83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.03.11 р. Справа № 6/28
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.
При секретарі Котенко Т.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Часів Яр, Донецької області
про стягнення 127 329грн. 15коп.
за участю
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - особисто
відповідача - не з'явився
Позивач, Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Часів Яр, Донецької області заборгованості за поставлений товар в сумі 68 582грн. 53коп., штрафу у розмірі 41 149грн. 50коп. та пені у розмірі 61 724грн. 27коп. на підставі договору б/н від 01.03.2010р. (Усього 171 456грн. 30коп.)
Слухання справи відкладалося, у зв”язку з неявкою відповідача у засідання суду, а також для представлення сторонами витребуваних документів по справі.
У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 79 698грн. 63коп., штраф у розмірі 41 149грн. 50коп. та пеню у розмірі 6 481грн. 02коп. (Усього 127 329грн. 15коп.) Суд приймає до уваги дане клопотання та розглядає справу по суті.
21 березня 2011р. відповідач у засідання суду вдруге не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 07.02.2011р. була направлена відповідачу 07.02.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 28.02.2011р. була направлена відповідачу 03.03.2011р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, договорі б/н від 01.03.2010р., свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії В00№134125. Повідомлення про вручення рекомендованих листів були повернуті з поштового відділення з відміткою про їх вручення відповідачу. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив.
Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд -
1 березня 2010р. між Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м.Донецьк та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 м.Часів Яр, Донецької області був укладений договір, згідно умов якого позивач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов”язання передати у власність покупця товар, а останній (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.
Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 11.03.2010 р. по 13.05.2010р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на загальну суму 134 475грн. 37коп. згідно переліку видаткових накладних вказаних в акті звірки розрахунків станом на 01.06.2010р. Частково товар був сплачений відповідачем у сумі 65 892грн. 84коп. Також позивач зауважив, що 01.06.2010р. здійснив поставку товару відповідачу за видатковою накладною №СПД-000196 на суму 11 116грн. 60коп.
Ухвалою від 07.02.2011р. суд зобов”язував позивача представити у матеріали справи докази поставки товару (накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності до них). Крім цього, докази здійснення відповідачем часткової оплати боргу (ухвали від 07.02.2011р., 28.02.2011р.)
Позивачем представлені за спірний період лише наступні видаткові накладні №СПД-000097 від 23.03.2010р. на суму 6 332грн. 05коп., №СПД-000058 від 12.03.2010р. на суму 6 844грн. 41коп., №СПД-000111 від 07.04.2010р. на суму 11 361грн. 45коп., №СПД-000103 від 30.03.2010р. на суму 8 925грн. 82коп., №СПД-000162 від 13.05.2010р. на суму 28 662грн. 95коп. (Усього загальна сума поставок складає 62 126грн. 68коп.) Як вбачається з вищевказаного акту звірки, який підписано уповноваженими особами обох сторін та скріплений печатками, перелічені накладні частково сплачені відповідачем у сумі 8 800грн.
Суд зазначає, що акт звірки розрахунків свідчить лише про рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств, суб”єктів підприємницької діяльності, а отже ні яким чином не є доказом поставки товару відповідачу.
Предметом даного договору є наступний товар: напівфабрикати ТМ „Династія”, морозиво ТМ „Ласуня” в асортименті (п.1.2.1 договору).
Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що асортимент вказаний у спірних видаткових накладних та договорі повністю співпадає.
Позивач у поясненнях від 21.03.2011р. підтвердив, що між сторонами жодних інших договорів, крім договору б/н від 01.03.2010р. на поставку в 2010р. морозива ТМ „Ласуня” та напівфабрикатів в асортименті не укладалось.
На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що поставка товару згідно представлених позивачем видаткових накладних відбулася в межах договору б/н від 01.03.2010р.
Пунктом 5.1 укладеного договору сторони встановили, що оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється на протязі 5 банківських днів з моменту одержання товару на умовах даного договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Але, як стверджує позивач відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково, в результаті чого у Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Часів Яр, Донецької області перед позивачем виникла заборгованість у сумі 79 698грн. 63коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.
Відповідно приписів чинного законодавства неподання додаткових матеріалів і доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень сторонами свідчить про те, що вони вважають наявні у справі докази достатніми, а суд відповідно до ст.ст. 43, 82 ГПК України надає їм належну оцінку та має право прийняти за наявними у матеріалах справи документами відповідне рішення.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню згідно наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши представлені позивачем у матеріали справи видаткові накладні за спірний період суд встановив, що згідно видаткових накладних №СПД-000111 від 07.04.2010р. на суму 11 361грн. 45коп., №СПД-000162 від 13.05.2010р. на суму 28 662грн. 95коп., №СПД-000196 від 01.06.2010р. на суму 10 979грн. 60коп. відповідач отримав від позивача товар на суму 51 004грн. та дані документи складені належним чином. Суд вважає, що у цій частині позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Але представлені позивачем видаткові накладні за спірний період №СПД-000097 від 23.03.2010р. на суму 6 332грн. 05коп., №СПД-000058 від 12.03.2010р. на суму 6 844грн. 41коп., №СПД-000103 від 30.03.2010р. на суму 8 925грн. 82коп. суд не може прийняти у якості доказу поставки товару відповідачу, оскільки у графі „Товар отримав” є тільки підписи, але не зазначено прізвище та ім”я по батькові осіб, які отримали товар. Довіреності на отримання цінностей до вищевказаних видаткових накладних позивачем не представлені суду. Крім того, печатка одержувача відсутня.
Враховуючи вищевикладене суд не може встановити хто саме одержав товар по даним поставкам та взагалі був отриманий відповідачем вказаний товар по даним видатковим накладним чи ні, тому суд вважає, що у цій частині позову позивачу слід відмовити, у зв”язку з не доведеністю.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов”язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст. 525 ЦК України).
Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов”язання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.
Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.
Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 51 004грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.
Пунктами 4.2.1 укладеного договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної оплати покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості за кожен місяць прострочення, пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення відповідно зі ст.ст.231, 232 ГК України.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.
Проте ст.3 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язаня, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але як вбачається з матеріалів справи позивачем здійснений розрахунок пені за період з червня-грудень 2010р. у кількості 213 днів, тобто позивачем був збільшений період нарахування пені, суд вважає, що нарахування пені має припинювальний термін. Крім того, позивачем здійснений не вірний розрахунок пені, який суперечить нормі вищевказаного Закону та п.5.1 укладеного договору .
Отже, арифметичний підрахунок вимог щодо пені, здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Ліга”, встановив, що розмір пені:
- за період з 01.06.2010р. по 01.12.2010р. (за 184дні) з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, відносно початкової заборгованості у сумі 40 024грн. 40коп. за видатковими накладними №СПД-000111 від 07.04.2010р., №СПД-000162 від 13.05.2010р. складає 3 335грн. 18коп.;
- за період з 07.06.2010р. по 07.12.2010р. (за 184днів) з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, відносно заборгованості у сумі 10 979грн. 60коп. за видатковою накладною №СПД-000196 від 01.06.2010р. складає 905грн. 89коп.
На підставі вищевикладеного, сума пені, яку відповідач зобов”язаний сплатити на користь Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк складає 4 241грн. 07коп.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього Кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання.
Пунктом 4.2.1 договору сторони також передбачили нарахування штрафу. Отже, дана відповідальність та її розмір узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені діючим законодавством, але суд вважає вимоги позивача щодо стягнення штрафу за 6 місяців у сумі 41 149грн. 50коп. підлягаючими частковому задоволенню, у зв”язку з частковим задоволенням основного боргу.
Таким чином, згідно арифметичного підрахунку вимог щодо штрафу встановлено, що його розмір відносно заборгованості у сумі 51 004грн. за шість місяців за кожен місяць окремо, складає 30 602грн. 40коп.
За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення штрафу задовольняє частково та стягує з відповідача штраф у розмірі 30 602грн. 40коп.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими частковому задоволенню з вищевказаних підстав.
Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549 ЦК України, ч.1 ст.230, п.6 ст.232 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, Закон України №543/96-ВР від 22.11.1996р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” суд -
Позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Часів Яр, Донецької області про стягнення 127 329грн. 15коп. задовольнити частково.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (84551 АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83050 АДРЕСА_2, ІН НОМЕР_2) заборгованість за поставлений товар в сумі 51 004грн., штраф у розмірі 30 602грн. 40коп., пеню у розмірі 4 241грн. 07коп., витрати по сплаті держмита у сумі 858грн. 47коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 159грн. 11коп.
В решті частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 21.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 25.03.2011р.
Суддя Подколзіна Л.Д.