Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "21" березня 2011 р.
Справа № 20/5007/6/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гнисюка С.Д.
за участю представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача Гордін Ю.А. довіреність №231 від 03.01.2011р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради (м. Хмельницький)
до Рекламного агентства "Стар" (м.Житомир)
про стягнення 32419,16 грн.
Спір розглядається у більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України за клопотанням сторони.
Управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Рекламного агентства "Стар" про стягнення 32419,16грн. боргу за надання в користування місць для розміщення рекламних засобів.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.12.2010р. №10/01-12/2930 на підставі ст.ст.15, 17 ГПК України передано за територіальною підсудністю до господарського суду Житомирської області, позовну заяву за позовом Управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради до рекламного агентства "СТАР" (м.Житомир) про стягнення 32419,16 грн.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 06.01.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 20/5007/6/11.
В судовому засіданні 01.02.2011р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 01.03.2011р.
Після перерви в судовому засіданні 01.03.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договорами №03-01-22/158 від 16.05.2010р., №03-01-22/159 від 16.05.2010р., №03-01-22/160 від 16.05.2010р., №03-01-22/161 від 16.05.2010р., №03-01-22/162 від 16.05.2010р., №03-01-22/163 від 16.05.2010р. про надання в користування місць для розміщення рекламних засобів, в частині оплати за користування місцями для розташування рекламних засобів.
Також, позивач подав уточнений розрахунок заборгованості та пені, згідно якого заборгованість по договорах становить 38760,31грн., а сума пені по договорах становить 1768,97грн. Крім того, подав копії платіжних доручень №1138 від 30.08.2010р. на суму 7000,00грн. (а.с.57), №1340 від 28.09.2010р. на суму7440,07грн. (а.с.58), №1424 від 06.10.2010р. на суму 3000,00грн. (а.с.59), №1431 від 07.10.2010р. на суму 6000,00грн. (а.с.60), №1636 від 21.10.2011р. на суму 6220,00грн. (а.с.61). Разом з тим, заяву про збільшення розміру позовних вимог у відповідності до ст. 22 ГПК України не подав.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи викладене, те, що позивачем подано уточнений розрахунок після початку розгляду справи по суті, а також, те, що позивачем в уточненому розрахунку одночасно збільшується і розмір позовних вимог і період нарахування, суд відмовляє позивачу в прийнятті до розгляду уточненого розрахунку яким збільшуються позовні вимоги в розмірі та в періоді нарахування. Тому суд розглядає позовні вимоги в межах періоду заявленого позивачем в позовній заяві (станом на 25.10.2010р.).
Відповідач в судове засідання не з'явився у відзиві на позовну заяву позов визнав частково в сумі 26880,17грн. в решті позовних вимог заперечив.
Обґрунтовуючи заперечення зазначив, що відповідно до укладених договорів №03-01-22/158 від 16.05.2010р., №03-01-22/159 від 16.05.2010р., №03-01-22/160 від 16.05.2010р., №03-01-22/161 від 16.05.2010р., №03-01-22/162 від 16.05.2010р., №03-01-22/163 від 16.05.2010р. про надання в користування місць для розміщення рекламних засобів загальна сума яка сплачується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача становить 12440,074грн. в місяць, до 25 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата. Таким чином заборгованість визначається відповідачем за вересень 2010р. в розмірі 2000грн. з урахуванням часткових оплат в розмірі 10440,07грн. підтвердженням чого є платіжне доручення №1340 від 28.09.20101р. на суму 7440,07грн. (а.с.69) та №1424 від 06.10.2010р. на суму 3000грн. (а.с.70), листопад 2010р. в розмірі 12440,07грн. та грудень 2010р. в розмірі 12440,07грн.
Ухвалою господарського суду Житомирської області розгляд справи відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України.
21.03.2011р. позивач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. Вимог ухвалу господарського суду Житомирської області від 01.03.2011р. не виконав.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.03.2011р. подав уточнений відзив на позовну заяву від 17.03.2011р. в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі, зазначив, що станом на січень 2011р. заборгованість становить 51720,24грн.
Також, в уточненому відзиві відповідач просить суд на підставі ст.121 ГПК України розстрочити виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (аналогічна позиція закріплена в п.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. № 02-5/333 “ Про деякі питання практики застосування статті 121 Арбітражного процесуального кодексу України”).
Пунктом 6 ч.1 ст. 83 ГПК України передбачено, що суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними доказами фактів, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому в клопотанні відповідачу судом відмовлено.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача подав платіжні доручення №1138 від 30.08.2010р. на суму 7000,00грн. (а.с.89), №1340 від 28.09.2010р. на суму 7440,07грн. (а.с.90), №1424 від 06.10.2010р. на суму 3000,00грн. (а.с.91), №1431 від 07.10.2010р. на суму 6000,00грн. (а.с.92), №1636 від 21.10.2011р. на суму 6220,00грн. (а.с.93), №1761 від 29.10.2010р. на суму 10000,00грн. (а.с.94), №1899 від 30.11.2010р. на суму 6040,07грн. (а.с.95), №1930 від 10.12.2010р. на суму 2440,07грн. (а.с.96), №1931 від 10.12.2010р. на суму 2440,07грн. (а.с.97), №1997 від 17.12.2010р. на суму 3440,07грн. (а.с.98).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Житомирської області, -
Відповідно до дозволів виданих на підставі рішень виконавчого комітету Хмельницької міської ради між Управлінням архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради (далі - позивач, власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство "Стар" (далі - відповідач, розповсюджувач) були укладені договори №03-01-22/158 від 16.05.2010р. (а.с.18-21), №03-01-22/159 від 16.05.2010р. (а.с.24-26), №03-01-22/160 від 16.05.2010р. (а.с.29-31), №03-01-22/161 від 16.05.2010р. (а.с.34-36), №03-01-22/162 від 16.05.2010р. (а.с.39-41), №03-01-22/163 від 16.05.2010р. (а.с.44-46) про надання в користування місць для розміщення рекламних засобів (надалі договори).
Згідно зазначених вище рішень та договорів були визначені місця для розміщення спеціальних рекламних конструкцій (об'єктів).
Згідно п. 1.1. договорів, власник надає розповсюджувачу в користування місця, які перебувають у комунальній власності, без права зміни їх функціонального призначення, для розміщення спеціальних конструкцій (надалі - місця), згідно з Додатком № 1, який є невід'ємною частиною Договору.
Під користуванням сторони розуміють тимчасове платне використання місця з метою:
а) встановлення на них спеціальних конструкцій, які знаходяться у розповсюджувача на законних підставах та їх використання у формах, незаборонених чинним законодавством, для розміщення зовнішньої реклами;
б) обслуговування спеціальних конструкцій (підтримання в належному стані, наклеювання рекламоносіїв тощо).
Під спеціальними конструкціями сторони розуміють тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.
Відповідно до п.1.2 договорів місця надаються для розміщення тільки тих спеціальних конструкцій, що вказані у Додатку № 1 до договорів.
Пунктом 1.3 договорів сторони погодили, що місця передаються розповсюджувачу згідно з актом прийому-передачі (Додаток № 3).
На виконання умов договорів, позивачем по актам прийому-передачі від 16.05.2010р. (а.с.23, 28, 33, 38, 43, 48) були передані відповідачу місця для розміщення зовнішньої реклами, зокрема:
- по договору №03-01-22/158 від 16.05.2010р.: м.Хмельницький, вул. Кам'янецька, 161 (цегляний завод); м.Хмельницький, вул. Кам'янецька, 161 (навпроти цегляного заводу); м.Хмельцицький, вул. Сковороди, в районі буд. 4; м.Хмельницький, вул. Майборського, в районі буд. 1; м.Хмельницький, вул. Трудова, на перехресті з вул. Чорновола; м.Хмельницький, вул. Трудова, на перехресті з вул. Прибузька; м. Хмельницький, вул. Прибузька, в районі буд. 22; м.Хмельницький, вул. Прибузька, в районі буд. 342; м.Хмельницький, вул. Свободи, в районі буд. 7А; м.Хмельницький, вул. Проскурівська, в районі буд. 18; м.Хмельницький, вул. Проскурівська, в районі буд. 46; м.Хмельницький, вул. Проскурівська, в районі буд. 49; м.Хмельницький, вул. Проскурівська, в районі буд. 53; м.Хмельницький, вул. Проскурівська, в районі буд. офіцерів; м.Хмельницький, вул. Проскурівська, в районі буд. офіцерів;
- по договору №03-01-22/159 від 16.05.2010р.: м.Хмельницький, вул. Проскурівська, 37; м.Хмельницький, вул. Проскурівська, 42; м.Хмельницький, вул. Проскурівська, 57;
- по договору №03-01-22/160 від 16.05.2010р.: М.Хмельницький, вул. Соборна на перехресті з вул. Проскурівської; м.Хмельницький, вул. Соборна, 42/1; м.Хмельницький, вул. Соборна, 56; м.Хмельницький, вул. Соборна в районі, будинку № 55; м.Хмельницький, вул. Театральна, в районі будинку № 9; м.Хмельницький, вул. Театральна, 9; м.Хмельницький, вул. Театральна, 28; м.Хмельницький, вул. Театральна, 26; м.Хмельницький, вул. Театральна, 24; м.Хмельницький, вул. Соборна, 42/1; м.Хмельницький, вул. Подільська, в районі будинку № 53; м.Хмельницький, вул. Подільська, в районі будинку № 43; м.Хмельницький, вул. Свободи, 18/1; м.Хмельницький, вул. Соборна, в районі будинку № 26; м.Хмельницький, вул. Соборна, 33, біля бібліотеки Юнацтва;
- по договору №03-01-22/161 від 16.05.2010р.: м.Хмельницький, вул. Львівське шосе 16, в районі автомагазину; м.Хмельницький, вул. Львівське шосе, навпроти будинку № 55; м.Хмельницький, вул. Курчатова, 1а; м.Хмельницький, вул. Рибалка,22; м.Хмельницький, вул. Свободи, в районі мосту; м.Хмельницький, вул. Грушевського, 40; м.Хмельницький, вул. Грушевського, 40; м.Хмельницький, вул. Грушевського, 40; м.Хмельницький, вул. Грушевського, 40;
- по договору №03-01-22/162 від 16.05.2010р.: м.Хмельницький, вул. Свободи, біля будинку № 29; м.Хмельницький, вул. Свободи, біля будинку № 31; м.Хмельницький, вул. Свободи, біля будинку № 32; м.Хмельницький, вул. Свободи, біля будинку № 32; м.Хмельницький, вул. Свободи, біля будинку № 32; м.Хмельницький, вул. Свободи, біля будинку № 32; м.Хмельницький, вул. Свободи, біля будинку № 37; м.Хмельницький, вул. Свободи, біля будинку № 47; м.Хмельницький, вул. Свободи, біля будинку № 47; м.Хмельницький, вул. Свободи, біля будинку № 57;
- по договору №03-01-22/163 від 16.05.2010р.: м.Хмельницький, вул. Проскурівська, 81/1 в районі стадіону (4 конструкції).
Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 2 зазначеної ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Частина 1 статті 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму ( ч.1 ст. 762 ЦК України).
Відповідно до п. 4.1. договору №03-01-22/158 від 16.05.2010р. сторони погодили, що розмір плати за користування всіма місцями, які надані в користування за цим договором (Додаток №1) розраховується згідно Додатку № 2, що складає: 4592,34грн. (без ПДВ) на місяць; за договором №03-01-22/159 від 16.05.2010р. сторони погодили, що розмір плати за користування всіма місцями, які надані в користування за цими договорам (Додаток №1) розраховується згідно Додатку № 2, що складає: 658,17грн. (без ПДВ) на місяць; за договором №03-01-22/160 від 16.05.2010р. сторони погодили, що розмір плати за користування всіма місцями, які надані в користування за цими договорам (Додаток №1) розраховується згідно Додатку № 2, що складає: 2164,50грн. (без ПДВ) на місяць; за договором №03-01-22/161 від 16.05.2010р. сторони погодили, що розмір плати за користування всіма місцями, які надані в користування за цими договорам (Додаток №1) розраховується згідно Додатку № 2, що складає: 2685,00грн.. (без ПДВ) на місяць; за договором №03-01-22/162 від 16.05.2010р. сторони погодили. що розмір плати за користування всіма місцями, які надані в користування за цими договорам (Додаток №1) розраховується згідно Додатку № 2, що складає: 1462,50грн. (без ПДВ) на місяць; №03-01-22/163 від 16.05.2010р. сторони погодили, що розмір плати за користування всіма місцями, які надані в користування за цими договорам (Додаток №1) розраховується згідно Додатку № 2, що складає: 877,56грн. (без ПДВ) на місяць.
Відповідно до п.4.1.1 договорів розмір плати може змінитися за ініціативою "Власника" у разі зміни коригуючих коефіцієнтів шляхом укладення додаткової угоди до цього Договору. Необхідність зміни коригуючих коефіцієнтів підтверджується Актом обстеження місця розміщення та безпосередньо самого рекламного засобу, який є достатньою юридичною підставою для зміни власником коригуючого коефіцієнта.
Пунктом 4.2 договорів сторони погодили, що з дня укладання договорів розповсюджувач самостійно без отримання рахунку-фактури щомісячно вносить плату в розмірі, передбаченому п.4.1 договорів за користування всіма місцями за договорами авансовим платежем до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, шляхом перерахування через банківські установи відповідних коштів до міського бюджету на вказаний власником рахунок.
Таким чином, відповідно до договорів №03-01-22/158 від 16.05.2010р. (а.с.18-21), №03-01-22/159 від 16.05.2010р. (а.с.24-26), №03-01-22/160 від 16.05.2010р. (а.с.29-31), №03-01-22/161 від 16.05.2010р. (а.с.34-36), №03-01-22/162 від 16.05.2010р. (а.с.39-41), №03-01-22/163 від 16.05.2010р. (а.с.44-46) відповідач мав сплатити за червень 2010р. до 25.05.2010р., за липень 2010р. до 25.06.2010р., за серпень 2010р. до 25.07.2010р. за вересень 2010р. до 25.08.2010р., за жовтень 2010р. до 25.09.2010р., за листопад 2010р. до 25.10.2010р.
Судом встановлено, що в наслідок часткових проплат в сумі 29660,07грн. станом на 25.10.2010р. заборгованість відповідача становила 51200,38грн. Факт часткових проплат підтверджується платіжними дорученнями №1138 від 30.08.2010р. на суму 7000,00грн. (а.с.89), №1340 від 28.09.2010р. на суму 7440,07грн. (а.с.90), №1424 від 06.10.2010р. на суму 3000,00грн. (а.с.91), №1431 від 07.10.2010р. на суму 6000,00грн. (а.с.92), №1636 від 21.10.2010р. на суму 6220,00грн. (а.с.93).
Крім того, з наданих відповідачем в судовому засіданні платіжних доручень №1761 від 29.10.2010р. на суму 10000,00грн. (а.с.94), №1899 від 30.11.2010р. на суму 6040,07грн. (а.с.95), №1931 від 10.12.2010р. на суму 2440,07грн. (а.с.96), №1930 від 10.12.2010р. на суму 2440,07грн. (а.с.97), №1997 від 17.12.2010р. на суму 3440,07грн. (а.с.98) вбачається, що з 26.10.2010р. до дати надання позовної заяви відповідачем було погашено 24360,28грн. суму заборгованості.
Судом не приймаються до уваги подані позивачем платіжні доручення, як доказ часткових сплат відповідачем заборгованості (а.с.57-61), оскільки, вони належним чином не засвідченні банком та крім того є факсокопією.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами абзацу 2 ч.1 ст.193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ч.7 ст.193 ГК України та ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пункт 1 статті 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору по оплаті послуг, 28.09.2010р. позивач надіслав відповідачу вимогу №1541/03-01-15 з проханням погасити заборгованість із попередженням, що в іншому випадку будуть вжиті заходи по примусовому задоволенні вимог в судовому порядку (а.с.49). Однак відповідач залишив її без відповіді та задоволення.
Вивчивши викладені обставини та дослідивши всі наявні докази по справі, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в сумі 26840,10грн.
Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пені в сумі 658,95грн. за період з 26.08.2010р. по 25.09.2010р. в сумі 254,33грн. та за період з 26.09.2010р. по 25.10.2010р. в сумі 404,62грн.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно із п.6.1 договорів у випадку прострочення платежів, розповсюджувач сплачує пеню у розмірі 0,5% від заборгованої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно із ст. 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Разом з тим, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що розмір пені внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань становить 1274,18грн. Проте, заявлена позивачем до стягнення сума пені, яка визначена у розмірі 658,95грн., менша ніж розмір суми розрахованої судом, у зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 658,95грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідач свою заборгованість станом на 21.03.2011р. в сумі 51720,24грн. визнав, підтвердженням чого є акт звірки взаємних розрахунків підписаний представниками обох сторін та їх підписи скріплені печатками (а.с.79) та відзив на позовну заяву від 17.03.2011р. (а.с.86-88).
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд Житомирської області,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Рекламного агентства "Стар" (м. Житомир, вул. Київська, 81, ідентифікаційний код 32641143) на користь Управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Подільська, 10/1, ідентифікаційний код 26381710) 26840,10грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 10 коп.) - заборгованості, 658,95грн. (шістсот п'ятдесят вісім гривень 95 коп.) - пені, 274,99грн. (двісті сімдесят чотири гривень 99 коп.) - державного мита, 200,18грн. (двісті гривень 18 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Гнисюк С.Д.
Віддрукувати: 3 прим.
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу