі а також громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Термобуд-Житомир" (далі Товариство). Їм належить по 25% кожному в статному капіталі товариства, що підтверджується статутом товариства.
25.02.10 відбулися загальні збори учасників Товариства, які оформлені протоколом №11, якими вирішено переобрати директором Товариства ОСОБА_5
01.03.10 відбулися загальні збори учасників Товариства, які оформлені протоколом №13, якими вирішено погодити купівлю в АТЗТ "Олвіта" трьохкімнатної кварири, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Ахматової Анни, буд.7/15, кв.104 за 100000 грн. Надати повноваження щодо укладення договору купівлі продажу квартири з АТЗТ "Олвіта" директору ТОВ "Термобуд-Житомир" ОСОБА_5
Відповідачем ТОВ "Термобуд-Житомир" не представлено до суду доказів, що позивачі, як того вимагає ст. 61 ч.5 Закону України "Про господарські товариства", були своєчасно повідомлені про час, місце проведення загальних зборів та про порядок денний.
Як зазначив Верховний суд України в пункті 18 постанови Пленуму №13 від 24.10.08 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму; - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного; - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.
Господарським судом не встановлено безумовних підстав для визнання недійсним оспорюваних позивачами рішень загальних зборів.
З протоколів зборів №11 та №13 вбачається, що усі учасники Товариства були присутні на зборах та поставили в протоколі свої підписи, що свідчить про наявність кворуму та присутність позивачів на загальних зборах.
Частина 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" вказує на те, що з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Як зазначено в протоколах загальних зборів рішення на зборах прийнято одноголосно. Отже навіть при відсутності доказів повідомлення позивачів про порядок денний, відсутні підстави для визнання недійсними рішень з цих підстав, оскільки позивачі позитивно проголосувавши по питанням порядку денного тим самим погодили порядок денний загальних зборів.
Як спрямовує Верховний суд України у тому ж пункті вищевказаної постанови, при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Господарський суд вважає, що порушення, які допущенні під час скликання загальних зборів (не повідомлення позивачів про час, місце та порядок денний) не могли вплинути на прийняття загальними зборами рішень, так як позивачі були присутні на зборах, погодились з порядком денним, рішення зборами прийняті одноголосно.
З огляду на викладене господарський суд приходить до висновку, що позов в частині вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів від 25.02.10 та від 01.03.10, які оформлені протоколами №11 та №13, задоволенню не підлягає.
Позивачі заперечують свою присутність на загальних зборах та вказують на те, що підписи, які містяться в протоколах №11 та №13, їм не належать.
З метою встановлення належності підписів ухвалою суду від 30.10.10 призначалась судова почеркознавча експертиза, виконання якої доручено Науково-дослідному експертному центру при УМВС України в Житомирській області.
На виконання ухвали суду головним експертом відділу криміналістичних експертиз НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області ОСОБА_7 складено висновок №1/1360 від 13.01.11. Висновком експерта визначено, що підписи в протоколах загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Термобуд-Житомир" №11 від 25.02.10 та №13 від 01.03.10 належать позивачам.
Не погоджуючись з висновком експерта позивачі заявили клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи. Клопотання мотивоване порушенням порядку призначення та проведення експертизи. Зокрема позивачі зазначають:
- Об'єкти дослідження, які надавались експерту, не були належним чином упаковані та опечатані, в наслідок чого не відомо, які документи були надані.
- У висновку експерта не правильно зазначена дата ухвали суду про призначення експертизи.
- Особам, які підлягають ідентифікації (тобто позивачам) не були пред'явлені вільні та умовно-вільні зразки підпису.
- У висновку експерта не зазначено колір наданих для дослідження експериментальних зразків підпису позивачів та не зазначено час їх виконання.
- Аркуші з експериментальними зразками підпису містять шість підписів, тоді як необхідно десять-п'ятнадцять.
- Позивач ОСОБА_1 в період з 24.02.10 по 05.03.10 перебував у відрядженні у місті Вінниця.
В судове засідання викликався експерт ОСОБА_7, який спростував викладене позивачами в клопотанні. На вимогу суду експертом надані письмові пояснення.
Господарський суд відхилив клопотання позивачів про призначення повторної експертизи за його безпідставністю виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 42 ч.4 ГПК України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.
Необхідність призначення повторної експертизи обумовлюється суттєвими порушеннями, які допущенні під час призначення та проведення експертизи, які вплинули чи могли вплинути на висновок експертизи, в разі не відповідності висновків експерта встановленим обставинам, а також в разі обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості судового експерта.
Господарським судом не встановлено порушень порядку призначення та проведення експертизи, які вплинули чи могли вплинути на висновок експерта.
Дійсно матеріали для експертизи направлені експерту в не опечатаному вигляді, однак в ухвалі суду чітко ідентифіковані документи, які направляються для дослідження. Висновок експерта містить назви цих документів та фототаблиці. Вказане виключає припущення позивачів щодо дослідження експертом не тих документів.
У висновку експерта зазначено, що експертиза проведена на підставі ухвали господарського суду Житомирської області від 03.12.10 по справі №2/24-К, тоді як ухвала винесена 30.11.10. Господарський суд вважає це опискою, оскільки по справі №2/24-К не виносилась ухвала від 03.12.10, експерт пояснив, що це є опискою, яка пов'язана з датою супровідного листа суду (супровідний лист від 03.12.10 а.с.111).
В судовому засіданні пред'являлись для огляду документи, які містять вільні та умовно-вільні зразки підпису позивачів. На питання суду позивачі підтвердили, що вільні та умовно-вільні зразки підпису, які містяться в документах, які надавались експерту для дослідження, виконані ними.
Колір експериментальних зразків підпису не має значення для експертного дослідження належності підпису. Дата виконання експериментальних зразків підпису зазначена на аркушах.
Кількість експериментальних зразків підпису, які відібрані у позивачів та надані на дослідження, визнана достатньою для проведення експертного дослідження. Слід зазначити, що менша кількість експериментальних зразків підпису найскоріше може стати наслідком негативного висновку експерта, тому позиція позивачів з цього приводу є не логічною.
Господарський суд звертає увагу, що позивачами не зазначено, яким чином вказані ними порушення вплинули чи могли вплинути на результати експертизи.
На підтвердження своїх вимог позивачами надано копію наказу №09а від 24.02.10 про те, що зам. директора ОСОБА_1 відряджається у м.Вінницю на десять днів з метою проведення переговорів. При цьому бланк наказу містить назву "Товариство закритого типу "Олвіта-Інвест", тоді як наказ посвідчений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвіта-Інвест". Також позивачами надано копію посвідчення про відрядження, з якого вбачається, що зам.директора ТОВ "Олвіта-Інвест" ОСОБА_1 перебував у відрядженні у приватного підприємця ОСОБА_8 з 24.02.10 по 05.03.10 (а.с.57, 58). Вказаними доказами позивачі намагаються підтвердити факт відсутності ОСОБА_1 на загальних зборах 25.02.10 та 01.03.10.
Господарський суд критично оцінює вказані докази, оскільки вони не узгоджуються з встановленими судом обставинами. До того ж, відстань від міста Вінниця до міста Житомира є порівняно не значною (130 км), що не перешкоджало з'явитися позивачу для участі у загальних зборах Товариства.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі продажу господарський суд зазначає наступне.
02.03.10 укладено договір купівлі продажу, за яким відповідач АТЗТ "Олвіта" продало, а відповідач ТОВ "Термобуд-Житомир" купило квартиру АДРЕСА_1 за 100000 грн. Вказаний договір від імені ТОВ "Термобуд-Житомир" укладений директором ОСОБА_5, який діяв на підставі статуту та протоколу загальних зборів учасників №11 від 25.02.10.
Відповідно д ст. 92 ч.1 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Відповідно до ст. 143 ч.1 ЦК України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.
Частиною 2 статті 97 ЦК України визначено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 145 ч.3 ЦК України компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.
Статтею 62 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.
Пунктами 13.4, 13.9, 13.11, 13.12, 13.13 статуту ТОВ "Термобуд-Житомир" визначено, що виконавчим органом Товариства є директор, який обирається загальними зборами учасників безстроково, який самостійно вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, які віднесені до компетенції загальних зборів, без доручення діє від імені товариства.
Частиною 4 статті 145 ЦК України визначено коло питань, вирішення яких є виключною компетенцією загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю. До виключної компетенції загальних зборів не належить питання про укладення (затвердження) угод.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю, серед інших, належить питання про затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства. При цьому в законі не вказано, що ця компетенція загальних зборів є вилючною.
Статутом ТОВ "Термобуд-Житомир" не визначена сума угоди, яка повинна бути затверджена загальними зборами учасників, отже директор Товариства має право укладати будь-які угоди від імені Товариства без довіреності, без дозволу та затвердження цих угод загальними зборами.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Термобуд-Житомир", яке оформлене протоколом №5 від 05.07.09, ОСОБА_5 призначено на посаду директора.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Термобуд-Житомир", яке оформлене протоколом №11 від 25.02.10, ОСОБА_5 переобрано директором.
З викладеного господарський суд приходить до висновку, що договір купівлі продажу квартири, який укладений між відповідача, підписаний від імені ТОВ "Термобуд-Житомир" повноважною особою.
Крім того, господарський суд звертає увагу, що спірний договір купівлі продажу від імені АТЗТ "Олвіта" підписаний ОСОБА_2, який є позивачем по даній справі. Отже позивач ОСОБА_2 укладаючи договір з ТОВ "Термобуд-Житомир", учасником якого він є, за всіма обставинами повинен був знати коло повноважень директора ОСОБА_5
Пункт 42 загаданої Постанови Пленуму Верховного суду України вказує на те, що при вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися частиною третьою статті 92, статтею 241 ЦК України. Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовариств від 9 березня 1968 р.
Отже в будь-якому випадку оспорюваний договір купівлі продажу не може бути визнаний недійсним з підстав, на які посилається позивачі.
З урахуванням викладеного господарський суд відмовляє в позові в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
Відмовити в задоволенні позову.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання 24.03.11
Суддя Тимошенко О.М.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - АТЗТ "Олвіта" (рек з повідомл.)